ЛЯЛЬКОВІ МІСТЕРІЇ

Поділитися
А рядом, неведомая перед тем, Застенчивей плошки В оконце сторожки Мерцала звезда по пути в Вифлеем Борис Пастернак У перше Різдво третього тисячоліття сходила зірка Віфлеємська одинадцять разів...

А рядом, неведомая перед тем,

Застенчивей плошки

В оконце сторожки

Мерцала звезда по пути в Вифлеем

Борис Пастернак

У перше Різдво третього тисячоліття сходила зірка Віфлеємська одинадцять разів. За доброю традицією, що почалася в останньому десятилітті віку двадцятого, різдвяні свята на древній Волинській землі завершуються святом театральним. Волинський обласний театр ляльок на своїй сцені в Луцьку приймає гостей Міжнародного фестивалю «Різдвяна містерія». Нинішнього року відбувся IV фестиваль, учасниками якого стали десять театрів ляльок. Фестиваль цей унікальний своєю тематичною спрямованістю, на ньому можуть бути показані вистави, які в той чи інший творчий спосіб вирішили тему містеріального дійства. Оповіді містерій налічують сотні років, із часом вони видозмінювалися, пристосовувалися, доповнювалися, актуалізовувалися, кожен народ вносив у канонічний текст щось суто національне, властиве своїй культурі. Але крізь будь-яке прагнення до алегоричності, введення в церковні сюжети народних, світських мотивів, фольклоризацію інтермедійних історій завжди проступала, як, напевно, і проступатиме завжди, якась вища закодованість містерії, що приховує в собі формулу вічного повернення людства до початків буття.

Один зі спектаклів фестивалю називався «Короткий діалог до дня народження Ісуса Христа». Ніби сперечаючись із цією назвою, луцький фестиваль «Різдвяні містерії» став повновагим, зацікавленим полілогом майстрів театру, що досліджують традиції містерій, їхні нові артистичні форми, видозмінені ритуали і своєрідність інтерпретацій надзвичайного явища мистецтва — вертепу. Історія про народження Христа, подорож трьох Волхвів, про звірства царя Ірода й заслужену кару, втечу Марії та Йосипа до Єгипту подавалася кожним театром у властивій йому стилістичній манері з використанням різноманітних театральних прийомів. Приклад класичного вертепу з дотриманням усіх канонів його рівнів — небесного й народного, хоч і з привнесенням у дію мотивів сьогодення, продемонстрував господар фестивалю — Волинський театр ляльок у спектаклі «Вертеп». Пародійні мотиви, введені у світську частину спектаклю, ще раз свідчать про можливість нескінченної протяжності сюжетів вертепу в часі. Вертеп у чистому вигляді, так, як і має він гратися — лише одним актором, але в супроводі автентичної музики і співу, — був показаний у спектаклі «Драма про царя Ірода» студентами кафедри театру ляльок Ярославльського театрального інституту. Вплітається в реальне життя біблійна історія в спектаклі Вроцлавського театру ляльок «Вроцлавський акрополіс. Різдвяний вертеп». Сучасний текст, у який внесено мотиви різдвяних коляд, дає можливість доторкнутися до таїнства історії. Використовуючи живий план, польські актори грають ляльками в людський зріст, ніби приміряючи образ персонажів минулого до власної сутності. У виставі «Короткий діалог до дня народження Ісуса Христа» ці ж самі виконавці використовують інший прийом, спосіб відкритої театральності. Сидячи за довгим столом, виголошуючи текст невідомого автора XVII століття, актори почуваються майже богами. З легкістю Творця вони рухають фігурки ляльок, скеровуючи їх сходженими вже вічними тропами. Усе, звісно ж, відбуватиметься за відомим сценарієм, але як приємно відчути себе всемогутнім. Австрійський Kabinettheater показав власну версію традиційного австрійського вертепу «Кріппеншпіль», у якому майже відсутній текст. Актор на авансцені з допомогою винахідливих шумових ефектів — звуків, шелестів, сплесків — коментує події, зображувані на двох екранах стилізованого вертепу. Усе зроблено з певною дозою доброї іронії стосовно подій, тому політ янгола, який несе благу вість і супроводжується шумом моторчика, як у Карлсона, залишається сприймати просто як творчі пустощі. «Різдвяна історія» Краснодарського театру ляльок — ще одна інтерпретація сюжету про народження Ісуса. У цій моновиставі акторка використала живий план і пласкі фігурки ляльок, схожі на живі ікони. Спрощена конструкція вертепу є невеличкою скринькою, що вмістилася на столі. У персонажах відчувається їхня особлива символічність. Завершивши свою розповідь, акторка сідає в глядацьку залу, на сцені — лише народжений Бог. Особливі симпатії глядачів викликала вистава «Різдвяний вертеп» Рівненського театру ляльок. Яскраве театральне видовище, насичене потужною духовною енергетикою, цікаве сценографічне рішення, що явило стилізований вертеп у різноманітних конструктивних варіантах, надали виставі незвичного, повнокровного звучання, що поєднало в собі дух часу, загадку буття, вічну радість творення. Цікавим режисерським рішенням був позначений спектакль Кримського театру ляльок «Бик, Осел і Зірка». Відштовхнувшись від ілюстративної ідеї показу історії про народження Христа, творці спектаклю зосередилися на акторській інтерпретації образів. Актори активно діють, показують безліч перевтілень, лялька існує лише як певний знак, узявши який за основу, виконавці продовжують вживу грати її пласке зображення. Спектакль Брестського театру ляльок «Братик Осел» — зворушлива історія про Ослика, який сумує через те, що народився він Осликом, а не зіркою. Дивлячись у небо, він побачив яскраву зірку і пішов за нею у Віфлеєм... Гра великими тростиновими ляльками, задіяння всього театрального майданчика, відсутність безпосередньої вертепної скриньки все ж дозволяє зарахувати і цю розповідь до оповідань про Ісуса. До дійств, побудованих виключно на фольклорній основі, на використанні автентичних, народних язичницьких обрядів, на стилізованому співвідношенні принципів традицій і сучасності, можна зарахувати виставу угорського театру «Арлекін» і спектакль «Щедрий вечір» Івано-Франківського театру ляльок. Прославляння сил природи, торжество краси й гармонії, нить духовності, що пов’язує покоління, — все це продемонстрували театри в традиціях, збереження яких — запорука збереження нації.

Ще одним моментом унікальності вирізняється фестиваль «Різдвяні містерії» — проведенням наукового симпозіуму «Традиції різдвяної драми в ляльковому театрі». Серед виступаючих на симпозіумі були такі метри мистецтвознавства, як Генрік Юрковський, почесний президент Міжнародної спілки діячів театрів ляльок
УНІМА, Ірина Уварова, Неллі Корнієнко, Борис Голдовський, а також Галина Алісейчик, Ірина Волицька, Ольга Шлемко, Ірина Алейникова та інші. Матеріали вже чотирьох симпозіумів, які склали чималий том наукових досліджень теми різдвяних містерій, планується видрукувати окремим виданням, що стане, безперечно, серйозною підмогою для фахівців у цій галузі мистецтва.

І насамкінець про найголовніше, про тих, хто створив цю різдвяну казку в Луцьку. Ініціатор проведення фестивалю — директор, художній керівник Волинського театру ляльок Данило Поштарук. Серед організаторів — Міністерство культури та мистецтв України, управління культури Волинської облдержадміністрації, УНІМА, Національна спілка театральних діячів.

Скінчилися різдвяні свята. Скінчився фестиваль. Але залишаться в пам’яті всі його вистави, що, як нові рядки, впишуться у вічну Книгу Творчості, у Книгу Пошуку Бога. Пошук Бога тотожний пошуку істини... Зірка Віфлеємська продовжує свій шлях.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі