ГОВОРЯТЬ ПРО ЗВІТ, МРІЮТЬ ПРО МОРАТОРІЙ?

Наталія Бетіна 15 вересня 2000, 00:00

Читайте також

Якщо Кабінет міністрів — чемно так! — цікавиться у Фонду держмайна, а де ж надходження від приватизації за останній місяць, то парламентарії звикли мислити глобальніше. До вересня вони нарешті дозріли до розгляду звіту ФДМ про роботу, виконану за 1999 рік. Першу презентацію цього документа голова Фонду Олександр Бондар провів у середу в комітеті ВР з питань економічної політики, і спостерігачі з прикрістю відзначили: ставлення депутатів до приватизації практично не змінилося.

У неупередженої людини звіт не міг викликати серйозних нарікань. Це лише представник Рахункової палати, котрий виступав на засіданні комітету, міг цілком серйозно відзначити такий його істотний недолік, як погана «мускулатура стилю»(?!). Мовляв, звіт Антимонопольного комітету — на 200 сторінок, а фондівський документ — якийсь «несерйозний» — лише на 40...

Та коли говорити не про «мускулатуру», не про звіт, а про саму роботу, то 1999-го приватизатори зробили чимало. По-перше, нарешті завершилася багаторічна сертифікатна епопея: понад 43 млн. приватизаційних майнових сертифікатів за всі роки вкладено в об’єкти приватизації. По-друге, протягом 1999 року було оголошено 278 конкурсів з продажу пакетів акцій на загальну суму близько 1,5 млрд. гривень, і за результатами тих 45-ти з них, що відбулися, укладено договорів купівлі-продажу на загальну суму близько 250 млн. Те, що результативним був приблизно лише кожен шостий конкурс, це, звісно, не досягнення, але й не новина: майже така сама тенденція спостерігалася протягом попередніх двох років, та й тепер, 2000-го, спостерігається. Отже, за великим рахунком, цей факт навряд чи міг викликати роздратування як у парламенті, так і в інших контролюючих Фонд інстанціях.

І нарешті, по-третє, — показник надходжень до бюджету. 1999 року від продажу об’єктів надійшло 843,94 млн. гривень, а в держбюджет Фонд перерахував 694,6 млн. Так, це лише 86,8 відсотка від суми, що була записана і в держбюджеті, і в Державній програмі приватизації-99. Але з іншого боку — це більше половини коштів, що надійшли до скарбниці від продажу держвласності за всі роки, починаючи з 1992-го.

Ох і цікава ж усе-таки депутатська логіка: Олександра Бондаря критикували не за недовиконання плану, який, до речі, двічі ухвалили самі ж парламентарі, а за те, що цей план виконувався. І нібито на шкоду таким вельми важливим обов’язкам Фонду, як створення конкурентного середовища та сприяння структурній перебудові економіки.

Правда, «крові» й кадрових змін не жадав ніхто, і це зрозуміло: нинішнє керівництво Фонду держмайна з усіх сил прагне підтримувати нормальні робочі відносини з депутатами всього політичного спектру. Найбільше учасникам засідання кортіло вже вкотре розвінчати сам процес приватизації, внаслідок якого «держава зазнає збитків» (Володимир Мойсеєнко, фракція комуністів) і по закінченні якого Україна ризикує «втратити статус незалежної країни» (прогресивний соціаліст Володимир Марченко). А заразом порушити питання про ліквідацію спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації та передачі її контрольних функцій представникам економічного комітету...

На жаль, усі присутні мали змогу спостерігати дуже цікаву картину — як депутати з правих, пропрезидентських фракцій (СДПУ(о), Партії зелених, НДП тощо) фактично підтримували своїх лівих колег і навіть не намагалися обстоювати президентську лінію в приватизації. Як це нерідко трапляється, їх, правих, на засіданні комітету з питань економічної політики було дуже мало. Можливо, цим і пояснюються несміливість і небажання затівати привселюдну дискусію? Чи генеральна лінія економічної політики змінилася, а ми, журналісти, так і не помітили?

Загалом, як і слід було чекати, слово «мораторій» пролунало. Сокира антиприватизаційної війни, яку щороку під осінь викопують депутати, знову з’явилася на світ. Проте, здається, не надовго: при розгляді звіту ФДМ у сесійній залі ліві від душі покритикують, праві публічно (але більш мляво) заперечать, а далі все буде так, як завжди. І Фонду держмайна доведеться забезпечувати наступного року вже не 2,5, а як мінімум 6,5 млрд. грошових надходжень до бюджету, виконуючи затверджену ВР Державну програму приватизації на 2000—2002 роки.

А стосовно самої «сокири», то в мене є пропозиція. Чому б не виготовити її з дерева чи якогось іншого матеріалу (з інкрустацією та неодмінно з написом «Мораторій») і не помістити де-небудь на помітному місці під броньованим склом у Фонді держмайна України? А на час щорічних звітів передавати представникам парламентського комітету з питань економічної політики, аби потім знову прибрати під замок. Уявляєте, в якому захваті будуть телеоператори, котрих тільки на нинішньому звіті зібралося аж восьмеро? А то все розмови й розмови...

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89