Естетичне виховання під дудку Мінфіну

№17_21

Читайте також

Нинішній навчальний рік багато шкіл естетичного виховання завершують у тривогах та апокаліптичних роздумах: що далі? Чи не станеться так, що з першим вересневим дзвінком 2013-го буде зруйновано колись вибудувану систему професійної позашкільної освіти нашого юного покоління? 

Як відомо, не так давно громадськість обурив таємничий лист Мінфіну чиновникам Мінкульту, в якому прямим текстом було написано про "оптимізацію" всієї галузі просвітницьких установ, котрі утримуються за кошти місцевих бюджетів. Тобто якби ініціативу першого заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського (викладена в тексті його листа в Мінкульт під №31-050031-10-5/2514 від 28.01.2013) підтримали, то багато батьків змушені були б розоритися, сплачуючи на місяць за навчання дітей близько 15003000 грн. У певний момент Мінфін і Мінкульт заспокоїли спільноту: мовляв, ініціативу поки призупинено. Однак педагоги не у всьому вірять чиновникам і побоюються, що літній канікулярний період може виявитися для них фатальним. 

Цю тривожну для багатьох тему в ексклюзивному інтерв'ю DT.UA спробував у деталях розкрити голова Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичної освіти, директор Київської дитячої музичної школи №35 Олександр ШАЛІТ

— У зв'язку з реакцією ЗМІ на лист Мінфіну з рекомендаціями "оптимізувати" школи естетичного виховання, на доручення першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова, створено робочу групу. Нею керує міністр культури Леонід Новохатько. Але, що дуже дивно, до цієї групи входять губернатори областей та представники регіонів. Крім міністра культури, в ній немає жодного професіонала зі сфери культури! Незрозуміло, як комісія прийматиме рішення із серйозних профільних питань. І чи розпочала "роботу" ця робоча група, теж невідомо. 

Хоча саме робоча група, відповідно до листа, має подати пропозиції щодо внесення змін у нормативні акти. Адже є два попередні документи. Причому один із них — лист Міністерства фінансів — був поданий у Кабмін на ім'я М.Азарова ще в грудні 2012 р. Міністр Леонід Новохатько каже, що зазначений лист не має директивного характеру. Але ж це неправда! Саме на підставі доручення С.Арбузова і створено робочу групу, завдання якої — подати пропозиції з конкретних пунктів, опублікованих уже в другому листі. 

Дії Мінфіну передусім мають на меті зменшення бюджетних асигнувань, які спрямовуються на утримання шкіл естетичного виховання. Якщо пропозиції оптимізації Мінфіну—Мінкульту реалізувати, то вся система дитячого професійного естетичного виховання відразу розвалиться. 

До того ж є указ президента, який коментував пан Табачник, про те, що потрібно збільшити навантаження викладачів вишів. Це пропонується і в листі. У нас наразі норма навантаження викладача — 18 годин на тиждень на одну ставку. І саме в цьому злощасному листі міститься пропозиція збільшити кількість годин навантаження на викладача. Це може бути і 24 години на одну ставку замість 18. 

Ще раз наголошую — у складі робочої групи немає жодного професіонала. Такого, котрий би міг би чітко сказати, що таке навчальний план і яка кількість годин потрібна, аби дитину повноцінно розвивати. Чому немає жодного представника від нашої організації — Всеукраїнської ради директорів — у складі цієї групи? Чому чиновники мають вирішувати долю навчальних закладів? Чиновники завжди зацікавлені лише в одному: щоб якнайменше витрачати бюджетних коштів. 

Адже ми сьогодні користуємося плодами освіти з 150-літньою історією. Наша система тягнеться ще від Російського музичного товариства, яке сформувало саме таку підготовку юного музиканта. І коли щось скоротити, на виході буде недостатньо освічений музикант, художник тощо. 

— Олександре Григоровичу, відомий документ Мінфіну, в якому було дано "поради" Мінкульту, передбачав формат таємності? 

— У Мінкульт цей лист увійшов ще 7 лютого. Постає запитання до Мінкульту: чому з 7 лютого по 25 березня жодної реакції на документ не було? Адже це дуже серйозно — підвищення батьківської оплати до рівня собівартості навчання. 

Нині плата за навчання в Києві — максимум 150 грн, мінімум — 70. У регіонах вона набагато нижча — від 35 до 70 грн. 

У нашій школі плата за навчання на престижних музичних інструментах — фортепіано, гітарі — становить 120 грн. Коли під час вступних іспитів запитують, скільки треба буде платити, батьки кажуть, що не матимуть можливості оплачувати навчання. Вибір — або купити зайву пару взуття дитині, або водити її в музичну школу. Школі останніми роками виділяють кошти лише на енергоносії та заробітну плату. А мийні засоби, канцелярські товари — все купується за гроші батьків. Отож якщо плата за навчання зрівняється з собівартістю освіти, в Україні творчих шкіл взагалі не залишиться. При мінімальній заробітній платі 1417 грн жоден батько не зможе платити від 1300 до 2800 грн на місяць за навчання своєї дитини... 

— Хто головний лобіст (в уряді) саме такого напряму оптимізації шкіл?

— Важко сказати, хто... Крали б менше, то не треба було б на дітях економити. Вся ця "кампанія" геть-чисто суперечить ініціативам президента, опублікованим на його сайті. Президент оголосив нинішній рік роком дитячої творчості. Мовляв, слід збільшити охоплення позашкільною освітою з 40 до 70%. І при цьому повністю скоротити систему, що існує?! Логіка є? Ось 17 травня був концерт у палаці "Україна" київських музичних шкіл. Виступали лауреати міжнародних конкурсів, володарі Гран-прі різних музичних змагань. Адже такої системи дитячого виховання не має жодна держава світу. 

Я спілкуюся з багатьма нашими викладачами, котрі працюють у цій же сфері за кордоном. Вони кажуть, що не уявляють, як ми тут виживаємо. Знаєте, яка оплата праці педагога в Німеччині? 20 євро за 30 хвилин роботи. 

— Із ким безпосередньо ви спілкувалися в Мінкульті, Мінфіні з приводу ситуації, що склалася? Чи озвучив сьогодні свою точку зору прем'єр-міністр Микола Азаров? 

— Після першої публікації у ЗМІ з питання оптимізації нашої системи мене запросив на зустріч уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко. Ми розмовляли близько півтори години. Після зустрічі він подав лист на ім'я Миколи Азарова. Результат мені невідомий. Хоча прем'єр-міністр на Facebook відразу прокоментував: мовляв, уряд до цього питання взагалі не має жодного стосунку. Можу заперечити: має, і притому безпосередній. У Законі про позашкільну освіту написано, що порядок встановлення розміру плати за навчання в школах естетичного виховання визначає Кабмін України. А Кабмін, як нам відомо, очолює... безпосередньо Микола Янович. До того ж є постанова Кабміну, підписана особисто М.Азаровим, у якій Міністерству культури доручено розробити й подати на затвердження Кабміну порядок визначення розміру платні за навчання. То чому ж Кабмін не має жодного стосунку до цієї проблематики? 

— Яка на сьогодні статистика, тобто загальна кількість шкіл творчого виховання в Україні? 

— Загалом в Україні налічується 1466 таких навчальних закладів. Вони, звісно, розподілені нерівномірно. Наприклад, у всій Автономній республіці Крим лише 67 шкіл, а ось у Києві — їх 56. Причому різних напрямів. 

Адже діти чиновників переважно не навчаються в Україні. В Управлінні культури Києва запропонували — мовляв, нехай у центральних районах міста Києва платня буде вищою, ніж на околицях. І, мовляв, за рахунок центральних районів, де батьки багатші, утримуватимуться школи на околицях. 

Але, даруйте, в нас і в центральних районах, і на околицях батьки отримують однакову мінімальну заробітну плату! І в нас одна Конституція на всю територію України. У нас не живуть — там "білі", а тут "чорні". 

— Якщо ще про статистику... Чи є певні підрахунки, яка реальна вартість утримання школи естетичного виховання без допомоги держави?

— Скажу... Приблизно на 90% наші школи фінансує держава й на 10% — батьки. Собівартість навчання однієї дитини становить від 1300 до 2800 грн. Це при тому, що рівень мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2013) — 1417 грн. Батьки ознайомлені з цими цифрами. У мене є багато листів. 

А знаєте, які ставки педагогів нині? У педагога, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії", аж1806 грн. Вища категорія присвоюється педагогові, в котрого діти вступають до музичних училищ, стають лауреатами міжнародних конкурсів тощо. Лише тоді атестаційна комісія присвоює педагогові вищу категорію. Рятує наших подвижників надбавка 20% на обсяг педагогічного навантаження, яку в цьому листі пропонують відібрати, а також надбавка за вислугу років і матеріальна допомога на оздоровлення. 

— Які тенденції спостерігаєте останніми роками: більшає дітей, охочих навчатися у творчих школах? Чи все-таки наші жорстокі реалії відбивають у дітей бажання до прекрасного? 

— На сьогодні в нашій школі навчаються 350 учнів. Є конкурс. На наступний навчальний рік прийматимемо одного з десяти охочих навчатися. Відповідно до державного замовлення, приймальна комісія може прийняти лише певну кількість дітей. Тут усе складно. Адже для того, щоб збільшити контингент бодай на одного учня, потрібне рішення Київради. 

Наприклад, у Подільському районі міста Києва 8 шкіл. І недофінансування становить сто педагогічних ставок. Виходить, що навчальний план ми виконуємо на 85%. А якщо ще щось утиснуть, то третину викладачів із 1 вересня доведеться звільнити згідно з директивами: "збільшення обсягу педагогічного навантаження в школах естетичного виховання шляхом внесення відповідних змін до законодавства…" або "оптимізація загальної кількості годин навчальних планів в школах естетичного виховання з метою зменшення їх кількості". А, згідно з Кодексом законів про працю, про звільнення слід попередити не пізніше, ніж за два місяці. Якщо викладач прийде 1 вересня на роботу, то я йому ці два місяці муситиму платити заробітну плату. 

І ще... Із 350 учнів 87 у мене — пільгова категорія. Це діти з багатодітних, незаможних сімей, діти під опікою. Держава звільняє їх від плати за навчання повністю. Тобто, якщо я виконую Закон про позашкільну освіту, то за цих 87 учнів мають платити інші батьки. Отже, я буду змушений відмовити в навчанні дитині пільгової категорії, адже за неї має платити батько іншої дитини, і вже не 1500 грн, а всі 3000! 

— Якщо в Києві картина більш-менш очевидна, то чи вивчали ви таку проблему в регіонах? Адже там багато що залежить від самодіяльності місцевої влади? 

— У регіонах — сваволя. У Києві ми ще можемо опиратися. Маємо доступ до депутатів Верховної Ради і до ЗМІ. Уявіть, коли в новинах пішли сюжети про "оптимізацію", то мені виділили гроші на ремонт школи. Олександр Попов був тут, у школі на Виноградарі. Я йому показав, що дах тече, розповів про ризик зіпсувати всі музичні інструменти. Наступного дня виділили гроші — 300 тис. грн. Навіть підрядник є. 

Мені надходять листи з усієї України. Наприклад, в одній зі шкіл Івано-Франківської області директора з 1 січня перевели на півставки... Ну як директор може працювати на півставки? Притому що там же педагог працює реально на дві ставки, а отримує 0,65% від ставки. 

Знаю про пропозицію реорганізації Калуських музичних шкіл №1 і №2. Тобто злиття їх в одну. Але ці дві школи — в різних кутках міста. В одній 650, в інший — 750 учнів. Що вони отримають? Річну економію близько 50 тис. грн і повне знищення структури шкіл. Іще. У Кривому Розі на Дніпропетровщині є музична школа. Директор школи — голова Ради директорів Дніпропетровської області — підписав лист на ім'я президента. Його викликали в Управління культури й попросили написати заяву про свою відмову бути головою Ради директорів. І він змушений був відмовитися. Хоч Управління культури не мало права відстороняти директора від виконання цієї роботи, бо його обрали колеги. Найімовірніше, хочуть створити якісь кишенькові ради, які діятимуть в інтересах можновладців. 

— То чому ж, на ваш погляд, країна так нерозумно підходить до виховання підростаючого покоління? Це відсутність певної ідеологічної доктрини в країні? 

— Це відсутність елементарної культури. Чиновників навчили носити смокінги й фраки, що на рівень "сірої речовини" жодним чином не вплинуло. Приймають рішення люди, зовсім далекі від цієї сфери. 

Можу з відповідальністю заявити: за час існування українського Міністерства культури на чолі його стояли тільки два міністри, з якими можна було працювати, бо вони розуміли, що слід робити. Це, як ми називаємо, два "пришестя" Юрія Петровича Богуцького, дуже хорошого менеджера. І високий професіонал — Дмитро Остапенко. 

— Які механізми могли б бути задіяні на знак протесту проти свавілля чиновників? 

— Інтерес спільноти до цієї проблеми не вщухає. Гадаю, може щось статися влітку, коли люди підуть у відпустки. Не виключено, що тоді чиновники приймуть рішення, на яке не можна буде вплинути. Якщо прийнято рішення, то скасувати його складніше, ніж не допустити. 

Що сказав міністр культури? Нинішнього року підвищення плати за навчання не буде. А нинішній навчальний рік закінчується вже 25 травня. З 1 вересня — новий навчальний рік. Що буде тоді? Невідомо. 

Ось і плануємо: якщо руйнування системи естетичної освіти триватиме, то проведемо масові акції протесту. І не тільки в Києві, а й у всіх регіонах України. До Києва приїдуть делегації з усіх регіонів України, щоб було видно — проти цієї дивної "оптимізації" вся Україна. Для цього в областях організовують фонди, адже людям треба буде приїхати, зупинитися, прожити в Києві 2— 3 дні. Проводитимемо акцію під стінами Кабміну або адміністрації президента. Паралельно така ж акція відбудеться під усіма облвиконкомами. Нас підтримують студентські профспілки, творчі колективи, які є в усіх областях. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
6 коментарів
  • Людмила 8 июня, 22:34 Вопрос очень серьезный! Нельзя допустить того, чтобы увеличивался размер родительской оплаты за обучение в школе, кто же останется в школе- никто. Сельские и поселковые школы лишатся всех учеников, поскольку в этих поселениях нет работы и население перебивается временными заработками от случая к случаю... И вообще хотелось бы, чтобы ШЭВ были бесплатными, разве наши дети и их родители этого не заслужили? А педагоги в художественных, музыкальных школах и школах искусств - это люди самоотверженные, они безгранично отдаются своему делу и воспитывают в детях любовь к прекрасному, к стати сказать, за мизерные зарплаты. А по учебным планам художественных школ 2006 года, замечу, что недостаточно определено часов на скульптуру, начальный курс истории изоискусства, вопросы по количеству педставок в некорых школах остаются открытыми: на запланированный контингент в 200 человек - финансируется только 50%, вопросов не перечесть, которые требуется решать на уровне государственном и местном. Когда же все измениться в лучшую сторону и можно будет просто заниматься творчеством с детьми, а не доказывать того, что наши школы должны стать приоритетным направлением в финансировании. Культура общества - это самое главное! Уважаемый Александр Григорьевич, Вам желаю здоровья и терпения в этой непростой борьбе! Хочу еще пожелать нашему Министерству культуры в этом вопросе активнее работать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Преподаватель из глубинки 22 мая, 20:01 Отличная статья! Всё правда! Люди, поймите, что разрушить можно всё в одночасье, потом не слепишь! Наше муз. образование действительно лучшее в мире! Всё и так держится на альтруизме педагогов, которые были воспитаны ещё в СССР! Ноты и методички где взять бесплатно? - у учителя, позаниматься дополнительно надо - да пожалуйста,никто не считается с потраченным временем и нервами, на конкурсы и семинары - тоже за свой счёт и т.д.- это вечно не будет! Концерт бесплатно - легко! А за какие деньги жить преподавателю? Семью содержать? где найти время и здоровье работать ещё где-то, чтобы заработать? Ещё немного и уйдёт на мизерные пенсии это поколение альтруистов и патриотов, а кто прийдёт? И прийдёт ли вообще? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • next 21 мая, 18:42 мой ребенок ходит в музыкальную школу и я считаю ,что такое образование какое досталось нам после СССР оно лучшее в мире . Нужно бороться и побеждать .Хватит нам поколения которое незнает кто такой Чехов - поэт или писатель. Какая культура ,они живут в другом мире ,а не оптимизировать ли все министерства или мерии ,что-тот много чинуш развелось ,да еще не компитентных. Всю страну оптимизировали ,а просебя забыли . Нужно прямо задать вопрос нашему Презеденту .Пусть ответит .что он думает делать с культурой. ,а то на каждом углу мат .
    О.Е. 21 мая, 20:28
    уважаемый next! вы полностью правы! но мат - язык нашего президента Виктора Я, и его предшественников, например, Леонида Кучмы. на радио КОНТИНЕНТ после убийства Гонгадзе прокручивали пленки Мельниченко, так разговор Леонида Даниловича с покойным министром МВД Кравченко о журналисте был сплошным писком, заменявшим матюки, которыми они и "разговаривали" между собой по телефону... у нас дикая страна... управляют ею темные пещерные люди... ну чего от них хотеть, какой им Моцарт и Шопен? Их и Шнурок или Промокашка могут залабать! :) Вот Мурка - высший пилотаж!!! Подлинное искусство в их понимании.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Михаил 21 мая, 01:40 Грамотный директор и за дело общее переживает. Молодец. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валентина 18 мая, 18:05 Заспокоєння не може бути ! Ті коментарі, які надавав на різних каналах ТБ наш культурний керманич , свідчать про відсутність базової фахової готовності до вирішення нагальних питань галузі, зокрема по навчальним мистецьким закладах . Борімося-поборемо ! Якщо в робочій групі наші губернатори- треба говорити з ними , провести курс лікбезу . Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 24 °C
Курс валют
USD 25.17
EUR 28.03