Мовчання — золото? Ні, мідяк

Оксана ЗАГАКАЙЛО 27 вересня 2013, 17:55
переподаватель

Читайте також

Яке становище українських викладачів? Від чого залежить їхнє кар'єрне зростання? Кому відомі наукові публікації викладачів вітчизняних вишів? Які головні проблеми вищої освіти України? Чи впливають викладачі на їх вирішення — на рівні університету, держави? 

Відповіді на ці та низку інших запитань отримали працівники Центру дослідження суспільства, які провели загальнонаціональне соціологічне опитування "Соціально-економічний та професійний портрет українського викладача". 

Дослідження охопило 56 вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації у 21 області України, Автономній Республіці Крим і м. Києві. Зазначимо, що адміністрація п'яти вишів заборонила проведення опитування: Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету технологій та дизайну, Чернігівського державного технологічного університету, Харківської державної зооветеринарної академії та Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ. Уже цей факт, на думку експерта Центру дослідження суспільства Єгора Стадного, свідчить про низький рівень демократичності українських університетів.

Зібрана інформація дозволила окреслити цікаві тенденції і здала відповіді на актуальні запитання.

Яким є фінансове становище викладачів?

43% опитаних отримують дохід менше ніж 3000 грн.
І лише 16% — понад 4500 грн. Причому середня заробітна плата в Україні в першому півріччі 2013 р. становила 3143 грн.

За даними дослідження, дохід залежить від гендерної ознаки. Понад 4500 грн. заробляють 12% жінок і вдвічі більше чоловіків. Крім того, дохід викладачів відрізняється залежно від наукової галузі. Найбільше в Україні заробляють представники ІТ спеціальностей. Майже третина з них отримує більше ніж 4500 грн. Таку ж заробітну плату мають лише 12% викладачів-природничників. Це найменший відсоток у категорії 4500 грн.

Відмінності зумовлені переважно додатковою зайнятістю викладачів. Тільки на зарплату у своєму ВНЗ живуть 80% працівників. Решта, крім основної праці, викладають в інших вишах, проводять наукові дослідження, трудяться на невикладацьких роботах за спеціальністю, займаються репетиторством тощо. Лідерами в отриманні додаткового доходу є ІТ спеціалісти (38%). Найменше шансів мати дохід від іще однієї роботи — у представників технічних і природничих спеціальностей (15 і 8% відповідно).

"Вкрай низькі доходи українських викладачів і мала частка тих, хто має додаткові джерела надходжень, створюють умови для корупції. Безперечно, проблему не можна розв'язати підвищенням зарплат, проте треба розуміти, що без поліпшення матеріального становища очікувати на позитивні зміни у вищій школі не доводиться", — переконана експерт Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

Наскільки демократичною є вища освіта в Україні?

Вплив викладачів на ухвалення рішень спадає по ланцюжку "кафедра—факультет—університет—держава". Понад 80% опитаних вважають, що їхнє слово має вагу на кафедрі. Що ж до діяльності університетського керівництва, то на її спрямованість можуть впливати лише 20% респондентів. І лише близько 5% опитаних вважають, що можуть впливати на рішення на державному рівні. Зрозуміло, що впливовість залежить від наукового ступеня. До прикладу: в ухваленні університетських рішень беруть участь близько 55% професорів і вдвічі менше доцентів. 

Від чого залежить кар'єрне зростання викладача? 73% респондентів переконані, що треба бути в хороших стосунках із керівництвом. Це навіть важливіше, ніж брати участь у міжнародних стажуваннях. Останнє сприяє кар'єрному зростанню — думка 66% опитаних. І все-таки (що тішить), на думку більшості респондентів, для університетської кар'єри важливо високоякісно викладати (87%), мати багато фахових публікацій (81%) і провадити вагомі дослідження (78%).

До найголовніших проблем вищої освіти викладачі відносять низький рівень зарплати (69%), погане матеріально-технічне забезпечення (49%) і перевантаження паперовою роботою (45%). 42% опитаних скаржаться на неефективне керівництво в їхньому виші. Водночас більше ніж 70% респондентів вважають роботу профспілки на рівні університету результативною. "Тобто її не сприймають як засіб впливу на політику університетського керівництва. Професійна спілка радше вирішує побутові питання: розподіл путівок, виплати матеріальної допомоги. Натомість мала б бути активним гравцем на полі захисту викладацьких прав", — пояснює експерт Центру дослідження суспільства Є.Стадний. 

Список уже згаданих проблем вищої освіти завершує надмірна централізація управління. Це питання хвилює лише 12% опитаних.

Які умови для наукової праці?

Аудиторне навантаження українського викладача в середньому становить 18 год. на тиждень. Найбільше викладають природничники й технарі, найменше — ІТ спеціалісти. Навіть у країнах зі слабше розвиненими системами вищої освіти рівень навантаження нижчий. До прикладу: як зазначено у звіті про соцопитування, в Індії доценти й професори можуть викладати щотижня максимум 14 год. Що стосується США, то Американська асоціація університетських професорів встановила межу — максимум 12 год. на бакалаврських програмах і не більше ніж 9 год. у магістратурі. Причому асоціація вказує, що з такими нормами значних досягнень у науковій роботі очікувати не варто. Оптимальна зайнятість — це 6 год. на магістерському рівні. Попри все, МОН України пропонує підвищити норми навантаження, закріплені в наказі №405 від 7 серпня 2002 р. 

Проблемою є також міжнародна ізольованість вітчизняних викладачів. Їхні публікації відомі переважно лише місцевим фахівцям. Дослідження показало, що 85% опитаних публікувалися в Україні або СНД. Лише 17% мають публікації у країнах ЄС або Північної Америки за останні три роки. Це стосується й участі в наукових конференціях: 93% проти 14%. Що вже казати про тривале стажування (понад 3 міс.) або дослідницькі проекти за кордоном — всього 14% респондентів. 

Ще одним промовистим штрихом до соціально-економічного й професійного портрета українського викладача є зауваження експерта Інни Совсун: "У публічному обговоренні реформи вищої освіти протягом останніх п'яти років працівники науки практично не брали участі, на відміну від студентів, ректорів і політиків. Останні ініціативи міністерства стали можливими лише через це мовчання. Викладачам час зрозуміти, що ніхто, крім них самих, не захищатиме їхні права".

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
37 коментарів
  • іксперт 30 сентября, 00:20 Думка провести таке дослідження хороша, але хоча б планувати його мають люди, які ДОСКОНАЛО знають англійську та конкретно знайомі з реаліями університетів в світі (а не з смішних "статей" інших кадрів які самі англійської не знають і десь щось чули в стилі анекдоту "чи подобається вам Челентано?"). Навіть оте тупе порівняння горлового навантаження тут і там - маячня, бо купа робіт які у нас викладач робить просто так, там роблять спеціальні люди за зарплату - тому реально "наше" навантаження порівняно з "їхнім" треба множити мінімум на два, якщо не на три. Яка наука? Ну й "наш" викладач не має робочого місця (і дома він його немає, бо нормального житла з окремим кабінетом який лише його кабінет а не спальня тещі коли вона приїхала - він теж не має). Борці за науку в університетах - поясніть тим імітаторам в МОН, що для науки в університетах потрібні - 1. ОКРЕМІ ВЛАСНІ кабінети (не столи) для всіх викладачів; 2. Доступ до журналів + всякі різні тренінги (про журнали, імпакти, публікації); 3. Наймання спеціального персоналу для всіх робіт які не є власне наукою та викладанням (функції кураторів в їхніх університетах як правило виконують окремі люди а не викладачі - не плутати з тьюторами-едвайзерами - то зовсім інше; навіть курсові та контрольні збирають і формат перевіряють НЕ викладачі). А потім давайте поговоримо про науку. Інакше оте все називається цирк і засмічування ноосфери. 4. Ноу інгліш - ноу сайєнс. Інгліш не "з словником", а на рівні балу їхніх тестів які вимагають для аспірантури пристойного універу з відповідної спеціальності. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Российские вузы получат млрд, чтобы попасть в рейтинг 29 сентября, 14:44 15 ведущих российских вузов стали участниками государственного эксперимента - гонки на вхождение в ведущие мировые рейтинги университетов. Для этого из федерального бюджета им выделяют более 1 миллиарда долларов. Финансовую поддержку получат среди других вузов - Новосибирский государственный, Дальневосточный федеральный, МИФИ и Высшая школа экономики. К 15 октября они должны представить черновые планы реформ, а к ноябрю защитить эти планы в министерстве образования и науки... Программа начиналась как часть предвыборных обещаний президента Владимира Путина, которые затем легли в основу его «майских указов»: он подписал их в день инаугурации 7 мая 2012 года. Там содержалась директива: «Обеспечить вхождение к 2020 году не менее пяти российских университетов в первую сотню ведущих мировых университетов согласно мировому рейтингу университетов». Соответствующее поручение было дано правительству, административный маховик закрутился: осенью 2012 года утвердили план мероприятий во исполнение указа, в марте 2013 года определились с финансированием и условиями конкурса, в июле, наконец, провели конкурс. Теперь по результатам рассмотрения «дорожных карт» (планов преобразований), которые каждый вуз разрабатывает самостоятельно в соответствии с рекомендациями, распределят деньги между вузами. В этом году - девять миллиардов рублей. У кого «дорожная карта» лучше, тому денег больше. Так, уже в следующем году они должны войти - и это является непременным условием - в один из двух мировых рейтингов: THE или QS. Кому из университетов это не удастся, тот «вылетает» из проекта. Кроме того, меняется процедура избрания ректора и порядок оплаты профессорско-преподавательского состава. Что касается зарплат преподавателей, то появятся новые критерии начисления ее переменной части. «Ключевое слово - результативность. Речь идет о том, чтобы профессор получал переменную часть заработной платы в зависимости от того, сколько научных статей он написал и где они были опубликованы. А не только на основе того, сколько часов он отработал», - рассказывает Антонов. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Хм 28 сентября, 21:08 Все правда, но знаете, взяли и на всех ведро дерьма вылили. Вообще уровень обсуждения соответствует: "Все бабы - стервы", "Все мужики - козлы" и, как следствие - "Все преподы - дураки и взяточники"... Мерзко... Комменты, конечно, пишут насквозь высокодуховные, богатые альтруисты Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • удав 28 сентября, 21:06 Вынужден не согласится с числовым материалом и его анализом т.н. ОПРОСА. Зайдем на сайт МОН: 160 тыс. преп., в т.ч. доцентов ок. 47 тыс.; проф. -12.5 тыс., итого аттестованных - 60 тыс. преп. , что составляет 37% контингента. Их доход по основному месту р-ты: доцент- оклад 2914 г. +15% степень +25% звание + (20-30)% стаж.ИТОГО, в среднем 4,7 тыс.гр. Проф. -выше на 2-3 тыс.гр. И это однозначно не 16 % педсостава. Согласен, молодежь - ассистенты получают никчемные суммы - ок.3 тыс гр. Это их право выбора. На кафедрах оставляют лучших. Вероятно, достойная молодежь пока не сориентировалась. А, затем будет колапс. И пенсионеры не спасут.
    DoCent 28 сентября, 22:57
    Поправочка для тех, кто не в курсе. Цифры правильные, НО это все "начислено", т.е. ДО вычета налогов и проч., а это 900-1200 грн минус. Потом, как я понимаю, МОН всех сосчитал, т.е. и т.н. ВУЗы (экс-техникумы) 1-2 уровня, где остепененных почти нет совсем.
    Такой же 29 сентября, 08:46
    К тому же речь идет о полной ставке, что далеко не везде есть. Полставки - максимум в большинстве случаев
    И ещё один 29 сентября, 13:52
    Достойная молодёжь давно сориентировалась. Видели бы вы диссертации, которые сейчас защищают. На кафедрах оставляют отстой; тех, кто работать по специальности не может, но достаточно исполнителен, чтобы под диктовку научрука скомпоновать "кирпич". Потом будет "читать". Потом, отбирать будут из студентов, которых учит кандидат наук поколения независимости. Это уже пошла "вторая производная". Как только массово выйдут в тираж советские научные пенсионеры - на украинском в/о можно будет окончательно ставить точку.
    іксперт 30 сентября, 00:24
    Десь так і є. Якісь там мехматофізфаки (не плутати з фізматами педунів) ще тримаються, а все інше - жах і кошмар.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • tty 28 сентября, 20:18 В разделе про финансовое положение преподавателей написано "доход зависит от гендерного признака". Что за ахинея? В тарифной сетке нет деления по полу. Кстати, есть слово "пол", наверное, "гендер" используют, когда хотят придать наукообразие всякой ерунде. Зарплата зависит от независящего от пола оклада и от независящих от пола надбавок за степень, звание и педагогический стаж. По поводу "преподают в других вузах" кроме своего, так такого вообще не должно быть, невозможно одновременно работать в нескольких вузах и заниматься наукой. Такие препы деньги заколачивают, а их научная ценность стремится к нулю. Иначе бы они параллельно с преподаванием в своем вузе не по другим бы вузам бегали, а сотрудничали с дальним зарубежьем. Далее, "43% опрошенных получают доход менее 3 тыс. грн." означает либо работу не на полную часть ставки, либо в наших вузах работают люди без степеней и званий. И так оно и есть. Очень много людей предпенсионного и пенсионного возраста продолжают работать не имея звание. Какая целесообразность держать таких преподавателей, мне не ясно. Они не состоялись как специалисты, так зачем их держать. Интересно, что сокращают молодых кандидатов наук, а "удобных", умеющих подкатываться, подлизываться к начальству препов без звания и степени под 50 и более лет продолжают держать, хотя их уровень оставляет желать лучшего. Вообще, "крайне низкие доходы преподавателей" коррелируют с крайне низким научным уровнем преподавателей. "18 ч. в неделю." у преподавателей 1-2 кусов исключительно общих дисциплин, да и то, это зависит от заведующего кафедрой. "международная изоляция отечественных преподавателей" А кто их изолирует? Если они ничего в международные журналы написать не в состоянии, а в лучшем случае пишут что-то наподобие рефератов в вузовские "мурзилки", то сами они себе и виноваты.
    Преподаватель 28 сентября, 21:04
    Ответ на вопрос: "А кто их изолирует?". Два года назад для участия конференции и соответственно публикации потратили с коллегами 800 евро собственных средств. Вот теперь собираемся снова публиковаться. К сожалению раз в два года - это потолок за собственные средства.
    Бывший преподаватель 28 сентября, 21:39
    Продолжение ответа на вопрос: "А кто их изолирует?" Три года тому назад отклонила приглашение на участие в профильной конференции в Вене. У меня не было "лишних" 900 евро. За последние три года работы в университете участие в международных конференциях принимали либо высшая профессура (доктора, академики) за счет принимающей стороныКак исключение, несколько коллег за свои деньги. Обычным преподавателям даже выезды на конференции в соседние города Украины приходилось оплачивать за свой счет. Я работала на востоке Украины; если ближайшие Харьков, Полтаву или Днепропетровск я еще могла осилить, то Львов или Черновцы оставались для меня слишком тяжелой ношей, уже только из-за дорожных расходов. Два года назад я уволилась. Теперь у нас наукой занимается только муж, благо, работает он не в Украине, и его зарплаты хватает, чтобы содержать семью из трех человек.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • DoCent 28 сентября, 13:28 Для начала - что авторы статьи имеют в виду под зарпалатой: то, что в графе "начислено" или то, что в графе "выплачено"? Разница однако составляет от 700 до 1100 грн, т.е. и попадание в разные категории будет иным при разных вариантах. А уж "много это или мало" - так это никому не известно, т.к. по-прежнему нет ответа на вопрос - для чего нужны все эти ВУЗы Украине, а также какие именно специалисты, какого качества и каких специальностей нужны стране и для чего именно. Т.е. пока нет ответа на главные вопросы, так не будет ответов и на прочие. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вероніка 28 сентября, 13:25 Чому такі низькі ставки? Розраховують, що викладачі "доберуть" зі студентів за іспити й заліки. Не знаю, як в інших вишах, а в КНУ ім. Скопненка-Губернського це називається "рубати капусту". Тому для повноти картини соціологам треба ще опитати студентів, скільки вони щороку витрачають на хабарі. А тепер давайте ще поговоримо, як розвивати в університетах науку. Сміх та й годі!
    Порада 28 сентября, 21:15
    А ви не несіть хабарі, а відвідуйте заняття і сдавайте матеріал. Спробуйте - зазвичай виходить! До речі, всю групу відрахувати неможливо.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Доцент 28 сентября, 11:40 Могу как инсайдер рассказать, что преподы делают на эти деньги. Берут в библиотеке учебники, ксерят их и читают на лекциях. Потом принимают за бабки экзамены и рисуют оценку. На 2 тыс. + ещё 2 тыс. за совместительство, чтобы постоять почитать ксероксы раз 10 в неделю плата нормальная.
    Доцент 28 сентября, 11:41
    То же самое, что стоять на лотке, но в помещении теплее, и со студентами нет столько мороки как с товаром.
    28 сентября, 13:00
    Да ладно вам, на факультетах, которые еще не скатились окончательно, обычно есть люди, работающие над своим методическим материалом и читающие новые книжки. Впрочем, почему они это делают, мне не понятно -- мазохизм и фанатизм какой-то.
    Самоэксплуататоры 28 сентября, 13:37
    На энтузиазме парочки блаженных система в/о работать не может.
    Хм 28 сентября, 21:17
    А на чем работает система?
    Реализьм 28 сентября, 23:30
    Она не работает, она разлагается.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Автору 28 сентября, 10:39 Все, написанное Вами правда, но Вы упустили одну самую главную особенность функционирования украинских университетов - это работающие научные пенсионеры. Такого явления нет ни в одной стране мира, кроме Украины. В украинских университетах преподавательские должности занимают пенсионеры. Они, кроме своей зарплаты, получают еще и научную пенсию, которая практически равна зарплате. Таких работающих пенсионеров в университетах не меньше 30 процентов, на некоторых кафедрах 50 и даже 70 процентов работающих пенсионеры. У этого контингента преподавателей доход в два раза выше цифр, приведенных в статье. Как правило именно пенсионеры руководят кафедрами факультетами, и т.д. И нынешнее плачевное состояние украинских университетов во многом следствие плохого менеджмента пенсионеров-начальников из университетов. Их не интересует ни наука, ни учеба. Для них главным является как можно дольше продержаться на занимаемой должности. Их не интересуют статьи в зарубежных изданиях, они в своем большинстве не знают, что такое импакт-фактор журнала, что такое индекс Хирша, и они очень любят свои дачи. Естественно, что они против всяких реформ и живут в большом согласии с руководителями университетов, поэтом ожидать от них проявлений какой-либо активности не приходится. Именно этот феномен является основной причиной все углубляющейся деградации высшей школы Украины.
    Пенсионер 28 сентября, 11:48
    Пардон, а где вы найдёте хорошего менеджера за 2 - 4,5 тыс. грн.? Если человек сидит на таком доходе, то это само по себе является признаком его низкой квалификации. В украинских вузах последние лет 10 - 15 действует мощный сеператор: способные люди выталкиваются низкими доходами в другие сферы занятости. В вузах остаётся кадровый отстой. Вон, как выше написали: отксерил ученик - прочитал - беги в следующий вуз читать по совместительству. Недавно здесь же, в "ЗН" была статья, как баба, кандидат философских наук, на ура защитила докторскую по экономике в Киевском авиационном. А могла бы будучи кандидатом химических наук защитить докторскую по стоматологии в Киевском торгово-экономическом. Нормально всё. Система разложилась. Полностью.
    Какие там хирши 28 сентября, 11:53
    И какие там "хирши". Вы знаете, сколько стоит публикация в "журнале с импакт-фактором"? Столько же за страницу, как и в отечественной мурзилке. Только цены в евро. Это как, семью не заводить, за квартиру не платить, питаться с огорода, и пару-тройку месяцев всю зарплату откладывать на публикацию? Опубликоваться, и получить большое человеческое спасибо от ректората? От директора НИИ? От балбесов-студентов, которых напринимали фактически без конкурса? Вот скажите, какой дурак, кроме научных пенсионеров, будет держаться на этой должности?
    Vizitor1 28 сентября, 14:24
    Странно, всегда считал что публикация в "журнале с импакт-фактором" не стоит ни копейки. Только статтья должна быть хорошая а сам журнал в должен быть из Европы либо США. А все остальное от лукавого.
    Науковці України 28 сентября, 15:25
    Да, публикации в "Science" в "Nature" для нобелевских лауреатов бесплатно, мы знаем.
    kfmn 28 сентября, 20:14
    >Вы знаете, сколько стоит публикация в "журнале с импакт-фактором"? -- Знаю. Ничего не стоит. Есть некоторые издания, что деньги берут, но в любой области науки легко найти журналы с высоким импактом, которые для авторов бесплатны. Если у вас нет 700 долларов на Phys.Rev.Letters, напечатайте свой бессмертный труд задаром в Phys.Rev. A, B, C или какая там вас буква больше устроит.
    Бывший преподаватель 28 сентября, 21:44
    Проблема не только в деньгах. Результаты научной работы - скоропортящийся товар. А в журналах, публикующих бесплатно или за символические расценки, статьи могут лежать очень долго. Впрочем, спорить не буду, хотите ругать коллег (или даже не коллег?), ругайте на здоровье.
    іксперт 30 сентября, 00:25
    Наша пісня гарна нова... Вигадана платність публікацій в нормальних журналах чомусь вважається виправданням.
    28 сентября, 13:08
    Это вообще не проблема. Уволить таких пенсионеров -- раз плюнуть, если есть кому прийти на замену. Проблема в том, что некем. Ни один адекватный человек не пойдет преподавать в наш вуз, если у него нет стабильного заработка на стороне (что как бы символизирует, сколько времени подготовке материала будет уделяться). Любой выпускник, умеющий считать, свалит в ЕС, ибо конкуренция при поступлении в аспирантуру мягко говоря не так уж высока.
    іксперт 2 октября, 12:59
    Скоро НАНУ розженуть та в університетах навантаження збільшать - буде повно кадрів. І зарплату ще познижують, бо у вигнаних з НАНУ педстажу нема, їм доведеться йти на півтори-дві тисячі - навіть докторам наук.
    Оксана Загакайло 2 октября, 12:19
    Щиро дякую за важливий коментар і ще один акцент! Повністю погоджуюся.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Препод 28 сентября, 10:39 Шановні! До чого ця стаття? Щоб звернути увагу на високе навантаження викладачів? Чи більш активну участь викладачів у обговоренні Закону про вищу освіту? Перше питання можна вирішити лише за рахунок кардинального скорочення викладачів, тобто і вишів - а чим буде займатися молодь? Сьогодні вона хоч 5 - 6 років чимось зайнята, а при такому кардинальному вирішенні - роботи на неї не вистачить і вона буде вештатись по вулицям - це факт. Хоча звісно, навантаження потрібно скорочувати у два рази - до 400 годин на рік. Щодо обговорення проекту закону про вищу освіту - викладачі приймали участь, але займалися законом ректори - їм доручили. Чи врахували вони пропозиції викладачів - можете зрозуміти. Запропонована участь повинна якимось чином бути оформлена - і не списуйте на пасивність викладачів. Викладачі бувають різні, навіть незручні для своїх ректорів. Спочатку керівництво держави повинно визначитися в якому вигляді потрібна Україні вища освіта, напрямки її розвитку, її рівень та фінансові можливості держави, а потім, виходячи з цього вибрати концепцію її розвитку, не інакше. Все інше - пуста балаканина.
    Освітяни 28 сентября, 11:13
    Проблем накопичилось достатньо. І вони не можуть бути вирішені напівзаходами. Та ще додалась демографічна проблема. Учнів, студентів практично мало. Якби діяли з розумної точки зору та ще й на перспективу, то проблема навантаження саме в ці роки безболісно вирішилась би. Однак, навіть у такій ситуації ніхто і недумає про якість там умови для наукової діяльності. Все перетворено на бізнес. І навчальний процес теж. Ставки зрізані до неможливого рівня. Викладачам не дають пасивного навантаження. Яка там наука, дослідження та самоудосконалення. Хоч би вижити якось. А в іншому випадку перекваліфікація. А де ж будуть брати кадри коли прийде більше дітей. Викладача за рік не підготує ніхто. Це тривалий процес накоричення знань. Окремо заслуговує уваги пенсійне забезпечення. Не всі у нас професори та кандидати. І хочеш не хочеш а про пенсію думає і старший викладач. А тим більше викладачі комерційних вишів. Так і не зрозуміли чи враховується в пед.стаж робота у комерційному навчальному закладі. Це просто дискримінація. Всі закривають очі на проблему. А вона існує. Дипломи комерційних вишів в Україні і за межами визнано, а викладача за громадянина та і просто за людину ніхто не сприймає. Проблем море. Та хто до них докопується.
    DoCent 28 сентября, 13:33
    Есть такая мысль, что руководство страны как раз таки уже все решило - ВУЗы нужны стране именно как аккумуляторы невостребованной молодежи, ну и заодно маловостребованного персонала, а также для престижа, пилки бюджетного бабла, награждения начальства степенями и званиями и прочих прелестей такого рода. Исходя из этого все так и останется, как есть сейчас, ну может будет местами что-то для вида подмазано и подкращено, но в целом вроде бы в основном все всех устраивает.
    іксперт 30 сентября, 00:30
    Саме так. Є ще трохи функцій - постачання живих манекенів для зустрічей начальства і всяких зборів, пересиджування начальницьких кадрів на квазіпрестижній роботі між посадами, відкачування грошей з заробітчан та підприємців типу на освіту діточок (з людей які працюють так, що не мають часу подумати головою, куди вони викидають тяжко зароблені гроші), селекція покірних та готових вислужуватись кадрів.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69