Курс, який може змінити життя

Надія Варгола 14 квітня, 17:36
123

Читайте також

Ми часто зустрічаємо людей, які забобонно стукають по дереву чи схрещують пальці, щоб відвернути погану подію. Але чому люди роблять саме це? Чи є зв'язок між IQ людини та її вірою в надприродні явища? Які психологічні прийоми використовують екстрасенси й ворожки, коли "передбачають" майбутнє?

Відповіді на ці запитання — тільки один фрагмент із великого масиву знань, що були доступні 26 тис. слухачів, зареєстрованих на безкоштовний онлайн курс "Наука повсякденного мислення", який у лютому завершився на платформі "Prometheus". 

Серед тисяч слухачів курсу були школярі й пенсіонери, викладачі й менеджери, мешканці великих міст і маленьких сіл від Закарпаття до Донеччини. 

Тепер для всіх охочих цей популярний курс залишатиметься у відкритому доступі.

Як людина, котра долучилася до його створення, хочу розповісти про нього більше. 

"Наука повсякденного мислення" стала доступна українським слухачам завдяки мрії кількох людей, засновників благодійної організації "Фонд випускників України". 

Наша організація ставить собі за мету розвивати традицію доброчинної підтримки українських навчальних закладів та впроваджувати найкращі світові освітні практики в Україні. 

Прослухавши цей онлайн курс університету Квінсленда (Австралія) в оригіналі англійською мовою, ми були настільки ним захоплені, що вирішили ініціювати його переклад та озвучення українською мовою. Десятки волонтерів і доброчинців доєдналися до цієї ініціативи й підтримали її реалізацію. 

Автор курсу — професор Танген з університету Квінсленда — навіть записав окреме привітання для українських слухачів курсу. 

Чим же саме так захоплює цей курс?

Мабуть, найкраще це висловив один зі слухачів:

"Лише розпочався курс, і вже зрозуміло: він якісно, логічно, фундаментально відрізняється від наших "академічних"... і це класно, коли ти навчаєшся з легкістю".

Так, курс надзвичайно інтерактивний і доступний. Інколи здається, що це захопливий фільм, а не науковий курс. 

Велика майстерність — подавати наукові знання, подекуди досить складні психологічні концепції в такій доступній і цікавій формі. Але авторам курсу це вдалося на 100%. Тому не дивно, що курс входить у топ-3 найкращих онлайн курсів світу, за оцінками слухачів. 

Спираючись на результати наукових експериментів і найновіших досліджень у психології та нейронауці, він дає можливість вивчити психологію нашого повсякденного мислення: чому люди вірять у неправдоподібні речі, як ми формуємо і змінюємо наші погляди, чому очікування викривляють судження, і як ухвалювати більш зважені рішення. 

Слухачі навчаються застосовувати наукові методи, щоб оцінити твердження, зрозуміти докази й усвідомити, чому люди так часто роблять нераціональний вибір. 

Про що саме розповідає курс?

Якщо подивитися на зміст курсу, можна виділити декілька блоків. 

Перші чотири лекції інформують про те, як працює наш мозок, фокусуючись на візуальних і слухових ілюзіях, як наш досвід впливає на те, що ми бачимо, чуємо, і як ми це запам'ятовуємо, як ми формуємо наші судження, які вбудовані упередження впливають на наші сприйняття та рішення. 

Наприклад, часто люди вважають, ніби їхні сприйняття та пам'ять працюють наче відеокамера, касету з якої (тобто наші спогади) можна згодом дістати з полички і переглянути без жодних спотворень. 

Насправді це зовсім не так. Часто наші спогади спотворені. І те, що, як нам здається, відбувалося з нами, насправді може бути хибним спогадом. 

Цікаво відзначити також наведені матеріали про "похибку планування" — те, що люди зазвичай значно недооцінюють кількість часу та зусиль, необхідних для завершення певного завдання. 

Описує курс і ефект "кращий за середній" — те, що людям подобається вважати себе кращими за середній рівень у всьому: "Я талановитіший, я кращий водій, я привабливіший, з кращими принципами, добріший..." Безліч різних експериментів демонструють, що ми вважаємо себе кращими за середньостатистичний рівень.

У цих лекціях також детально розповідають про вплив таких упереджень, як упередження доступності та підтверджувальне упередження, на наші сприйняття реальності й ухвалення рішень. 

Поясню на прикладі. Чи думали ви коли-небудь, чому така важлива свобода слова? Річ у тому, що, допоки існує декілька потужних джерел інформації, навіть якщо вони суперечать один одному, людина намагається аналізувати інформацію та відповідно формувати чи змінювати свою думку. Підтверджувальне упередження все одно діє, але воно не бере наше мислення під тотальний контроль. 

В момент, коли всі медіа контролюються одним центром (як це сталося в Росії), людина звідусюди чує одну й ту саму думку, просто під різними кутами і в різній формі. Це на 95% формує її початкову думку. А потім ця думка безперервно підсилюється, завдяки тотальній дії підтверджувального упередження. Адже з усіх боків її бомбардують одні й ті самі думки, спущені з центру. Так людина, як по замкненому колу, постійно отримує підтвердження своєї правоти й укріплює віру в свою початкову думку. 

Навіть якщо пізніше з'являються докази, що заперечують цю укріплену думку, людині дуже важко їх прийняти. Легше вирішити, що ці докази сфальсифіковані. 

Окрему лекцію курсу "Вчимося вчитися: як пришвидшити навчання" присвячено вмінню ефективно навчатися нового. 

Ми всі, напевне, багато разів поверталися й перечитували новий матеріал, щоб краще його засвоїти. Але науково доведено, що просте перечитування — зовсім неефективний спосіб запам'ятовувати інформацію. Значно ефективніше — спробувати відтворити інформацію в пам'яті. Коли ви підкреслили все важливе в книжці й повернулися на початок, замість перечитування — накрийте підкреслене рукою і спробуйте пригадати зміст. А ще краще — закрийте книжку й спробуйте розповісти, що ви вивчили, своїм друзям чи родичам. 

Інший важливий чинник для кращого вивчення — це розподіл у часі. Якщо ви будете вивчати новий матеріал по 15 хв щодня упродовж тижня, то запам'ятаєте цю інформацію значно краще за того, хто вивчав її 2 години один раз. 

Також лекції курсу демонструють, як можна використовувати набуті знання про особливості нашого мислення у повсякденному житті. 

Для цього докладно розглянуто такі теми, як твердження про надприродне (а саме — які психологічні прийоми пояснюють віру в передбачення майбутнього, екстрасенсів, гороскопи, НЛО тощо), твердження про медицину (а саме — про щеплення, гомеопатичну медицину і про те, як діє ефект плацебо), чому так багато людей вірять у теорії глобальної змови (наприклад, що ліки від раку вже давно б винайшли, якби не змова проти цього найбільших глобальних фармацевтичних компаній), і на чому ґрунтується заперечення змін клімату. 

Остання лекція є кульмінацією всіх попередніх. У ній автори показують вплив обставин на наші дії. 

Ми зазвичай пов'язуємо поведінку і вчинки людей із їхніми особистісними рисами, характером. Але насправді обставини дуже впливають на поведінку людини. Вони значно краще можуть прогнозувати поведінку особи, ніж її характер. У лекції наведено результати багатьох наукових експериментів на підтвердження цього. 

Наприклад, уявіть собі таку ситуацію. Іде людина вулицею і бачить біля дверей будинку бідно вдягненого чоловіка, з похиленою головою і заплющеними очима. Він лежить, покашлює та схлипує. Який чинник, на вашу думку, найбільше вплине на те, чи ця людина зупиниться і допоможе бідоласі? Стать? Професія? Освіта? Релігійні вірування? Соціальний статус? Доброта? Щось інше?

Виявляється, чинником, який найбільше впливає на те, чи допоможе людина, є не її особистісні характеристики, а те, поспішає вона чи ні. У наведеному в курсі експерименті дослідників із Принстонського університету результат був такий: із групи, що поспішала, лише 10% людей зупинилися, щоб допомогти. А з групи, яка нікуди не поспішала, зупинилося 63% людей. 

У курсі розказують також про інші експерименти, які демонструють вплив обставин на наші дії. Зазвичай працюють три ситуаційні чинники: соціальний конформізм, підкорення авторитету й ефект свідка. Поставте ледь не будь-кого в ситуацію, де діють ці чинники, і результат буде однаковий. 

Що саме з цього курсу я використовую у своєму житті?

Мене часто про це запитують. Маю безліч прикладів із повсякденного життя. 

Коли я планувала, скільки часу знадобиться для написання цієї статті, оцінила, що 2 години. Але, згадуючи про "похибку планування", збільшила цей час удвічі, до 4 годин. І, звісно це було правильно, фактично мені знадобилося навіть трохи більше, ніж 4 години. 

Коли мені було потрібно наймати нову людину в нашу команду, я використовувала структуроване інтерв'ю: кожному кандидатові ставила одні й ті самі 5 запитань, щоб об'єктивніше їх оцінювати і зменшити вплив підсвідомого маніпулювання запитаннями для кандидатів, котрі зразу більше сподобалися. 

Коли люди запізнюються чи порушують свої зобов'язання, я намагаюся не навішувати на них зразу ярлики "ненадійних партнерів", а спочатку зрозуміти їхні обставини. 

У своєму житті я стараюся спрямовувати енергію й розум на дизайнування такого контексту, в якому іншим хочеться розвиватися та бути кращими. 

І навіть сама ідея створення "Фонду випускників України" ґрунтується на знанні з останньої лекції курсу про вплив ситуативних чинників на дії людини. Я вірила, що є багато українців в Україні та за кордоном, які захочуть (навіть якщо зараз вони цього не роблять) підтримувати свої навчальні заклади та освітні проекти в Україні, коли для цього з'явиться проста, надійна і прозора система. Весь досвід роботи "Фонду випускників України" за останній рік підтверджує слушність цієї думки. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75