МВФ КРОВІ НЕ ПРОЛИВ

Поділитися
Позавчора вранці Міжнародний валютний фонд повідомив Національний банк, що в «справі з резервами» поставлено крапку...

Позавчора вранці Міжнародний валютний фонд повідомив Національний банк, що в «справі з резервами» поставлено крапку. Лист було написано відразу після розгляду однієї з ключових проблем нинішнього року на засіданні ради директорів МВФ, що відбулося в ніч з середи на четвер. Рада визнала Київ винним за одним із двох пунктів обвинувачень і вибачила. Лихі язики стверджують, що це коштувало Вікторові Ющенку 95 млн. доларів. Насправді МВФ був зацікавлений у нескандальному залагодженні скандалу не менше, ніж український прем’єр.

Засідання ради директорів МВФ було заплановане ще на початок літа і мало вирішити, як реагувати на доведене обвинувачення на адресу України про надання основному кредиторові неправдивої інформації на межі 1997—1998 років. На розгляд ради було винесено результати трьох перевірок операцій Національного банку за той час, проведених аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers, звіт свого управління внутрішньої ревізії та інспекцій, плюс лист Кабінету міністрів України. Перший документ описав факти порушень, другий — підтвердив їх існування та пояснив причини, третій — дозволив викинути попередні в кошик.

Висновки PwC та звіт ревізорів Фонду повністю довели директорам провину Національного банку, засвідчивши, що він завищував рівень своїх валютних резервів. Тоді МВФ контролював цей показник для ухвалення рішень про надання нових грошей. Тому фондівські слідчі дійшли чіткого висновку, що 1, 29 грудня 1997 року і 2 лютого 1998-го Україна нечесно одержала три транші кредиту МВФ загальним обсягом 145 млн. SDR (приблизно 188 млн. доларів нині). Правда, щодо позики 1 грудня, розмір якої становив 72,5 млн. SDR, минув термін давності для покарання за порушення, тож формально директори її не враховували.

Після розгляду цих фактів директори висловили занепокоєння з приводу побаченого, підкреслили важливість одержання точних даних від позичальників і попросили Київ більше не брехати. Дехто з директорів при цьому висловив побажання, аби уряд подвоїв зусилля у проведенні реформ, що дозволить йому одержати нові гроші плюс поліпшити добробут свого населення. На цьому семимісячний скандал було вичерпано. У Нацбанк надіслали листа, хоча квітів до нього не додавали.

Сприятливішої для Києва кінцівки справді бути не могло. «Я гадаю, що це реально позитивне рішення», — говорить один із міжнародних експертів. Тема незаконного одержання Україною позик МВФ, яка на початку року побувала на шпальтах найкращих західних газет, стала однією з основних проблем для Кабінету Ющенка. На його щастя, внутрішні вороги не змогли вичавити все з цього хворого місця, хоча крові він однаково втратив чимало. Блокада зовнішніх позик різко звузила можливості прем’єра щодо наповнення бюджету, а його ім’я з репутацією улюбленця Заходу фігурувало в найбільш невтішних припущеннях, включаючи злодійство. «Негативним було те, що було кинуто тінь, яку потрібно було розвіяти», — говорить прес-секретар глави Кабміну Наталія Зарудна. Кинута тінь реально загрожувала перетворитися на тавро, а відсутність нових грошей теоретично могла змінитися на відбирання раніше отриманих.

Прем’єра врятували дві обставини — не зовсім переконлива позиція самого Фонду і вкрай спірний, але дуже майстерний крок, зроблений 15 днів тому, коли НБУ, перечекавши День Незалежності, в односторонньому порядку достроково повернув МВФ 72,5 млн. SDR.

Перший чинник можна було бачити з самого початку. МВФ має у своєму розпорядженні великий і високооплачуваний штат, який зобов’язаний стежити за виконанням власних правил. Інакше кажучи, експерти Фонду, котрі мали доступ до будь-якої інформації НБУ, «проспали» його операції з банком CSFB і низкою інших банків, які дозволили роздути золотовалютні резерви НБУ.

Можливо, сам собою факт непрофесіоналізму власних службовців не зупинив би раду директорів позаминулої ночі, але він був не один. Річ у тому, що інформація про порушення надійшла до МВФ досить давно — не пізніше вересня 1998 року. Однак тоді Фонд не лише не почав процесу, а й відкрив Україні найбільшу кредитну програму в історії їхніх відносин — EFF розміром 2,2 млрд. доларів. Кредит призначався для зупинки кризи, що розповзалася з Росії, і принциповість відклали до кращих часів.

Тому директорам МВФ довелося враховувати слабкість жорстких рішень тепер. У своїй спеціальній заяві вони визнали, що керівництво, рада і штат МВФ також відповідальні за те, що сталося, оскільки приділили мало уваги інформації про порушення, що надійшла 1998 року. «Позиція МВФ дуже слабка, вони жорсткими бути не могли», — вважає представник одного з західних банків.

Повернення Нацбанком грошей з власної ініціативи — це вже мистецтво вичавлювати з ситуації максимум. Формально, цей крок видавався невиправданим, і в самому НБУ його підтримали не всі. Добровільно розлучитися з грішми до рішення МВФ — це означає не лише втратити частину резервів, а й фактично визнати вину. Проте уряд і НБУ виконали все на найвищому рівні. По-перше, заяву про намір виплатити гроші Ющенко несподівано зробив у День Незалежності в Ганновері, і вдруге у цьому скандалі влада перехопила ініціативу в газет і МВФ. По-друге, повернення двох із трьох траншів — НБУ погасив позики від 29 грудня 1997-го і 2 лютого 1998 року — розширило можливості Фонду не діставати ніж, а обмежитися авторучкою. Директори також спеціально привітали українську виплату на своєму засіданні й відзначили в заяві.

Третє і, можливо, головне: це дозволило владі максимально зберегти обличчя. Досьогодні вона публічно не визнавала факту своєї вини. За даними Фонду, влада покаялася перед ним. В отриманому Вашингтоном минулого тижня листі уряду Кабмін погоджується з висновками МВФ. Проте вона нічого не визнала перед пресою. Буквально минулого четверга голова Нацбанку Володимир Стельмах категорично заявив, що гроші віддано тільки з метою закрити конфлікт. «Ми могли б і далі вести дискусії. Наші юридичні висновки свідчать, що ми працювали в рамках технічного меморандуму й законів», — сказав він.

Цей важливий хід видається настільки вдалим і продуманим, що низка аналітиків підозрюють МВФ і владу в змові. Приміром, Фонд неформально попросив віддати гроші в обмін на дотримання правил пристойності, пояснивши, що інакше їх однаково буде стягнено, але з ганьбою. Щоправда, в уряді це припущення відхиляють. «Рішення було прийнято урядом абсолютно добровільно», — каже Зарудна.

У кожному разі, скандал залишився в минулому. НБУ невдовзі почне використовувати нові механізми надання інформації, розроблені Фондом ще в квітні. МВФ більш педантично оцінюватиме виконання владою стартових умов для надання нових позик. Віктор Ющенко перестане супитися при слові «резерви», а Володимир Стельмах забуде про гроші, витрачені на PwC.

Єгор СОБОЛЄВ
Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі