Експонати в облозі

фото

Читайте також

Танки виїжджають — експонати залишаються. Виведення української техніки та українських військових із території Криму, природно, не означає, що на цьому всі проблеми закрито. Можливо, вони тільки й почнуть відкриватися... Одна з них — музейна спадщина півострова. Де проходить та "ватерлінія", яка дозволить новій кримській владі визнати музейні скарби "своїми", а де розпочинається комплекс суворих серйозних державних ініціатив України, які не допустять втрати наших спільних цінностей? Запитань багато. І не на всі з них є відповіді. 

Золото скіфів:
в одні руки 

Кримську музейну проблему загострила й недавня виставка в Європі — "Крим: золото і секрети Чорного моря". Ця експозиція тішитиме цінителів старожитностей в Амстердамі до 28 травня. Проект представляє неоціненні експонати чотирьох кримських музеїв, а також частину експонатів Національного музею історії України, Одеського археологічного музею. Російська сторона (зокрема глава Держдуми РФ Сергій Наришкін, гендиректор "Ермітажу" Михайло Піотровський, Михайло Швидкой, котрий ніяк не вийде зі своєї давнішньої ролі міністра культури) наполягає: ці цінності мають бути повернені в Крим. Мінкульт України, своєю чергою, заявляє: експонати виставки з Нідерландів мають бути повернені тільки і тільки в Україну. Отже, назріває серйозний міжнародний музейний скандал. І з урахуванням того, що Нідерланди не визнають приєднання Криму до РФ. І з урахуванням того, що "золото скіфів", виставлене в Європі, навіть нерозумно якось оцінювати, бо ці реліквії — неоціненні. А отже, ціна музейного конфлікту — досить висока. 

Днями "у бій пішло" українське МЗС, направивши Нідерландам офіційну ноту з проханням гарантувати повернення Україні "Золота і секретів Чорного моря" — з музею Алланда Пірсона. 

Отож доля 500 експонатів (артефакти скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння, мечі, панцири, домашній посуд стародавніх греків та скіфів) ще два місяці триматиме в напрузі всю міжнародну й політичну спільноту... 

"Скіфське золото" — лише один із конфліктів музейної війни, яка вже розгорнулася. Днями грізний залп пролунав у Києві. Тут створено Громадський комітет із порятунку музеїв Криму. Його засновники — Український інститут військової історії, журнал "Музеї України". Координатор — кандидат історичних наук Віктор Карпов. Офіційний коментар: "Вивчається питання порятунку унікальних музейних установ окупованого Криму від грабунку та знищення. Комітет залучатиме шановані міжнародні установи до вирішення проблеми. Очікуємо дій української влади". Громадський комітет хоче ініціювати вивезення з Криму культурних цінностей, безпека яких не гарантується, а також вимагає залучити ООН для укладення угоди між Україною й РФ про врегулювання статусу культурних цінностей державного музейного фонду. 

Нагадаємо: на території Криму діють десятки музеїв різних профілів і масштабів. В самій тільки Ялті їх налічується близько 15. Коли додати до цього ще й список заповідників Криму, що теж передбачають особливу цінність, то можна уявити, якими нелегкими й затяжними обіцяють бути подальші музейні міжнародні маневри. 

DT.UA вдалося поспілкуватися з керівниками деяких кримських музеїв. Думки про майбутнє — різні. Залежно від статусу конкретного музею, його тематичного напряму. Одні вітають зміни, які вже відбулися, інших — жахає те, що може статися завтра. Переважно порушувалися питання про: 1) можливе переформатування деяких музеїв у зв'язку зі зміною ситуації; 2) прийняття-неприйняття правового поля РФ музейними інституціями; 3) діяльність-бездіяльність українського Мінкульту, який прямо чи опосередковано повинен відповідати навіть за музеї, які перебувають на регіональних балансах.

Етнографічний музей: українська вишивка 

Кримський етнографічний музей розміщений у Сімферополі на вулиці Пушкіна, 18. Ще 15 років тому там було відкрито популярну стаціонарну виставку "Мозаїка культур Криму". Тепер у багатьох виникають резонні побоювання: щоб ця мозаїка не розпалася... До честі тамтешніх музейників, помітну частину експозиції становить українська тематика. Підготовлено спеціальний проект і до 200-річчя Тараса Шевченка.

— У нашій експозиції є спеціальний зал, присвячений українській культурі, — розповідає DT.UA директор етнографічного музею Юрій ЛАПТЄВ. — На цей час на базі музею ми реалізуємо проект до ювілею Кобзаря. Він називається "Рушник Тараса Шевченка". Це вишивки за ескізами Віри Сергіївни Роїк. На них — фрази з творів Тараса Шевченка 42 мовами народів Криму. Тобто всіх наших етнічних груп. Наприклад, недавно у нас в гостях побувала делегація з Владимирської області. Екскурсанти із задоволенням подивилися всю експозицію, а коли їм показали українську вишивку, причому в залі перебували ще й вишивальниці, гості були в непередаваному захопленні... Казали, що в нас є чого повчитися. Отож етнографічний музей працює в такому самому режимі, як і раніше. А що ж до статистики, зізнаюся: нинішнього року ми заробили небагато менше — відвідуваність упала. 

Зараз ми вивчаємо закони РФ про музейну справу, культуру, фонди. Але жодних конкретних розпоряджень стосовно нашого статусу ще не надходило. Гадаю, найближчим часом це все-таки станеться. Адже наш музей — республіканський, і ми завжди підпорядковувалися Міністерству культури автономної республіки Крим. 

Сам музей створено ще 1992-го. Його фонди формувалися на території республіки. Нині колекція налічує понад 12 тис. експонатів. Це єдине місце, де повною мірою показано культуру етносу й етнічних груп півострова. А це 21 етнічна група. Всі вони пов'язані з Кримом уже понад століття. Майже всі експонати ми збирали самі. Крім експозиції, яка займає близько 500 кв. м, кілька років тому створили "Кримську скриньку", де представлено ювелірне мистецтво кримських татар та вірменів. Ще є "музей у музеї" — "Музей російського самовара. Традиції чаювання". І це не все! У 2012-му відкрили музей української вишивки імені Героя України Віри Роїк. 

Я не думаю, що приєднання Криму до Росії якось зачепить українську культуру в стінах нашого музею. Адже українці посідають третє місце в етнічному компоненті Криму. І неодноразово заявлялося, що в Криму будуть нарівні російська, кримськотатарська та українська культури. 

Галерея Айвазовського:
з моря погоди

Одна з незаперечних перлин Феодосії — картинна галерея імені Івана Айвазовського. Це знаменитий музей мариністичного живопису, розміщений за двома адресами — вул. Галерейна, 2 і Галерейна, 4. Ще 1845 р. тут, в обителі Айвазовського, було відкрито першу експозиція з 49 робіт. У 1900-му галерея, за заповітом художника, перейшла рідному місту. Нині в художніх зібраннях — близько 12 тис. творів морської тематики. Серед них понад 400 робіт самого Айвазовського. Є, наприклад, його незаперечні живописні хіти — "Бриг "Меркурій", атакований двома турецькими кораблями", "Севастопольський рейд" тощо. 

— Нова влада нас запевняє, що жодних новацій у роботі картинної галереї імені Айвазовського не буде й бути не може, все як і раніше: експозиція, відвідувачі, наукова праця, — коментує обстановку директор галереї Айвазовського Тетяна ГАЙДУК. — Наша галерея є об'єктом комунальної власності. І всі розпорядження до нас надходять безпосередньо з виконкому Феодосії. Прямо з Мінкультом України ми ніколи не співпрацювали. Та й заповідана ця галерея місту, міській громаді. 

Чи задоволені ми станом музейних справ останніми роками? Державна політика України стосовно бюджетної галузі (маю на увазі освіту, охорону здоров'я та культуру) — це фінансування за залишковим принципом. А на культуру й цього "залишкового принципу" не вистачало. 

І ще специфіка цієї політики така: чим більше заробляє музей, тим менше держава виділяє йому коштів. На жаль...

Останніми роками ми очікували, що Київ профінансує хоча б завершення капітального ремонту. Вже ж провели дві черги цього складного ремонту... А третю чергу — не завершено. Зверталися ми абсолютно в усі інстанції. Та жодних коштів нам не виділили (це було наше єдине прохання до Мінкульту, оскільки ремонт — державне фінансування).

Решту проблем намагаємося вирішувати на місці — у Феодосії. 

Упевнена: як би не склалося, жодних змін у концепції галереї не буде. У нас — не краєзнавчий музей, і в наших залах немає геополітики. Тільки мистецтво. І мистецтво надзвичайно високого рівня, бо морський пейзаж вимагає особливого вміння від художника, дуже хорошої школи. Нагадаю, що, поряд зі спадщиною Івана Айвазовського, в нас представлені й російські художники XIX ст., а також російські та українські сучасні майстри. Наприклад, роботи нашого сучасника — українського художника Віктора Пузиркова — окраса експозиції. 

Зізнаюся чесно, щойно розпочалася "зміна влади", я як директор дуже хвилювалася за долю колекції. Але, слава Богу, поки що все обійшлося. 

Музей Тавриди: "націоналізація" відбулася

Центральний музей Тавриди позиціюється як єдиний музей Криму, котрий дає вичерпне уявлення про історію та природу півострова. Сьогодні тут проходить прямо-таки символічна виставка — "Імперія Романових. Сяйво заходу". А загалом у музеї представлено понад 150 тис. експонатів (природних, культурних, історичних). Наукова бібліотека "Таврика" — у структурі музею. Зібрання цього музею вчені вважають одним із найцінніших та найцікавіших, оскільки історія веде до стародавніх тавридських реалій і міфів. Історія Криму в стінах музею — з найдавніших і до нових часів: палеонтологія, геологія, рельєф, російсько-турецькі війни, Тавридська губернія. Особливе зацікавлення викликає так звана "Золота комора" — археологічні вироби з коштовних металів: ювелірні прикраси, деталі одягу, монети, культові предмети з II ст. до н.е по XV ст.н.е. Багато експонатів виставлялися у Франції, Італії, Німеччині. Цю експозицію завжди супроводжував ажіотаж. Хранителі музею відзначають, що багато неоціненних експонатів учені буквально виривали з рук чорних археологів... 

— Наш музей розміщений у великій будівлі колишнього обкому компартії, — розповідає директор музею Тавриди Андрій МАЛЬГІН. — Усі попередні роки в нас були великі проблеми через недофінансування. У 90-ті, наприклад, українська влада виділяла кошти тільки на зарплату, охорону та комунальні платежі. А кожна копійка, вкладена в реконструкцію, давалася великою кров'ю. Зараз обіцяють, що буде фінансування у плані капітальних витрат. Відомо, що в розвиток своїх музеїв РФ вкладає значні кошти. Поки що працюємо в попередньому режимі. Незабаром мають прийняти Конституцію Республіки Крим як суб'єкта РФ. Потім приймуть і закон Республіки про культуру та культурну спадщину. Тільки після цього можливі якісь формальні зміни нашого статусу. 

Раніше музей фінансувався з бюджету Автономної республіки Крим. Мінкульт України грошей не виділяв. Та ми й не просили. У нас не було підстав просити преференцій із центрального бюджету. Брали участь тільки в деяких спільних виставкових заходах. 

Минулого тижня вийшов закон республіки Крим "Про націоналізацію культурної спадщини", згідно з яким уся культурна спадщина оголошена надбанням Криму.

З березня ми не отримували жодних розпоряджень із Києва, що регламентували б нашу діяльність. А ось минулого тижня отримали зарплату — вже в рублях. 

Радикального перегляду концепції виставок не плануємо, оскільки музей — краєзнавчий. Експозиція становить два великих розділи — природа й історія Криму. Що стосується історії Криму, поки що нам ніхто не давав установок, як будувати нашу експозицію. Маємо намір просто продовжувати роботу в цьому напрямі, нічого кардинально не змінюючи. 

В історію Криму Україна включена одразу в кількох розділах. Наприклад, це періоди пізнього Середньовіччя, громадянської війни, є українська етнографія. Висвітлюємо історію переселення українців у Крим. Усе це було й буде. Нічого змінювати не плануємо. 

Леся Українка у Криму:
з речами на вихід? 

Ялта. Вулиця Єкатерининська, 8. Будинок у мавританському стилі з жовтими балконами. Тут, на другому поверсі, розміщений музей Лесі Українки. Ялтинський музей — один із чотирьох в Україні, який увічнює геніальну авторку "Лісової пісні". Як відомо, у Криму поетеса прожила три роки, з них два — у Ялті. Тут народилися її прекрасні твори: "Кассандра", "Над морем", "Кримські спогади". Ще в 1993 р. під впливом української спільноти колишня експозиція "Леся Українка і Крим" набула іншого статусу — "Музей Лесі Українки". На базі цього музею відбуваються традиційний ялтинський фестиваль "Лесина осінь", конкурс "Кримська плеяда". Спілка театральних діячів України вже традиційно проводить тут конкурс молодих українських акторів на краще читання творів Лесі. Як повідомили DT.UA у НСТДУ, в найближчому майбутньому (з урахуванням нинішньої ситуації на півострові) такий конкурс навряд чи можливий у Ялті. Швидше за все, він переміститься в Луцьк або Новоград-Волинський, місця, також пов'язані з життям та творчістю Лесі. 

Працівники Ялтинського музею не ризикують давати розлогі коментарі й просять зачекати хоча б місяць, доки ситуація більш-менш проясниться: "Поки що самі не знаємо, що відбувається. І не знаємо, що буде з нами завтра… Зараз якийсь перехідний період. Одне слово, нам нічого не кажуть про майбутнє".

Тим часом до музею Лесі Українки частенько навідуються російські телекомпанії: знімають тріщини в будинку, його занедбаний вигляд. Мовляв, подивіться, як Україна "дбала" про свої культурні цінності. 

У різні періоди працівники Ялтинського музею відправили близько сотні листів у різні державні інстанції України, у всілякі фонди — з проханням зберегти будинок від руїни. Але ніхто так і не відгукнувся. Паралельно, "на заздрість" Лесі, бізнес-структури РФ кидали величезні гроші на відновлення "Білої дачі" Антона Чехова в тій-таки Ялті. 

Частина працівників музею Лесі припускає, що у зв'язку з нинішніми обставинами робота цього українського музею в Ялті може бути призупинена — аж до консервації об'єкту. Деякі музейники не бачать для себе місця в Ялті (у Криму) — у зв'язку з тими ж таки обставинами… 

Мінкульт України:
триває моніторинг

Що може і що повинна зробити українська влада для забезпечення збереженості національних цінностей, у тому числі й на території Криму? Про це та деякі інші питання перший заступник міністра культури Олеся ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА. 

— Згідно зі статтею 15 Закону України "Про музеї і музейну справу", музейний фонд України — національне багатство і невід'ємна складова культурної спадщини України. Він охороняється законом. Міністерство культури сьогодні на законодавчому рівні вирішує питання про повернення в Україну музейних предметів, які належать державній частині Музейного фонду України. Потрібно розуміти, що на цей момент немає остаточного рішення уряду щодо стратегії дій стосовно української власності в Криму. 

— Що робити окремому міністерству, якщо немає рішення і стратегії в усього уряду? 

— Міністерство продовжує постійний моніторинг стану пам'яток культури і музеїв Криму. На жаль, багато комунікацій уже зруйновані. Сьогодні ключове питання — можливість доступу до культурних цінностей та об'єктів культурної спадщини на території АРК, а також виконання міжнародних зобов'язань, у тому числі конвенцій Ради Європи. 

З огляду на останнє, Міністерство звернулося до Ради Європи з ініціативою організувати моніторингову місію експертів РЄ для оцінки стану збереженості культурних цінностей і виконання міжнародних зобов'язань як Україною, так і іншими сторонами — зокрема РФ. Уже найближчим часом спільно з Радою Європи, ЮНЕСКО і ЄС плануємо розробити програму управління культурою в умовах кризи — на окупованих територіях. 

— Багато музеїв Криму, судячи з моніторингу DT.UA, дуже навіть комфортно почуваються у "правовому полі" РФ. Як реагувати на це Україні? 

— Швидше за все, це будуть юридичні рішення і судові справи в міжнародних інстанціях. 

— Звернімося до статистики. Згідно з даними вашого відомства, яка реальна кількість музеїв на території Криму, і що можна сказати про найбільші ризики для культурних цінностей у цій обстановці? 

— За даними Державної служби статистики України, на початку 2013 р. в Автономній республіці Крим діяло 34 музейні установи, у Севастополі — 5 музейних установ. В АР Крим зберігаються 917 477 предметів державної частини Музейного фонду України. А в Севастополі 320 163 музейних предмети державної частини того ж фонду. 

— Що можна сказати про бюджетні надходження з Києва у Крим саме для збереженості та відновлення культурних пам'яток? Кримські музейники скаржаться на байдужність української влади у всі роки до їхніх проблем. 

— Можу навести цифру з державного бюджету: в 2012 р. капітальні відрахування виділялися Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" — а це 217 тис. грн. У 2013 р. капітальні видатки з держбюджету України не були передбачені і нічого не виділялося. 

— Як відомо, стародавній Херсонес сьогодні перебуває "під патронатом" ЮНЕСКО. У зв'язку з анексією Криму чи можливі в цьому питанні якісь нюанси й повороти? 

— Згідно з чинним законодавством України та нормами міжнародного права, зміна такого статусу неможлива. Слід уточнити, що порядок внесення об'єктів до переліку всесвітньої культурної спадщини визначений Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Цю Конвенцію Україна ратифікувала 1988 р. Вона передбачає: культурна спадщина, незалежно від території держави, на якій вона перебуває, — це загальна спадщина. І для її охорони міжнародна спільнота повинна співпрацювати, докладаючи спільних зусиль. І Україна, і РФ — сторони зазначеної Конвенції. Вони взяли на себе зобов'язання дотримуватися її положень. 

— Можливо, ви маєте інформацією про те, які кримські музеї або культурні інституції півострова публічно заявили про своє рішення залишитися у культурному і правовому просторі України? 

— Сьогодні нам відома чітка позиція працівників Музею "Судацька фортеця", що є відділом Національного заповідника "Софія Київська". Закріплене за заповідником майно перебуває у загальнодержавній власності України і, згідно з чинним законодавством, охороняється державою. Пам'ятки та фонди музею належать державній частині Музейного фонду України. У цей складний час співробітники "Судацької фортеці" працюють у штатному режимі, проводять охоронні заходи. Щоб уникнути несподіваних ситуацій, самі працівники музею організували цілодобове чергування. Крім того, цей музейний об'єкт перебуває під охороною Міжнародної організації "Блакитний щит". Керівництво заповідника "Софія Київська" у постійному контакті з дирекцією музею "Судацька фортеця". Фондові зібрання й експозиції музею функціонуватимуть без жодних змін та переміщень. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Курс валют
USD 24.83
EUR 27.56