Реклама

ЧИНОВНИКІВ КЕФІРНИЙ АВАНГАРД

Світлана Ісаченко 28 травня 2004, 00:00

Читайте також

Улюблене заняття чернівчан — торгувати. Аналітики стверджують, що процвітанню цього прадавнього ремесла сприяє особлива аура міста, розташованого на перехресті торговельних шляхів. Тільки-но впала «залізна завіса», що тривалий час перекривала давні торговельні комунікації, історично-географічною особливістю Чернівців із величезним для себе зиском скористалися турецькі, польські, а перегодом і китайські виробники різного ширвжитку, збуваючи свій нехитрий, а часом і низькосортний крам через одну з найбільших гуртовень СНД, і, можливо, Європи — Калинівський ринок.

Стихійна торгівля поступово набула більш-менш пристойних рис. Купівля-продаж із землі та асфальту перемістилася у магазини з холодильниками, вітринами та касовими апаратами. Сьогодні господарі вбраних у пластик і різнокольорову черепицю торговельних калинівських павільйонів навіть замовляють рекламу на FM-радіо. Однак товар залишився тим же — привізним із усіх-усюд.

Окрім споживачів, що вже наїлися досхочу іноземних консервантів і наремонтувалися «одноразових» польських меблів з фанери, питанням «чим торгують Чернівці?» почала перейматися і місцева влада. Не так через турботу про ошуканого на підробках покупця, як через гостру проблему наповнення бюджету і виведення справних статистичних показників зростання економіки краю (останнє з наближенням виборів стає дуже актуальним). І те, й інше неможливе без свого, буковинського, товаровиробника.

Щоб допомогти йому реалізовувати продукцію (і хоч цим втримувати обсяги виробництва), Чернівецька обласна державна адміністрація нещодавно видала розпорядження щодо захисту обласного ринку від недоброякісних товарів і розширення збуту місцевої продукції, додавши до нього ще й перелік видів та рекомендованих обсягів реалізації. Розпорядження доведене до відома представників чернівецької торгівлі на спеціально для того скликаних зборах, де під егідою чиновників з мерії і облдержадміністрації зустрілися віч-на-віч місцеві торговельники й виробники. Вони дізналися, що, наприклад, третина безалкогольних напоїв і чверть продукції з незбираного молока на торговельних прилавках області мають бути місцевого походження. На що продавці резонно відповіли, що таке розпорядження якраз і сприяє розповсюдженню недоброякісних товарів й відверто розбещує буковинських підприємців і промисловців, які не дуже турбуються про рівень своєї продукції. Тепер, із підтримки чиновників, він хвилюватиме їх іще менше.

— Яким чином, цікаво, ми можемо змусити людей купувати прокислий кефір і розбавлене до непристойних пропорцій молоко, коли поруч на вітрині смачні та якісні продукти відомих українських фірм, що прекрасно зарекомендували себе на споживчому ринку без будь-яких владних розпоряджень? — запитував директор колективного підприємства «Чернівці» Микола Братівник, що керує в місті мережею продуктових магазинів. Цілковито погодився з колегою і директор «Магазину №148» пан Гульпак:

— Чернівецькі цукерки ніхто не хоче брати. Навіть працівники кондитерської фабрики й ті дивуються, з чого зараз на цьому колись шанованому підприємстві роблять шоколад...

Представники Чернівецького молокозаводу намагалися було заступитися за свій колектив, — мовляв, хай наша продукція не дуже ходова й на п’ять копійок дорожча, зате не шкідлива, бо ми, певно, єдині в країні не застосовуємо розкислювачів. Але одразу потрапили під перехресні звинувачення торговельників за систематичне невиконання заявок і щодо асортименту, і з кількості замовленої продукції.

Дісталося не тільки молочникам.

— Окрім мінеральної води і ковбас, чернівецькі товаровиробники більше нічого путнього запропонувати нам не можуть. Працювати з ними дуже важко, і не треба нас в добровільно-примусовому порядку до того змушувати усілякими розпорядженнями. На жаль, ситуація така, що нам вигідніше замовляти товар в інших областях, — казали власники міських магазинів.

З абсурдністю нещодавнього розпорядження облдержадміністрації не могли не погодитися навіть спеціалісти її управління економіки. Зачитуючи перелік видів промислової продукції та рекомендовані обсяги реалізації, іронічно зауважили щодо 15-відсоткового продажу місцевих твердих сирів: «Де ж їх узяти?»

Хоча можна зрозуміти й виробничників.

— У країні процвітають «чорна» торгівля і «чорне» виробництво. Інакше я не можу пояснити нинішню систему формування торговельних цін, — із прикрістю констатував голова правління Чернівецького меблевого комбінату Петро Луців. — Елементарний розрахунок по нашій галузі свідчить, що при дотриманні всіх законодавчих вимог та ціна, яку виставляють за свою продукцію меблевики Донецька, Білої Церкви, просто не може існувати, інакше підприємство буде збитковим. Але наші магазини наповнені такими дешевими меблями з інших регіонів. Зрозуміло, що нам конкурувати з ними не просто важко, а майже неможливо.

Нарікали буковинські товаровиробники і на завищені в області ціни на енергію та водопостачання, що позначається врешті-решт на собівартості продукції. Однак і торговельників, і споживачів ці внутрішні виробничі проблеми мало цікавлять. Їх цікавить якість товару. Для її підвищення обласна влада збирається застосувати оригінальні новації. За словами заступника голови облдержадміністрації, начальника головного управління економіки Михайла Гайнічеру, на кордонах Буковини організовуватимуться ар’єргарди зі спеціалістів різноманітних управлінь і комітетів владних структур краю, — аби завертати фури з товаром інших областей.

Помітили помилку?
Будь-ласка, виділіть її ммишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів