Гетьманський край

Володимир Гетьман 17 березня, 23:00
123
Ворскла поблизу Охтирки

Читайте також

Гетьманський національний природний парк (НПП) створено 27 квітня 2009 р. на площі 23 360,1 га (у постійному користуванні — 11 673,2 га). Парк розташований на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області.

Створення цього національного парку (як Тростянецько-Ворсклянського) було передбачено ще Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000–2015 роки. Однак назву змінилиз поваги до історичної пам'яті. У регіоні, де нині створено ГетьманськийНПП, за часів полкового устрою Слобідської України (1654–1765) був Охтирський гетьманський полк. Центром Слобідського козацького полку з 1658 року були Суми.

Починається парк від кордону з Російською Федерацією біля с. Лукашівка і простягається за течією Ворскли на 122 км— до межі з Полтавською областю, нижче села Куземин. Саме поряд з відомим Більським городищем, ідентифікованим вченими як стародавнє місто Гелон, згадуване "батьком історії" Геродотом.

Долина Ворскли, де розмістився національний парк, доволі широка — 6–8 км. Найбільшими притоками Ворскли, які протікають територією парку, є Ворсклиця і Боромля (від назви якої походить відомий пісенний вернісаж). До менших (20–30 км завдовжки) приток належать Братениця, Івани, Рябинка, Гусинка, Олешня, Охтирка, Киселиха, Хухра.

У низині біля річки є заплава. Заплави Ворскли та Боромлі досить широкі. У Ворскли, зокрема, від 1–1,5 до 2–3 км, а інколи й більше. У дрібних допливів цих рік вони менш розвинуті. Заплави милують око старичними озерами, звивистими рукавами та заболоченими, квітучими навесні і на початку літа левадами.

Ворскла поблизу Охтирки

Уздовж заплави Ворскли, в межах парку, нині розташовані крупні населені пункти: м. Охтирка, смт. Велика Писарівка, села Добрянське, Кириківка, Рябина, Чернеччина та ін., з територіями яких безпосередньо межують землі Гетьманського НПП. У цьому районі видобувається нафта, розташовані військові об'єкти. Територію парку перетинає автомагістраль Суми–Харків та гілка Південної залізниці з інтенсивним рухом потягів. Усе це справляє на природні екосистеми відчутний антропогенний (техногенний, рекреаційний) вплив.

Однак у порівнянні з заплавами інших річок Сумської області, заплава Ворскли найменше зазнала втручань у природні процеси. Через розчленованість прилеглих до річкової долини берегів та заболоченість вона менш "доступна" і тому має краще збережений і, відповідно, багатший рослинний і тваринний світ.

Ворскла є однією (разом з Россю, Оріллю) з найчистіших і найкрасивіших річок України. Корінний правий берег її русла місцями сягає 80 м. Чиста вода річки, лісові насадження на її берегах здавна приваблюють не лише жителів прилеглих населених пунктів. У долині Ворскли побудовані бази відпочинку.

Водночас Ворскла має велике екологічне значення. Її річкова долина є значним транскордонним екологічним коридором міграції птахів, для підтримання біотичних зв'язків у антропогенізованому регіоні Лівобережжя України.

Характер рельєфу власне території Гетьманського НПП визначається наявністю ріки Ворскла, яка ділить його на дві частини. Правий берег ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Рельєф території НПП, розташованої на лівому березі Ворскли, має доволі спокійний рівнинний характер.

Озер на території національного парку порівняно небагато. Кількісно переважають заплавні озера-стариці, що утворилися внаслідок переміщення річкового русла. На поверхні озер квітне чудове латаття біле. Милують око на водному плесі яскраві глечики жовті, названі так за форму плодів. Водне дзеркало мілководних стариць заросло водяним різаком алоевидним та жабурником звичайним.

Загалом, флора вищих рослин Гетьманського НПП налічує 657 видів. У заплаві Ворскли найпоширенішими є болотисті луки. Понад рікою та по берегах стариць росте очерет звичайний або південний. Ще в 70– 80 роках ХХ ст. очеретові болота в заплаві Ворскли займали відносно невеликі площі, але в умовах зменшення обсягів сінокосіння відбувається експансія очерету. У центральній частині заплави вигойдується своїми "качалочками" рогіз широколистий. Щільною стіною стоїть лепеха звичайна (аїр, татарське зілля), мечовидні листки якої прикрашають наші оселі на свято Трійці. На території НПП відомо 39 раритетних видів судинних рослин, серед яких 22 види занесено до Червоної книги України.

У складі фауністичних комплексів Ворсклянського краюпредставлено понад 200 раритетних видів хребетних і не менше 56 безхребетних. На території парку зустрічається 16 видів, занесених до Червоної книги. У повітрі, над прибережно-водними заростями, можна побачити шуліку чорного, який останнім часом стає рідкісним. Червонокнижними також є лунь лучний, орел-карлик, підорлик великий, голуб-синяк та інші.

Цікавими для пізнання краю і важливими для науки є окремі об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заповідні урочища — смарагдове намисто національного парку. До його заповідної зони ввійшли найбільш цінні в науковому плані лісові ділянки заповідних урочищ "Литовський бір" у Охтирському районі, "Сумська діброва" в Тростянецькому районі та інші. 

"Литовський бір" це лісовий масив (41 га) сосни звичайної, що росте на піщаній терасі лівого берега Ворскли. Він, до речі, є найстарішою лісовою екосистемою Лівобережної України, чий вік сягає 215 років. "Сумська діброва" представляє собою старі дубові лісостани, де головною лісовою породою є дуб звичайний. Вік дубів перевищує 130–140 років. Підлісок головно з ліщини звичайної, трапляється бруслина. Влітку в травостої домінує яглиця звичайна. У народі існують свої назви цієї рослини з родини зонтичних — дягель, рева, бузголов, купир, дурило, веретень, бондарка. Яглиця звичайна містить чимало вітамінів і її приємне на смак молоде листя можна споживати, використовуючи для приготування салатів, перших страв та як приправу.

123
Водно-болотна місцевість Бакирівського заказника

Особливий інтерес становлять включені до Гетьманського НПП Бакирівський, Хухрянський та Климентівський гідрологічні заказники загальнодержавного значення. Це обводнені заплавні ландшафтні комплекcи з переважанням заростей болотного високотрав'я.

Водно-болотна місцевість Бакирівського заказника

Бакирівський заказник розташований на території трьох районів — Тростянецького, Охтирського та Великописарівського. Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони. Зустрічається водяна сосонка — оригінальна рослина, яка дійсно нагадує невеличку сосну. На території заказника гніздиться занесений до Червоної книги України журавель сірий.

У заплаві Ворскли розташована значна частина Тростянецького лісового масиву — відомого в світі лісу природного і штучного походження, де домінантом є дуб звичайний.

Значний рекреаційний потенціал Гетьманського НПП зумовлений розмаїттям природних ландшафтів, що мають високу естетичною цінність, а також наявністю пам'яток історії та культури. Сприяє розвитку рекреації безпосереднє прилягання території парку до м. Охтирка, а також порівняно незначна віддаленість (близько 100 км) від обласних центрів — міст Суми, Харків та Полтава.

Головними рекреаційними територіями парку є долинно-річкові ландшафти Ворскли. Річка є головною водною артерією парку і головним водно-рекреаційним об'єктом. Оцінюючи стан використання рекреаційних ресурсів Гетьманського НПП, слід зазначити, що стаціонарні об'єкти рекреації (бази відпочинку, дитячі табори тощо) не ввійшли до складу його території, але безпосередньо межують з нею. Відповідно, відпочивальники використовують територію парку для прогулянок, купання, занять спортом і туризму.

Багатий Гетьманський край своїми етнографічними ресурсами — звичаями і народними традиціями — та історією. У добу ранньої бронзи територію заселяли індо-арійські племена, у ранню залізну добу — племена гелонів та будинів. У другій чверті першого тисячоліття н.е. Поворскля входило до складу різноетнічного масиву племен, об'єднаних у складі Готської держави.

У VIII–X ст. на цій території жили сіверяни (сівери), які з утворенням Київської Русі ввійшли до її складу. Поворскля тоді було східною окраїною Чернігівсько-Сіверського князівства. 

У другій чверті ХІІІ століття край зазнав нашестя монголо-татарських орд і майже чотири століття місцевість була безлюдною.

У 30–40 роках ХVІІ ст. на території Поворскля піднялися містечка-остроги з облаштованими між ними укріпленнями. Починались вони від Охтирки і понад Ворсклою, вгору по течії, простягались на 300 км, утворюючи так звану Білгородську засічну лінію. Загальна її довжина перевищувала 1000 км. Для обслуговування оборонних укріплень в район засічної лінії переселяли людей з Російської держави. У той же час на цій території, захищеній від татарських навал, почали селитись українські козаки і селяни, які втікали від гніту польських панів.

Після поразки в Берестецькій битві 1651 року, за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, почалося перше значне переселення людей з Правобережжя на майбутню Слобожанщину. Тоді було засновано містечка Суми, Лебедин, Охтирка. Друга хвиля переселення припадає на 1659 рік. Виникає містечко Боромля, згодом Тростянець та багато інших населених пунктів краю. Третя хвиля переселення пройшла за часів так званої Руїни 1663–1687 рр. Саме тоді, в середині ХVІІ ст., виникли більшість нинішніх поселень у регіоні розміщення Гетьманського НПП.

Об'єктами особливої привабливості для рекреантів є краєзнавчі музеї Охтирки та Тростянця, народний музей Остапа Вишні в с. Грунь, виставочний центр м. Тростянець, а також віднесені до "семи чудес Сумщини" Круглий двір та Свято-Преображенський собор XVIII–XIX cт. у м. Суми. Іконостас собору — з білого мармуру і малахіту — є справжнім витвором мистецтва. 

Для глибшого вивчення природи, історії та культури Гетьманського краю співробітниками НПП розроблено низку еколого-пізнавальних стежок та екотуристичних маршрутів. Вони проходять найцікавішими і водночас легкодоступними місцями території (акваторії) парку.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.63
EUR 29.00