Ліцей, що дарує надію

1 вересня пролунає 50-й «перший дзвінок» у стінах найстарішого в Україні спеціалізованого середнього навчального закладу фізико-математичного профілю - Київського природничо-наукового ліцею №145. Близько 6 тисяч випускників стали людьми, достойними своїх педагогів, чудовими фахівцями, що принесли альма-матер заслужену славу досягненнями у різних галузях наукової діяльності. Серед них 200 докторів, 1800 кандидатів наук, - усі вони затребувані в науково-технічних закладах та бізнесі 80 країн світу!

Педагогічна еліта України

Багато в чому своєю унікальною навчально-виховною системою та особливим сприятливим кліматом навчальний заклад зобов’язаний заслуженому працівникові освіти України, вчителеві-методисту, відміннику освіти України Миколі Левтику, який чверть століття обій­має посаду директора школи. Ми­кола Миколайович - не просто талановитий керівник і «предметник», а й чудова, доброзичлива людина, чиї батьківські бесіди віч-на-віч у директорському кабінеті для багатьох учнів стали точкою відліку нового алгоритму життя.

Упевнено розвивають свою «лінію» заступники директора з навчальної роботи Олена Заболотна й Любомир Федорів, з науково-методичної - Костянтин Лятамбур. Під опікою заступника з виховної роботи Надії Пономарьової - сфера позакласної діяльності, що формує з потенційних «ботанів» гармонійно розвинені особистості.

У ліцеї викладають педагоги з науковими ступенями - О.Барабаш, Я.Винишин, Ю.Грабовський, А.Кня­зюк, М.Плахотнюк, В.Радченко та ін. Золотий фонд навчального закладу - п’ять заслужених учителів Ук­раїни, дев’ять учителів-методистів, 40 учителів вищої категорії. Тут трудяться кілька поколінь наставників молоді - від ветерана ліцею, чудового методиста, викладача фізики Олексія Розенвайна - до залюбленої в українську мову недавньої випускниці університету Мар’яни Маслюк.

Рівень навчання - ноосферний

Навчання в ліцеї триває три роки. На першому етапі (адаптаційному, 8-9 класи) розвиваються й уточнюються здібності учнів. На другому етапі (10-11 класи) формуються й закріплюються знання та вміння на основі спеціалізації і передпрофесійної кваліфікаційної підготовки. Викладання профільних предметів (математики і фізики) ведеться за програмами, розробленими вчителями спільно з викладачами мехмату й фізичного факультету Національного університету ім. Т.Шевченка, - вони логічно пов’язані з програмами для студентів.

Універсальність і демократичність змісту навчання забезпечуються можливістю вибирати з 35 спецкурсів та восьми факультативів, а ведуть їх не тільки вчителі, а й науково-­педагогічні співробітники університетів і наукових установ Києва. Педагогічні методи та прийоми індивідуально орієнтованого навчання впроваджуються спільно з Інсти­тутом педагогіки і психології професійної освіти.

Вражає технічна база навчального процесу: кілька фізичних лабораторій і хімічний кабінет, шість інтерактивних мультимедійних комплексів, два комп’ютерні й лінгафонний класи, інформаційно-бібліотечний комплекс.

Особливо слід підкреслити взаємодію школи з установами НАН України - інститутами кібернетики ім. В.Глушкова, фізики напівпровідників, теоретичної фізики, математики, хімії поверхні. Підписано угоди про співпрацю з НТУУ «Київ­ський політехнічний інститут», Національним університетом
ім. Т.Шевченка, Київським відділенням знаменитого МФТІ, Тайван­ським National Chiao Tung University. Налагоджено роботу Наукового товариства учнів «Сузір’я ноосфери». У лекторії «Сузір’я» виступають дійсні члени НАН України, вчені Москви, Петербурга, Женеви, Берна, Цюріха. Працюють творчі майстерні «Хімія навколо нас» і «Вивчення програмування в курсі інформатики» (Н.Дружиніна та Л.Федорів), а біолог Н.Ястребцова вирощує «олімпійців» на університетській лабораторній базі.

Проривні технології замість домашнього завдання

Щороку 60% учнів беруть участь у роботі предметних секцій Малої академії наук (МАН). Прагнення розвинути творчі здібності підлітків дає відчутні плоди. Лише за останнє десятиліття 18 ліцеїстів стали призерами міжнародних олімпіад із фізики, математики, хімії, інформатики, дев’ятеро посіли призові місця на профільних міжнародних науково-практичних конференціях, понад 80 учнів стали призерами всеукраїнських олімпіад. Чого варті лише назви учнівських робіт - «Синтез масивів квантово-розмірних кристалів п’єзоактивного оксиду цинку та дослідження їхніх властивостей» (Андрій Горбик), «Одержання гальванофоретичних покриттів на основі тугоплавких сполук хрому» (Назарій Медюх), «Космічні промені вищих енергій і їх можливі галактичні джерела» (Богдан Гнатик)…

Серед «дитячих» наукових праць - методи подолання екологічних лих при аварії нафтоналивних танкерів, способи контролю якості прісних вод для мегаполісів (війни за прісну воду нам прогнозують уже років через 30!), а японці дорого заплатили б за розробку дослідження і впровадження методів захисту від цунамі, запропонованих переможцями Націо­нального етапу міжнародного конкурсу «Intel-Техно Україна-2011» Миколою Семенякіним і Олесем Мацишиним. Хто тепер наважиться сказати, що експорт чавунних чушок і вирощування рапсу - це і є «належне місце» України у світовому розподілі праці?

«Локшина» для молодих дарувань

1969-го видатний письменник-фантаст Іван Єфремов передбачав прихід доби морального занепаду: «Усі руйнування імперій, держав… відбуваються через втрату моральності. Це єдина справжня причина всіх катастроф у всій історії… Покоління, що звикли до чесного способу життя, мають вимерти впродовж наступних 20 років, а потім відбудеться найбільша катастрофа в історії у вигляді повсюдно поширюваної технічної монокультури, основи якої вперто впроваджуються в усіх країнах…».

Тому-то в ліцеї поставлено заслін впливу сутої технократії. Тут піклуються про виховання гармонійної особистості. Куратор-вихователь Надія Божко веде позакласну роботу, розробляючи власні психолого-педагогічні програми. Склалися власні традиції, свята і виховні заходи. Гордість за приналежність до сім’ї ліцеїстів викликають дні знань, що проходять у Будинку кіно. Святку­вання супроводжуються тематичними науково-практичними конференціями: «Європейський вибір України: момент істини», «Праця, творчість, інтелект - шлях до успіху», «Акту­альні проблеми здоров’я та освіти дітей на початку ХХІ століття»… У них беруть участь відомі вчені, політики, діячі культури та мистецтва, священики й закордонні дипломати, астронавти і бізнесмени.

Серед улюблених свят - День ліцеїста з посвятою в ліцеїсти старшо­класників, ритуал пам’яті до Дня Перемоги, гра «Ерудит», акція «Молодь за здоровий спосіб життя», «Сузір’я талановитих». Різноманітні засідання Клубу цікавих зустрічей, майстер-класи «Основи театрального мистецтва», заняття вокальної студії «Струни душі», художньої студії «Палітра», туристичного клубу «Азимут». У лісах поблизу Боярки проходить військово-спортивна гра «Зірниця» з грою «За лінією фронту», конкурсами «Книга пам’яті» та «Пісня військових років».

Але особливим пієтетом користується «Локшина» - Літня природничо-наукова школа. Потрапити туди на 14 днів - предмет гордості ліцеїста. Учасником «Локшини» може стати лише той, хто досяг високого рейтингу завдяки навчанню та участі в громадському житті школи. В основі програми цієї школи - колективна праця учнів над обраними проектами в галузі математики, фізики, хімії, біології, астрономії, інформатики. Про результати дослідження ліцеїсти доповідають в останній день на підсумковій конференції. У програмі школи - психологічні тренінги, творчі майстер-класи, заняття спортом і туризм, навчання учнівського самоврядування, випуск газет і відеосюжетів, створення Web-сайта.

Ловці нейтрино

Звісно ж, найкрасномовніше про рівень освіти й виховання свідчать успіхи випускників. Серед них декан радіофізичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка І.Анісімов, декан фізфаку В.Макара, директор Фізико-технічного інституту КПІ А.Новиков. Випускник 1990 року М.Чорнодуб - уже доктор наук, працює в лабораторії «ловлі нейтрино» у Каназаві (Японія). Неаби­які успіхи демонструють випускники і в гуманітарній сфері: президент Національної академії управління С.Єрохін, журналіст і політик В.Ар’єв, один із провідних політологів України, декан «Могилян­ки» О.Гарань, ректор Російської економічної школи С.Гурієв, заступник гендиректора Центру олімпійської підготовки О.Хотенюк.

Інститут Макса Планка в Бонні, Массачусетський технологічний інститут, МФТІ, ядерний Інститут у Дубні, провідні університети Британії, Швейцарії та Швеції - адреси роботи випускників ліцею різних років.

Оплот Освіти

…У затишних стінах старого шкільного будинку на вулиці Шота Руставелі, 46, усе дихає вітчизняною традицією - школи «університетського типу», націленої не на формування бездушної «успішної людини» або зашореного «яппі», цивілізаційного чужинця, а носія всебічних знань про довкілля, багату особистість, вирощену на постулатах Освіти та духовного зв’язку з предками. Унікальна система вітчизняної освіти перетворюється на пасербицю суспільного розвитку, знищується бездумними запозиченнями «оболонських» систем, отупляючими тестами-«кнопкодавами», злиденними зарплатами вчителів, воланнями «передової інтелігенції», яка іноді провідує Неньку: «А навіщо астрономія учням ПТУ?!»

Пригадується, на шпальтах DT.UA декани профільних факультетів КНУ ім. Т.Шевченка просто криком кричали - частина їхніх першо­курсників уже не в змозі засвоїти програми точних і природничих наук, а в деяких навіть столичних школах зникають звичні алгеб­ра, фізика, геометрія… На тлі формування чужої для нас «школи двох коридорів» (елітарні гімназії - «вбиті» школи спальних районів) При­родничо-науковий ліцей постає оплотом знань і товариських стосунків між дітьми та Вчителем. Надія на гідне майбутнє України - його вихованці, що несуть по житті слова шкільного гімну:

Непрості теореми життя

Навчимося ми легко долати,

Пронесемо палкі почуття

До улюбленої альма-матер.