Внутрішній шторм. «Укррічфлот» на порозі нового розслідування з приводу захоплення акцій?

Поділитися
Генеральна прокуратура поки що зберігає мовчання з приводу скандалу навколо компанії «Укррічфлот»...

Генеральна прокуратура поки що зберігає мовчання з приводу скандалу навколо компанії «Укррічфлот». Але порушення кримінальної справи стосовно президента компанії Павла Підлісного не здається таким вже неймовірним.

Наприкінці червня Апеляційний суд Києва заборонив закривати кримінальну справу відносно керівництва «Укррічфлоту». Суд дійшов висновку, що Генеральна прокуратура зобов’язана довести до кінця розслідування, розпочате ще на початку 2006 року.

У середині липня до процесу підключилася Держкомісія з цінних паперів, яка закінчила чергову перевірку діяльності «Укррічфлоту». Як повідомила 9 серпня ц.р. газета «КоммерсантЪ-Украина», ДКЦПФР дійшла висновку, що керівництво найбільшої судноплавної компанії країни в 2001 році припустилося порушень при скуповуванні акцій компанії у міноритаріїв.

«Представники правління «Укррічфлоту» протягом двох років скуповували акції компанії без рішення загальних зборів», — заявив секретар міжвідомчої комісії з питань протиправних поглинань і захоплення підприємств, член ДКЦПФР Володимир Петренко. Він припустив, що це могло б стати приводом для порушення кримінальної справи.

Проте, як і у випадку з рішенням суду, інформація дивовижним чином не дійшла до Генеральної прокуратури. Силовики не дають відповіді навіть на очевидне запитання — чи проводиться розслідування у справі «Укррічфлоту»? Навіть якщо так, то, схоже, процес штучно гальмується. Оскільки вже не можна закрити справу, то можна її нескінченно розслідувати. Що вкотре підтверджує сумну істину: у нашій країні усе ще можливо реалізувати найсміливіші сценарії відбирання акцій.

«ДТ» не стомлюється писати про те, що первинну приватизацію, схоже, ще не закінчено. Під первинною слід розуміти не лише роздачу держпідприємств їхнім працівникам, а й процес передачі цими працівниками своїх акцій іншим особам — топ-менеджменту або стороннім покупцям. Якщо ж працівники не хочуть або просто не замислювалися над тим, щоб вигідно продати свої акції, хоч би скільки їх було (але в більшості випадків рядові працівники володіють мікроскопічним пакетом), то в менеджменту не виникає навіть думки викуповувати ці акції за гідною ціною. Їх можна просто відібрати. Причому зробити це так, що ніхто й не пискне.

Багато приватних акціонерних компаній в Україні розвалюються зсередини. Щось подібне відбувається і в судноплавній компанії «Укррічфлот», де розроблена і втілюється в життя схема заволодіння акціями десятків тисяч акціонерів. Тисячі власників уже позбавлені своїх активів. Зворотний процес навряд чи можливий, але є ймовірність хоча б того, що можна зупинити подальше ошукування акціонерів.

Захоплення контролю над «Укррічфлотом» розтяглося на кілька років. На жаль, лише в січні 2007 року депутат парламенту Алла Александровська оприлюднила документи, які вказують на існування схеми з виведення активів компанії на користь фірм, які заснували президент компанії Павло Підлісний і його заступник Михайло Антипенко. Ще недавно, не будучи багатою людиною і головним акціонером, Підлісний раптом одержав «Укррічфлот» у цілковитий контроль. Йому і його найближчому підлеглому — прямо чи опосередковано — належить контрольний пакет акцій.

Містичне переміщення акцій із рук працівників у руки президента відбувалося повільно, але невідворотно. У документах йдеться про кілька епізодів.

У 2000 році, коли ще був живий, але вже дедалі більше відходив від справ засновник і тодішній голова компанії Микола Славов, його права рука Підлісний провернув нехитру операцію. У той час «Укррічфлотом» на 23% володіли іноземні інвестори. Оскільки акції компанії котирувалися на кількох біржах, то фондовикам і інвесторам було б важко пояснити, чому компанія намагається вести закритий від співвласників бізнес. Тому заволодіти активами треба було в максимальному обсязі.

Тоді за участі Підлісного було створено ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот». І частка інвесторів автоматично розмилася, тому що в нову структуру перейшли акції трудового колективу, якому розповідали, що краще акції віддати в цю фірму, інакше компанією заволодіють вороги. Іноземці, намагаючись зберегти хоч щось, продали «Укррічфлоту» 17% своїх акцій.

У 2003 році історія мала продовження. Президент компанії несподівано поміняв 1,9% акцій «Укррічфлоту», які на той момент коштували понад 200 тис. дол., на пакет акцій ВАТ «Житомирський завод «Автозапчастина», акції якого коштували 3 коп. за штуку. Пастка була в тому, що це підприємство і його акції ліквідними не назвеш. У компанії дали цьому таке пояснення: «Річфлотівці придбали пакет акцій у ВАТ «Житомирський завод «Автозапчастина» з метою налагодити власне виробництво запчастин і значно зменшити витрати на ремонт флоту. Не секрет, що донедавна запчастини купувалися зокрема і в іноземних виробників, отже, за уже витрачені в рамках цієї виробничої програми кошти можна було б придбати кілька таких заводів!» На сайті АСК про цей завод тепер не згадується. А все тому, що 2004 року акціонери «Автозапчастини» прийняли рішення про ліквідацію.

Цю схему було застосовано ще раз. У 2005 році ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» з доброї ласки обміняв 4,5% акцій «Укррічфлоту» на 0,8% ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування». Акції цього підприємства коштували дорожче, ніж «Автозапчастини», проте зверніть увагу на різницю в розмірах пакетів — 4,5 проти 0,8.

Просте запитання — навіщо «Укррічфлоту» акції електрозварювального заводу? Відповідь проста: ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» було створено під приводом захисту від скупників акцій. Але дивний захист вийшов: акції все одно відлітали в інший бік зі швидкістю звуку. Тільки на користь не примарних скупників, а прямо під контроль Підлісного. І саме для цього стали в нагоді акції електрозварювального заводу. Хіба не потрібен «Укррічфлоту» електрозварювальний завод? Потрібен, тому що судна всі металеві. Усе логічно, за винятком того факту, що завод ледь животів.

ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» було не єдиною фірмою, яка «кинулася на захист» акціонерів. До неї приєдналися ТОВ «Річфлотсервіс» і ТОВ «Інвест-Транс». Цілком випадково в кожній із цих фірм фігурує Підлісний — або як співзасновник, або в ролі топ-менеджера. Усі ці фірми провели схожі операції, віддавши акції «Укррічфлоту» за нікому не потрібні цінні папери. Наприклад, того ж зварювального заводу.

За результатами проведених операцій з порятунку «Укррічфлоту» компанії було завдано збитків на 17 млн. гривень, повідомило 8 лютого ц.р. агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на депутата Верховної Ради від Компартії Аллу Александровську. Депутат ознайомила журналістів із документами, з яких стало зрозуміло, що не було ніяких зовнішніх скупників. Навпаки, акції «Укррічфлоту» переходили під контроль посадових осіб АСК. Найцікавіше, що після публікації документів, на яких підпис нинішнього президента компанії зустрічається безліч разів, зовнішнього загарбника усе ж таки було знайдено. Ним виявилася... Компартія, включно з Александровською особисто.

Тим часом інтерес парламенту до роботи приватної компанії цілком обгрунтований. Справа в тому, що офіційно Під­лісний говорить про 70 тис. акціонерів «Укррічфлоту». Можливо, їх і залишилося стільки ж, тільки завдяки хитромудрому обміну акцій багатшими вони не стали.

Усе просто: акції працівників АСК опинилися у ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот», потім були обміняні на «фантики» інших компаній. Примітно, що ТОВ «Інвест-Транс» одержало акції трудового колективу АСК без відома самого колективу. Просто в статутних документах компанії значилося, що топ-менеджмент може розпоряджатися акціями від імені трудового колективу. Правда, як саме розпоряджатися, сказано не було. А що не заборонено, те дозволено, і обмін відбувся. Але ж навіть отримані «фантики» виявилися ні для чого не придатними. Як уже говорилося, у 2004 році завод «Автозапчастина» збанкрутував...

У результаті маємо нових власників «Укррічфлоту»... Як уже зазначалося, у «Річфлот­сервісу» та «Інвест-Трансу» по 20,25 і 18,06% акцій. А з урахуванням 14-відсоткового пакета ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» Підлісний і Антипенко прибрали до рук контрольний пакет компанії.

Чим же парирує всі ці обвинувачення Підлісний? Хоч як дивно, історіями про нібито нескінченні спроби захопити «Укррічфлот» ззовні. Одна з таких нібито спроб відбулася 2006 року.

Тоді якась громадянка України Бібік, маючи на руках десять акцій, звернулася до судів Донецька, Миколаєва і Харкова. Вона вимагала, щоб керівництво компанії, акціонером якої вона є, припинило незаконний обіг акцій. Але нічого у Бібік не вийшло. Позивачку запідозрили в нечесній грі за замовленням містичних рейдерів. Нібито за нею хтось стояв, могутній і впливовий. Як заявив президент «Укррічфлоту», «з міркувань політкоректності ми поки що не можемо нікого називати поіменно». Лише через рік загарбником були названі Компартія і депутат Алла Александровська.

Хто ж напоумив одного акціонера навести шереху в компанії? Які ж були підстави для цього? Виявляється, підстав було більш ніж достатньо. Йдеться зовсім не про сильне бажання пані Бібік і товариша Александровської захопити «Укррічфлот».

Повторюємося, що ДКЦПФР винесла рішення щодо операцій з обміну акцій «Укррічфлоту». Відповідно до акта комісії за результатами перевірки компанії, було встановлено, що топ-менеджмент перевищив свої повноваження і, всупереч вимогам Закону «Про господарські товариства», прийняв рішення про викуп акцій власної емісії. Комісія також дійшла висновку, що при здійсненні обміну раніше викуплених власних акцій на акції інших підприємств правління АСК також порушило статут компанії та її внутрішні положення.

Суть порушень закону керівниками компанії можна звести до того, що вони, по-перше, використовували інсайдерьку інформацію і, по-друге, ввели в оману акціонерів. Підлісний намагається оскаржити ці висновки в судах і в уряді, він навіть погрожував депутату судом.

Одним словом, є багато подробиць «укррічфлотівської» справи. Здавалося б, навіть їх більш ніж достатньо для написання мінімум тритомного детективу. Проте, очевидно, для Генеральної прокуратури всього цього фактажу замало. Такій байдужності залишається протиставити лише одне — групу із 70 тис. акціонерів «Укррічфлоту», котрі чекають не дочекаються завершення розслідування. Їм хочеться, нарешті, зрозуміти, чим вони реально володіють.

Довідка

Акціонерна судноплавна компанія (АСК) «Укррічфлот» створена в 1992 році. До складу АСК входять понад 200 вантажних і пасажирських суден різного класу і призначення. Чистий прибуток компанії становив у 2006 році 24,33 млн. грн., у 2005-му — 22,7 млн.

Відповідно до даних ДКЦПФР на середину лютого ц.р., акції АСК належать ЗАТ «Річфлотсервіс» (20,247%), ЗАТ «Інвест-Транс» (18,0551%), ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» (14,1%). За деякими даними, фізичним особам належить близько 29%, а номінальним утримувачем 14,08% акцій «Укррічфлоту» є Укрексімбанк.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі