Сорос визнав себе обдуреним

Євген Сташевський 1 вересня 2000, 00:00

Читайте також

Джордж Сорос, один із найщасливіших і процвітаючих ділків фінансового світу, має репутацію людини, здатної обдурити кого завгодно. Тим більший резонанс викликало його недавнє зізнання в тому, що в дурні пошили його самого.

Два роки тому пан Сорос опублікував книгу, в якій пророкував «дезинтеграцію глобальної капіталістичної системи», причому в найближчому майбутньому. І в Америці, яка прагне сповна натішитися плодами століття достатку, непередбаченого ніякими законами економіки, і в Західній Європі, що очікує, поки її заздрість матиме всі підстави для перетворення на зловтіху, ця книга викликала справжній переполох. Роботу пана Сороса над книгою перервав в серпні 1998 року фінансовий обвал у Росії, і фінансист найбільше побоювався того, що всі його застереження спізняться. Тому він доклав максимум зусиль і не поскупився на додаткові витрати заради того, аби книга під назвою «Криза глобального капіталізму: Відкрите суспільство в небезпеці» вийшла друком вже в листопаді 1998-го, буквально за кілька тижнів після її завершення.

У своїй новій книзі, названій «Відкрите суспільство: Від глобального капіталізму до глобальної демократії» пан Сорос визнає, що така поспішність виявилася зайвою. Зокрема, його песимістичні прогнози грунтувалися на двох помилкових передпосилках: по-перше, була недооцінена здатність впливових фінансистів Нью-Йорка й Вашингтона контролювати ситуацію в тих випадках, коли події на найвіддаленіших ринках створюють загрозу благополуччю й процвітанню американського ринку. Блискавичного зниження процентних ставок в Америці і майстерно проведених сеансів гіпнозу переляканих інвесторів виявилося досить для того, щоб запобігти фінансовому колапсу в глобальному масштабі. Другим чинником, недооціненим свого часу паном Соросом, виявилася могутність нових технологій. Бум Інтернет-технологій переважив фінансовий обвал на ринках, що розвиваються. Зростання продуктивності праці, досягнуте в Сполучених Штатах саме за рахунок упровадження нових технологій, допоміг глобальній економічній системі вийти з того застою, на який її прирікали обвальні явища в інших місцевих економіках.

Цікаво, що соросівський фонд одним із перших зробив ставку на нові технології, і він же найбільше й постраждав при частковому обвалі акцій Інтернет-компаній. Зазнавши втрат у розмірі 20 відсотків, пан Сорос вирішив сконцентрувати свою увагу на надійніших акціях «старої економіки». Правда, отримавши наприкінці року «втішливий» приз у вигляді 30 відсотків прибутку, він змінив гнів на милість і знову зробив ставку на акції Інтернет-компаній.

Робить честь панові Соросу те, що, хоча два роки тому крах капіталізму пророкував не він один, проте відкрито заявити про помилковість своїх пророцтв і проаналізувати передумови цієї помилки більше ніхто не ризикнув. І нині Сорос твердить, що глобальному капіталізму не загрожує процес саморуйнування. Але сам глобальний капіталізм несе реальну загрозу свободі й демократії в глобальному масштабі. Ринок сам по собі аморальний, і правила гри на ньому встановлені задля одержання максимального прибутку, а не торжества гуманності й справедливості. Тому вимагати дотримання моральних норм від ринкових спекулянтів не тільки безглуздо, а й безвідповідально. Зате їхнього дотримання можна (й потрібно) вимагати від політиків і регуляторів ринку.

Євген СТАШЕВСЬКИЙ за матеріалами зарубіжної преси
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.59
EUR 28.96