ІНТЕЛЕКТУАЛИ ВСіЄЇ КРАЇНИ, ЄДНАЙТЕСЯ! ЗАКЛИК ПРОЛУНАВ. НЕЗВАЖАЮЧИ НА РИЗИК БУТИ НЕ СПРИЙНЯТИМ, З ОГЛЯДУ НА ТОНКОЩі УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТі Й іСТОРИЧНО СФОРМОВАНЕ В УКРАЇНі ЗАПЕРЕЧЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ОБ’ЄДНУЮЧИХ ПОЧИНАНЬ

Олександр Рожен 14 липня 2000, 00:00

Читайте також

«ДТ» уже писало про створення фонду «Україна — XXI століття» з його амбіційними планами об’єднання під «своїм дахом» кращих українських умів нового покоління. Щоб підтвердити обгрунтованість претензій на звання основного менеджера українського інтелектуального середовища, ініціатори створення фонду презентували його ідею перед генералами української наукової еліти і державними чиновниками. Відбулося перше засідання ради фонду «Україна — ХХІ століття» у розширеному складі. У ньому взяли участь народні депутати України Б.Губський, В.Макеєнко, В.Хмельницький, міністр фінансів України І.Мітюков, президент НАН України академік Б.Патон, віце-президент НАН України академік І.Курас, академіки НАН України С.Пирожков, В.Смолій, проректор Національного університету ім.Т.Шевченка професор В.Гондюл, ректор Національного університету будівництва й архітектури, голова ради ректорів Київського вузівського центру професор А.Тугай та ін.

Світ знає чимало фондів, що мають схожі завдання й амбіції з тими, що їх презентував «Україна — XXI століття». Приміром, широку популярність у Росії та за її межами здобув свого часу Центр стратегічних розробок (ЦСР), очолюваний Германом Грефом. Його появу пов’язували з необхідністю розробки нових сценаріїв соціально-економічного та політичного розвитку Російської Федерації. Полярність думок і оцінок, що панувала в РФ напередодні президентських виборів, об’єктивно вимагала концентрації ідей, формування спільної позиції. Гарантувати об’єктивність поставлених політико-економічних діагнозів і, відповідно, ефективність запропонованих рецептів могло лише дотримання кількох умов. Експерти фонду не є граючими урядовими чиновниками зі своїми «професійними» захворюваннями. Їм гарантований доступ до всіх державних інформаційних джерел і тісна взаємодія з членами уряду. Тому ЦСР не обмежується інтелектуальним потенціалом тільки «придворних» експертів, котрі входять до групи, а й вдається по допомогу до професіоналів ззовні, з числа менеджерів державних і комерційних структур. Приміром, напередодні підготовки програми діяльності уряду, керівництво центру звернулося до понад 100 різноманітних установ із запрошенням узяти участь у її розробці. Програма повинна абсорбувати всі найцікавіші ідеї стосовно розбудови Росії, «вироблені» російською інтелектуальною елітою. Не є секретом і те, що опікувався цим центром новий російський лідер Володимир Путін.

Фонд «Україна — XXI століття» також претендує на роль «мозкового центру». Але, на відміну від російських проектів такого типу, він створювався не як «замовлення згори», а, так би мовити, «знизу». Серед його ініціаторів — група порівняно молодих політиків (Б.Губський, В.Хмельницький, В.Макеєнко) та їхні титуловані колеги, котрі представляють наукову сферу і виробництво.

Хоча й напрошується логіка діяльності фонду як структури, що надає фінансову підтримку юним обдарованням, він не планує бути схожим на Санта- Клауса в переддень Різдва. Ділові кола навряд чи стануть займатися добродійністю в цій сфері. Використовуючи інтелектуальний потенціал молодого покоління, вони націлені на розробку та реалізацію схем результативного впливу на економічні процеси в країні.

Шляхи реалізації означеної мети можуть бути різними. По-перше, надання послуг — починаючи від експертної підтримки і закінчуючи безпосередньою розробкою управлінських та економічних рішень для структур виконавчої і законодавчої влади. По-друге, фінансове й організаційне патронування програм у сфері нових інформаційних і менеджерських технологій. По-третє, цілеспрямоване формування нового покоління соціальних менеджерів насамперед для сфери управління.

Інтелектуали «другого ешелону» покликані скласти конкуренцію визнаним «авторитетам» від економіки, пропонуючи нові оригінальні вирішення давніх українських проблем. Якщо не вдаватися до пишномовних роздумів про доцільність досягнення всесвітнього або, принаймні, внутрішньополітичного й економічного консенсусу, фонд розраховує об’єднати молодих представників державної та бізнес-еліт, а також представників вітчизняної науки і культури. «Молода поросль» одержить можливість приходити до влади, пропагуючи ідеологію «нового покоління», відмінну від постсоціалістичної псевдоринкової.

Майбутні розробки фонду приречені на затребуваність — сподіваються його ідеологи. І не тільки тому, що їм забезпечений патронат найкращих практикуючих умів української наукової еліти (ті, що висловили готовність з цього приводу, ввійшли до ради «Україна — XXI століття»). Ще й тому, що гарантом ефективності продуктів фонду, вищої, порівняно з напрацьованим зарубіжними консалтинговими групами, котрі трудяться в Україні, стане особиста участь у процесі підготовки потенційних замовників — членів уряду, народних депутатів, менеджерів підприємств та ін. З цією метою в рамках фонду засновується постійно діючий інтелектуальний клуб — місце зустрічі інтелектуалів-експертів із замовниками і третіми зацікавленими особами, що мають відношення до реалізації майбутнього проекту. Яскраві дискусії, звичні для українського парламенту, буде перенесено в стіни клубу інтелектуалів. І хоча засідання клубу не будуть привселюдними, проте предмет дискусій стане згодом надбанням громадськості, але тільки вже як продукт досягнутого консенсусу.

Інформування широких мас споживачів про економічні рішення, «відпрацьовані» в клубі, теж входить до сфери діяльності його експертів, і як популяризація діяльності експертів, і як підготовка громадськості до розуміння насущності прийнятих рішень. Таким чином, мобільні групи експертів, фахівців у своїх вузькоспеціалізованих галузях забезпечать здачу проекту «під ключ».

Алгоритм готовий до запуску і чекає на замовлення. Перший експромт уже відбувся. Йдеться про проведену експертну оцінку й аналіз проектів Податкового кодексу, поданих на розгляд Верховній Раді України різними групами авторів.

Що ж до макрозавдань, сформульованих під час розширеного засідання ради фонду, їх стислий перелік із термінами реалізації в найближчому майбутньому виглядає так: відкриття дискусійного майданчика інтелектуального клубу фонду за участю симпатиків ідеї — народних депутатів, урядових чиновників і незалежних експертів, проведення конкурсів та інтелектуальних ярмарків ідей, розробка програми підтримки інформаційних проектів «Розвиток вітчизняних Інтернет- ресурсів» і старт навчальної програми з підготовки молодих менеджерів під егідою фонду.

Коментар:

Академік Б.Патон: «Фонду варто не розмінюватися на дрібнички, а від самого початку сконцентрувати увагу на головних напрямках і робити ставку на стовідсоткову реалізацію відібраних проектів, які спершу не повинні бути ні дуже довгостроковими, ні надто масштабними». Президент НАН України пообіцяв організаційну підтримку всім конструктивним починанням фонду — як особисту, так і з боку академії.

Народний депутат України Б.Губський: «Відхід значної частини інтелектуалів у своєрідну суспільно-політичну тінь — це результат незатребуваності інтелектуального потенціалу наших учених, фахівців у галузі політики, соціології й економіки. Внаслідок цього сьогодні утворився найгостріший дефіцит нових ідей, проектів, технологій, спрямованих на розвиток і творення. Скільки разів за останні роки бізнесмени, журналісти звинувачували владу в тому, що прийняті нею рішення не відпрацьовані, проголосовані закони сирі, а пропаговані ідеї — з підручників. Інтелектуали повинні потіснити владу чиновницького бюрократизму концептуальною владою інтелекту».

Міністр фінансів І.Мітюков: «Міністерство фінансів не може фінансувати громадську організацію. Але ідея створення фонду здається мені важливою, і вже найближчим часом представники фонду могли б виступати в ролі експертів під час вироблення рішень у структурах виконавчої та законодавчої влади».

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56