Козак System

Олег Вергеліс 4 грудня 2015, 00:00
Козак_2

Читайте також

 

На сцені Львівського театру ім. М.Заньковецької відсвяткував 75-річний ювілей один із класиків нашого сценічного мистецтва — Богдан Козак. Видатний актор не переймався надзавданням влаштувати "бенефіс" (із веселим ювілейним гарніром), а вийшов до глядача з "Посланієм". Серйозною авторською моновиставою на основі творів Т.Шевченка. 

Вийшов — і виграв. Слово Шевченка у той вечір звучало гостріше і болючіше, ніж повсякденні інформаційні "залпи".

"Посланіє" Б.Козака знає кілька сценічних версій (у розробці проекту брала участь режисер А.Бабенко). Прем'єра відбулася ще в березні 2010-го. Коли до війни, до теперішньої загальноукраїнської біди, було ще багато часу. 

Час змінюється. Різко змінюються обставини. І вже теперішнє "Посланіє" на сцені заньківчан сприймається як політична (поетична) моновистава. "Розрита могила" та інші шедеври Т.Шевченка для сучасної зали — не відлуння минулих епох, а тексти, просякнуті кров'ю, сумнівами, надіями сьогодення. 

Звісно, можна вирвати з контексту ту чи іншу Шевченкову цитату — і вона різатиме серце, опалюватиме жаром сучасних нетеатральних трагедій. 

Отож, теперішнє його "Посланіє" на основі творів Шевченка — не тільки поетична сповідь, це (насамперед) — попередження, пророцтво, напуття. 

У попередніх версіях цієї моновистави критики сприймали Козака як авторський силует самого Шевченка. Нібито від нього і через нього актор проносив поетичні одкровення.

У сьогоднішній виставі, так як це відчув я, виникає брехтівський ефект відчуження. Все ж таки на сцені — наш сучасник, актор Козак. Шевченковим словом він не те що воліє розштурхати душі, а все-таки більше апелює — до розуму. 

Степи мої запродані 

Жидові, німоті.

Сини мої на чужині, 

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає, 

Мене покидає. 

І могили мої милі 

Москаль розриває… 

Нехай риє, розкопує, 

Не своє шукає, 

А тим часом перевертні 

нехай підростають…

Та поможуть москалеві 

Господарювати

Та з матері полатану 

Сорочку знімати… 

Дата написання — 1843-й. (Понад 170 років тому). Та у виконавській манері Козака, як і в енергетиці Шевченкового слова, не відчуваємо "відстані". Величезної часової прірви. Між тим, "коли" написано, і як це сприймаємо у грудні 2015-го. 

Отже, цей текст і цей голос — "тут" і "тепер". Згідно із законом Театру. 

Митець тим часом не загострює своїм виконанням те, що зайвого загострення не потребує. Власне, його виконавська манера у "Посланії" — поміркована система академізму, стриманої авторської пристрасності, неприхованого ліричного натхнення, непоказної небайдужості до Шевченкового всесвіту. 

Стиль Козака у "Посланії" — поетичний танець "навшпиньки", тобто точне усвідомлення, де межі поетичних "форте" і "піано", а де кордон, який не дозволить чесному акторові впасти у відвертий публіцистичний пафос. 

Звісно, і без пафосу тут не обійдешся. Але в Козака (у його стилістиці) — скоріше, інтелектуальний пафос. Прорахований і розумно вибудуваний на основі структури шевченківських текстів. 

Тут тобі актор здіймає руки до неба: "Образ Божий багном не скверніте!" 

Згодом він же спускається на грішну землю, ніби згадуючи і про свої 13 літ, як "пас ягнята за селом", як сіяло сонечко. Тихо і щемливо актор вимальовує своїм тембром усім відомі шевченківські рядки, закільцювавши у його творах "вічне" з "приватним" (дуже особистісним). 

Ще під час нічної репетиції "Посланія" актор попросив молодого режисера трохи змінити сценічний простір. Він вивільнив рідну сцену від деяких зайвих бутафорських елементів. І лишив поруч із музикантами тільки біле полотно екрану — над головою. Опинившись у просторі маленького сценічного космосу. Де немає нічого зайвого. Де лише Людина наодинці зі Словом і такими собі "підсвідомими" візіями на українську тему (на екрані над головою). 

Актор не заграє з аудиторією, тверезо усвідомлюючи, яку силу "тротилу" саме зараз мають окремі шевченківські строфи. Актор усе ж таки пам'ятає — про "четверту стіну", про інтелектуальне "відчуження". 

І про те, що велика поезія — то не лише розшарпане серце, то ще й гострий розум пророка. 

15 років тому Валентина Заболотна у тексті про Козака зі щирим риторичним захопленням перепитувала: "Хто ж ви є, Богдане Миколайовичу, — артист, педагог, письменник-театрознавець, філософ, мистецтвознавець, історик, театральний діяч, дипломат, український актор майбутнього?" 

Звісно, відповідь — на поверхні. Український актор переконливо реалізує кожну іпостась, позначену критиком. 

Власне, Козак у вітчизняному театрі — то особлива "система". Звісно, не тільки система Станіславського, хоча життя людського духу він завжди реалізує на сцені переконливо. 

Така його "система", тобто система Козака, — це театральна поліфонія, яка передбачає органічне поєднання в одній особі і унікального акторського обдарування, і діяльність місіонера-просвітника, а також педагога, історика…

Козак, якщо перефразувати класика, "інтелектуальний П'єро" українського театру. Тверезий розум і емоційне натхнення уживаються в ньому самому, у контурах різних його сценічних образів. 

Тим паче що більш ніж за півстоліття таких образів зіграно ого-го як немало. Варто пригадати, що саме цей український актор-інтелектуал грав класичних Арбеніна ("Маскарад"), Полонія ("Гамлет"), Тесмана ("Гедда Габлер"), Сальєрі ("Амадей"), Макбета, Яго ("Отелло"), президента фон Вальтера ("Підступність і кохання"), — ви лишень оцініть цей діапазон. 

Митцеві, за іронією долі, довелось доторкнутися своїми акторськими лайковими рукавичками і до образів тиранів-деспотів — так, справді доводилося грати колись і Леніна, і Сталіна. І він не приховує таких фактів своєї біографії. І я переконаний, що якби побачив ті давні його вистави, то миттєво відчув би загострений акторський аналіз кожного з психотипів, адже Козак інколи діє як "хірург", оперуючи інтелектуальним скальпелем, оголюючи приховану сутність того чи іншого складного героя. 

Зовні доля до актора — милосердна. Тобто є за що дякувати Богові. Народився, власне, в інтернаціональній сім'ї: мати — полька, батько — українець. Пройшов складні життєві університети, перш ніж потрапив на велику сцену, на якій згодом став одним із провідних акторів України. 

Власне, його ніша на сценічній мапі країни все-таки ексклюзивна. Актор-інтелектуал. Той самий "інтелектуальний П'єро". Не так багато конкурентів згадаємо саме у цьому відділі кадрів. 

Як відомо, 1978-го Сергій Данченко покликав за собою Козака до Києва, у трупу столичного театру імені Івана Франка. Окресливши перед ним цікаві перспективи. 

Переміг патріотизм, перемогла доля. Козак після певних вагань і сімейних обставин вирішив лишитись у Львові. 

Годі й гадати, як би все склалося, коли б він опинився на столичній франківській сцені. Переконаний: усе було б чудово і там (тобто тут, у нас, у столиці). 

Втім, саме Львів — особливе магнітне поле для цього актора, а сам актор — цінний сувенір в архітектурному інтер'єрі галицької столиці. 

Тобто вони містичними вузами пов'язані давно й тісно. 

І, можливо, саме цей актор-інтелектуал (хоча він справжній лицар сцени театру ім.Заньковецької) був би достойний отримати для своїх авторських пошуків і якусь окрему сценічну територію у великому місті, де би реалізував різні складові своєї ж "системи". Втім, крім акторства, його покликанням виявилась і педагогіка. І сьогодні деякі з його учнів — лідери сучасного українського театру: зокрема, Ростислав Держипільський — у Івано-Франківську, Ірма Вітовська — у Києві. 

Переконаний, "система" Козака — жива і мобільна, незапліснявіла і незакостеніла. Саме така система чекає його нових авторських (акторських) виявів, метаморфоз. 

Можливо, це й заборонений прийом, але не гріх помріяти — "яким би" багатовимірним сприймався саме цей розумний лицедій, скажімо, у ролі Маттіаса Клаузена з видатної драми Г.Гауптмана "Перед заходом сонця" (а там є "що" зіграти саме йому, хоча б тему останнього кохання, приреченість якого такий герой тверезо усвідомлює, і від цього драма перетворюється на трагедію). 

Можна мріяти і про ібсенівського будівничого Сольнеса (у його виконанні). Про дивакуватого скупого Гарпагона з великої мольєрівської комедії. 

А ще, десь у затінку його акторських бажань, можливо, дрімає шекспірівський король Лір, якому розумний актор подарує не тільки передбачувану ексцентричність, а ще й сувору інтелектуальну напругу. 

Отже, "посланіє" актора — до Бога, до Бога театру (зокрема), — ще пише і пише саме це життя. І Бог обов'язково почує, прочитає. І він ще зіграє. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • Олександр Нагорний 31 января, 02:37 Найщиріші вітання з Ювілеєм, НАЙШАНОВАНІШИЙ КІЛОМЕТРЕ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДРАМИ! Вашими подвигами в житті, на сцені й у національній духовній січі захоплююся й чаруюся упродовж десятиліть... Бажаю земних і духовних благ і статків, здоров'я, щастя й творчого натхнення. Не зупиняймося в цій шаленій СІЧІ ЗА ЩАСТЯ УКРАЇНЦІВ, УКРАЇНИ Й УКРАЇНСТВА ЯК ПЛАНЕТАРНОГО ФЕНОМЕНУ ДОБРА, СПРАВЕДЛИВОСТІ, СВОБОДИ І МИРУ! Доки грім не гряне, - мужик / баба не перехреститься. Така вже доля нефахівців = псевдополітиків, які не мають ані фаху, ані кваліфікації ПОЛІТИКА / ПОЛІТИЧНА РОБОТА. А все туди ж, де такі ж самі... Всьо чьотко: жодних відмінностей в стилі, в мисленні й діянні модифікованих від ЦК / КПРС / КПУ не видно, не чути й не треба... Комусь. Проте терпіння громадянське не є безмежним, бо волю дали не стільки дурням, скільки демагогам. А ІНТЕЛЕКТУ бояться, тому й заганяють національну лібертаріанську думку під сміттєзбиральний килим пліток, замішаних на демагогії. МИ, ЛІБЕРТАРІАНЦІ, - ЄДИНА
    Олександр Нагорний 31 января, 02:41
    ЄДИНА ІДЕОЛОГІЧНА СИЛА НОВІТНЬОЇ РИНКОВОЇ ДОБИ УКРАЇНИ Й УКРАЇНСТВА! ЄДНАЙМОСЯ! http://www.lpu.org.ua/news1/171-vitayemo-ukrayinskykh-liberaliv#.VqvK49KLTDc. http://libertyif.tumblr.com/what, http://vk.com/national_libertarians, http://www.e-reading.club/chapter.php/1033940/40/... ЛІБЕРТАРІАНСТВО: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE, Дейвід Бергланд: http://royallib.com/book/bergland_devid/libertarianstvo_za_odin_urok.html, Людвіг фон Мізес (Львів-Відень_Нью-Йорк): http://lukyanenko.at.ua/_ld/1/140_____.pdf. https://www.facebook.com/groups/Ukraineconstitution/files/...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.90
EUR 29.07