Баба Пріся мігрує на Захід

Поділитися
Баба Пріся мігрує на Захід
Театральним центром України на певний час (а це середина травня) стане Івано-Франківськ. З 16 по 24 травня там відбуватиметься Всеукраїнський сценічний форум The theatre time ("Час театру"), на який запрошено гучні українські театральні проекти останнього часу.

Театральним центром України на певний час (а це середина травня) стане Івано-Франківськ. З 16 по 24 травня там відбуватиметься Всеукраїнський сценічний форум The theatre time ("Час театру"), на який запрошено гучні українські театральні проекти останнього часу. Серед них: "Сталкери" (Київський Молодий театр), "Лісова пісня" (Львівський театр імені Леся Курбаса), "Дівка" (Львівський театр імені Лесі Українки) та інші. У свою чергу івано-франківці покажуть власну сценічну версію "Енеїди" Івана Котляревського, яка вже стала подією сезону.

Як відомо, фестивальний театральний рух в Україні сьогодні ледь жевріє. Окремі форуми існують ніби за інерцією, а деякі (раніше впливові) взагалі зникли з театральної мапи країни. На щастя, резонує "Гоголь-фест" завдяки енергії Влада Троїцького, тримається до останнього Фестиваль молодої режисури імені Леся Курбаса у столиці. Можливо, є й іще кілька позитивних прикладів…

В Івано-Франківську свого часу працював форум "Прем'єри сезону", який об'єднував театри західного "округу", презентуючи їхню нову продукцію. Але очільники Івано-Франківського академічного театру імені Івана-Франка вирішили переформатувати проект, зробити його більш сучасним, актуальним. Тому й виникли нова назва і нова концепція. Розширилась також географія форуму.

Отже, з 16 травня стартує The theatre time - "Час театру". Амбіції очільників форуму неабиякі: прагнуть згодом вписати цей фест до реєстру найбільш цікавих і впливових, можливо, не тільки на теренах України…

- На жаль, фестивальний рух у нашій країні не може похизуватися таким собі "розвоєм", обміном крові, обміном енергії, обміном думок, обміном вражень і, звісно, найкращих вистав, - розповідає DT.UA координатор The theatre time Ростислав Держипільський (художній керівник Івано-Франківського театру). - У нас, в Україні, знову ж таки на жаль, деякі театральні керманичі чекають лише сигналу "згори", від Мінкульту або ж місцевої влади - мовляв, тоді і будемо "фестивалити"! Але ж творча ініціатива має народжуватись і "знизу", в лоні самого театру, не чекаючи вказівок від чиновників. От ми й вирішили на базі свого театру зорганізовувати щовесни, у травні, всеукраїнський, а згодом, переконаний, це буде і міжнародний фестивальний центр. Наш західноукраїнський глядач особливо вимогливий. Він дуже інтелектуальний, його просто так не заманиш, він має вишуканий смак, потребує цікавого й оригінального - європейського матеріалу. Сподіваюся, програма, яку ми склали на другу половину травня, буде на всі смаки…

- Назва фестивалю досить амбіційна - "Час театру". Який зміст ви вкладали в цю назву, коли формували концепцію?

- Це запитання і просте, і складне водночас. Насамперед "час театру" - це сьогоденна потреба українського глядача у творах талановитих, чесних, актуальних, орієнтованих як на національну, так і на загальноєвропейську аудиторію. "Час театру", на мій погляд, передбачає також обов'язковий діалог різних поколінь, різних стилів і різних напрямів у вітчизняному театрі. Ми ж не можемо відкидати талановиті зразки, скажімо, традиційного реалістичного сценічного мистецтва. Не можемо також ігнорувати наш сучасний театральний авангард. "Час театру" - він без циферблата, без стрілок. Бо ж "час театру" - це і сценічне повсякдення, і вічність. Тому в часі і просторі нашого театру місця має вистачити всім…

Отже, концепція також у тому, аби уникати якоїсь заданої конфліктності стилів-напрямів сценічного мистецтва, а передбачати саме формулу діалогу, порозуміння - між різними "часами" театру, між різними його епохами і поколіннями. От є, скажімо, взірець класичного українського театру на прикладі "Кайдашевої сім'ї" у Києві, де в найкращих народних традиціях грає Наталя Сумська… І є, наприклад, цікаве й важливе авангардне русло, яке презентує в Україні Влад Троїцький… І перше, і друге - театр. І перше, і друге - саме в нашому часі.

До речі, і в рамках нашого проекту є досить різні, навіть контрастні, проекти. Наприклад, знайде своїх прихильників "Сватання на Гончарівці" у постановці Чернівецького театру. Будуть, без сумніву, і шанувальники у "Дівки", яку досить екстремально й цікаво поставив львівський режисер Олексій Коломійцев на основі "Наталки Полтавки" І.Котляревського. Нам цікаві думки з цього приводу і глядачів, і, звісно, театральних критиків. А на наш фест прийдуть найкращі театральні критики з Києва, Львова.

За словами куратора фестивалю, розпочнеться "Час театру" проектом лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Наталії Половинки - "Квітка-невіста", а завершиться однією з найрезонансніших українських вистав - "Сталкери", де грає Ірма Вітовська.

У програмі також: "Катерина і божевільна" (Театр імені М.Заньковецької), "Мина Мазайло" (Тернопільський театр), творчі зустрічі з видатними майстрами української сцени, зокрема Федором Стригуном і Таїсією Литвиненко.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі