ЗДРАСТУЙ, ЄВРО — ПІД НОВИЙ РІК ТРОХИ ПРО ОБМІН ГОТІВКОВИХ МАРОК

З першого дня 2002-го дюжина європейських країн, які утворюють так звану зону євро, розпрощається з банкнотами і монетами своїх національних валют. В обіг будуть уведені готівкові євро. Існування та функціонування спільної валюти в безготівковій формі розділило економічних аналітиків на песимістів і оптимістів (як, утім, і країни Європи на тих, що приєдналися і не приєдналися до єврозони).

Серед аналітиків більшість песимістів перебувають за океаном — на батьківщині американського долара, якому євро, як припускають оптимісти, у перспективі складе потужну конкуренцію. Українські громадяни, котрі мають на руках німецькі марки, схоже, ще не визначилися у своєму ставленні до майбутнього європейської валюти, але і їм доведеться обміняти свої готівкові марки на готівкові євро. Оскільки Німеччина має найбільшу «питому вагу» серед країн єврозони, ми вирішили поставити кілька запитань раднику посольства Німеччини в Україні пану Клаусу ЦИЛЛІКЕНСУ.

— Як ви оцінюєте результати періоду безготівкового обігу євро і які в зв’язку з цим перспективи євровалюти в цілому?

— Мушу одразу ж сказати, що євро є дуже стабільною валютою. В Україні зазвичай оцінюють стабільність національної валюти залежно від її вартості щодо твердих валют (долара, марки). Ми в Західній Європі оцінюємо стабільність своїх валют виходячи з показників інфляції. Якщо оцінювати стійкість євро за рівнем інфляції в Німеччині та інших країнах єврозони, то євро — валюта стабільна. За останній час рівень інфляції в Німеччині дещо підвищився, що призвело до зростання курсу долара щодо німецької марки. Наслідком нинішнього високого курсу долара стало певне підвищення цін на енергоносії, електроенергію. Але на показники інфляції підвищення курсу долара значного впливу не справить.

Довідка «ДТ»

1992 року в рамках ЄС було укладено Маастріхтський договір, що передбачав поетапне введення єдиної європейської валюти. 4 січня 1999 року євро було введено у безготівковий обіг. У зону євро не входять такі члени ЄС, як Великобританія, Данія, Швеція.

Звісно, співвідношення євро—долар виявилося дещо нижчим, аніж очікувалося. На мій погляд у цьому зіграв свою роль спекулятивний чинник, а не реальна оцінка євровалюти і того ринку, що за нею стоїть.

З іншого боку, деяке зниження курсу євро сприятливо позначається на обсягах експорту з Європи взагалі і з Німеччини зокрема. Наприклад, обсяг німецького експорту в Україну зріс протягом року більш ніж на 60%.

Крім того, у кожної країни єврозони є конкретні зобов’язання, внесені до так званого Пакту стабільності, — це насамперед зобов’язання з утримання рівня інфляції у певних межах. Те, що на сьогодні рівень інфляції в Німеччині становить 3%, пов’язане саме з подорожчанням енергоносіїв і не в останню чергу — зі стрибком цін на продукти харчування, викликаним сплеском захворювань тварин на коров’ячий сказ і ящур.

Я поділяю ту точку зору, що із запровадженням в обіг готівкового євро інфляція дещо знизиться. Це обумовлено тим, що багато громадян у зв’язку із введенням нової валюти побоюються, що ціни на товари будуть округлені не у бік зниження, а у бік підвищення. Щодо цього існують законодавчі вимоги — старанно відстежувати процес переведення (округлення) цін із марок у євро. Гадаю, завдяки такому контролю ціни не лише не зростуть, а й можуть знизитися — навіть на кілька відсотків. Крім того, із запровадженням готівкового євро ціни в країнах єврозони зблизяться, вирівняються. У цілому тенденція буде радше до зменшення інфляції.

— В одній із недавніх публікацій «Волл-стріт джорнел» констатує уповільнення економічного розвитку в країнах Євросоюзу і прогнозує, що зростання ВВП в єврозоні не перевищить навіть 2%. Якщо це так, то як загальне уповільнення економічного зростання позначиться на становищі євро?

Довідка «ДТ»

Після багатообіцяючого старту в січні 1999 року (1,18 дол./євро) європейська валюта «пішла на зниження» — вже в травні 2001 року курс євро впав до найнижчої оцінки — 0, 8566 дол./євро.

— Я не знайомий саме з цим прогнозом «Волл-стріт джорнел», але в Німеччині буквально щотижня публікуються прогнози та оцінки економічної ситуації, на які зобов’язані реагувати політики. Не думаю, що деяке ослаблення кон’юнктури ринку в Німеччині і країнах єврозони призведе до серйозного її падіння. Не думаю також, що таке ослаблення пов’язане із запровадженням євро.

— Звернімося тоді до суто психологічного аспекту. Заміна звичної національної валюти новими готівковими єврогрошима не всім громадянам, очевидно, до душі?

— Звісно, багато хто відчуває якусь непевність. Оскільки так вже історично склалося: маючи в кишені звичну німецьку марку, громадянин відчував, що він має у своєму розпорядженні надійну валюту. Та мине якийсь час — і таке ж ставлення сформується і до готівкового євро. Треба почекати.

Тим більше що саме в Німеччині перерахунок цін у євро буде дуже простий — можна сказати, що в цьому нам пощастило, оскільки співвідношення марка—євро практично два до одного. До цього можна швидко звикнути. А, наприклад, громадянам Австрії доведеться порівнювати ціни, або множачи, або ділячи їх на 13...

Відповідно, в Україні, де багато німецьких марок, теж буде легше порівнювати ціни (якщо хтось їх колись співвідносив саме з маркою).

— Психологічно (і не тільки психологічно) для тих, у кого на руках є готівкові марки, важливі умови, на яких банки здійснюватимуть обмін на готівкові євро, і терміни такого обміну. Чи буде протягом певного часу паралельне ходіння і марки, і євро? Чи все тут уже визначено?

— Це справді важливо і для громадян України, але дозвольте мені почати з умов обміну в Німеччині. Паралельне ходіння обох валют передбачене з 1 січня до 28 лютого 2002 року — у роздрібній торгівлі та в сфері послуг марку ще прийматимуть як засіб платежу. Паралельне ходіння, з одного боку, полегшить перехідний період, з іншого ж боку, невеликий термін у два місяці, встановлений спеціально для того, щоб не нарощувати додатково витрат, пов’язаних із двома валютами в обігу. Крім того, у цей період навіть тим, хто буде розплачуватися готівковими марками, здачу даватимуть вже в євро, тим самим поступово вилучаючи марки з обігу.

Довідка «ДТ»

Європейський центральний банк провів широкомасштабну інформаційну й іміджеву кампанію з підтримки євро. Загальна вартість «європропаганди» становила близько 700 млн. дол.

Тепер — про обмін. З 1 січня 2002 року Федеральний банк Німеччини і його філії обмінюватимуть готівкові марки на євро без жодних обмежень. Також і безготівкові суми внесків, майно, оцінене в марках, буде автоматично переведене в євро за сформованим курсом.

За моєю інформацією, комерційні банки також узяли на себе зобов’язання робити обмін готівки, не стягуючи за це відсотків — із 1 січня по 28 лютого, тобто протягом терміну паралельного ходіння двох валют. Після 28 лютого комбанки стягуватимуть за обмін відповідний відсоток.

— Чи існують оцінки маси готівкових марок в Україні? На яких умовах тут відбуватиметься обмін?

— Обсяг готівкових марок на руках у громадян України мені не відомий.

При обміні готівки — будь то гривня, марка, євро чи долар, йдеться про звичайну валютну операцію. У випадку обміну марка—євро комерційні банки в Україні будуть зв’язуватися зі своїми партнерами в Німеччині, із банками-кореспондентами. Готівкова валюта в німецьких марках буде перевозитися в Німеччину, розміщуватися на рахунки в німецьких банках. Там же українські банки одержуватимуть відповідні суми — вже в євро. Потім іде транспортування отриманої готівки в Україну. Все це, природно, спричинить витрати на перевезення, охорону тощо — причому витрати ці ляжуть на українську сторону. Але, за приблизними розрахунками, це при обміні не складе більше одного відсотка. Природно, що українським банкам вигідніше перевозити відразу великі суми — що більша сума обмінюваної готівки, то відносно менші витрати.

— Яким усе ж буде курс обміну готівкової марки на євро?

— У Німеччині курс обміну євро—марка зафіксований давно, він дорівнює 1,95583. В Україні на обмінний курс впливатиме відсоток, стягнутий банками за процедуру обміну готівки. Його розмір українські банки визначатимуть самі, і я не думаю, що він буде великим.

Крім того, наскільки нам відомо, Національний банк України може ввозити готівкові євро, тож комбанки отримають можливість працювати в плані обміну і безпосередньо з НБУ. Сам обмін за термінами не буде обмежений.

Нас турбує інше: у різних регіонах України — наприклад, у Києві й Одесі — курси іноземних валют істотно різняться. У віддалених від центру містах менша конкуренція між банками, що роблять обмін, відповідно, там можливі суттєві відхилення курсу обміну від міжбанківського. Не хотілося б, щоб те ж відбулося наступного року з курсом євро. Дуже важливо, аби люди знали справжню ціну євро — незалежно від того, де вони мешкають.

В Україні поки не існує законодавчих рішень і зобов’язань, що прийняті в Німеччині у зв’язку з обміном, зокрема, немає зобов’язань банків по роботі з маркою та євро. Ми сподіваємося, що з 1 січня 2002-го комерційні банки й обмінні пункти в Україні візьмуть на себе зобов’язання більше не видавати німецьку марку на руки.

— Не думаю, що з початку наступного року марка буде користуватися ажіотажним попитом...

— Крім того, ми сподіваємося, що обмінні пункти не призупинять операцій купівлі-продажу саме на початку року і не будуть відмовлятися обмінювати марку на євро.

Ми сподіваємося, що і НБУ, і комерційні банки в Україні візьмуть на себе відповідні зобов’язання. І що в зв’язку з майбутнім обміном виникнуть не лише проблеми, а й нові можливості. Всі ми знаємо, що зберігати кошти в готівковій формі — найгірший підхід до грошей. Тоді вони не працюють в економіці, не приносять користі власнику у вигляді відсотків. І якщо обмін готівкових марок дозволить Україні наблизитися до європейських умов і відійти від практики готівкових заощаджень — це буде гарним результатом.

— Пане Циллікенс, ви все життя користувалися готівковими німецькими марками — тепер вам не сумно від того, що марка йде у небуття?

— Щодо мене, то я більшу частину свого життя провів за кордоном і мучився швидше з проблемами переведення цін з однієї валюти в іншу. Хоча сентиментальні почуття німці до своєї валюти, звісно, плекають. А якщо серйозно, то незабаром не треба буде, мандруючи по Європі, займатися обміном і всіляким перерахунком. Це — велика перевага.