АВГІЄВІ СТАЙНІ БОРОТЬБА З НЕПЛАТЕЖАМИ НАСЕЛЕННЯ ДЕДАЛІ ЧАСТІШЕ СКИДАЄТЬСЯ НА РОЗМОВУ ГЛУХОГО З НІМИМ

Щоразу зима демонструє безпорадність місцевої влади, оголюючи до краю міські проблеми. І щоразу влада все зводить до браку бюджетних коштів і хронічних неплатежів населення. При цьому підприємства, що забезпечують населення теплом, водою та газом, постають бідними й нещасними, спроможними ледве зводити кінці з кінцями, а жителі міста — злісними неплатниками.

Торік уперше за останні роки перед початком опалювального сезону Одеській владі довелося відкрито визнати, що сама сфера надання житлово-комунальних послуг — якщо не повне ошуканство, то часткове. Адже з людей вимагають плату за неякісні чи зовсім не надані послуги. Мерія навіть продемонструвала городянам своє рішуче бажання навести порядок і створила спеціальну робочу групу, яка доповіла на сесії про порушення й непорозуміння в цій сфері. Проте щойно зима заявила про свої права, усе повернулося на круги своя: населення оголосили головним винуватцем становища. Та чи тільки воно в усьому винне? Адже сфера житлово-комунальних послуг продовжує працювати в дусі та стилі радянських часів. Звідси половина всіх бід.

З черги в чергу...

Мало не щобожий день з екранів телевізорів представники влади всіх мастей і рангів твердять населенню, що за послуги треба платити. А хто заперечує? Але за всього бажання заплатити в Одесі не так просто. В одних місцях платежі приймають лише до 15.00, в інших — до 18.00, але при цьому величезні черги. Влада постійно розповідає, як вона намагається розв’язати цю смішну проблему. Уже більше року вона організовує у місті єдиний розрахунковий центр, де приймали б усі види платежів. Приблизно 80 таких пунктів, запевняє влада, в місті вже відкрито. Правда, заплатити за електроенергію та газ там поки що не можна. Але керівництво міста заявило, що «Одесагаз» уже підключилося до цієї системи, і міськелектромережа дала свою згоду, і що скоро таких пунктів у місті буде 200, а то й усі 400.

Мало не щодня з екранів телевізорів біжучий рядок «Одесаобленерго» нагадує городянам, що необхідно заплатити за електроенергію. Але як? Особисто в мене скінчилася розрахункова книжка, але в енергозбуті, де їх видають, повідомили: книжок поки що немає, і вони можуть видати лише один аркушик. Ті, хто їздив по аркушики і вистояв у черзі, потім розповідали, що дозволяється користуватися ксерокопіями виданого бланку. Бідні-бідні енергетики!

А коли в січні трішки підморозило, з блакитного екрана до населення звернувся вже міський голова з благаннями негайно оплатити борги за газ і тепло. «Інакше, — говорив Руслан Боделан, — Одесу може спіткати доля інших українських міст». При цьому повідомлялося, що всім пунктам із прийому платежів і абонентським службам наказано працювати й у вихідні дні.

Як випливало зі звернення, все було кинуто на боротьбу з неплатежами. І справді, наступного дня на дверях свого парадного я побачила список злісних неплатників, вивішений «Одеськими тепловими мережами», де з подивом знайшла номер своєї квартири, але замість мого прізвища там стояло зовсім інше — попередньої хазяйки. Та в абонентську службу, розташовану в Малинівському районі, куди я пішла, щоб виправити помилку, було не протовпитися. Натовп людей, задуха, крики, сварки за чергу... Тут стояли переважно літні люди. Хто прийшов зі схожою проблемою, хто зробити перерахунок, хто одержати нову книжку, хто оформити субсидію. Черга тут формувалася за записом, і вже набралося близько 200 чоловік. «Сьогодні ви вже не пройдете, — сказала мені бабуся. — Сюди треба приходити зранку». Але найстрашніше в тому, що такі черги тут завжди.

Аби потрапити на прийом, довелося йти в неділю. Служба працювала, але не було жодної людини — люди не знали. Проте вникати в мою проблему тут не стали: «Довідки з жеку принесете, тоді й поговоримо». Однак одержати довідку в жеку виявилося теж непросто — ті самі черги. Та ще й паспортистка ніяк не хотіла мені її видавати. «От принесете розрахункову книжку по квартплаті, тоді й одержите». — «Навіщо?» — запитую. — «А щоб подивитися, є у вас борги чи немає». — «Але ви не маєте права», — обурилася я. «Ми нічого не можемо зробити. Це вказівка начальника жеку. Йдіть до нього й розбирайтеся».

Ясна річ, порівняно з «Одеськими тепловими мережами», жек — це квіточки. В абонентському відділі теплопостачальної організації можна зіпсувати не тільки нерви, а й підірвати здоров’я. Вистоявши вже вкотре чергу й показавши начальниці всі необхідні довідки про те, що в квартирі прописано не двоє, а одну людину, і що плату за гарячу воду нараховували неправильно, дістаєш категоричну відмову в перерахунку. «Ми переоформляємо документи тільки з моменту їх надання», — відповіли мені. «Але це ж липовий борг!» — «Однаково ніхто вам його не списуватиме». — «Але в такому разі зробіть перерахунок за опалення. Оскільки всі чотири роки оплачувався повний тариф, попри те, що тепло в будинки подавалося з перебоями». — «Ми окремо не розраховуємо, а тільки разом із гарячою водою»...

Нескінченні борги

Мільйонні борги населення за житлово-комунальні послуги особисто в мене завжди викликали сумніви. А після відвідин «Одеських теплових мереж» їх стало ще більше. На прийомі в начальника цієї організації я спостерігала, як люди намагалися пояснити, що в їхніх квартирах немає гарячої води, хоча загалом у будинку є. (Гаряча вода в Одесі — це окрема тема. За неї людям виставляють рахунок навіть тоді, коли все місто знає, що води в цей час не було.) Тож вони й просили: або дайте гарячу воду, або зніміть плату. З цим проханням ходять не один рік. Їх посилають у жек, який відповідає за роботу внутрішньобудинкових мереж, а з жеку — до теплопостачальної організації, оскільки населення платить їй безпосередньо. Люди бігають по зачарованому колу.

Хто конкретно й за що відповідає, має бути записано в договорі, який зобов’язані укладати зі споживачами підприємства, що надають комунальні послуги, але вони цього робити не хочуть. Хоча за правилами, затвердженими Кабміном, зобов’язані. На це порушення вказувала й робоча група, що спеціально вивчала в місті ситуацію зі зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги і, як результат, зі зростанням неплатежів. Але влада про це воліє не згадувати, вдаючи, що такого порушення просто не існує. Мовляв, коли такі факти і є, то вони поодинокі.

У Малинівському районі мене запевняли, що ЖЕО такі договори уклало з мешканцями приватизованих квартир. Проте ні в мене, ні в моїх сусідів по будинку ніяких договорів немає. А в інших районах не приховували, що до цього кроку вони не готові. Одні ЖЕО пояснювали, що в них немає грошей для виготовлення необхідних бланків, а інші прямо говорили, що жек своїх зобов’язань, вказаних у типовому договорі, виконати не зможе.

Та повернімося до неплатежів. Природа боргів дуже цікава й різноманітна. Якщо порівняти дані, надані ЖЕО, «Одесводоканалом» і «Одесагазом», то вони не збігаються. У Жовтневому районі розповідали, що борги досі значаться за людьми, котрі давно померли чи виїхали за кордон на постійне місце проживання. Але це лише один нюанс, якому, за бажання, можна дати раду. Однак є й такі, що не завжди вдається залагодити навіть у судовому порядку. Річ у тому, що населення за газ (у деяких районах міста) і за воду платить не газо- й водопостачальним підприємствам, а ЖЕО, які потім переказують гроші останнім. І, як відомо, непоодинокі випадки, коли гроші, йдучи транзитом, дорогою досхочу нагуляються й лише тоді надходять за призначенням. КРУ, перевіряючи торік ЖЕО Суворівського району Одеси, виявило, що, при заборгованості населення в 960 тисяч гривень, борг ЖЕО перед АТ «Одесагаз» перевищував 2 млн. гривень. Те саме і в розрахунках із КП «Одесводоканал». За його даними, за останні місяці близько 30% населення платить за воду, а за даними ЖЕО — близько 60%.

У лютому місцева влада забила на сполох, що підприємство «Одесводоканал», яке недавно перейшло в комунальну власність міста, на межі зупинки. «Одесаобленерго» погрожує відключити його за борги. І влада вкотре звернулася до населення з проханням негайно заплатити за воду. Як було повідомлено на прес-конференції, такі міста, як Теплодар, Южне, взагалі нічого не перерахували, а Іллічівськ — близько 40%. Та невже ніхто з населення не заплатив ані копійки? У самому «Одесводоканалі» цю ситуацію пояснили тим, що гроші їм платить не населення, а виробничі управління житлово-комунальних господарств цих міст, які могли гроші споживачів пустити на інші потреби.

Проблема у відносинах «Одесводоканалу» й ЖЕО має й інше коріння. Річ у тому, що населення платить за воду за нормами споживання, а «Одесводоканал» виставляє плату відповідно до показань лічильника. Часто лічильник показує велику перевитрату води. І якщо в будинку стоять два прилади обліку — на холодну й гарячу воду, то додаткові літри розкидають на всіх мешканців. А якщо один, то ЖЕО не має права звалювати ці витрати на споживачів. Постає питання — хто має оплачувати різницю? ЖЕО відмовляється, посилаючись на те, що течі у внутрішньобудинкових мережах у нього немає. А за те, що в квартирах тече, вони не відповідають(?). Таким чином нагромаджуються й зависають величезні борги.

Нині влада міста розробляє програму встановлення в квартирах приладів обліку на холодну й гарячу воду. Малозабезпеченим цю послугу надаватимуть безплатно. А заможним громадянам доведеться заплатити понад 400 гривень, оскільки вартість одного лічильника перевищує 200 гривень. Інакше вони муситимуть оплачувати ту різницю, через яку сьогодні сперечаються водоканал із ЖЕО.

Звісно, все сказане — лише частина проблем. І більшість їх виникла не сьогодні й не вчора. Роками житлово-комунальне господарство нагромаджувало їх. І тепер, коли воно перетворилося на авгієві стайні, півзаходами гній не змиєш.