ШЕКСПіРіВСЬКИЙ КУРС МЕНЕДЖМЕНТУ

Проте бізнесмени іноді можуть відкласти вбік видання типу «По той бік страху і жадоби» і поринути замість цього у жадобу й страх в їхньому натуральному вигляді. На цьому тижні їм була навіть запропонована можливість вибору.

Так, Алістер МакАлпін, заступник голови партії торі за часів правління Маргарет Тетчер, опублікував книгу «Жорстокий лідер» (The Ruthless Leader, edited by Alistair McAlpine. John Wiley), що зовсім не є біографією Залізної леді, а «трьома досконалими прикладами стратегії і влади». Один із класичних прикладів викладений самим лордом МакАлпіном, який шаленіє від віроломного ставлення до його героїні, а другим прикладом став «Принц» Макіавеллі. Проблема «Принца», за словами МакАлпіна, полягає в тому, що був вибраний не той суб’єкт: Макіавеллі варто було б давати поради не людині, яка стоїть біля керма влади, а її підлеглим.

Фактично наразі всі бізнесмени, стурбовані проблемою поєднання серця і помислів, швидше за все вважатимуть Макіавеллі не тільки занадто сухим, а й надто цинічним. Вони віддадуть перевагу найкращій із будь-коли написаних серії конкретних соціологічних досліджень — п’єсам Вільяма Шекспіра.

У Колумбійській школі бізнесу Джон Вітні читає досить популярний курс «Шекспір і керівництво», який ліг в основу його нової книги («Power Plays:Shakespeare’s Lesons in Leadership and Management», by John Whitney and Tina Packer.Simon and Schuster), написаної в співавторстві з видатним постановником Шекспіра. Як відомо, Шекспір був знайомий із працями Макіавеллі (якого він двічі цитує). До того ж, він жив в епоху, ознаменовану діяльністю численних лідерів, як поганих, так і хороших. Середньовічна історія Англії демонструє велике розмаїття саме останніх: із 14 монархів, що правили протягом 200 років, до приходу до влади Єлизавети, шість впали жертвами двірцевих переворотів.

Отже, у Шекспіра був широкий вибір матеріалу — утім, так само, як і в містера Вітні, що високо цінує вміння Річарда II сіяти розбрат серед його знаті, яка його оточувала. Він пропонує вважати поводження короля Ліра із бідолашним Кентом «як одне з найбільш нелюдських звільнень у всій історії керування персоналом», запитуючи студентів своєї школи, чи слід було звільняти Фальстафа, і описуючи, яким чином досвід Генрі IV із першої частини допоміг йому самому вдосконалити 1972 року систему супермаркетів Патмарк.

Колишні студенти містера Вітні, від засновника dot.com до вже сивих чиновників, натовпами повертаються до нього, заявляючи, що Шекспір дав їм про бізнес більше знань, ніж будь-хто інший. Нелегко лежати голові, вінчаній короною.