Незалежне тестування-2015: серпом по неякісній освіті

Оксана Онищенко 17 жовтня 2014, 21:55
ЗНО

Читайте також

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) розпочав підготовку до проведення зовнішнього оцінювання-2015. І вже запропонував серйозні зміни до процедур ЗНО. Ідеї спеціалістів із тестування викликали справжній ажіотаж — від абсолютної підтримки до повного неприйняття. Адже б'ють по нечесному вступу і примушують замислитися над підвищенням якості освіти.

Що ж нового буде у ЗНО 2015 року? Про це говоримо з директором УЦОЯО Ігорем Лікарчуком.

— Частина нововведень стосується суто наших технологічних процесів, вони не цікаві широкій спільноті. Видимими для людей залишаються 5 основних новацій. Перш за все ми хочемо суттєво змінити систему визначення результатів зовнішнього оцінювання. 

Коли зовнішнє тестування тільки запроваджувалося, постало питання — а як відсіяти абітурієнтів, котрі є явно слабкими? Через досить екстремальні умови запровадження ЗНО, відсутність досвіду, бажання максимально спростити процедуру тоді було прийнято рішення запровадити штучний поріг — 124 бали. Всі, хто отримав менше 124 балів, не могли стати студентами. Чому 124, а не 123 чи 127, — цього ніхто не може пояснити й тепер. Крім того, 124 бали з математики і 124 з історії України чи української мови — зовсім різні речі. Є ще один нюанс. Припустімо, абітурієнт — хороший спортсмен. Він вступає на спеціальність "фізична культура і спорт". Українську мову складає на 123,5 бала. Йому шлях до університету закритий. Чи правильно це? 

Тому ми вирішили звернутися до практики інших країн, у яких також проводяться зовнішні іспити, і визначати результат, використовуючи добре відомий у теорії педагогічних вимірювань метод Ангоффа. Він полягає в тому, що група експертів, аналізуючи кожне завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на нього від мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу "склав/не склав", або так званого "порогового бала". Для одного предмета він може становити 25 балів, для іншого — 41. Це й буде той "поріг", яким визначатиметься, склав абітурієнт тест чи не склав. Якщо він набрав більшу за порогову кількість тестових балів — склав тест, меншу — не склав. 

Для абітурієнтів, котрі склали тест, тестові бали переводитимуться в рейтингові за шкалою 100–200 балів. Тобто зі 100 балами вже прийматимуть документи до університетів. А 124 бали відтепер будуть майже пристойним результатом. Таким чином ми збільшуємо лінійку рейтингових результатів, за якими абітурієнти зараховуватимуться до ВНЗ. Якщо в попередні роки ця лінійка визначалася шкалою від 124 до 200 балів (тобто фактично мала 76-бальну шкалу), то тепер — від 100 до 200 (стобальну). Ще один плюс: у рейтингуванні тепер не братимуть участі ті, хто не склав базового рівня. Отже, у тих, хто склав тест, можливостей отримати вищу рейтингову оцінку стає більше.

— Хто ці експерти, що визначають долю абітурієнтів?

— Це будуть фахівці найвищого класу: університетські професори, вчителі й методисти, вчені. В експертній групі з кожного предмета працюватимуть близько 20 чоловік. Причому вони перебуватимуть не лише в Києві, а й у кожному нашому регіональному центрі. Робота комісій буде організована в онлайн-режимі, щоб експерти могли спілкуватися між собою. У день складання тестів, ще перш ніж бланки з відповідями доїдуть до пунктів перевірки, ми матимемо визначений комісією "пороговий бал" — "склав/не склав". І одразу повідомимо про нього на порталі УЦОЯО. 

До речі, якщо хтось має бажання брати участь у роботі експертної комісії, ми з задоволенням його запросимо. Бажаючі можуть звернутися до регіональних центрів оцінювання якості освіти. 

— Введення порогу "склав/не склав" перекриє можливості для будь-яких махінацій при зарахуванні? 

— Я не хочу говорити про якісь махінації. Лише скажу, що коли абітурієнт тесту не складе, його результатів у базі даних УЦОЯО не буде. А в інформаційній картці, яку він зможе роздрукувати після визначення результатів, міститиметься запис "тест не склав". Із таким документом до приймальних комісій можна не йти. Але коли ми запроваджуємо таку систему (причому це абсолютно обгрунтований підхід у контексті теорії педагогічних вимірювань), то постає друге питання: а що нам робити із сертифікатами минулих років? Адже
124 бали року 2014-го зі 124-ма року 2015-го й далі вже не можна буде порівняти. 

Для уникнення цього непорозуміння ми пропонуємо внести в Умови прийому до вищих навчальних закладів норму, щоб, починаючи з 2015 р., сертифікати зовнішнього оцінювання, видані в попередні роки, у новій вступній кампанії не враховувати.

— Врахування сертифікатів минулих років завжди сприймалося громадськістю неоднозначно. Оскільки бал сертифіката рейтинговий, він показує місце абітурієнта серед інших учасників тестування. Ми ж не присудимо третє місце у змаганнях спортсмену тільки тому, що торік у таких змаганнях він був теж третім. 

— Так. У 2010 р. тодішнє керівництво МОН внесло пункт про врахування сертифікатів минулих років в Умови прийому. Це був один із тих багатьох абсолютно непрофесійних кроків, які завдали великої шкоди системі освіти і які ми відчуватимемо дуже багато років. Інакше кажучи, це був дешевий популізм і ще одна лазівка для не доброчесних працівників багатьох приймальних комісій. Саме вони й сьогодні чинять певний тиск із метою унеможливлення прийняття цієї норми. 

Між іншим, до прийняття рішення про сертифікати минулих років нас підштовхнули кращі університети. Так, на початку вступної кампанії-2014 був дуже занепокоєний напливом до університету абітурієнтів із сертифікатами минулих років Київський національний університет імені Тараса Шевченка, інші навчальні заклади. Аналіз даних ЄДЕБО свідчить, що в цілому по країні щороку до приймальних комісій приходить понад 20–23 тис. тих, хто складав ЗНО в попередні роки. Зверніть увагу: це абітурієнти, які чомусь не стали студентами раніше. Здебільшого — далеко не найкращі абітурієнти. 

Є ще одна причина, з якої недоцільно враховувати сертифікати, видані в попередні роки. Програми ЗНО з деяких предметів за 8 років його проведення змінювалися кілька разів. Жодного року УЦОЯО не продукував тестів, які можна порівнювати між собою. Тобто склалася ситуація, яку навряд чи можна назвати рівним доступом до вищої освіти. Але ж ЗНО запроваджувалося саме з цією метою. Я вже не кажу про абсурдність в іншому контексті. Адже, коли не було ЗНО, абітурієнт не міг принести до університету результати вступних іспитів, які він складав 3—4 роки тому, і просити зарахувати ці результати під час конкурсу… 

— Які ще новації ви пропонуєте? 

— Для того, щоб забезпечити якісніший відбір студентів, ми хочемо запропонувати університетам тести двох рівнів складності. У 2015-му їх буде запроваджено лише з двох предметів: української мови та літератури і математики. Погодьтеся, не можна завданнями однакового рівня складності визначати рівень знань з математики у тих, хто, скажімо, хоче вступити на механіко-математичний факультет, і в тих, хто вступає на факультет із підготовки вчителів трудового навчання. Чи може бути однаковим тест з української мови для тих, хто хоче здобути вищу філологічну освіту, і для абітурієнтів, які мають намір стати професійними спортсменами?

Дворівневі тести складатимуться з двох частин: базового і поглибленого рівнів. До базової частини входитимуть завдання, виконання яких дасть змогу виявити достатній для здобуття непрофільної вищої освіти рівень знань абітурієнта. До поглибленої — завдання, результати виконання яких дадуть можливість зробити висновок про наявність у абітурієнта знань для здобуття профільної філологічної чи математичної вищої освіти. Але слід мати на увазі, що завдання для тестів обох рівнів не виходитимуть за межі програм ЗНО та шкільних програм. 

— Як абітурієнтові дізнатися, який рівень тесту йому потрібно складати? Кого він має повідомити про своє рішення щодо вибору тесту?

— Під час реєстрації на ЗНО абітурієнти вказуватимуть у бланку заяви, якого рівня тест вони складатимуть. Очікується, що до 1 грудня мають бути опубліковані правила прийому до університетів. В них кожен вуз поставить вимогу — тести якого рівня з української мови та літератури і математики він прийматиме. 

— Абітурієнти, які обрали тести різних рівнів, складатимуть ЗНО разом, в одній аудиторії?

— З цим ми визначимося після завершення реєстрації на тестування. Якщо бажаючих скласти тест поглибленого рівня виявиться багато, ми їх посадимо в окрему аудиторію. Бо їм знадобиться додатковий час на виконання завдань. Якщо таких абітурієнтів виявиться мало, ми посадимо їх разом з усіма, зробимо перерву, щоб пішли ті, хто складав тільки базовий рівень. А після цього тестування триватиме. 

— Якщо абітурієнт обрав поглиблений рівень, але не зміг впоратися із завданнями — він отримає вирок "не склав" і нуль балів? 

— За поглиблену частину він отримає мінімум — 100 балів, за умови проходження ним "порогового бала". Тобто в нього може бути результат 156 балів — за базову частину і 100 балів — за поглиблену. І з одним, і з другим результатом він зможе йти до приймальної комісії, подавати документи, брати участь у конкурсі. Але якщо абітурієнт, обравши тест поглибленого рівня, не набере "порогового бала" за тест базового рівня, то він результатів не отримає взагалі. Тут є інше питання — скільки університетів у нас готові поставити поглиблений тест у перелік вступних іспитів. Думаю, їх буде дуже й дуже мало. Професор В.Бахрушин із Запорізького університету зробив цікаве дослідження. Він проаналізував за ЄДЕБО результати торішньої вступної кампанії стосовно тестування з фізики. Виявилося, що торік у тих університетах, у яких фізика — профільний предмет, поставили вимогу принести сертифікат із цього предмета з балом, вищим за 140, лише 2 університети. А решта вузів приймали з профільної фізики сертифікати і 140 балів, і 138, і т. д. Але професор В. Бахрушин виявив дуже цікавий факт: в одному з університетів сертифікат із профільного предмета "фізика" можна було замінити на сертифікат з англійської мови та, здається, з географії. І зарахували абітурієнта, в якого англійська мова була 126 балів, на спеціальність, де профільною є фізика. Тому я не впевнений, що університети масово вимагатимуть поглибленого рівня знання профільного предмета. Але це буде тест і для університетів. Абітурієнт бачитиме, що університет ставить низькі вимоги, отже він не є престижним і авторитетним. Отже, він готовий брати слабких студентів. І це свідчить про якість підготовки. 

— Чи правда, що шкільний випускний іспит (державну підсумкову атестацію, або ДПА) з української мови складатимуть у формі ЗНО? 

— Таке рішення Міністерство освіти і науки вже прийняло. Відповідний наказ пройшов державну реєстрацію і найближчими днями буде опублікований. Хочу нагади, що схожа практика в нас уже була у 2008—2009 рр. Але у 2015 р. ЗНО з української мови і літератури спільно з ДПА складатимуть усі випускники загальноосвітніх шкіл, а не лише ті, хто хоче стати студентом. Для ДПА у базовому тесті буде виділено завдання лише з української мови. Які це завдання — абітурієнт дізнається, отримавши тестовий зошит. За виконання цих завдань абітурієнт отримає оцінку в шкалі 1–12 балів. Але ці ж завдання буде враховано і в результатах виконання всієї базової частини тесту. 

Хочу наголосити: у 2015 р. ДПА у формі ЗНО проводитиметься лише для випускників загальноосвітніх навчальних закладів, якими є школи, ліцеї, колегіуми, гімназії.

У тесті з математики у
2015 р. завдань для державної підсумкової атестації не буде. Тому за цей тест усі абітурієнти, які виконували завдання базового рівня, отримають один результат, а ті, хто виконував завдання поглибленого рівня, — два. 

— Чому ДПА у формі ЗНО відбуватиметься тільки з одного предмета?

— Я був би радий зробити хоч із шести. Але є питання фінансів, є питання готовності наших шкіл. Сьогодні багато вчителів криком кричать: треба було попередити за рік, щоб ми підготували дітей. Розумієте підхід: ми ГОТУЄМО до ДПА, а не організовуємо навчальний процес так, щоб учні засвоювали навчальний матеріал, а ДПА було лише інструментом перевірки рівня засвоєння! Але люди, котрі серйозно хочуть реформувати освіту, глибоко переконані: наступного року нам потрібно робити ДПА у такому вигляді і з математики, і з інших предметів. 

— Випускні іспити у формі незалежного тестування, яке відбуватиметься навіть не у стінах школи, унеможливить "купівлю" медалей, високих балів атестату… 

— І не лише це. Провівши ДПА у формі ЗНО, ми фактично здійснимо серйозне моніторингове дослідження якості підготовки випускників шкіл із української мови. Таких досліджень ніхто й ніколи в системі освіти України ще не проводив. Отримані результати дадуть підстави для дуже серйозних управлінських рішень. 

— Є ще якісь нововведення?

— Так. Ми не включили до переліку предметів, із яких проводиться зовнішнє оцінювання, світову літературу та всесвітню історію. Причина проста: дуже мало університетів ставлять ці предмети у перелік тих, із яких вони хочуть бачити сертифікати незалежного оцінювання. 

— Опоненти такої ідеї — переважно вчителі згаданих предметів. Вони вважають, що світова історія і література формують світогляд, загальне уявлення про світові літературні та історичні процеси. Їх має знати кожна освічена людина. Вилучення згаданих предметів із переліку ЗНО означатиме, що їх ніхто не вчитиме. 

— Невже вивчати предмет потрібно тільки для того, аби скласти незалежне зовнішнє оцінювання? Тоді давайте проводити ЗНО з усіх 23 предметів, які є у навчальному плані школи. 

Сьогодні світова тенденція — це перехід до комплексного тесту, який формується з питань із кількох предметів. Колись із таких тестів починала Києво-Могилянка. Ми наразі маємо 14 предметів для зовнішнього оцінювання. Чи треба ще подрібнювати? Але коли повернутися до тестів зі світової літератури, то хочу сказати, що особисто я не є прихильником тестів із літератури. Література — не той предмет, який можна успішно покласти на мову тестових завдань. Там багато суб'єктивного, там людина мусить висловити своє ставлення до літературного твору, свою думку про нього. Можна скласти сорок чи п'ятдесят тестових завдань, як, скажімо: коли народився такий-то письменник, який твір він написав, у яке плаття були одягнені дами з зазначеного твору і так далі… Чи свідчитимуть правильні відповіді на ці запитання про знання абітурієнтом світової літератури? Адже література — це мистецтво. Тестами можна перевірити знання, факти, вміння розв'язувати задачі тощо. Але ставлення до літературного героя, розуміння літературного героя і глибинного змісту творів, що є головним у вивченні літератури, — тестами не перевіриш.

Не треба лукавити — за великим рахунком, ми маємо проблеми з блоком тестування з української літератури

Взагалі, вибір предметів визначають університети. Ось коли вони до переліку вступних випробувань масово включать всесвітню історію чи світову літературу, тоді ми будемо адмініструвати відповідні тести. На сьогодні такого запиту від університетів немає. Між іншим, перелік предметів, із яких проводитиметься ЗНО, програми оцінювання та сутність усіх наших овацій ми погодили з громадськими організаціями ректорів. Така вимога нового Закону України "Про вищу освіту". 

— Оскільки нинішнього року ДПА з одного предмета проводиться разом зі ЗНО, останнє, очевидно, має розпочатися, перш ніж випускники отримають атестати? Чи відомо, коли це буде?

— У нормативних документах визначено: ЗНО проходитиме у квітні-липні. Точніші дати проведення ЗНО назвемо після того, як буде визначено терміни закінчення навчального року в загальноосвітніх школах. Вони ще не відомі: через можливі задовгі зимові канікули, перенесення навчальних днів і т.д. Думаю, така інформація буде оприлюднена не раніше кінця січня 2015 р. 

— Щодо планів на майбутнє. Чи плануєте запровадити тест на здатність до навчання? Він може стати чудовою альтернативою сертифікатам минулих років.

— Справді, в багатьох країнах світу такий тест практикується для тих, хто вступає не одразу після школи. Він допомагає визначити не рівень знань, а здатність навчатися. 

Тест у нас уже розроблений і апробований ще у 2009 р. Його треба лише трохи "дотягнути", зважаючи на сьогоднішні реалії. Але університети мають визначитися, на яку спеціальність вони вимагатимуть цей тест. У 2016 р. ми пропонуватимемо ці тести запроваджувати. На тлі всіх тих новацій, які пропонуємо нинішнього року, запроваджувати ще й цю нам важко.

Взагалі, під час наступної вступної кампанії плануємо впровадити дуже багато нового.

— Чи буде колись запроваджено електронне тестування?

— То моя рожева мрія. Але для її реалізації потрібні великі кошти. Ми почали перемовини з цього питання з компанією "Майкрософт". Але коли повідомили представникам компанії масштаби проекту (скільки нам потрібно мати робочих місць) — навіть для "Майкрософт" це виявилося забагато. Хоча такі інвестиції вигідні. З часом вони принесуть економію, — буквально через 2 роки після запровадження комп'ютерного тестування видатків із державного бюджету на зовнішнє оцінювання знадобиться значно менше. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
22 коментаря
  • Egor Nikolaev 10 сентября, 14:38 Как по мне, чем раньше и серьезней заняться подготовкой, тем меньше потом будет жалоб) Да и в онлайне сейчас столько ресурсов для подготовки к ЗНО, что просто голова кругом. В мое время такого не было..
    Egor Nikolaev 9 ноября, 13:31
    К примеру, вот подборка zno.ua/online-testi-zno.html онлайн-тестов ЗНО
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Денис Оскорбин 25 июня, 17:50 Для того,чтобы не было "серпом" ребенку нужно обеспечить качественную(!) подготовку к ЗНО-это либо репетиторы с хорошим портфолио,либо школы/курсы подготовки к ЗНО с сильным преподавательским составом,и передовыми методиками обучения.Как пример, преподаватели школы “Razom” помогут систематизировать знания старшеклассников,научат получать высокие баллы по тестам ЗНО и поступать в лучшие Вузы Украины https://www.facebook.com/groups/829714447066009/ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Фёдор Астаркин 30 января, 12:56 Хочу поделится хорошей новостью, есть бесплатные хорошие курсы по подготовке к ЗНО 2015 вот ссылка http://zno.maup.com.ua/ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • frnata 25 октября, 20:58 як можна ЗНО прирівнювати до ДПА в 11класі. і щось порівнювати..Адже ДПА в 11 класі містить програму за 1 рік а ЗНО за 7 років, тоді треба міняти програму в 11 класі і брати все повторення за 7 років інакше нонсенс. Відповісти Цитувати
  • formalin 25 октября, 13:38 1.Країна не потребує масової вищої освіти - їй бракує робітничих та технічних кадрів. 2. Школа не має кваліфікованих вчителів, щоб забезпечувати мінімально необхідний рівень знань для одержання вищої освіти - автор про це нещодавно писав. Отже, належить міняти загальні підходи. Пропозиції у статті слушні, але цього, безумовно, недосить. Зокрема, необхіді державні іспити після початкової школи: дітей, які не вміють нормально читати, писати і рахувати, слід вчити далі у неповних середніх школах з перспективою ПТУ - технікумів (ті, хто розкриє здібності, зможуть потім отримати вищу освіту). Необхідна реальна спеціалізація повної середньої освіти, з профільною підготовкою для дальшого навчання. І життєво необхідна нова система педагогічної освіти - бо ще через 10-15 років рівень шкільних знань впаде до рівня XVIII ст.! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Do_Cent 23 октября, 20:59 А я вот все хочу узнать: а сколько стоит ВНО в расчете на 1 предмет для 1 студента? Это что, госсекрет? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • По Поручению 20 октября, 09:39 "абітурієнт — хороший спортсмен. Він вступає на спеціальність "фізична культура і спорт". Українську мову складає на 123,5 бала. Йому шлях до університету закритий. Чи правильно це? "- якщо спортсмен не здатний засвоїти шкільну програму з української мови, або з будь-якого іншого предмету, чи не означає це, що людина не має здатності до мислення? А оскільки людина не здатна мислити, то чи здатна вона працювати з дітьми (задумайтесь- ІЗ Д І Т Ь М И), де мислити потрібно щосекунди. Будь-який бал, нижче від 5 з основних предметів говорить саме про здатність до регулярної роботи. Чи зможе такий спортсмен вчитися у ВНЗі? А якщо він ще й у змаганнях участь приймає, тобто - потрібно пропускати заняття місяцями для підготовки до змагань...
    Magh 21 октября, 15:27
    Можна бути ЛЮДИНОЮ посередніх здібностей, а можна і освіченим "гівном", що давить автівкою котів та собак на дорозі. І кому в такому випадку Ви б доручили виховання своїх дітей???
    По Поручению 21 октября, 22:10
    ЛЮДИНА посередніх здібностей складе іспит на бал більший за 5(по 12бальній шкалі), оскільки вона звикла до регулярної праці. Діти посередніх здібностей, завдяки власній роботі, РЕГУЛЯРНІЙ роботі, здатні засвоїти шкільний матеріал. Навіть сьогодні. Хоч це їм буде і важко. Так от - саме такій людині я можу віддати дитину НА НАВЧАННЯ. І, це варто пом*ятати, виховувати власну дитину мають батьки. Практика ж показує, що саме батьки, навіть при умові некоректної поведінки, навть при умові мінімального спілкування, мають найбільший виховний вплив на дитину. Прослідкуйте.
    Відповісти Цитувати
  • Агафон Маклауд 20 октября, 00:23 Кроме паскудной идеи лицензирования учителей, бригада пана Ликарчука родила еще одну идею, чуть ли не "евгенического" характера - тестирования "способностей". Такие тесты совершенно отрицают ценность труда. Ведь сдача тех, что есть сегодня, зависит как от способностей, так и от усердия абитуриентов. А так - да здравствуют способные лентяи? Да и как вообще можно оценивать способности? Люди очень сложно устроены. А кстати очень интересно - кто будет разрабатывать такие тесты, и сколько им заплатят? Боюсь, цифры гонораров очень впечатлят общественность...Так что можно предположить, где тут изюм.
    Sergey Bochkarev 20 октября, 11:01
    Дополнение по существу. Вообще уровень мышления пана Ликарчука впечатляет: вы мне все должны, я буду вас учить уму-разуму, и проверять-проверять-проверять. Ибо я - это истина в последней инстанции. И это все за государственный (то есть за наш с вами счет) счет!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Виталий Марченко 19 октября, 21:41 Скажите простым языком. При системе оценивания "склав/не склав" легче сдать на минимально проходные баллы чем в предыдущие года или сложнее? Відповісти Цитувати
  • SIM1 19 октября, 20:22 Что будут делать с вузами, не набравшими студентов? Или уровень прохождения тестов разместят на уровне плинтуса? Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.82
EUR 27.33