Бізнес-огляд

Євген Сташевський 21 липня 2000, 00:00

Читайте також

До ЄС нам простувати сорок років...

Продуктивність праці в країнах Центральної Європи, зокрема в Польщі, Угорщині та Чеській Республіці, виросла за останні 10 років на 216, 140 і 109% відповідно, повідомляє агентство Bloombreg із посиланням на дослідження австрійського банку Creditanstalt.

У ньому також говориться, що щорічне зростання продуктивності п’ятьох провідних економік Центральної Європи — Польщі, Словенії, Словаччини, Угорщини і Чеської Республіки — становить у середньому 9,6%, що втричі вище, ніж у країнах ЄС.

Водночас у доповіді зазначається, що продуктивність у Росії й Україні за останні роки не тільки не виросла, а й навіть знизилася, порівняно з показниками до початку реформ 1990 року. За даними австрійського банку Creditanstalt, продуктивність у Росії впала на 78%, в Україні — на 86%.

Експерти австрійського банку вважають, що коли така тенденція збережеться, то Україні знадобиться, як мінімум, 40 років, аби досягти рівня продуктивності праці в країнах ЄС, повідомляє Bloombreg.

Потяг до зміни місць як таємниця розквіту американської економіки

Економічний добробут, який бачимо у США протягом останніх років, побиває всі рекорди і не вписується в жодну з існуючих економічних теорій. Отже, на часі потреба створення нових теорій. Одну з них минулого тижня оприлюднив Алан Грінспен, глава Федеральної резервної системи США. На його думку, американська економіка спромоглася на таке різке і тривале прискорення під дією імпульсу, наданого науково-технічним прогресом, завдяки своїй підвищеній гнучкості. А ця підвищена гнучкість, у свою чергу, забезпечується тим, що в Америці процес вивільнення робочих місць виявляється значно дешевшим, ніж у Японії та Західній Європі.

Саме та легкість, із якою в Америці створюються та закриваються робочі місця, пояснює меншу інерційність і вищу конкурентоспроможність американської економіки. Американські підприємці не бояться пускатися в досить ризиковані авантюри, методом тику намацуючи нові перспективні ніші у глобальній системі збагачення. А японські та європейські підприємці визнають за краще діяти напевно, з самого початку прораховуючи, скільки їм доведеться виплатити поборів і вихідної допомоги у разі невдачі. Уникнути невдач їм однаково не вдається, зате часто й густо марнуються шанси, які можуть принести їм успіх.

У цьому питанні точка зору Алана Грінспена цілком збігається з думкою експертів МВФ, котрі давно вже наполягають на необхідності лібералізації європейського ринку праці. Однак уряди західноєвропейських країн і далі стверджують, що пріоритети гуманнішого й одноріднішого суспільства для них важливіші від суто ринкових пріоритетів.

Євро, знецінене до нуля

Загалом, крива, що описує зниження курсу євро відносно зарозумілого долара, «загинається» вниз зовсім не так круто, щоб говорити про нульові показники євро. Проте саме нульову вартість було визначено для 325 мільйонів стоєврових банкнот, випущених на початку місяця. Правда, причиною такої різкої інфляції стала... несправність принтера. Браковані банкноти буде вилучено з обігу й відправлено на передрук.

На око брак визначити практично неможливо, проте співробітники служби безпеки з допомогою спеціальної апаратури встановили, що окремі елементи, покликані ускладнювати підробку банкнот на сучасній оргтехніці, «відтворено з певними відхиленнями» від заданого стандарту. Правда, ці вади виявили вже тоді, коли пачки банкнот прибули з монетного двору в Європейський центробанк. І хоча в цьому інциденті власне монетарних механізмів задіяно не було, курс євро щодо долара на біржі відразу впав ще на кілька пунктів... З моменту свого «запуску» в січні 1999 року євро втратив чверть своєї початкової вартості. І хоча в гаманцях споживачів нова валюта має затвердитися до 2002 року (поки що в Євросоюзі в євро виконують лише безготівкові розрахунки), дедалі більше країн виказують скептичне ставлення до цього ризикованого підприємства.

Кого ж нищить пиво?..

Нову відповідь запропонували в Ірландії: економіку. Власне, її нищить не так пиво, як його ціни. Ірландська економіка, яка може похвалитися своїми найвищими в Європі темпами економічного зростання, соромиться своїх найвищих показників інфляції. Торішні 5,2 відсотка майже втричі перевищують середній для Євросоюзу показник. Особливо обурює ірландців різке подорожчання пива. Тепер за обов’язкову щоденну пінту напою ірландцям доводиться викладати еквівалент трьох американських доларів.

Стурбований такою ситуацією, ірландський уряд вирішив піти на відчайдушний крок і заморозити ціни на пиво й інші слабоалкогольні напої на найближчі півроку. Правда, замороженим буде лише травневий рівень цін, тоді як основне підвищення на той час уже відбулося.

До таких «рефрижераторних» функцій в Ірландії вже вдавалися — в 1997 й 1983 роках. Помітних позитивних результатів це не дало. Тож і тепер рядові ірландці особливих ілюзій не плекають. Основною причиною стрімкого зростання вартості пива вони вважають відсутність достатньої конкуренції між пабами. Уряд дуже суворо регулює їх кількість, видаючи дуже обмежену кількість ліцензій. Тому загалом по країні пабів нараховується не більше 10 тисяч.

Фонд екзотичних боргів

Який інвестор не мріє про швидке збагачення! Знайшов своє «поле чудес», зарив там золотий — і чекай врожаю. Перед такою спокусою не встоїть навіть найсолідніший інвестор, не те що непутящий Буратіно. Єдина різниця в тому, що бідний спадкоємець тата Карла зариває в землю свій останній золотий, а серйозні дядечки, які тусуються на світових фондових ринках, поміщають у ризиковані активи лише незначну частину своїх коштів. І допомагають їм у цьому Джуліан Адамс і Джером Буз, виконуючі обов’язки лисиці Аліси і кота Базиліо в Aberdeen Exotic Debt Fund, що спеціалізується на торгівлі цінними паперами, за які вже ніхто нічого виручити не сподівається.

Такими паперами в першу чергу вважаються боргові зобов’язання п’ятьох країн — Куби, Іраку, Північної Кореї, Сербії та Судану, реалізовані нині фондом за ціною від 3 до 10 центів за долар. За визнанням самих менеджерів, подібні акції можуть роками лежати в портфелі мертвим капіталом, а потім зненацька принести такий доход, що інвесторам, котрі керуються ринковою логікою, і не снився. Зокрема, перший міжкорейський самміт уже сприяв деякому підвищенню котирувань північнокорейських цінних паперів, тоді як епопея з Еліаном Гонсалесом ще нижче «опустила» кубинські акції. І все ж найбільші надії покладаються саме на сербські папери, котрі після відставки Мілошевича можуть злетіти неймовірно високо. Залишилося лише дочекатися цієї самої відставки.

Добірку за матеріалами зарубіжної преси підготував Євген СТАШЕВСЬКИЙ
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92