Валерій П’ятницький: «Ми — частина міжнародного торговельного простору і відсікати себе від нього не збираємося»

Поділитися
Нас сьогодні починають звинувачувати, нібито ми хочемо щось погіршити. Ми хочемо тільки переглянути існуючі умови, скориставшись своїм легітимним правом!

Звернення України до країн - членів Світової організації торгівлі про підвищення максимальних ставок мит на більш як 350 видів товарів серйозно стурбувало торговельних партнерів України (зокрема, США і ЄС). З одного боку, українська ініціатива розглядається як безпрецедентна, враховуючи її масштаби (в історії СОТ ще жодна країна не претендувала на підвищення мит на таку велику кількість товарів, що становили торік 5% вітчизняного імпорту). З іншого - висловлюється побоювання, що відповідні дискусії можуть запустити ланцюгову реакцію по всьому світові, посиливши хвилю протекціонізму та торговельних війн, які вже де-факто й так активно ведуться на міжнародній арені.

Як стало відомо DT.UA після нещодавнього візиту до Вашингтона офіційної української делегації, окремі представники Держдепартаменту США навіть висловлювали припущення, чи не означає такий хід Києва початок підготовки до вступу в Митний союз.

Чому українська сторона все-таки зробила те, що зробила? Наскільки зваженим був цей крок? Чи прораховувалися всі його можливі негативні наслідки? Як може реагувати офіційний Київ на можливу відмову торговельних партнерів від висунутих пропозицій? Як формувався перелік товарів і що насправді стоїть за цією ініціативою? Відповіді на ці запитання DT.UA шукало в розмові з Валерієм П’ятницьким - урядовим уповноваженим з питань євроінтеграції, з підписом якого українські пропозиції розійшлися по всьому світу.

- Валерію Тезійовичу, остання ініціатива України щодо перегляду граничних мит одразу по 350 товарних позиціях викликала доволі негативну реакцію як у Вашингтоні, так і в Брюсселі. Очевидно, що навряд чи їй дуже зраділи й багато інших наших торговельних партнерів. Чим був мотивований цей крок, чи не зашкодить він імплементації Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС?

- Почнімо з початку. Як відомо, ми є членами Світової організації торгівлі (СОТ) уже кілька років. У нас є зобов’язання - це офіційний протокол вступу України до цієї організації. Він містить тарифи, зобов’язання за послугами тощо. Це - одна частина. Документ містить понад 1000 сторінок. Ще 500 сторінок - тексти угод, які ми також маємо виконувати.

Крім того, є такий базовий документ, який діє ще з 1 січня 1948 року, - це Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка є основою для угод Світової організації торгівлі. Надалі документ, звичайно, трансформувався й удосконалювався, і в нинішній його редакції є стаття 28 ГАТТ, яка є абсолютно легітимним інструментом і називається «Зміна розкладів». Це - своєрідне керівництво щодо того, в який спосіб можуть змінюватися умови вже укладених угод. Країни - члени СОТ можуть робити це через три роки після набуття членства в організації, якщо вони це своє право підтвердили. Ми таке право, як і багато інших країн, на наступний трирічний період підтвердили. Тобто ми використовуємо легітимні інструменти Світової організації торгівлі.

У статті 28 ГАТТ нічого не сказано про те, коли ми це маємо робити, тобто опція діє протягом трьох років - у 2012-2014 роках. Там також нічого не сказано про кількість тарифних ліній або що такий крок є дискримінацією торговельних партнерів. Ніде також не зазначено, що цього не можна робити, якщо у нас є або немає угоди про вільну торгівлю. Це - абсолютно технічний інструмент.

Так, свого часу в ГАТТ з’явилися статті, які дозволяють використовувати інструменти торговельного захисту щодо демпінгу або субсидованого експорту. Це - також легітимні інструменти у рамках СОТ. Тобто хоча хтось і каже, що ми хочемо зруйнувати СОТ або ще щось, то, пробачте, якщо ми використовуємо легітимні статті та можливості, то чому це може означати руйнування СОТ?

Комусь подобається, комусь не подобається те, що ми зазначили певну кількість тарифних ліній. Може здаватися, що це - велика кількість…

- Більше того, кажуть, що вона - безпрецедентна…

- Справді так: кажуть про 85 сторінок звернення і т.ін. Там дійсно 85 сторінок. Однак там ніде не сказано, що Україна хоче підвищити свої тарифи. А тільки те, що відповідно до положень і процедури статті 28 ГАТТ ми повідомляємо, що Україна готова вступити в переговори і консультації з відповідними членами СОТ щодо модифікації наших зобов’язань, які стосуються тарифів, надавши відповідний перелік тарифних ліній.

Модифікація може бути різною. Це може бути як підвищення, так і зниження, вона може відбутися внаслідок зміни класифікації. Так, у нас на сьогодні діє гармонізована система 2007 року. І цілий ряд країн - члени ЄС, Туреччина й інші - перейшли на гармонізовану систему в 2012 році. Якщо відбувається такий перехід, змінюється класифікація і з’являються нові тарифні лінії. З однієї може з’явитися кілька або, навпаки, кілька переходять в одну. І якщо вони мають різні рівні мит, то потрібно, знову ж таки, сісти за стіл переговорів і визначитися, в який спосіб зберегти баланс.

Більше того, ця товстезна книга - це не наш діючий митний тариф. Це - верхні межі, так звані зв’язані тарифи, більше за які ми зобов’язалися не підвищувати наші діючі мита. Однак навіть якщо внаслідок модифікації величина зв’язаного мита підвищиться, це не означає, що ставки в нашому митному тарифі будуть автоматично змінені. Це все одно має бути здійснено через закон.

- Однак усе одно процедура спрощується - внесення законодавчих змін вже не потребуватиме додаткових міжнародних переговорів та угод?

- Дуже важливе для кожної країни питання - це так званий policy space (дослівно - «простір політики»). Тобто якщо, наприклад, діюче мито становить 2%, а зв’язане - 10%, тоді наш «простір політики» - 8% (по кожній тарифній лінії може бути різне значення). Це означає, що в тих або інших випадках, якщо виникають якісь кризові явища або треба, скажімо, реагувати на якісь структурні зміни в тих чи інших галузях, ми можемо без додаткових міжнародних угод, але все одно через закони модифікувати своє митно-тарифне регулювання.

Тепер з приводу безпрецедентності. Членами ГАТТ ще до появи СОТ стали приблизно 125 країн, які потім перейшли в СОТ. Україна разом із трьома десятками інших країн вступала вже до СОТ. Можливо, ми свого часу втратили вигідний шанс приєднатися до ГАТТ ще за радянських часів, але це - вже історія. Але країни, які були членами ГАТТ, як правило, мають значний policy space, великий ступінь гнучкості.

Ми спеціально проаналізували ситуацію в різних країнах. Наприклад, серед країн, які висловили своє занепокоєння, - не будемо брати бідні країни - Австралія. У неї на сьогодні зв’язаними є 97% тарифів. Ті 3%, що залишаються незв’язаними, - це понад 300 тарифних ліній (якщо прийняти до уваги, що в середньому їх близько 10 тис.). Тобто у них узагалі немає жодної межі - вони можуть встановлювати своє мито в будь-який момент на рівні 10%, 100% і навіть 1000% - байдуже. Чомусь вони за собою це право зарезервували. Вони що, не здатні сформулювати свою чітку тарифну політику? Фактично це відповідає тій кількості тарифних ліній, про які ми висловили бажання вести консультації та переговори.

Далі, якщо брати за приклад несільськогосподарські товари - промислові. У нас зв’язаний тариф становить приблизно 4%. Діючі тарифи - 3,5%. В Австралії діючий тариф фактично такий самий, як у нас, а от зв’язаний тариф на промислову продукцію становить у середньому 11%. Тобто простір політики майже втричі більший, ніж у нас.

Або візьмімо Бразилію. Це теж не найбідніша країна. Треба віддати належне -у них усі тарифи зв’язані. Але сільськогосподарські товари зв’язані на рівні 35,4%, а діючі - 10,3%. Для промисловості зв’язані тарифи - 30,7%, діючі - 14,2%.

У тому ж Європейському Союз рівень зв’язаних тарифів на ті самі сільськогосподарські товари вищий, ніж в Україні. Або, приміром, нині ми ведемо переговори про вільну торгівлю з Туреччиною. Так у них зв’язаних тарифів тільки 50,3%, а решта - незв’язані. Решту вони можуть встановлювати взагалі на будь-якому рівні.

Швейцарія: сільськогосподарський зв’язаний тариф - у середньому 48%. Це майже вп’ятеро вище, ніж у нас. Тому, коли висловлюють здивування, що сталося щось екстраординарне, це означає не помічати колоду у себе в оці. Адже ніхто не робив ніяких заяв, що ми збираємося підвищувати мита, що ми хочемо посилити протекціонізм тощо. Ми хочемо вийти на відверту розмову з країнами - членами СОТ про те, що коли ми свого часу вступали, то розраховували, що завершується Дохійський раунд, який передбачає подальшу лібералізацію умов світової торгівлі. Ми серйозно лібералізували доступ на свій ринок. І навіть якщо на всі позиції, які ми заявили, ми підвищимо своє мито вдвічі, наш середній тариф збільшиться усього на 0,2%, тому що це насправді дуже незначна кількість тарифних ліній.

- Тобто 350 - це небагато?

- Їх реально 371. Але загалом у нас більш як 11 тис. тарифних ліній, тому у відносному вимірі - це справді зовсім небагато. А 85 сторінок тому, що дуже детально описано усі позиції.

- Тоді чим визначався саме такий їх перелік і чому він з’явився саме зараз?

- Там є різні товари. Це можуть бути і сільськогосподарські товари, і деякі промислові товари. Щодо термінів, то у нас майже рік працювала робоча група, яка була створена ще торік відповідним протокольним дорученням за результатами спільного засідання під головуванням прем’єр-міністра, голови Федерації роботодавців, за участі широкого кола українських бізнес-асоціацій. Але нам було дано доручення не підвищити тарифи, а вивчити питання можливості використання інструментів СОТ для підтримки національного виробника в умовах, коли стало очевидним нове ускладнення ситуації на світових ринках…

- Це було до чи після минулорічної заяви Миколи Азарова, що Україна збирається ініціювати перегляд умов своєї участі в СОТ?

- Не знаю, наскільки тоді чітко було передано слова прем’єр-міністра в контексті «збирається переглядати». Доручення було таке: вивчити можливості використання інструментів СОТ для підтримки окремих галузей чи окремих напрямів української економіки. Вивчити! А не підвищити. Тому що ніде, навіть у цій нотифікації не сказано, що це буде підвищення.

Після отримання доручення робоча група працювала майже рік, збирала пропозиції, які потім було детально розглянуто під час загалом шести засідань… Пропозиції були від різних галузей, у тому числі і від промислових - автомобілебудування, окремих хімічних секторів, машинобудування в ширшому контексті (зокрема, сільськогосподарського, потужності якого далеко не відповідають можливостям України у нарощенні аграрного потенціалу).

Серед позицій - і окремі види сільськогосподарської продукції. Зокрема, якщо згадати про м’ясну продукцію, то мушу сказати, що в нас на сьогодні цей ринок найбільш ліберальний. І для багатьох сусідніх, і для більш далеких країн різниця в рівні тарифного захисту становить приблизно десять разів. Тобто різниться навіть не в рази, а в десятки разів! І це чомусь нікого не турбує. І ніхто не каже, що це очевидний протекціонізм. Натомість нам дуже гарно розповідали про дохійські домовленості, про лібералізацію і т.ін. - Україна відкрила ринки. А далі дохійський процес зупинився. То тоді, можливо, треба переглянути формат самої Дохійської угоди, тому що в її рамках ми не можемо реалізувати свої інтереси. Зокрема, щоб були скасовані експортні субсидії на сільське господарство - ми їх не застосовуємо, а хтось застосовує. Ми хочемо, щоб було значно знижено мита на ту саму сільськогосподарську продукцію. Адже ми серйозно лібералізували свій ринок, але більше ніхто не хоче цього робити. Тоді давайте сідати та обговорювати. А якщо всі ховаються по кутках і кажуть, що знову не змогли домовитися в Досі, а нова конференція дала лише якийсь гіпотетичний новий поштовх, то ми так ще дуже довго чекатимемо.

- Питання залишилося без відповіді: чому саме такий перелік товарних позицій? Чи можна оприлюднити той список товарів, по яких буде перегляд митних тарифів?

- Не митних тарифів, а зв’язаних рівнів! Митних тарифів ми не переглядаємо.

- І все ж таки, якими були критерії і чи вони взагалі були? Чи це був лобізм тих, хто краще достукався до Мінекономіки або до уряду взагалі, тобто чия асоціація або персона має більший вплив?

- Критерії - виключно економічна доцільність і можливість вести консультації або переговори по тих або інших позиціях. Наприклад, якщо до нас приходили і казали, що їм потрібне підвищення мита на такі-то види товарів, бо, мовляв, сьогодні ми займаємо 70% внутрішнього ринку, а якщо підвищити мито з 5 до 10%, то матимемо всі 100% і забезпечимо повністю потреби внутрішнього ринку, то ми це відкидали. Була спеціальна анкета-опитувальник з відповідними питаннями. Наприклад, ваша частка у внутрішньому споживанні до вступу в СОТ і на сьогодні; обсяги виробництва по роках і багато інших критеріїв. Якщо було очевидно, що підприємство відповідної галузі після вступу до СОТ, навіть за умови зниження ввізного мита, збільшило або не втратило своєї частки ринку, то ми казали, що все це чудово, адже ви не втратили своєї конкурентоспроможності. Тому пробачте, але у нас немає підстав вести хоч якусь розмову про потенційне підвищення мита.

Інше питання - те саме автомобілебудування. Хоч би як ми до нього ставилися: що воно не здатне витримувати конкуренцію, не відповідає найвищим стандартам якості тощо, але в нас склалася ситуація, що до вступу в СОТ присутність українського виробництва на внутрішньому ринку худо-бідно була на рівні 40-45%. На сьогодні - це вже менш як 25%. Паралельно було проведено розслідування про масований імпорт. Є очевидна наявність шкоди.

Прийняття рішення про запровадження певних мит або ще про щось - це заходи надзвичайні. Однак у цьому разі наші пропозиції не передбачають надзвичайних заходів. Переговори можуть тривати досить довго. Необхідно знайти баланс інтересів. Це - не розслідування, це - переговори.

І ми розуміємо, що, наприклад, по тих чи інших видах автомобілів є потенціал зростання. Тому ми тільки кажемо про певний рівень тарифного захисту, щоб можливо було збалансувати цю ситуацію.

І так само можна розглядати багато інших елементів. По тій же м’ясній і молочній продукції всі її основні виробники - члени СОТ мають мита, які вдесятеро перевищують українські. Тобто не ми створили систему протекціонізму на цих ринках, а захищаються чомусь від нас. Водночас у нас склалася дуже цікава ситуація. Навіть з невеликим митами одна з наших галузей - птахівництво - сьогодні вже фактично вийшла на світовий ринок.

- Росіяни знайшли в нашій продукції сальмонелу…

- І вони будуть шукати ще багато чого - можна навести багато інших прикладів. Я пам’ятаю, як свого часу знаходили якісь домішки в нашій олії. Однак факт залишається фактом: на сьогодні наші провідні виробники, які вже працюють на глобальних ринках, здатні поставляти свою продукцію (йдеться вже не тільки про металургію чи інші традиційні позиції) навіть у дуже віддалені або незвичні для сприйняття куточки планети. Мова може йти і про Латинську Америку, і про Африку, і про Далекий Схід, не кажучи вже про країни Близького Сходу з їх нестабільною політичною ситуацією. Тобто поставки йдуть по всьому світу - сьогоднішня торговельна система вже абсолютно глобальна. А хто там що знаходить?..

Тому ми боротимемося за ринки. Якщо ми хочемо відстоювати наші позиції, то це треба робити - і саме шляхом консультацій і переговорів. І якщо ми у результаті не підвищимо мит на жодну позицію, все одно мусимо використати цей інструмент захисту і просування своїх інтересів на зовнішніх ринках. З усіма тими країнами, до яких ми звертаємося, вестимемо серйозну розмову про те, що ситуація не може залишитися такою, коли Україна буде тільки напрямком експорту їх продукції, а вони нашої - ні. Ми хочемо, щоб співпраця і торгівля були взаємовигідними.

Причому будь-яка з цих країн має право на проведення відповідних консультацій, переговорів про компенсацію, причому не в грошовій формі, а у формі еквівалентних знижок на ті або інші тарифи. Або якщо в рамках однієї тарифної лінії, то це можуть бути сформовані так звані тарифні квоти.

- У коментарях для Reuters звучали зауваження, що з огляду на значну кількість позицій навряд чи в України знайдеться адекватна кількість зустрічних пропозицій.

- Навіть якщо вважати, що ці 370 позицій становлять 3% від цих наших тарифних ліній, то невже серед 97%, що залишилися, ми не зможемо знайти достатньо зустрічних позицій?

Щодо переліку конкретних запропонованих нами позицій, то вони, поки не стали домовленістю, є елементом внутрішнього документообігу всередині СОТ. Ба більше, навіть СОТ не має текстів документів, які курсують між двома країнами, що вступають у ті чи інші переговори або консультації, до того часу, поки вони не закінчать переговори між собою і не оформлять їх, передавши до СОТ на зберігання. І це не тому, що я не хочу, а тому, що є певна етика роботи в рамках СОТ.

Тому я можу назвати лише групи. Із промислової продукції - це засоби наземного транспорту, окремі види сільськогосподарської та побутової техніки.

Із текстильної продукції - це так званий секонд-хенд, що абсолютно не порушує балансу торгівлі готовою продукцією.

Із сільськогосподарської продукції - це окремі види фруктів та овочів; різні види мясної продукції, квіти. Туди не потрапляє цукор, по якому захисту 50%, то підвищувати далі сенсу ніякого немає.

Є ще окремі види хімічної продукції, але не сировинні. Ми не захищаємо сировинних позицій жодним чином. Свого часу був законопроект про підвищення мит, активне обговорення якого відбулося кілька місяців тому і у Верховній Раді, і в комітетах за участі асоціацій. Закладені там пропозиції підвищити з діючого мита до максимальної ставки, передбаченої домовленістю в рамках СОТ, не набули підтримки, тому що в переважній кількості це були сировинні види продукції або продукція машинобудування, але як раз обладнання для виробництва.

У даному випадку список було складено так, що це продукція кінцевого споживання. Це не обладнання для виробництва, навіть якщо це продукція машинобудування, і це не сировина.

- А якщо говорити про країни, скільки їх буде і які?

- Про країни я вам точно не скажу. Ми не лічили, їх багато. Але реально, якщо право на проведення переговорів отримають до десяти, то це добре.

У багатьох випадках переговорні права мали такі країни, як Польща, Угорщина, Литва та ін., - всі вони сьогодні є членами Європейського Союзу. Можна подивитися на структуру нашої зовнішньої торгівлі, наприклад, до членства у СОТ. Хто торговельні партнери? В основному це країни СНД, Балтії, Європейського Союзу, частка яких становить відсотків 70. Серед інших - Туреччина, США, Китай, а далі - все менше і менше.

По окремих товарах, умовно кажучи, можуть виявитися якісь тропічні продукти, яких ми ніколи не виробляли і про які не говоритимемо, тому тут їх апріорі не буде. Або якщо частка країни в загальному обсязі незначна (до 10%), то ця країна не матиме прав на проведення переговорів або консультацій. Тобто є 90 днів, протягом яких будь-яка країна може висловити своє бажання провести консультації або переговори.

- Тобто ми надсилаємо пропозицію всім країнам, а потім уже розглядаємо, чи вони мають право вести такі переговори?

- Так. Будь-яка країна - член СОТ має право запросити консультації. Це загальне правило, якого дотримуються всі країни. Можна провести консультацію про що завгодно, наприклад, про подальший розвиток взаємовигідного економічного співробітництва з якимись віддаленими на 10 тис. км країнами, з якими сьогодні є річна торгівля на 10 або 100 тис. дол. Чому б і ні? Але в даному випадку предмет консультації звужений до статті 28 ГАТТ, яка стосується зміни розкладів. Тому основними партнерами по переговорах будуть Європейський Союз, США, Китай, Туреччина.

- А Росія?

- Росія, з одного боку, вступила до СОТ, з іншого - у нас є угода про вільну торгівлю, згідно з якою діють преференційні мита, а не зв’язані. Тому ми на сьогодні не бачимо предмета переговорів із Росією.

Угода про вільну торгівлю - це міжнародна угода, вона має і буде виконуватися. Угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД, наша угода з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, - усі вони ратифіковані Верховною Радою. Це преференційні угоди, згідно з якими відбувається поступове зниження мита в переважній більшості до нуля, і ми працюємо в режимі вільної торгівлі. Ініційовані ж нами консультації не стосуються преференційних угод.

Тому, за великим рахунком, Європейському Союзу нічого боятися можливого перегляду досягнутих угод. Країни, з якими є угоди про вільну торгівлю, які вже отримали переваги, безумовно отримуватимуть їх і надалі.

Я ще можу зрозуміти занепокоєння країн, з якими в нас немає угоди про вільну торгівлю, що в тих або інших випадках вони отримають більш потужного конкурента на нашому ринку у разі підняття мит (але не преференційних). Але це також процес, досить тривала процедура. Йдеться саме про policy space - простір для маневру, причому в різних аспектах. Навіть з точки зору того, що ми не можемо бути весь час хлопчиками для биття.

- Наскільки можна зрозуміти, потенційні переговорні сторони розглядають шанси на успіх у досягненні домовленостей у рамках переговорів, що їх ініціює Україна, як незначні. Тому і виникло припущення, що Україна може в результаті підняти мита в односторонньому порядку. Що, в свою чергу, може призвести до руйнування всієї системи угод у рамках СОТ.

- Якщо руйнується система угод, то треба звідти вилучити статтю 28 ГАТТ. На основі ж цієї статті, якщо ми її виконуємо послідовно, нас не можуть у чомусь звинуватити або поскаржитися на нас. Адже ми діємо абсолютно легітимно в межах діючих механізмів. Нині ситуація дуже демонізується, що Україна нібито може спровокувати хвилю протекціонізму, хоча ми навіть ніде не сказали, що щось обмежуємо або підвищуємо.

Нас сьогодні починають звинувачувати, нібито ми хочемо щось погіршити. Ми хочемо тільки переглянути існуючі умови, скориставшись своїм легітимним правом! Тому що сьогодні працюємо в гірших умовах, та ще й непередбачуваних. І ми хочемо привернути до цього увагу.

Адже коли ми кажемо, що в рамках Дохійських угод треба бути послідовними і лібералізувати це, це і це - нас ніхто не чує, з нами ніхто не хоче говорити. Однак в рамках СОТ є інструменти, які можна використовувати. Можливо це і можна розглядати, як прецедент. Тоді давайте спробуємо, давайте подивимося, наскільки ефективно це можна робити.

- Наша делегація перед самим візитом президента до США їде на переговори, одночасно надходить звернення, з приводу якого американська офіційна установа висловлює серйозне занепокоєння.

- Як працює СОТ? СОТ - це форум для постійних переговорів. Там є різні комітети, і Україна - далеко не єдина країна, з приводу якої ведеться розмова. Робиться величезна кількість заяв. Хтось, умовно кажучи, не пускає на свій ринок банани, хтось - апельсини, а хтось - м’ясо і т.ін. Так, висловили занепокоєння. Так, вони вважають, що це безпрецедентно і такого ніколи не було. Більше того, якщо країни висловлюють своє занепокоєння, це може бути тактикою ведення переговорів. Можливо, Україна злякається, відкличе нотифікацію…

- Україну називають непослідовним партнером.

- У чому непослідовність?

- Ми підписалися під певними угодами, минув якийсь час, і ми вже їх переглядаємо.

- Є стаття 28 ГАТТ - «Зміна розкладів». У ГАТТ загалом 36 статей. То чому ми повинні 35 статей виконувати, а однією статтею не можемо скористатися? Ми взяли на себе зобов’язання. Але ми також отримали права.

- Ви ведете ці переговори, як голова делегації?

- Сьогодні ми працюємо у форматі робочої групи, яку я очолюю.

- Ви, як голова робочої групи вважаєте, що таке звернення не нашкодить самим переговорам по створенню зони вільної торгівлі з ЄС?

- Ні. Тому що ми переговори з ЄС закінчили. Угоду не зволікаючи необхідно підписати і перейти до її виконання.

- Імплементації це не зашкодить?

- Зерно нашої угоди про зону вільної торгівлі з ЄС - це не тарифи. Ми йдемо на повну лібералізацію у сфері торгівлі товарами. На повну! Ось у чому справа. Основне - це гармонізація законодавства. І це - створення тих умов виходу на європейський ринок, які ми отримаємо не внаслідок зниження тарифів, а внаслідок саме гармонізації.

- А що ще, крім вашої особистої заяви про те, що преференційних угод нотифікація не стосуватиметься, може послужити гарантією, що умови угоди, наприклад, про вільну торгівлю з ЄС потім не переглядатимуться?

- Будь-яка угода - відкритий живий організм. І в кожній угоді передбачені спеціальні механізми для її розвитку. І укладаючи угоду, ми домовляємося, що періодично можемо переглядати наші домовленості щодо, наприклад, сільського господарства чи промисловості у напрямі подальшої лібералізації. Це вже передбачено угодою. Але її потрібно почати виконувати. А не звинувачувати нас у тому, що ми робимо якісь кроки назад. Сьогодні ми затягуємо з підписанням? Навпаки, ми зробили все для того, щоб угода була парафована і доведена до всіх остаточних точок. Ми на цю роботу витратили вже п’ять років.

- Як стало відомо за результатами візиту нашої делегації до США, деякі представники Держдепартаменту висловлювали припущення, що ця ініціатива України може стати підготовчим елементом для вступу до Митного союзу з Росією, якщо переговори не матимуть успіху. Чому ця ініціатива з’явилася саме зараз? Спроба своєрідного шантажу? Що ви можете сказати з цього приводу?

- Ці речі абсолютно ніяк не взаємопов’язані. Можливо, воно так збігається іноді у часі… Але нам не можна закинути, що ми у цьому разі діємо непослідовно. Ми вели підготовку нотифікації цілий рік і діємо в такий спосіб, щоб забезпечити безперервність у цій роботі. Інакше виходить так, що ледь не завжди момент неслушний, і в результаті, наприклад, з нами не хочуть підписувати угоди про вільну торгівлю. І ми змушені чекати, чекати, чекати… Чекати чого? Чому саме сьогодні неслушний момент, щоб вести діалог про поліпшення умов торгівлі? Наголошую ще раз - діалог про поліпшення умов торгівлі, а не погіршення. Але поліпшення взаємовигідне для всіх сторін.

Ми сідаємо за стіл переговорів для того, щоб домовитися. Якщо ми не здатні домовитися, то нам як переговірникам гріш ціна. З нашими партнерами ми будемо в будь-якому разі домовлятися. Тому я відкидаю і закиди, що Україна може порушити умови якихось угод в односторонньому порядку. Там, де є інтерес партнерів на ринку, ми в односторонньому порядку точно не будемо нічого робити, тому що у нас на відповідних ринках є власні інтереси. І якщо нам у відповідь будуть робити так само, діючи непередбачувано, ми зазнаватимемо таких же втрат. Навіщо це нам? Ми вже настільки лібералізовані, що є частиною міжнародного торговельного простору, і відсікати себе від нього не збираємося.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі