КРИМ ПЕРЕПОВНЕНИЙ. ЦЕ ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО? ЩО БІЛЬШЕ ВІДПОЧИВАЮЧИХ — ТО БІЛЬШЕ ВТРАЧАЄ БЮДЖЕТ КУРОРТУ...

Поділитися
Крим нарешті переповнений відпочиваючими. За даними інформаційно-аналітичного відділу Міністер...

Крим нарешті переповнений відпочиваючими. За даними інформаційно-аналітичного відділу Міністерства курортів і туризму автономії, оздоровчі заклади заповнені на 112—120% (в піку різномастій антирекламі російських ЗМІ, які прагнуть змалювати український курорт як щось страшне й не варте уваги).

Торік у цю пору кримські здравниці було заповнено лише на 85%. Аналітики вважають, що це результат суми чинників. По-перше, здравниці Криму, як і Міністерство курортів загалом, трохи навчилися поводитися в ринкових умовах — шукати партнерів, укладати договори, створювати такі, що відповідали б сьогоденню, умови відпочинку. З другого боку, останніми роками люди стали жити трохи краще, заощадили грошенят на відпочинок, утомилися від кількох сезонів праці і присвятили це літо відпочинкові. З третього боку, сочинські курорти не можуть обслужити всіх бажаючих росіян, про що свідчить хоча б те, що російське узбережжя вже торік було не в змозі прийняти всіх охочих.

Є ще кілька чинників — навдивовижу сприятлива для відпочинку погода на курорті не відлякує відпочиваючих, немає (поки що!) катастрофічних подій на фінансовому й паливному (мається на увазі автомобільне пальне) ринках, усе благополучно в санітарно-епідеміологічному й інших планах.

Уже другий рік простежується стала тенденція переважання на кримських курортах організованих відпочиваючих з України: торік наші земляки стали власниками 80%, а цього року поки що, за підрахунками Мінкурортів, 70% путівок. Серед неорганізованих відпочивальників як торік, так і цього року, більше гостей із Росії та деяких інших країн СНД.

Проте статистичні матеріали інформаційно-аналітичного відділу Мінкурортів варті того, аби придивитися до них пильніше. Порівняємо цифри. Усіма видами транспорту до Криму прибуло з початку року 2,6 млн. пасажирів. У тому числі у здравниці з путівками — 496,4 тис. чоловік, без путівок (не організованих) — 96,8 тис. чоловік. Виходить, що на курорті побувало близько 600 тис. відпочиваючих. А де решта?

У цьому й полягає головне економічне питання, яке мусить поставити перед собою Міністерство курортів автономії. Правду кажучи, насторожує вже сама різниця між організованими й неорганізованими відпочиваючими, адже практикам відомо, що «дикунів» завжди більше, ніж «путівковиків». У нашому ж випадку навпаки: перших майже у 5,5 раза менше. Куди поділися майже 2 млн. відпочиваючих?

А все дуже просто — вони просто ніде не зареєструвалися. Отже — не сплатили курортного збору, «квартироздавальники» не сплатили належного прибуткового податку (напевне, курортні підприємці зуміли ухилитись і від решти податків.) Отже, виходить, що кримський бюджет справно отримує прибутки тільки до якогось певного (критичного?) рівня. А коли курортник починає «валити неорганізованим натовпом», то бюджет втрачає. Підрахуйте, якщо з 2,6 млн. реєструється лише 600 тис. (а в Криму у сприятливі роки буває 4—6 млн. гостей на рік), то... Одне слово, тільки на курортному зборі, реєстрації та квартирній платі доходи приватника в 4—5 разів вищі, ніж доходи держбюджету.

Відносна цивілізованість кримського курорту й недостатній розвиток курортного законодавства, а також відсутність ринкових навичок у курортному середовищі призводять і до інших небажаних явищ, які ускладнюють життя і гостям, і жителям Криму.

Якщо в червні і навіть на початку липня в Судацькому, Євпаторійському, Феодосійському, Миколаївському та інших віддалених від Ялти районах можна було зняти кімнату не дорожче, ніж за 10 грн. з людини за добу, то зараз ціни підскочили до 25—50 грн. за «ліжко». Причому рідко хто охоче здає житло на термін менше 10 діб. Непрогнозований наплив відпочиваючих у серпні зробив нездоланною проблему квитків на поїзди й літаки, «роздув» ціни на ринках.

Тим часом виходить, що при переповненості здравниць і, здавалося б, дефіциті місць відпочинку потенційні можливості Криму — цей недолік закладений ще в радянські часи і досі не виправляється! — використовуються не більше ніж на 40—50%. Біда в тому, що потоки відпочиваючих пливуть переважно на Південний берег, а решта Криму, курортно-оздоровчі ресурси якого роками не затребувані, — майже курортна цілина.

Надзвичайно слабко освоєно курортні можливості Керченського півострова — на величезних просторах тут лише 49 здравниць невисокого рівня й малої місткості (порівняйте: між Євпаторією та Феодосією — понад 400 здравниць). Практично неосвоєним залишається Азовське узбережжя Криму (у Ленінському районі сьогодні працюють лише 36 із 70 здравниць), причому рівень їх значно нижчий — у більшості випадків це сезонні будинки відпочинку, хоча цей регіон багатий і на лікувальні грязі, і на мінеральні джерела, і на інші лікувальні й курортно-туристичні ресурси.

Багато років неосвоєною курортною легендою залишається мальовничий Тарханкут: у Чорноморському районі працює 33 з 43 здравниць.

Не зуміли організатори курортної галузі підняти попит і на лікувально-оздоровчі ресурси внутрішніх районів Криму — у Сімферопольському районі працюють 21 з 40 здравниць, причому їхня наповнюваність становить, у середньому, 80%. У Бахчисарайському районі вона — 80—90%, у Раздольненському — 50—60%. А, либонь, тут багато цілющих місць, про які потенційні споживачі просто не знають і... їдуть на Південний берег. Я вже не кажу про те, що так званий «Зелений сільський туризм» (про який навіть часопис видається) на півострові поки що в зародковому стані.

Незручністю для курорту залишається його сезонність: більшість здравниць працюють тільки літніми місяцями, не кажучи вже про те, що «дикуни» не їдуть із жовтня по травень. Не їдуть не тому, що не хочуть, а тому, що в цей час у Криму (якщо, звісно, не потрібне термінове лікування) робити нічого. Гірськолижних баз обмаль, кінний та інші види туризму — досі екзотика, навіть музеї здебільшого закриваються.

Багато років у Криму говорять про те, що необхідно «рівномірніше розподілити потік відпочивальників упродовж року», та все не вдається. Отож і виходить — у серпні Крим (читай — вузька смужка вздовж берега Чорного моря!) заповнений на 120%, але це тому, що порожня решта курортних просторів півострова. Утім, як і весь Південний берег в інші пори року.

Виходить, що кримську засмагу та здоров’я, спогади та враження щороку везуть із собою 3— 4 млн. чоловік, а могли б, без особливих проблем, усі 10 мільйонів.

То переповнений Крим чи насправді недозаповнений? Оце і є перспектива для роботи Мінкурортів...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі