Інша музика: ті, що сказали "ні"

Орест Дрималовський 5 листопада, 00:06
Panivalkova
Panivalkova (Київ)

Читайте також

П'ять українських музичних гуртів, які незалежні від комерції, мейнстріму, поп-культури, але потенційно перспективні у лоні indie music, — у полі зору DT.UA. 

Вони працюють айтішниками, менеджерами середньої ланки, перукарями, викладачами англійської. Ночами проводять репетиції і на телефон записують перші синґли. Їм не пощастило: народились у країні, в якій не звикли платити за музику і ходити на концерти колективів із незнайомою назвою. Радіостанції їх ігнорують, а коло прихильників обмежується найближчим оточенням. Вони — це молоді активні, нерозпіарені, талановиті українські музиканти. Їх багато.

Чимало їх твердо вірять, що заробляти музикою на життя — можливо. 

Боротьба з вітряками часто затягується на добрий десяток років. 

Хтось зневірюється, а комусь фортуна віддячує усмішкою. Здебільшого — одиницям. 

Незалежну (чи то пак — некомерційну) музику у мас-медіа й надалі продовжують характеризувати немислимими для сьогодення термінами "неформат", "андеґраунд" чи "альтернатива".

Головним концертним майданчиком для молодих артистів стають тісні клуби та, якщо пощастить, музичні фестивалі. І нещодавно на один із найбільших форумів нової української музики — Lviv Acoustic Fest — надійшло понад 70 заявок! 

З цього числа організатори вибрали кілька найдостойніших колективів. Загалом, на фестивалі, що вже вчетверте відбувся у Львові, виступило 20 гуртів.

Перший Lviv Acoustic Fest зусиллями місцевих ентузіастів відбувся у 2013-му. Головна вимога до звучання — акустика. Тобто кожен із учасників фестивалю готував спеціальну акустичну програму. 

Нинішнього року Lviv Acoustic Fest вперше зазнав істотних новацій. По-перше, acoustic декларується лише як настрій фестивалю. 

Організатори полегшили завдання музикантам: дозволили увімкнути апаратуру в розетки й виконати свої композиції у звичній манері. 

Чи виправданий крок? Акустика завжди відвертіша за електрику. На її полі легше схибити і бути впійманим. По суті, акустика є тестом на базове вміння писати пісні. З іншого боку, підготовка акустичної програми потребує часу та додаткових зусиль. Особливо для колективу, який у цьому жанрі почувається не зовсім комфортно.

Другою і, мабуть, найважливішою новацією фестивалю стала зміна локації. З Палацу мистецтв імені Гната Хоткевича Lviv Acoustic Fest перемістився у занедбаний кінотеатр "Львів", що розміщений у Стрийському парку. 

Ця будівля вже кілька років не бачила відвідувачів і перебуває на межі зникнення з культурної мапи міста. Стіни, уражені грибком, вщент прогнила підлога, відсутність опалення, — стан кінотеатру жахливий. Втім, організаторам вдалося привести до ладу глядацьку залу. 

На відновленій частині підлоги розмістили чималу фан-зону. Навіть морозна прохолода, якою відвідувачів зустріла громіздка будівля кінотеатру, не злякала. Завжди цікаво побувати у місці, що було невід'ємною частиною молодості твоїх батьків. 

Задекларувати існування кінотеатру "Львів" як культурної інституції, вдихнути життя у покинуту будівлю, не дозволити знищити її остаточно — таку мету поставили перед собою організатори. Комерційно безглузда, але гідна позиція.

Два десятки достойних представників нової української сцени, що взяли участь у фестивалі, не залишилися непоміченими публікою. 

Ці гурти не бояться казати "ні" стереотипам і штампам, що домінують на музичному ринку. 

Вони не продумують комерційних стратегій, зате пишуть чесну музику — інструментально багату, змістовну, вартісну. 

Panivalkova (Київ)

Містика, магічна безпосередність, потойбічний шарм, усмішки, танці... Panivalkova — це ексцентричне тріо (Ірина Лузіна, Даша Пугачова, Ірина Кульшенко), що грає напівакустичну музику з іскрометними українськими, англійськими, французькими, іспанськими текстами й оригінальними аранжуваннями. 

Фортепіано та ударні підкріплюються укулеле, окариною, кастаньєтами та іншими екзотичними інструментами. Півроку тому панянки записали свій дебютний лонґ-плей під назвою "Донтворі". Платівка вийшла завдяки прихильникам гурту, які підтримували запис фінансово (кошти збирали шляхом краудфандинґу).

За чотири роки існування колектив пройшов складний шлях від неусвідомленої розваги до перспективного інді-поп-кабаре. Концерти дівчат перетворюються на справжню феєрію звуку та емоцій. Відсутність боязні перед музичними експериментами, нетипові звукові рішення, вишуканість образів (тільки зверніть увагу на їхні сценічні костюми!) — нарешті, народжується нова музика, якою хочеться ділитись із закордонними друзями: послухайте, це наше!

Виступ Panivalkova, що став логічним завершенням першого дня Lviv Acoustic Fest, оцінили кількома викликами "на біс". Послухати приголомшливих дівчат невдовзі могтимуть і кияни. Сольний концерт відбудеться на початку грудня.

Варто послухати: "Танго", "Йоко-мантра", La Mer

The Elephants (Суми)

Одна з найбільших надій нової української сцени — юні сумчани з гурту The Elephants. 

Середній вік учасників колективу — не більше двадцяти років. Однак ці хлопці вже мають що сказати своєму слухачеві. 

Мелодійний і ніжний інді-фолк із гітарами й електронікою — така музика могла б народитися на берегах Темзи. І стала б сотим колективом у розлогому списку адептів цього жанру. Втім, в українському контексті — однозначний прецедент. 

Зважаючи на вік хлопців, а також на факт співпраці з Євгеном Філатовим (відомий як саунд-продюсер низки композицій Джамали та гурту ONUKA), можна з упевненістю прогнозувати: ці юнаки ще не раз нагадають про себе.

"The Elephants потрібно багато працювати і вдосконалюватись, — каже у коментарі DT.UA Євген Філатов. — Є талант, є музичний смак, є бажання рухатися вперед. І це головне. Їм пощастило: вони, на відміну від сотень музикантів їхнього віку, мають змогу записуватися на студії. Тільки уявіть собі, буквально через двері звідси працював над своїм новим альбомом "Океан Ельзи"! Але до музики хлопці ставляться дуже серйозно: це для них храм, а не розвага".

Під керівництвом Євгена Філатова The Elephants готують дебютну платівку, яку обіцяють представити вже у листопаді. 

Варто послухати: Blue Eyes, Friends

"Плесо" (Львів)

Група "Плесо" — одне з найцікавіших явищ українського інді-року. Виникла на основі колективу Dalai Lama, створеного у Львові понад 10 років тому. Власне, видозмінений проект "Плесо" почався у 2014-му. Музиканти відчутно прогресують — як у студійних записах, так і в концертному представленні. Нові синґли "Висота" і "Птаха", презентовані влітку на фестивалі "Захід", звучать м'ясисто й водночас легко. Смаку їхній музиці додає флегматична манера вокалу Олександра Васецького.

"Плесо" спирається на досвід. Їхня музика не потребує метушні — вона вдумлива, наповнена змістом. Глибокі тексти, мажорно-мінорні варіації, тягучий, неодноманітний розвиток мелодії, — музиканти не бояться створювати продукт, який навряд чи стане масовим. Непохитно стояти на сторожі власних музичних вподобань і не скочуватися до мейнстріму — теж велика відвага.

З часу перезаснування колектив так і не спромігся спрямувати творчі потуги у запис дебютної платівки. 19 листопада "Плесо" завітає з концертом до Києва. Львів'яни презентуватимуть композиції з міні-альбому, реліз якого затягнувся з початку осені. 

Варто послухати: "Іди до людей", "Зима", "Птаха" 

ADAM (Київ)

Часто жартують, що в музиці є не більше п'яти тем. І найпопулярніша серед них — про любов. Співати про любов з вишуканою іронією — особливий талант. Столичний колектив ADAM ним володіє сповна. 

Відвідувачам Lviv Acoustic Fest неабияк поталанило: вони стали свідками дебютного виступу групи, а відтак першими почули відразу 5 нових композицій. Відсутність концертного досвіду музикантів не бентежила — почувалися на сцені більш ніж розкуто. Схоже, учасники групи чимало часу провели в інших музичних проектах.

Автором усіх пісень, а також серцем колективу є екстравагантний вокаліст Михайло Клименко. "Зараз працюємо над дебютним альбомом. Він матиме назву Choosemuse, — ділиться ексклюзивом з DT.UA фронтмен гурту. — Також незабаром вийде кліп на пісню "Вщент", записану у співпраці з DJ Smelja. Кістяк нашого колективу вже сформувався, але пертурбації у складі можливі".

На творчість гурту ADAM варто звернути увагу радійникам. Мажорний настрій, влучні приспіви, майстерні аранжування, — ця музика може подобатися мільйонам.

Варто послухати: "Маруся", "Файно", "Люба"

Blooms Corda (Київ)

Столична експансія фестивальної сцени тривала впродовж усього вікенду. Однак серед усіх учасників на голову вищою була група Blooms Corda — справжні "ботани" української сцени. Колектив грає інтелігентну музику, додаючи до неї джазові, фанкові і блюзові спеції. Світла меланхолія гітари, саксофона і ніжно-невимушеного вокалу здатна побороти навіть затяжну осінню депресію.

Торік група на чолі з фронтменом Данилом Галико представила дебютну платівку Monodance, яка отримала схвальні відгуки музичних критиків і опинилася на перших сходинках топ-релізів 2015-го. Днями кияни презентували другу повноформатну платівку під назвою GIGOTOSІA. Ці хлопці одержимі музичною цікавістю та спрагою до експериментів. Можливо, нова платівка й не є влученням у "десятку" (альбом грішить не зовсім досконалим записом вокальних партій), але творчість гурту однозначно варта уваги. Безперечно, найкращий виступ на Lviv Acoustic Fest 2016.

Варто послухати: "Тварина", "Лист до Катрін", "Барон"

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Dima Vizir 5 ноября, 15:37 Переслухав всіх, деяких виконавців знаю вже давно. Всі до одного заслуговують, щоб про них дізналися якомога більше слухачів. Але з нашими радіостанціями доведеться ще почекати. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92