Об'єднаймо зусилля задля якісних змін в освіті

7 червня 2013, 20:39
"Першого грудня"

Читайте також

Ми будуємо те, що уявляємо, — ця думка є однією з тез Української хартії вільної людини. Розширювати рамки спільних уявлень, шукати, берегти й розвивати людські таланти і, як принцип, заохочувати вияви творчої непересічності, незалежно від сфери діяльності, означає вириватися із замкненого кола стереотипів та змінювати майбутнє.

Виховання і освіта — першооснова для будь-яких змін у нашій країні, стійкості Української держави та її сталого поступу.

Сьогодні ми перебуваємо не лише в пострадянських, а й у постмілітарних умовах. Ми позбулися військової організації життя колишньої імперії, але "казармений дух" відчувається досі. Він виявляється як в агресії стосунків між людьми, так і в освіті, яка не ставить за мету сформувати особистість, навчити мислити, прищепити бажання бути вільною людиною чи дати конкурентні знання.

Нинішня система виховання і освіти в Україні не цінує ані сім'ї, ані людини, яка вчиться, і не прагне заохотити її до постійного інтелектуального розвитку чи підготувати до ринку праці. Така система орієнтує вчителя, викладача і науковця не продукувати знання чи шукати нові підходи й орієнтири, а "відтворювати вже відтворене", дотримуючись перевірених кліше. Більше того, викладача і вченого перевантажують рутиною, що обмежує творчі можливості. По суті, наша освітня система досі залишається заформалізованою, бюрократичною і недоброзичливою як до людини, так і до світу.

Найнебезпечніший продукт такої системи — людина без цінностей. Її мораль — подвійні стандарти в особистому, суспільному і державному житті. Теперішній стан країни є значною мірою наслідком діяльності цього цинічного типу людини.

Сучасна система виховання і освіти дуже часто продукує фіктивні знання, користь від яких не відповідає закладеним зусиллям. Головний захисник системи — чиновник від освіти з його консервативною, ієрархічною і корупційною ментальністю.

Заручник цієї системи — вчитель. Його авторитет в Україні підірвано насамперед хронічною бідністю "сіячів розумного, доброго, вічного", їхнє становище — не менш безпорадне, ніж становище всього суспільства.

Наскрізну проблему системи становить повсюдна корупція: ця хвороба із соціально-економічної перетворилася на стійку деградовану культуру взаємин педагогів, студентів і учнів, а також їхніх батьків.

Характерною ознакою нашої системи освіти є формалізм і формальність як наслідок загальної суспільної фальші.

У сфері освіти не існує цілісної системи національного виховання — від дитячого садка до університету. Така система не стосується політичних чи партійних ідеологій. Вона мала б навчати людину змалечку любити й шанувати Україну.

І, найважливіше, в нашій країні немає жодних здорових економічних та суспільних стимулів для самостійного розвитку освіти.

У такому становищі віддати освіту на відкуп владі з її теперішнім світоглядом означає остаточно знищити перспективу змін і, зрештою, закласти міну сповільненої дії під саму державу та суспільство.

Залишити "школу школі", сподіваючись на внутрішні сили освітян, означає запропонувати хворому зайнятися самолікуванням, не змінивши жодних умов, які призвели до його хвороби.

Нам навряд чи допоможе реформа освіти у тому вигляді, в якому вона здійснюється нині. Не можна займатися камуфляжем традицій, які ведуть до руйнації людини і перетворення її на залежного і беззахисного покруча.

Україні потрібна нова, реально інтегрована в європейський, а отже — в глобальний простір система освіти, в центрі уваги якої стояло б завдання розвивати вільну і мислячу людину, котра прагне володіти якісними знаннями, конкурентними у світі.

* * *

Головна мета нашої ініціативної групи — не давати готові відповіді, а насамперед привернути увагу суспільства до тем, які для України є життєво важливими.

Вся Україна повинна вчитися. Це — найзначиміша настанова для нас усіх, українських громадян, без найменшого винятку.

У дошкільній освіті державі потрібно вчитися, як плекати в дітей справжню любов до України, рідної землі, історії народу і власної родини, а батькам — виховувати в дітей життєрадісність, повагу до людей і до праці. В середній школі, окрім всебічної освіти, потрібно підтримувати оригінальність мислення та непересічність особистості кожного, дбати про таланти й водночас розвивати самодисципліну, гідність, правдивість та працелюбство. У вищій школі потрібно навчати, як мислити у глобальному конкурентному світі і правильно та результативно застосовувати знання і вміння.

Для національної освіти будь-яка влада, яка мислить довгостроковими категоріями, зобов'язана виконати, щонайменше, дві умови: матеріально забезпечити вчителів і викладачів для життя і творчої праці та зосереджувати кошти для належного технічного забезпечення шкіл та університетів.

Стратегічно важливою є справа, яка тісно пов'язана з освітою, — вивести з не менш тяжкого стану національну науку, яку зведено до принизливого становища як агресивним неуцтвом, так і жорсткими економічними реаліями, де в основі всіх інтересів — швидкі гроші.

Кроки, необхідні для того, щоб змінити становище, — можливі і реалістичні. Для змін не потрібно жодних чудес, а треба мати лише волю. Пропонуємо найважливіші напрями праці:

Перше. Ми впевнені, що активні представники українських освітян, широких кіл зацікавлених фахівців з інших сфер, а також громадські активісти здатні ініціативно об'єднати зусилля і сформувати концепцію сучасної національної системи виховання та освіти. Спільними зусиллями ми можемо і повинні виробити суспільне замовлення на зміни.

На наш погляд, проблеми освіти повинні стати передумовою для появи єдиного громадського руху по всій країні. Закликаємо громадських активістів, студентство і викладачів та освітян, які усвідомлюють глибину проблем, самостійно розпочати об'єднання зусиль задля якісної реформи освіти і проти корупції у цій сфері. Досі суспільство залишалося мовчазним у цих справах, і настав час сказати спільне слово.

Друге. З великою надією звертаємося до українських батьків і сподіваємося, що саме в батьківському середовищі може постати активне ядро руху турботи і змін у справах освіти. Українські батьки мали б найдужче боротися за якісну освіту в нашій державі, розуміючи її значення для перспективи рідних дітей. Це — та основа, яка може об'єднати нас усіх, незалежно від мови, достатку чи поглядів.

Третє. Закликаємо політичні сили, які поділяють наші погляди і оцінку стану справ, стати практичним рушієм змін у сфері освіти, зокрема через необхідні парламентські кампанії і законодавчі ініціативи.

Четверте. Запрошуємо громадськість, і насамперед самих освітян, підтримати реформаторські зусилля тих членів парламенту, які стримують політичний наступ, що здійснюється проти самої перспективи якісної національної освіти.

Зокрема, сьогодні реальної суспільної підтримки потребують реформи у сфері вищої освіти, де вкрай важливо не допустити чиновницького і корупційного закріпачення. Публічні звернення та виступи вчителів, викладачів, студентства і всіх небайдужих громадян повинні продемонструвати живу людську реакцію і здатність не миритися з нинішнім становищем.

П'яте. Суспільство потребує об'єднання інтелектуалів, які б представили цілісне бачення ґрунтовних і продуктивних змін, необхідних українській освіті.

Закликаємо українських підприємців виявити готовність підтримати громадські освітні ініціативи і проекти. Зокрема, представники зацікавлених ділових кіл могли б об'єднати зусилля, щоб створити незалежний фінансовий фонд для потреб освіти, і насамперед для навчання студентів за кордоном з умовою повернення та роботи в Україні.

Перелік цих та інших завдань не є вичерпним. Хочемо сподіватися, що запропоновані нами міркування дадуть поштовх різним середовищам до конкретних дій, а висловлені думки візьмуть на озброєння політичні, бізнесові і громадські сили, які зацікавлені у справжніх змінах в Україні.

Ініціативна група висловлює моральну солідарність з усіма українськими освітянами, науковцями, вчителями та викладачами, які працюють по честі і совісті в теперішніх складних умовах.

Віримо в активні і здорові сили українського студентства.

Маємо разом сформувати реальне суспільне замовлення на якісну освіту.

Наша спільна воля здатна змінити країну.

В'ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин,
кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба,
Мирослав Маринович, Мирослав Попович,
Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
55 коментарів
  • Сабов 13 июня, 19:30 Комітет з науки і освіти(гриневич) активні, але випирає поверховість і непрофесіоналізм . Львівська школа слабка. Науки вони не розуміють, у вищій школі пливуть.
    Для Сабов 14 июня, 17:33
    Вам профессионализм Табачника нравится больше всего. А еще нравятся профессионалы в голубом.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 13 июня, 12:40 Василю Федоровичу! Як Ви слушно все написали! Немає лише дрібнички - вашої адреси, на яку Ви згодні були б приймати різні пропозиції стосовно реформ, які (пропозиції) безкоштовно (і грошей не потрібно!) зібрати, обробити разом із авторами, визначити, хто і як їх зможе реалізувати, підняти громадкість ... Зібрайти тот гурт, що буде "батька бити".. Хіба що кишка тонка? Наші грудняшки - теж без адреси.
    Джордж Бу 13 июня, 14:45
    Читайте поему Вол.Маяковського "Прозаседавшиеся". Ще можна згадати середньоазійське прислів"я: "Собаки брешуть, а караван іде" у перекладі на новоукраїнську: "Академіки теревені теревенять, а Табачник свою справу вправно робить". Кабінетні активісти, патріоти освіти! Упрівайте, пишіть, подавайте пропозиції ... - Вы нам не мешаете (Дм.Табачник)
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Василь Федорович 13 июня, 08:22 Стаття безумовно правильна,хоча і запізніла. Тяжке враження справляють переважна більшість коментарів. Замість того щоб виливати всю жовч на авторів треба дійсно об єднати всіх розумних освітян,які бачать всю глибину занепаду української освіти , мають конкретні думки і пропозиції. Без фінансової підтримки цю справу зрушити з місця неможливо. Тому ,насамперед, повинні активно підключитись ті опозиційні політичні сили, які думають про майбутнє України та і про свої перспективи. Є надія і на комітет Верховної ради з питань освіти , який теж не має права залишатися осторонь. З усіх коментарів безумовно підтримую тільки коментар uaкиянина від 9 червня. А всім критикам ,доцентам,кольтам, парабеллумам і ін. хочу сказати: "виходьте із підпілля, ви розумні люди, будемо об"єднуватися і "гуртом батька бити".
    ігор - той що вийшов з підпілля 13 июня, 14:29
    Хотілося б конкретики. Демагогія, гасла - осточортіло. Дайте пропозиції на конкретні проблеми. Якщо ви не знайомі з проблемами освіти, пропоную обмін посадами на три тижні. Чекаю.
    игорю 14 июня, 17:36
    Жалуетесь, что вам конкретики мало, а сами на щит подымаете лозунг демагогов всех времен и народов: "Дайте предложения на конкретные проблемы".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Джордж Бу 13 июня, 07:59 На противагу критикам хочу сказати добре слово. Вдало підібрана стилістика товарного знаку "Ініціативна група першого грудня". Талановите епігонство з Нарбута, творця грошових знаків УНР. Перше враження, що маємо ще "один карбованець" у нарбутівській манері виконання. УНР існувала 9 місяців. Наші епігони - вже побили цей рекорд, і це неабияк вражає й надихає. Оздоблені декором асигнації Нарбута можна побачити у приватних нумізнатичних колекціях. Епігонів зі званнями академіків і професорів щасливчикам можна побачити вживу - це істотна різниця між мертвими грошами гетьмана Скоропадського і ще дихаючими на ладан "дзюбами енд скуратівськими". Одне слово, справа великого мистця Григорія Нарбута не вмирає й не гине! ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО: "Чому ви лише повторяєте? Де ваші справжні думки? Чи взагалі їх не маєте ..." Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Кольт 12 июня, 21:35 Несмотря на гетерогенность авторского коллектива, почти все его члены являются носителями научных степеней. Но одни из них глубоко верующие, а другие – атеисты, или, по крайней мере, агностики. В этой связи было бы крайне интересно узнать их консолидированную точку зрения на взаимоотношения науки и религии. Как они оценивают введение в школу преподавания религиозных учений? На чьей стороне они в развернувшейся в России дискуссии на тему наука/образование-религия? (См. Николай Митрохин. МИФИ XXI века: «письмо академиков РАН с требованием закрыть кафедру теологии в МИФИ сенсационно не просто числом подписавших (хотя трудно найти другой пример, когда 91 член РАН выразил свое мнение по какому-либо конкретному поводу). Оно переводит конфликт между российским обществом и РПЦ в новую плоскость …» http://grani.ru/Society/Religion/m.215562.html ). А если вдруг, а точнее неизбежно, такие кафедры появятся (или уже появились) и в Украине, какова будет их реакция? Не разрушит ли данная образовательная инновация эту несколько удивительную симфонию подданных науки и служителей божьих?
    Дарагой Кольт 14 июня, 17:42
    Куда интереснее узнать, как нынешние власть имущие одной рукой молятся, а другой воруют? А еще интереснее было бы поинтересоваться, как себя чувствуют служители бога из российского патриархата, расшаркивающие перед такой публикой, или их вера это допускает?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Парабеллум 12 июня, 21:34 Эта благонамеренная и высокоморальная проповедь несравненно слабее двух предыдущих статей на тему науки и образования, написанных людьми, которые находятся в «процессе», а не с боку или над ним. Дискуссии не получилось – напрочь отсутствует предмет для содержательного обсуждения. Кстати, по частоте употребления хороших слов, разумных призывов и даже критических замечаний текст существенно уступает программной статье гаранта по случаю 20-летия независимости Украины (ЗН, 2011, №31). Занятно, что он был более откровенен и радикален в оценках, чем уважаемые моральные гуру, когда говорил о десятилетиях пустопорожних разговоров и попыток избежать ответственности за содеянное. А в других выступлениях гарант даже ставил конкретные задачи, вроде вхождения в ближайшие годы украинских университетов в число мировых лидеров.
    Г.Б. 13 июня, 06:28
    Проповедники на гуру не тянут. Неужели вся Украина состоит из запуганных, задроченных, криводушных лицедеев провинциального театра. Когда же эту пену смоет вал очищения? Они опасны для общества, находясь во власти (медийной, академическо-научной ...) эти липовые духовники воспитывают себе подобных. Проститутка не будет воспитывать свою дочь иначе, чем передавая ей свои производственные навыки, иначе дочь, когда вырастет, покроет свою мать позором.
    ???? 14 июня, 17:45
    Так разве ПАРАБЕЛЛУМУ проповеди нужны? Не парабеллуму "кожанки" хочется, да еще бы позаседать в "тройке", чтобы объяснить несознательным как жить надо.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Червень 11 июня, 19:58 Інтелектуали не назвали головного ворога освіти Украіни- табачника- гопника від освіти! А дармоіди з академіі педнаук креміня, лежачого велетня академію наук....все взагалі!
    Асистент 11 июня, 20:03
    Намаххані свободівці кричать про бендеру, мову... - а дмитро валадимирович обклав податком вузи. Комерціалізував ліцензування. Знищує Зно, бере хабарі за призначення ректорів... ДОКОЛЕ???
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Брюханов-Заднипровский 11 июня, 12:57 Коллаборанты, клоуны, пэрэвэртни... За исключеннием, разве что, Гузара. С гнильцой пророки. Борьба за образование в Украине возможна только кровавая, фигурально выражаясь. Эти "академики" приросли задним местом к дарованному властями комфорту, взять за грудки власть, кишка тонка, вот и испражняют одно блудословие. Очень не хватает в этой честной компании профессора Михайла Поплавского. Не удивляйтесь, Мишка отличается от мэтров лишь более тщательной обкатанностью шариков в черепной коробке. Этот клоун сейчас на сцене "Украины", а клоун Скуратовский начинал свой цирковой путь, разгуливая по Москве-матушке в белогвардейском облачении. Там номер у "русского националиста" не удался. В Украине, оказывается, дураков поболее.
    ***** 14 июня, 17:49
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 11 июня, 09:50 Декабристы (что мы по истории учили)! Хоть и далеки от народа (единственное сходство с нашими), но чистота помыслов, самоотверженность ради отчизны... Нашим, видимо, подходит по - украински называться "грудняшками". Еще раз перечитал и диву даюсь - какая глубокая и всеобъемлющая критика (безусловно, справедливая) и какая абсолютная беспомощность в практических предложениях! Все предложения - бред. Неясно ничего - ни что, ни кто, ни как.. Убогая попытка называться элитой и "рулить". И, конечно же, молчат, как партизаны. Я злой потому, что, не подняв образование, останемся быдлом, столь милым власти, а не подняв прикладную науку, не поднимем страну. Но КАК - НИКТО не говорит.
    Брасид 14 июня, 08:31
    Браво! Нельзя не согласиться с Вами. Могу лишь добавит, что в предложениях этой группы сквозит боязнь ответственности. Они лишь призывают других что-то делать.
    Критику и Брасиду 14 июня, 17:53
    Потомкам большевизма (вам) мораль недоступна. Вам "Неясно ничего - ни что, ни кто, ни как." Вы сильны в практике, особенно по части кого-то оклеветать, ярлык повесить, в духе "товарищей" с партсобрания.
    Критик 3 14 июня, 19:16
    Неизвестному комментатору. В КПСС не состоял, степени и награды честно заслужил. Занимался и занимаюсь инновационной деятельностью, что дает мне право и ее основные принципы (в условия Украины) исповедовать, и бессмысленность критиковать. Увы, на этом форуме я пока в такой ипостаси один. Мне ясно, кто, что и как. Только НИКОМУ НЕ НУЖНО.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Холодний 10 июня, 18:25 "Найнебезпечніший продукт такої системи — людина без цінностей. Її мораль — подвійні стандарти в особистому, суспільному і державному житті. Теперішній стан країни є значною мірою наслідком діяльності цього цинічного типу людини". ХТО Б ГОВОРИВ ПРО ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ, ЯК ІВАН ДЗЮБА? Спочатку "дон-жуан" ходив наліво від дружини. КГБ й скористався схильністю до зрадництва. Наступна зрада була товаришів по дисидентству і себе самого. Цей тихесенький академік продуктивно розмірковує нині про "людину цинічного типу", певно, роздивлячи себе у дзеркалі. В українців є прислів"я: "ЧИЯ Б КОРОВА МИЧАЛА, А ТВОЯ Б, ІВАНЕ, МОВЧАЛА"
    Товарищ Холодный 14 июня, 18:01
    Ваш вождь, как многие подозревают и пишут в интернете, вроде бы сифилисом страдал, а его верные бойцы из КГБ, конечно же образцы морали Сколько невинных людей было замучено ими в застенках?. Но для вас они по-прежнему в авторитете и вы им доверяете беспрекословно. Или все еще боитесь?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.65
EUR 28.65