Сергій Лозниця: "В обличчях людей ми знайдемо відповідь на запитання, що ж сталося з Росією"

Антон Філатов 30 жовтня 2015, 00:00
Лозница

Читайте також

 

У рамках кінофестивалю "Молодість" кінорежисер Сергій Лозниця, автор гучних стрічок "Щастя моє", "У тумані", "Майдан", представив свою нову роботу — документальний фільм "Подія". 

Світова прем'єра картини відбулася на Венеціанському кінофестивалі. Для створення проекту використано архівну хроніку часів путчу 1991 р. Режисер звертається до фактів, свідчень та емоцій, які пояснюють джерела розпаду Радянського Союзу. 5 листопада фільм виходить в український прокат. 

У строкатій добірці "Молодості" картина Лозниці виглядає на позір блідо — чорно-біла, документальна, відносно недовга, не увінчана нагородами. Але в списках "обов'язково до перегляду" робота Лозниці виявляється однією з небагатьох, котрі не обманюють очікування.

Серпневий путч 1991 р., одна з гучних подій ХХ ст., розкривається в "Події" тихо. Щоб не порушити бібліотечну тишу, Сергій Лозниця розкриває забуті архіви, до яких не зверталися 24 роки. 

Стрічка показує мітинг у Ленінграді — місті, яке не було головною ареною тих подій. Там не підписувалися ключові документи, що поклали край СРСР. Там не їздили танки й не горіли адміністративні будівлі. Тому у фільмі немає збройного екшену й політичних інтриг, яким зазвичай відводиться головне місце в таких картинах.

Ленінград був лише відлунням подій у Москві. Тому все, що відбувалося тоді в місті, змальовує не так політику, як тектоніку серпневого путчу.

Показана у фільмі Двірцева площа тут — ніби модель тих подій. Як і люди в центрі Ленінграда, громадяни всього СРСР перебували в очікуванні мало зрозумілих змін. У багатьох інших містах мільйони людей так само ловили чутки, розгублено стояли на центральних площах і судомно припадали вухом до радіоприймача, намагаючись почути поодинокі новини.

Основні акценти в стрічці — обличчя перехожих, яких уже не зустрінеш нині. Куці барикади на мирних вулицях. Без смаку одягнені політики на імпровізованих трибунах. Сірий натовп розгублених людей.

Усе це філігранно знято чудовими ленінградськими операторами. Камера окреслює суєту натовпу загалом і водночас вихоплює погляди й жести окремих людей. 

Багато кадрів наповнені внутрішньою символікою. Наприклад, силует Анатолія Собчака, що вивищується на передньому плані над натовпом, перегукується з таким самим за формою силуетом храму на задньому плані. Чорний силует чиновника, що виголошує промову, і білий розмитий силует мовчазного храму. Між ними й перебуває весь натовп.

Під час фільму екран неодноразово згасає, і з тривожної темряви долинає фрагмент музики Чайковського з балету "Лебедине озеро". Тоді, у серпні 1991-го, ця мелодія оманливо звучала на всіх телеканалах. Але замість неї мали бути саме ці кадри.

"Подія" сприймається сьогодні як лист у пляшці, кинутий із потопаючого корабля російської демократії. Судна нечуваних розмірів, що й відчалило в невідомому напрямку. Мабуть, саме тому воно, як "Титанік", затонуло в першому ж рейсі, так і не причаливши до заповітного берега кращого життя. 

Просуває фільм "Подія" в Україні компанія "Арт-Хауз Трафік", яка й наводить слова режисера про його роботу: "Фільм складається з епізодів, розміщених у хронологічному порядку, які представляють життя міста в ті неспокійні літні дні. Ми можемо спостерігати поступову зміну в настрої людей: ми бачимо, як звичайне життя стає історією; обличчя людей, вихоплені з натовпу, несуть у собі свідчення про нерв часу, опису якого не знайти в підручниках історії чи записах політичних виступів. Можливо, в цих обличчях людей, з їх виразом сум'яття, невір'я, рішучості, гніву, ми знайдемо відповідь на запитання, "що ж сталося з Росією в серпні 1991 р., і чому значення цієї події, як і раніше, спантеличує нас?" 

Із досьє. У фільмографії Сергія Лозниці — 17 документальних картин. Популярність режисерові приніс фільм "Блокада" (2005), створений із архівної кінохроніки. Ігровий дебют "Щастя моє" (2010) брав участь у головному конкурсі МКФ в Каннах. Друга ігрова картина Лозниці, "У тумані", також була представлена 2012 р. в конкурсі Каннського фестивалю і здобула приз ФІПРЕССІ. Документальний фільм "Майдан" (2014), що вийшов торік у широкий прокат, відображає хроніку Революції Гідності в Україні. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34