Дзвін Катині. Анджей Вайда: «Цей фільм — моя творча рефлексія на тему тих страшних подій»

Поділитися
В Україну приїхав Анджей Вайда. Польський кінокласик подав на суд наших глядачів не тільки свій новий фільм «Катинь», а й ушанував пам’ять свого батька Якуба Вайди, якого чекісти вбили під Харковом.

В Україну приїхав Анджей Вайда. Польський кінокласик подав на суд наших глядачів не тільки свій новий фільм «Катинь», а й ушанував пам’ять свого батька Якуба Вайди, якого чекісти вбили під Харковом. Із Харкова, до речі, й розпочався всеукраїнський прем’єрний тур «Катині». У столиці стрічку показали в кінотеатрі «Кінопалац», що теж у чомусь символічно. Адже в Жовтневому палаці до Другої світової війни розміщувався штаб НКВС, де відбувалися масові розстріли. Коли режисер дізнався про це, то сказав: «Показ цього фільму саме тут свідчить про перемогу тих ідеалів, що сповідуються».

У Польщі прем’єра «Катині» відбулася ще у вересні минулого року. Там стрічку переглянули вже понад три мільйони глядачів. Світова ж прем’єра стартувала в лютому 2008-го на Берлінале. Відповідно й світовий прокат фільму почався з цього престижного фестивалю.

Нині пан Вайда, якому вже 82 роки, готує свій новий фільм. Цього разу за романом Ярослава Івашкевича. Каже, що після «Катині» хотів би облишити військову тематику.

Польський майстер, творець таких шедеврів, як «Земля обітована» й «Пан Тадеуш», зміг знову переконатися, з якою цікавістю ставляться українські глядачі до його творчості. Багато хто допитувався, як «Катинь» сприйняли в Росії? Адже «антирадянська» тема необережно може перерости в антиросійську... Але режисер зізнався, що в Росії після перегляду один глядач запропонував залі встати й ушанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих польських офіцерів.

— Я не боюся різкого сприйняття цієї картини, навпаки — очікую дискусій і обговорень, — зізнався в Києві Анджей Вайда. — Цей фільм — моя творча рефлексія на тему тих страшних подій. У картині є епізод, коли російський офіцер (його грає Сергій Гармаш), битий життям літній майор Попов, рятує дружину польського офіцера Ганну (Майю Осташевську), голов­ну героїню стрічки. А, наприклад, у фільмі «Піаніст» Романа Поланскі вже німецький офіцер допомагає вижити польському євреєві. У моєму фільмі не тільки трагічна історія польських офіцерів, а й історія моєї родини... Тому що під Харковом чекісти вбили мого батька... Знявши цю стрічку, я начебто виконав свій синівський обов’язок. Адже й моя мати, як і головна героїня фільму, вірила до останнього, що батько повернеться. 1943 року було зроблено репатріацію могил. Адже після 1940 року влада зірко стежила, щоб жодна інформація про ті події не просочилася. Так, особисті спогади й переживання дуже допомогли під час зйомок. Долі цілих поколінь пов’язані з цими злочинами. Тому ще до відкриття катинських матеріалів ми старанно збирали спогади дружин польських офіцерів. У мене ціла бібліотека цих архівних матеріалів. Звичайно, я користувався й радянськими джерелами. Тому що в 90-х спочатку Горбачов, а потім і Єльцин розсекретили архіви СРСР. Розсекретили й наказ Сталіна про розстріл навесні 1940 року двадцяти тисяч польських офіцерів, які опинилися в радянських таборах після поділу Польщі за пактом Молотова—Ріббентропа.

Бюджет цієї картини, за словами пана Вайди, становив 4 млн. євро. Очевидно, що «Катинь» — не задане політичне кіно, а кіно загальнолюдського звучання. Нехай і з політичним підтекстом. Фільм точно «фотографує» час — Польщу 30—40-х. Художній і документальні пласти в картині співіснують органічно. Справжній емоційний шок викликають сцени розстрілів польських офіцерів і професури. Вайда свідомо не щадить глядача. А як інакше говорити про ці трагічні події?

Водночас фільм пропонує глядачеві манеру сповідальну — авторську. «Катинь» — це справжній Вайда, якого цінують шанувальники найкращих його картин ХХ століття. Але Вайда сказав своєю «Катинню» голов­не: він режисер і XXI століття... Тому що він не «в часу в полоні». У нього з часом свій рахунок — особистий.

І в новій картині немає випадкових «віньєток» — тут лише трагедія й тривожний дух того самого часу. Часу, який не доводилося вибирати. А в якому ті ж поляки жили й страждали — як від нацистів, так і від «совєтів».

Показова сцена діалогу викладача з директором університету. «Чи буде Польща вільною? — запитує викладач. «Ні, треба упокоритися, наша Польща ніколи не буде вільною!» — відповідає директор. Коли 1939-го Польща потрапила до сфери впливу СРСР, одні тікали від нацистів, інші — від «совєтів». І вибрати між «двох вогнів» було неможливо. Тому що неможливо вибрати менше.

Проте, за словами режисера, він не є прихильником крайнощів, сповідуваних його героїнею Агнешкою (Магдалена Челецька), яка вижила в пеклі Варшавського повстання. Вона вперта у своєму бажанні встановити надгробок братові, хоча й знає, що вже за хвилину її заарештують і розстріляють, а саму плиту розіб’ють...

Польський народ тієї епохи Вайда показав крізь призму директора університету, яка хоч і знає про злодіяння, та все ж повинна виховувати майбутнє покоління, а не йти під розстріл за свої ідеали.

Акторка Магдалена Челецька
Акторка Магдалена Челець­ка після київської прем’єри зізналася:

— Той біль, що ми передаємо у фільмі, — це не вигадані переживання. Тоді це відчували багато поляків. До того ж я хотіла співвіднести біль і почуття жінок того часу з переживаннями сучасної людини. Найскладніше, як виявилося, дотриматися цієї «пропорції». Мене часто запитують: як змінити цей ворожий настрій обох сторін поляків? І в картині я зображаю радикальну позицію... І вона дуже суперечлива. Ця позиція демонструє дитячий світогляд, коли людина мислить лише чорно-білими категоріями. Важко відповісти, як би я сама вчинила на той час. Найголовніше — ми показали трагедію вибору...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі