КОДЕКСОМ — ПО ПОДАТКАХ ВОСЕНИ ПАРЛАМЕНТ ПРОДОВЖИТЬ РОЗГЛЯД ПОДАТКОВОГО і БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСіВ — РАЗОМ іЗ БЮДЖЕТОМ

Світлана Рябошапка 14 липня 2000, 00:00
table.gif

Читайте також

А світ знову не готовий...

А.Вознесенський

Наш парламент може все. Якщо треба — навіть більше. У тому сенсі, що перед загрозою несамовитих президентських оргвисновків Верховна Рада працює як один механізм, який вельми скидається на «стрімко падаючий домкрат». Сказано було, що Леонід Данилович (котрий уже рік поспіль) бажає підписати новий держбюджет, зверстаний і прийнятий тільки «на основі нового Податкового кодексу»? Ну і чого ви тепер хочете? Одержите ваші кодекси. Правда, їхній вигляд не остаточний і, швидше за все, восени «обличчя» обох документів зазнають істотних змін.

Якщо не станеться раптових політичних змін, ми будемо свідками дивовижного процесу: ВР правитиме нові Податковий і Бюджетний кодекси, водночас вносячи зміни до проекту бюджету-2001, який уряд зверстає начебто на основі ще не прийнятих остаточно Податкового і Бюджетного. Це треба бачити...

Зате в нас є тема до кінця літа: у кожному з кодексів можна знайти непоганий привід для веселощів. Сьогодні ми маємо намір зупинити свою увагу на податку на нерухомість. Хоча, коли чесно, головна колізія, пов’язана з Податковим кодексом, у тому, що як цілісного документа, придатного для вжитку, його не існує. І навряд чи ПК з’явиться в цьому варіанті восени.

Проект Податкового кодексу прийнятий парламентом за основу. При цьому парламентський комітет з питань фінансів і банківської діяльності запропонував до другого читання (яке має відбутися у вересні) ряд поправок, котрі досі не вдавалося погодити з урядом. Так, пропонується залишити незмінною ставку податку на прибуток підприємств (30%), але при цьому збільшити норми амортизації. Ставку ПДВ знизити до 15%, але не відразу, а через рік після введення в дію Кодексу. А поки що стягувати 17% і на дозвіллі удосконалювати механізм компенсації переплаченого ПДВ.

Зате Господь уберіг платників податків від сумнівного шкільного податку. Збори на користь соціальних фондів передбачається включити в загальну систему оподаткування.

ВР вдалося-таки визначити, що встановлює ставки податків, зборів, називає платників і об’єкти оподаткування, а також інші елементи податкових баз Кодекс і тільки Кодекс. Урядові, що має в цих сферах свої амбіції, така норма не подобається до нестями.

На внесення змін до прийнятого Кодексу передбачається накласти п’ятирічний мораторій.

Загальний вигляд

Не секрет, що ПК від самого початку спроектований твердою (але, звісно, справедливою) рукою Державної податкової адміністрації. Незадовго до другого першого читання в парламенті з Кабміну лунали боязкі голоси, нашіптуючи, що під проектом кодексу немає підпису Мітюкова, а є під ним підпис Азарова, і уряд не те щоб узагалі ні при чому, але, в усякому разі, не в захваті від написаного. Від проекту відчутно відгонило сирістю, від ставлення до нього віяло холодком.

Після повторного першого читання Податковий кодекс набув стандартного для великих і важливих документів парламентського вигляду «нерозбери-зрозумієш». Так воно звичайно і буває після докладання різнобічних лобістських зусиль, помноженого на слабко виражену турботу про рідну країну. Це загальне правило навіяло авторові крамольну ідею: для розробки нормального Податкового кодексу добре б запросити абсолютно сторонніх Україні спеців (в ідеалі — марсіан), посадити їх, голубчиків, у суворо ізольоване від лобістів та інших ідейних борців приміщення, і те, що вони в результаті напишуть, прийняти як залізний і незмінний закон.

Тому, що жоден платник податків сплачувати податки не хоче — у принципі. Тому, що ДПА, за задумом, податки збирає, а не встановлює. Тому що після правок податкової, Кабміну, депутатів та інших зацікавлених у найрізноманітніших підходах груп і компаній, котрі ніколи не домовляться, ПК ризикує набути такого вигляду, що вже краще б залишити все як є. Але без податкових пільг під будь-яким соусом.

Нерухомість у вільному польоті

А тепер — податок на нерухоме майно, як і було обіцяно. Перші серйозні згадки про цей податок в українській історії економісти- археологи відносять до 1996 року. Тоді передбачалося, що за допомогою оподатковування нерухомості (ставку, якщо пам’ятаєте, називали суто символічну) будуть виявлені й узаконені реальні власники оподатковуваного. Тобто країна отримає нарешті реєстр нерухомого майна і в такий спосіб вдасться відповісти на сакраментальне запитання — «чия це вулиця, чий цей будинок?». Податок уявляли і як додатковий стимул для власника позбуватися неефективної, непрацюючої власності. Крім того, принаймні — у перспективі, податок на майно видавався незайвим «наповнювачем» місцевих бюджетів.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96