Мавка, одержима

Олег Вергеліс 22 жовтня, 00:00
мавка

Читайте також

У Київський дитячий музичний муніципальний театр на Подолі несподівано повернулася важлива для репертуару вистава — "Лісова пісня" Лесі Українки, де актриса Раїса Недашківська грає всіх персонажів п'єси. Поділ, театр, полудень. У залі — школярі, вчительки, інтелігенти-різночинці. Олесь Доній. І я.

Буквально за день до вистави народна артистка ще в лікарні під крапельницею, — лікарі збивають тиск. Вона навіть не говорить, а шепче в трубку з клініки (телефон чергової медсестри), телефонуючи мені вночі з проблемою, що ятрить серце: "Боже, ну як же нам врятувати НСТД?" (Відповідь очікувана: не рятувати — а створювати, і не з уламків — а на новому фундаменті).

Тим часом усі мої тривоги-сумніви — як же вона збирається після лікарні півтори години сама на сцені грати всіх персонажів Лесі? — випаровуються. Принишклий зал, злагоджений театральний оркестр (диригент О.Боклан, музика М.Скорульского). І вона — одна — за всіх. За Мавку, Лукаша, маму, Килину. За всю лісову язичницьку нечисть і святість. На сцені (праворуч) — її трон. На ній — золотистий балахон. Пишний вінок з калини й гілок довершує цю "скульптурну композицію" Лісової Цариці, вселенської володарки. Жінки-деміурга, яка самим своїм голосом хоче воскресити весь різноголосий Лесин світ. Без єдиної заминки, граючи на скрипці свого мелодійного й відчуженого тембру, тамуючи напади підступного кашлю, вона йде містичним текстом-лісом Лесі — як подорожній уночі. Як заблукана душа в джунглях вічності. Їй, як відомо, давно не 40, але голос її Мавки — чистий, наївний, юний, часом буквально зривається. Коли вона грає "Того, що в скалі сидить", раптом — рокіт, тривожні низи в тому ж таки голосі. І, звісно, переливний — блискавицею, багрянцем, багатством, фантазією, златом — балахон... "Дух вільний лісовий" — дух самої актриси.

Актриса ця — автентичний персонаж якогось хорошого незнятого фільму Кустуриці або Параджанова. Вона з їхнього світу. Галасливого, карнавального, справжнього й театрального. Вона — наша артистка — плакальниця на всіх похоронах, ханума на всіх весіллях, берегиня на всіх берегах. Вона ніби хоче обняти, підбадьорити і втішити весь прокислий світ, — тільки зробити це важко, майже неможливо. Але цінна й важлива — хоча б спроба... Цю "Лісову пісню" театр не ставив у репертуар кілька років. Ганьба!

Вистава повинна жити. І не тільки для школярів. Режисер Микола Мерзлікін ще в 2001-му (рік прем'єри) ризикнув запропонувати театру цікавий концепт. Його "ліс" і його "пісня" — це і є Леся. Одна жіноча душа. Те, що відбивається в мелодії сопілки, в голосі актриси.

За зовнішнім форматом — це радіотеатр, моноспектакль. За силою внутрішнього резонансу — Лесин космос, що вмістився в одній одержимій артистичній натурі. Повторюся —вистава повинна жити. Її треба частіше грати, заводячи у Лесин "Ліс" нову публіку.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • NoNestor NoShufr 24 октября, 08:44 вельмишановний пане Вєргєліс, ми, працівники КМАТОБ для дітей та юнацтва, театру, який ви навмисне називаєте застарілою назвою совєтських часів ( ох вже ця ваша снобістська зневага "зіркового" театрального та кіношного критика до глядацького закладу, який вимушений боротися за виживання в умовах мізерного фінансування, призначеного департаментом культури КМДА), запрошуємо вас регулярно відвідувати наш дєтскій тєатр, уважно ознайомтесь з репертуаром на сайті театру http://musictheatre.kiev.ua/ та відвідайте вистави не тілько дєтскіє, але й інші, для всіхвікових категорій. були часи, коли ви, пане Вєргєліс, активно лобіювали через статті в http://gazeta.zn.ua/CULTURE/ персону Троїцького на посаду художнього керівника нашого театру, проти кандидатури якого повстав весь творчий склад театру, і нашу позицію підтримав диригент, прізвище котрого ви тут вказали з помилкою в другій літері, тримаючі на думці персону видатного українського актора, який зараз активно знімається в серіалах та кіно. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • NoNestor NoShufr 24 октября, 08:43 тож шановний пане Олеже, виявляється, що наш оркестр, під орудою наших диригентів, ще щось може, та ще й без участі вашої симпатії Троїцького? і може взагалі без художнього керівника поставити вистави, які проходять з аншлагом, як, наприклад, балєт Прокофьєва Ромео та Джульєта, який відбувся 22.10.2016 р та мав успіх у глядача. так що ми вас, пане Вєргєліс, запрошуємо на регулярні відвідини наших вистав. з повагою творчий склад Київського Муніципального Академічного Театру Опери та Балету, КМАТОБ, для дітей та юнацтва ! Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56