Без оголошення війни...

Оксана Онищенко 27 вересня 2013, 18:00
книги

Читайте також

"Геть антипідручники зі шкіл!", "Учителю! Не бійся використовувати якісну літературу!", "Гриф МОН — не інструмент монополізації", "Ні!" — тиску на вчителів!". Плакатами такого змісту зустрічали гостей книжкового форуму у Львові представники видавництв. Схожих акцій протесту львівський форум, напевно, не пам'ятає за всю історію свого існування. 

Свавілля — так можна назвати те, що коїться нині на ринку підручників. Видавництва, які роками напрацьовували репутацію, сьогодні викинуті чиновниками за борт. Перевірені на практиці підручники, посібники й зошити відправлені у сміття. Натомість школи заполонили нашвидкуруч зліплені нові книжки. До того ж із купою помилок. 

"Я маю повідомити про глибоку стурбованість педагогів ситуацією на ринку підручників, — звернулася до членів парламентського комітету з питань науки та освіти його голова Лілія Гриневич. — Про це йшлося на круглому столі "Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні", проведеному в рамках форуму у Львові". 

"...Мені приємно, що ви особисто побували на таких дуже шанованих зборах. Були якісь там звернення до когось там. Інколи їдеш Києвом — багато чого можна почути в автобусі та ще десь", — відреагував присутній на засіданні комітету заступник міністра освіти Є.Суліма. 

Ситуація з регулюванням ринку підручників (а точніше — його остаточним знищенням) останнім часом надзвичайно загострилася і дуже скидається на війну. Все — як у підручнику з історії: раптовий напад (хоча розвідники попереджали!), з порушенням мирного договору (усе — для блага освіти), цивілізованих норм і правил. 

Пригадуєте, як Чапаєв розробляв воєнні операції на картоплі: хто куди наступає і як б'є? А ми вирішили скласти таку карту воєнних дій у сучаснішому вигляді. Щоб уявити загальну картину руйнувань. І ось що з цього вийшло (див. мал.). 

Зачищення ринку підручників розпочалося із глобальних заходів. З відмови від 12-річної школи. Коли вже навчаємося по-новому, то потрібні нові стандарти освіти, під них — нові програми, під програми — підручники, під підручники — комплекти з посібників, методичних розробок, тестів, робочих зошитів тощо. Під цю шляхетну мету можна без проблем перекроїти по-новому ринок. Чого на світі не буває — може, саме через це пожертвували свого часу європейською реформою, під яку все вже було написано, затверджено й навіть почало видаватися? Серед знайомих експертів дедалі більше тих, хто вірить у цю версію.

Найсмішніше, що насправді ні нові стандарти, ні програми не відрізняються від попередніх революційною новизною. У них щось переставили місцями (інколи не подумавши про логіку), підкинули красивих термінів — ось, власне, і все. "Програми не нові, а оновлені, — кажуть учителі. — Старі підручники їм не суперечать".

Наступний удар по ринку підручників — непрозорий розподіл державних коштів на користь окремих видавництв. Держава має підтримувати найкращі підручники. Щоб саме вони дійшли до споживача безкоштовно. Для цього проводяться конкурси рукописів навчальної літератури. Їх переможці й видаються за державний кошт. Про те, як непрозоро проводяться ці конкурси та розподіляються кошти, сказано вдосталь і журналістами, і експертами. Зазвичай ідеться про трьох фаворитів ринку — "Генезу", "Видавничий дім "Освіта" та "Грамоту". 

Коли Л.Гриневич звернулася з цього приводу з листами в МОН і до прем'єр-міністра, Д.Табачник відповів: "На сьогодні для створення підручників переможцями стали 17 видавництв. Про яку монополію, про які привілейовані видавництва можна говорити?". 

Невже? Заради інтересу ми вивчили списки підручників, які міністерство дозволяє використовувати в 1 та 2 класах шкіл для навчання за традиційними методиками. Не полінувалися підрахувати, скільки позицій мали відомі видавництва у списках минулого, 2012/2013, і нинішнього, 2013/2014 навчального року. Ми взяли основні предмети, з яких школи обов'язково купують підручники та посібники, — математика, українська мова, читання, природознавство. Картина вийшла досить промовистою. Торік "Видавничий дім "Освіта" мав 9 позицій, нинішнього року — вже 29 , "Генеза" — 17 та 27, відповідно, "Грамота" — 6 і 9. А популярне серед учителів видавництво "Навчальна книга — Богдан", наприклад, торік у 1–2-х класах мало 23 позиції з названих предметів, нинішнього року — жодної. Від видавництва "Ранок" до списку рекомендованих для 1–2-х класів підручників торік потрапили
18 навчальних книжок із чотирьох предметів, цього року — лише одна додаткова (тобто необов'язкова). І якщо раніше у 1–2-х класах були представлені по чотирьох основних предметах 19 видавництв, то нинішнього року — тільки 7. Два з них мають по одній позиції у списку. Та й то — в переліку додаткових підручників і посібників. Ще одному перепало три позиції. А левову частку підручників видають фаворити і маловідоме видавництво "ПЕТ", яке раптом з'явилося в списку (9 позицій). 

Конкуренти монополістів майстерно вибиті міністерством із лав на багато років. Тому що, згідно з Положенням про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників, "перемога в конкурсі є підставою для подальшого створення авторськими колективами-переможцями комплекту підручників для наступних класів... з відповідного навчального предмета". Тобто видавництва і автори, котрі виграли конкурс у першому класі, автоматично стають переможцями у всіх наступних — до п'ятого класу. Ті, котрі виграли в п'ятому, — до дев'ятого. Відповідно, з кожним роком видавництва, що їх лобіюють переможців, дедалі більше захоплюють ринок підручників. 

Про початок монополізації ринку підручників експерти попереджали ще кума Д.Табачника Максима Луцького, тоді — керівника парламентського комітету з питань науки та освіти. 

В архівах сайту комітету зберігся протокол березневого засідання (2012 р.), на якому виступала з доповіддю заступник начальника відділу з питань освіти, науки та інновацій департаменту науки і гуманітарної сфери Рахункової палати України С.Васильєва. Вона підкреслила: "Створена Міносвіти система централізованого випуску підручників обмежує навчальні заклади в їхньому виборі та не враховує вимог учасників навчального процесу". Серед видавництв — власників виняткових авторських прав на підручники (переможців тендера) були помічені "Видавничий дім "Освіта", "Грамота", "Генеза", "Гімназія". 

Як же відреагував комітет на тривожну інформацію? Ось витяг із протоколу: "Інформацію Рахункової палати України...взяти до відома... Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній академії педагогічних наук України, Рахунковій палаті України проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти про стан розробки і забезпечення навчальних закладів підручниками та посібниками". 

Та не всі погодилися заплющити очі на проблему. Член комітету О.Доній вніс пропозицію "визнати роботу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в частині використання коштів Державного бюджету на забезпечення навчальних закладів підручниками і посібниками незадовільною". Однак пропозицію не прийняли. Проти голосували регіонал М.Луцький, комуністка К.Самойлик та екс-бютівець В.Курило. 

Усунення конкуренції з допомогою грифів-дозволів. Чому якість підручника — не завжди запорука того, що він потрапить у школу? Та тому, що для цього йому ще треба отримати спеціальний дозвіл міністерства — гриф. 

"Із приходом нового міністра грифи видають тільки "обраним" видавництвам, — цитує газета "Ратуша" заступника редактора газети "Підручники і посібники" Сергія Гап'юка. — ...Ці "обрані" видавництва згодом отримують грифи й на супутні до підручників матеріали (контрольні роботи, розробки уроків, зошити з друкованою основою...). Тому гриф став інструментом цензури. Таким чином вони перекрили надходження в школу іншої літератури. Відповідно, конкуренція зникла, і якість продукції знизилася".

Яскравий приклад — скандал навколо підручників із математики для 1 і 2 класів, надрукованих "Видавничим домом "Освіта". За державний кошт, до речі. В них тернопільські видавці нарахували 243 помилки. І не тільки граматичні. Коли обурені експерти передали в Інститут інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО) список помилок, деякі видавництво виправило. Але в комерційному тиражі. Тобто тепер "правильні" підручники всі охочі мають купувати за власні гроші. 

Працівник одного з видавництв, Марина Петрівна, називає ще одну причину зниження якості навчальної літератури: "Видавництва-монополісти не в змозі впоратися з велетенськими замовленнями. Тому після того, як зверстано підручник, редактор і коректор фізично не встигають його вичитати. Ось і йде брак на ринок. А чого переживати? Школи нікуди не подінуться — зобов'язані працювати за цими книжками".

У принципі, все зрозуміло. Але мучить запитання: чи проводилася апробація нової навчальної літератури перед масовим впровадженням у школи? Невже без неї прийняли рішення про використання підручника? 

Яким же був наш подив, коли ми виявили наказ МОН № 645 від 30.05.2013, із якого випливає, що саме тепер, коли нові, не завжди якісні підручники вже нав'язані усім в обов'язковому порядку, проходить їх офіційна апробація у визначених навчальних закладах та регіонах. І завершиться вона тільки через два роки.

Чому ж державні гроші витратили на купівлю кота в мішку — "необкатаних" підручників? Тому, що дуже поспішали? (Адже до наступної осені треба забезпечити нові тиражі — продовження для наступних класів. Теж, до речі, неапробовані). Тому що якість — не головне? Тому, що чиновники впевнені у позитивних рецензіях експертів? 

До речі, останнє не дивує. У нас немає незалежної експертизи підручників. У названому вище наказі МОН є бланк, куди вносяться дані про вчителів, які беруть участь в апробації. Так само відомі імена членів комісії на конкурсі підручників. Більшість їх — залежні від чиновників педагоги або самі чиновники. Тому "вирішити питання" на користь когось або в обхід когось, у разі потреби, не становитиме труднощів. І ми вже спостерігали такі речі (див. DT.UA, №31 "Великі маневри").

Але останній тактичний хід Міністерства освіти вразив навіть досвідчених учителів. Бо обмежив їхню свободу вибору. Всі управління освіти отримали лист МОН "Про використання навчальної літератури". Згідно з ним, школи зобов'язані використовувати тільки ті підручники та посібники, які, по-перше, мають гриф міністерства (ну це вже не новина), по-друге, відповідають авторським концепціям підручників — переможців конкурсів (цікаво, хто і як це визначатиме?), і по-третє — видані не раніше 2012 р. Таким насильницьким чином зі шкіл вигнали ті підручники й посібники, які через чийсь недогляд мають непрострочений гриф і плутаються під ногами при розпилі ринку.

"З підручниками більш-менш зрозуміло: з 2012 р. — "нові" програми, тому й нові підручники. Але посібники тут при чому? — дивується знайома вчителька. — Посібники — це хрестоматії з художніми текстами, це супутники букваря для навчання читання. Та й узагалі, деякі теми пояснюються краще і якісніше у старих підручниках, ніж у пересипаних помилками нових. Невже міністерство настільки не довіряє нам, учителям? Вважає, що самі ми не розберемося, які матеріали узгоджуються з програмою, а які — ні?" 

Для того, щоб школи навіть не намагалися голосувати за хороші книжки своїм гаманцем, підтримувати "опальні" видавництва й авторів, у листі (який, взагалі-то, не є наказом і має носити рекомендаційний характер) міститься й погроза: "Звертаємо вашу увагу на те, що персональну відповідальність за використання... навчальної літератури, яка не має відповідного грифа міністерства... покладено на керівників навчальних закладів". Ну прямо як під час війни: того, хто допомагає партизанам, — розстріляти.

І покотилися перевірки школами. Хтось обмежився оглядом бібліотек та підручників на партах у дітей. Хтось зазирав у вчительські шафи й шукав там "заборонені" посібники, видані до "війни дванадцятого року". Жарти жартами, але вже є перші офіційно потерпілі від перевірок. Керівник департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Оксана Добровольська видала наказ №719 від 16.09.2013 р. "Про підсумки вибіркової перевірки питання використання підручників у 1–5 класах загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва". За результатами перевірки наказано "притягнути до дисциплінарної відповідальності" директорів шести шкіл. І позбавити їх на місяць надбавки до заробітної плати. 

"Добре, хоч у їдальню колоною не водять і наголо не стрижуть, — жартують учителі. — "Антилігенція", бачите, не хоче "правильні" книжки читати. Вільнодумство, розумієте, розводять. Хочеш без грифа МОН працювати — купуй чоботи з довгими халявами. Як Тарас Григорович робив".

На пропозицію Л.Гриневич, члени комітету ВР з питань науки і освіти прийняли рішення провести розширене засідання з питань створення і видання підручників 

Голова комітету пропонувала також звернутися до міністерства з вимогою відкликати згаданий лист. Однак цю пропозицію так і не проголосували. Не в останню чергу, завдяки тому, що дискусію поламали заступник міністра Євген Суліма і депутат від Партії регіонів Віталіна Дзоз. І якщо перший скаржився на відсутність партнерських відносин між комітетом і міністерством, то друга діяла суто по-жіночому — входила-виходила, заявляла, що не хоче бути присутньою "при шмаганні міністерства", і закликала голову комітету: "Зателефонуйте Жебровському (заступникові міністра. Авт.), запросіть його до себе, сядьте з ним сам на сам, без цих ось, даруйте, вух і очей, які тут… Ми ж себе опускаємо вже нижче плінтуса. Ми дозволяємо собі у присутності наших помічників з'ясовувати відносини з міністерством. Я не хочу в цьому брати участь". 

Л.Гриневич наполягала, що йдеться не про персональні претензії до міністерства: "Зрозумійте, нас не цікавлять Д.Табачник та інші чиновники, котрі працюють у Міністерстві освіти. Хоч би які вони були, навіть якщо когось замінити — ніщо не зміниться без зміни системи. Нас цікавлять мільйони дітей, студентів, сотні тисяч викладачів і вчителів. Ми покликані захистити їхні інтереси. Нас також цікавить якість освіти в цій країні. У нас зростає рівень корупції, зокрема у сфері підручників. Є незаперечні докази цього. У нас дуже багато запитань до Міністерства освіти. І ми звертаємося з ними в МОН, але не отримуємо адекватної інформації". 

Отже, попереду розширене засідання комітету. Заступник міністра освіти обіцяв запросити на нього своїх професіоналів (чи не тих, які проводили конкурсний відбір нових підручників?), його опоненти — своїх. Звісно, запросять і громадськість — "ці ось, даруйте, очі і вуха". Щоб побачити, хто захищає інтереси дітей і школи, а хто — власні. І почути, куди рухається наша освіта. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
27 коментарів
  • Игорь Соломадин 22 октября, 18:44 Как это делается в Харькове - "процедуристика МОНУ по-харьковски" http://www.mediaport.ua/beliberda Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вчителька 13 октября, 01:07 Таки треба . Усі, кому не байдуже майбутнє, хто хоче жити на цій землі- страйкуймо! Разом не задушать, разом всіх не вбють! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Викладач 13 октября, 01:05 Та ж історія з посібниками для коледжів та ін. ВНЗ. Ні програм, ні підручникув. Щороку нові навчальні плани. Викладач читає по 10 - 15 дисциплін. Не має права вести паралельні потоки. Це щось страшне! Перевантаження надзвичайні Йдемосна пари не спавши. Вночі готуєш, а вранці апробовуєш. Наступного року предметів уже нема. Суцільна каша зі змістовим наповненням предметів. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • FANTOM 12 октября, 09:11 Куда движется образование это сейчас уже не вопрос, вопрос лишь в том на каком транспорте и с какой скоростью ?! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Світлана Недоступ 5 октября, 17:27 З Днем Вчителя)) шановні колеги! Сьогодні спробувала знайти в Інеті листівки та привітання українською мовою... Кілька віршиків та 5 картинок! В четвер придбала підручник " Природознавство" і зошит практичних робіт((( Це щось страшне, сумне і зовсім нецікаве((( Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Крава 30 сентября, 21:05 Про що мова?? ТАБАКА відкрито краде державні кошти. Про це всі знають і мовчать. Гнуться і лижуть. Видавництво Освіта належить Табакі, Грамота- Кременю, Генеза -Дубасу! Всі платять по 30 проц. Табакі!!!! Тільки всеукраінський страйк освітян з вимогою відставки Сабачника!!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Спостерігач 30 сентября, 14:16 Доброго дня, панове! Ми усі захищаємо українських дітей та вчителів, але пишемо чомусь на російській мові. Мабуть, українські діти на заслуговують на захист рідною мовою, якою, до речі, навчаються. Що ж до підручників. Гриф МОН чинний 5 років. Тобто, підручники, видані 2008-2011 років, які ще йдуть по старій програмі, є чинні. Тому директори, які намагаються швидко їх позбутися, не праві. Стосовно видавництва ПЕТ - воно не видає підручників, про що автор статті говорить. Зошити для тематичного оцінювання цього видавництва справді мають Гриф (видані вони хорошим колективом авторів та редакторів, які мають не один рік досвіду), однак використовувати ці посібники чи якісь інші - справа виключно вчителя. Я взагалі вважаю, що вчитель - хороший вчитель, який працює не лише тоді, коли мова йде про атестацію, не повинен заробляти на учнях ні в якому разі. Вчителі, які мають великий досвід роботи у школі і працюють на результат, а не відбувають уроки, не користуються ніякими посібниками, так як усі тематичні, контрольні, самостійні готують самі. Щодо українських видавців, які хвилюються через втрату клієнтури: використовувати Ваші посібники ніхто не може заборонити. Ви хвилюєтеся тільки через те, що не можливо буде продавати масово зошити, а це надто сильно вдарить по кишені. Я ж хочу сказати наступне: досить витягувати гроші з батьків! Чому ніхто 10 років тому не думав, що дитина не зможе вчитися без зошита з друкованою основою??? Питання підручників за новою програмою дійсно гостре. Усі питання, які піднімає автор у статті - адекватні. Величезна кількість помилок - це проблема не лише нових підручників. Відкрийте старі, там те ж саме: помилки, відсутність проміжків між словами... Ви кажете, що сьогоднішні першокласники-другокласники не будуть освіченими... Подивіться у підручники, за якими навчаються теперішні третьокласники... Думаю, питання буде зняте.
    flesh 30 сентября, 23:17
    Ваша аргументацiя напрочуд схожа на "противсiхiв" - усе навколо "однакове "Г". Нi,зю зовciм не однакове! Чи були помилки в пiдручниках до 2012? Так, були. Але принципово меншими, нiж нинi. Тож вихiд один - вiддати грошi не Табачникам чи Удодам, а на школи: i нехай кожен учитель обере,що саме купувати i чи варто купувати взагалi. Ось тодi, лише тодi i виключно тодi "питання буде зняте"
    Учитель www 23 октября, 15:44
    БЭТ (бытэлектотехника - крутое название издательства) еще недавно "печатало" до 50% всех учебников (читай отмывало деньги издательств "Генеза", "Освита") при этом не издавало ни чего...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Слава Шахтёрскому Труду 29 сентября, 14:35 В Украине образованные люди не нужны. Чтобы за прожиточный минимум торговать на рынке, добывать уголь, пахать поле или плавить сталь высшее образование не нужно. А управлять неграмотными рабами будут дети олигархов, получившие образование за рубежом. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Лилия 29 сентября, 14:08 Полное вранье. Полуправда. Журналистам необходимо намного лучше разбираться в теме, а не освещать политическую точку зрения. Жаль ЗН..... Сливной бак...
    observer 29 сентября, 19:47
    Г-жа Лилия, умоляю, пожалуйста, смягчите ужасное впечатление от этой "сливной ямы с учебниками"! И в чем же конкретно в статье О. Онищенко, по Вашему удачному выражению, - "ПОЛНОЕ ВРАНЬЕ"? И где же конкретно там - "ПОЛУПРАВДА"? И где конкретно Ваши доводы, что эти "политически продажные" журналисты, по Вашему счастливому выражению, "плохо разбираются в теме"? Приведите, пожалуйста, пример, умоляю! А то ведь у неосведомленного читателя может (не дай Бог!!!), сложиться превратное впечатление, что издательство "Грамота" - на самом деле НЕГРАМОТНО, а изд-во "Освита" на самом деле - НЕОСВИЧЕННО, а уж "Генеза" - даже произнести страшно... Ведь злые языки говорят невесть что! Например лгут, что экс-директор "Генезы" (г-н Удод, свежеиспеченный "Заслуженный дияч науки и техники Украины" - ДИЯЧ именно за критикуемый в ЗН конкурс учебников!) на должности Института инновационных технологий МОНУ (а именно этот славный Институт как раз и проводит злополучный конкурс учебников, как раз он и дает пресловутые грифы!), воспринимается так, как дон Карлионе - на должности директора итальянской полиции... Ведь что, подлецы, выдумывают в адрес честнейших людей, зарабатывающих свои деньги непосильным трудом)))
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vchytel 29 сентября, 06:40 Бачив підручники з англійської для ПЕРШОГО класу. Діти, яким ще 6 років, повинні закожний урок вивчити ДВІ англійські літери та слова на них. Коли ми вчили український буквар,нам задавали вивчити на наступний урок одну літеру.це САДИЗМ по відношенню до малюків. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 25 °C
Курс валют
USD 25.14
EUR 28.07