Профілізація чи дебілізація?

Оксана Онищенко 5 липня 2013, 18:40
школа

Читайте також

Міносвіти оприлюднило проект нової Концепції профільної освіти у старшій школі. Відтепер учні 10–11 класів не зобов'язані вивчати всі предмети. Вони будуть звільнені від вивчення тих дисциплін, які вважатимуть непотрібними у майбутньому. Обов'язковими залишаться тільки шість предметів: математика, історія (України і всесвітня), українська мова і література, фізкультура, іноземна та інтегрований курс природознавства (хімія, біологія, фізика). Та й то в невеликому обсязі — по три уроки на тиждень кожен.

"На українські школи чекає революція!" — радісно рекламують реформу її прибічники. "Контрреволюція!" — лякають опоненти. Кого тепер випускатиме наша старша школа — недоучок чи  майбутніх висококласних фахівців?

Профільне навчання дає старшокласникові можливість обирати індивідуальну освітню траєкторію залежно від своїх здібностей і  планів на майбутню професію. "Технарі" зможуть зосередитися на вивченні математики і фізики, а "лірики" — на літературі і мові. Час на таке "заглиблення" з'явиться завдяки тому, що від деяких "непотрібних" для обраного фаху предметів можна відмовитися. Великим плюсом профільної школи є також те, що вона забезпечує наступність між середньою та вищою освітою, а отже — сприяє підвищенню якості останньої.

Розуміння того, що старша школа повинна бути тільки профільною, є в кожній країні. Розподіл предметів на обов'язкові і за вибором — також загальноприйнята практика. 

Відмінності стосуються того, скільки років триває навчання в цій школі (у більшості країн — три-чотири роки) і того, наскільки вільні учні у виборі навчальних дисциплін. Кількість обов'язкових  предметів коливається приблизно від трьох до десяти.

Деякі країни (наприклад Франція) з трьох років профільної школи виділяють перший рік на обов'язкове вивчення всіх базових  предметів (як у 9 класі) і професійне самовизначення. Лише потім, в 11–12 (за нашою класифікацією) класах школярі вільніше обирають предмети.

Не залишилася осторонь сучасних віянь і Україна. "Планируем, что уже в 2018 году 10-е и 11-е классы станут профильными, и дети смогут выбирать предметы, которые им помогут в будущей профессии", — сказав у інтерв'ю газеті "Вести" директор департаменту загальної середньої і дошкільної освіти  МОНУ Олег Єресько. 

Можливо, чиновник забув, що профільна старша школа в нас є й сьогодні. І в ній використовуються розроблені й затверджені міністерством навчальні плани для різних профілів. Складені вони на основі напрацювань попередників Дмитра Табачника, складених ще для  12-річної школи. Орієнтована на 12-річку і нині чинна Концепція профільної старшої школи, ухвалена ще 2009 р. До речі, у проекті нової Концепції, оприлюдненому МОН, є цілі абзаци, списані новими реформаторами у попередників. Та тільки посилання на концепцію-2009 немає.

Як випливає з проекту нової концепції, ми обрали досить демократичний шлях побудови профільної школи — лише  шість обов'язкових для всіх предметів. На кожен з них у розкладі буде виділено по три уроки на тиждень. А далі все залежить від побажань учнів. 

Вони мають обрати один предмет з невеликого списку (так званий обов'язково-вибірковий предмет). Така собі своєрідна демократія у рамках диктатури. Вибір невеликий: здоров'я, технології (трудове навчання), мистецтво, прикладна економіка / основи податкових знань / фінансова грамотність / підприємництво. Як зазначено в проекті концепції, ці предмети вводяться "з метою загального розвитку учнів". Дивне у нас все-таки уявлення про розвиток. Чому в цьому списку немає, наприклад, предметів "світова література" чи "право"?

Крім цього, старшокласник може обрати один або два профільні предмети. Це, до речі, не так вже й багато. У Концепції 2009 року, наприклад, таких предметів більше —два-три. На кожен виділяється по п'ять уроків на тиждень. З чого ж будуть вибирати старшокласники? Це ті предмети, які зараз вивчаються у школі в обов'язковому порядку (географія, хімія, фізика, ІКТ, історія та право, світова література тощо). Всього —15.

Посилювати і поглиблювати профільний предмет будуть спецкурси. 

Цікава деталь — предмет "захист Вітчизни" тепер є спецкурсом. Сумуйте, шкільні "воєнруки" і медсестри. Не примусите тепер хлопців ходити строєм і розбирати автомат, а дівчаток — вчитися бинтувати рани і надавати першу допомогу. 

Усі інші уроки можуть бути витрачені на факультативи, гуртки, індивідуальні заняття, курси, вивчення російської, другої іноземної тощо.

Розклад на тиждень у десятому чи одинадцятому класі матиме такий вигляд  (див. схему).

Що принесе нам нововведення? Найбільше сумнівів викликає ідея вивчати в обов'язковому порядку лише шість предметів (зараз у 10–11 класах їх значно більше). Навіть у європейських країнах, де така практика є досить популярною, з цього приводу ведуться дискусії. 

З одного боку, профільне навчання розвиває здібності, забезпечує індивідуальний підхід, полегшує вступ до  ВНЗ, рятує від перевантаження. І це чудово. З іншого — звужує можливості вибору, нав'язує те, що здається цікавим і важливим для батьків. Адже якщо дитина вправно рахує — це не означає, що вона буде математиком. А якщо не вміє розв'язувати задачі — майбутнім філологом. 

Уявімо ситуацію — учень обрав гуманітарний профіль, вивчає мови і літературу, аж раптом в 11 класі зрозумів, що хоче бути лікарем. Отже — потрібні хімія і біологія. А школа однопрофільна  гуманітарна. Доведеться вивчати їх з репетиторами, паралельно мордуючи себе у школі поглибленим вивченням непотрібних тепер профільних предметів. 

Взагалі вираз "потрібний—непотрібний", "обов'язковий—необов'язковий" стосовно основ наук трохи коробить. Завдання школи — не лише підготувати до майбутнього фаху, а й розвинути школяра. Всебічно і гармонійно, як казали у радянській школі. Якщо ми хочемо бачити випускника профільної школи інтелектуалом, ерудитом — чи правильно буде звільняти його від вивчення окремих наук? Чи потрібні нам філологи, які хрестяться на блискавку, і фізики, які нічого не читають, окрім формул? 

Автори проекту концепції, очевидно, сподіваються на те, що вивченого в 9 класі буде достатньо молодим людям для того, аби вважатися освіченими. В принципі, так і робиться в інших країнах. Програми для 9 класу там будуються так, щоб дев'ятикласники закінчили вивчення основ усіх наук. Після того можна або здобувати професійно-технічну освіту, або йти до профільної школи, готуючись вступати в інститут.

Ми нібито також пішли цим шляхом. І навіть нещодавно затвердили нові програми для 5–9 класів. Але реальність далека від мрій. Згадаймо, скільки критикували небайдужі фахівці нові програми із зарубіжної літератури, інформатики, біології. Порушення логіки у компонуванні матеріалу, неузгодженість із суміжними предметами, механічний перенос складних тем із 10 та 11 класу у 9-й без урахування вікових особливостей, урізання важливих здобутків старих програм… Наскільки міцним фундаментом знань стануть такі програми? Час покаже. 

Поки що абсолютно очевидно, що європейська мрія створення  суспільства знань  страшенно далека від української школи. Остання знаходиться у кризовому стані, у ній немає культу знань. Тому як  скористаються свободою вибору ті, хто не дуже прагне вчитися, — також цікаве запитання. Тим більше що проект концепції передбачає можливість відмовитися від профілізації — обрати так званий "універсальний профіль". Якщо не хочеш вчитися — зі списку профільних предметів можеш обрати, наприклад, фізкультуру, із спецкурсів — захист Вітчизни, з обов'язково-вибіркових — здоров'я. Яке привілля для тих, хто просто протирає  штани у школі!

"Якщо ми запитаємо в учнів, чи хочуть вони вивчати хімію, біологію, читати класичні твори на уроках світової літератури, здогадуєтеся, що відповість більшість? Менше вивчаєш — менше домашніх завдань, отже, більше вільного часу. Якщо через 20–30 років віддати на вибір усі предмети, то отримаємо сильних людей, які головою тільки їдять", — читаю на одному з форумів.

Окреме важливе питання — хто визначатиме профіль навчання в конкретному класі чи школі. Як випливає з проекту концепції — сам учень. А в додатку до проекту зазначено : "з 4 запропонованих "обов'язково-вибіркових" предметів навчальний заклад обирає (курсив автора.О.О.)два: 1 — в 10 класі та 1 — в 11". 

У дослідженні Центру освітнього моніторингу (ЦОМ), розміщеному на сайті організації, зазначено: "Це зовсім не другорядний момент, адже йдеться про суттєве зменшення впливу на визначення змісту навчання з боку тих, хто навчається, і навпаки — збільшення такого впливу з боку тих, хто навчає". 

Але не лише учні, а й навчальні заклади також не зовсім вільні у своїх рішеннях щодо визначення, за якими профілями організовувати навчання. Тарас Фініков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики, підкреслює: "Цей документ (проект концепції.  — О.О.) вводить майбутнє профільне навчання у дуже щільно регламентоване русло. Це фактично залишає місцевим органам управління освітою, а особливо школам, лише можливість вибирати між кількома заздалегідь визначеними варіантами, а не створювати і конструювати щось своє. Тобто цей документ, який насправді не є поганим, привносить у вітчизняну освітню систему багато сучасного і правильного, є класичним вираженням прагнення все придумати нагорі, не довіряючи тим, хто внизу, при цьому максимально регламентувати дії низового учасника. Це класична реалізація централізованого мислення керівників нашої освіти, тоді як світ сьогодні робить ставку зовсім на інше — на ініціативу школи, її вчителів, учнів, систему їхніх комунікацій з місцевою спільнотою, батьками, іншими зацікавленими учасниками".

У проекті концепції зазначено, що одним із принципів  організації профільного навчання є так званий принцип соціальної рівноваги, який передбачає узгодження трьох позицій: "можливостей освітніх послуг, запитів ринку праці і соціальних очікувань випускників школи". Цей пункт може стати паличкою-рятівницею для шкіл, якщо вони захочуть відмовити школяреві у вивченні того чи іншого профільного предмета або спецкурсу. А також кайданами для навчальних закладів, які мріяли про певний профіль, але не отримали дозволу на його реалізацію. 

Тема окремої розмови — можливості школи щодо організації профільного навчання. Для цього потрібні немалі кошти. Сучасні засоби навчання, приміщення для поділу на групи (якщо школа багатопрофільна), оплата праці вчителів, які ведуть предмети за вибором та спецкурси в додаткових групах (адже часто необов'язкові предмети фінансуються з місцевих бюджетів). Буде гострою і кадрова проблема. Для викладання  профільних предметів потрібні не просто вчителі, а висококласні спеціалісти, здатні постійно працювати над собою, бути в курсі наукових досягнень у своїй  галузі, фахово розвиватися. Будьмо реалістами — у наших школах таких знайдеться небагато.

У проекті концепції багато говориться про те, що педагоги профільних класів "винні" школі і учням . А от про те, що винні їм чиновники, сказано мало: організувати курси підвищення кваліфікації.

Павло Полянський, голова правління ЦОМ, підкреслює: "У Європейському Союзі немає дворічної старшої профільної школи. Ініціатори чергової редакції концепції профільного навчання у старшій школі мали б представити документ, з якого б стало зрозуміло, як педагоги мусять досягти в умовах дворічного навчання — за відсутності сучасного лабораторного обладнання, при збереженні теперішніх умов оплати вчительської праці — результатів, не гірших за ті, яких у Європі з її стандартами досягають в умовах 3–4-річної старшої школи". 

З проекту концепції також незрозуміло, яким буде зв'язок профільної школи з вищими навчальними закладами. У багатьох країнах результати навчання за профілем (державна атестація) враховуються як вступні іспити. Це логічно й розумно. Але, знаючи вітчизняні реалії, можна тільки уявити, скільки корупційних схем зможуть на цьому провернути і школи, і ВНЗ. Тому про таку ідею треба терміново забути і не згадувати в жодному документі.

Нова концепція профільної освіти ще обговорюється. Але Держстандарт базової і повної загальної середньої освіти, з якого взято всі основні положення проекту, вже затверджено. Тому зрозуміло: хоч би яким було обговорення — посутніх змін до концепції профільної освіти внесено не буде. Як кажуть, пізно пити боржомі… Громадськості треба було думати про профільне навчання раніше. Хоча й не факт, що це істотно змінило б ситуацію.

Наприклад, у Росії затвердження Держстандарту з подібними до українських ідеями викликало шалений спротив громадськості й бурхливі дискусії. Спочатку, за прикладом США, російським школярам пропонували вивчати лише три обов'язкові предмети, з яких один — фізкультура. "Ми вирощуємо накачаних дебілів!"— гарячкували небайдужі. Під відкритим листом до влади, складеним учителем словесності Сергієм Волковим, підписалося понад 20 тис. людей. В.Путіну (тоді прем'єру) довелося повернути документ на доопрацювання у Міносвіти РФ. 

Удосконалений Держстандарт став трохи кращим (шість обов'язкових предметів), але так само викликав дискусії. Якість освіти і так низька, а вільний вибір предметів іще більше її знизить — аргументували опоненти. Однак цей документ таки було затверджено в міністерстві за дорученням того ж таки Путіна прямо в день його інавгурації. "По-тихому", замість осені, як обіцялося раніше, — у травні. А в цей час наївна громадськість готувала правки і пропозиції. 

Тут, звичайно, владу Росії, відому своєю любов'ю до демократії, можна зрозуміти. Адже під час дискусій про профільну школу було порушено багато інших важливих питань — від долі єдиного державного іспиту (ЕГЭ), процедури ухвалення рішень у міністерстві до можливості більш глибоких і системних реформ галузі. У надрах суперечок визріли й запитання до чиновників — а хто винен у тому, що рівень освіти сьогоднішніх школярів так упав? Де всі були і куди дивилися?

Георгій Бовт у статті "Госстандарт дебилизации", опублікованій у "Газета.ru" наводить приклад. "Один знакомый, известный писатель, самоотверженно отдающий часть своего времени преподаванию в школе, коллекционирует "сигнальные" ответы, свидетельствующие о низком уровне даже не знаний — осведомленности наших школьников. Вот его подборка о Ленине (прочитаешь и сразу поймешь: пора хоронить, никто из молодого поколения уже толком и не поймет, что именно захоронят). "Ленин — это математик. Он все метро сделал". "Он был президентом Ленинграда. После смерти Ленина город был назван Петербург". "Он был строг и кровожаден. Во Вторую мировую он был генералиссимусом Русской армии". "Единственное, что я знаю, Ленин выезжал на дачи. Его сопровождала женщина (не помню фамилию), и он ехал на санях или лошадях". "У него была няня Арина Родионовна". "С помощью революции, проплаченной немцами/фашистами, сверг монархию".

Напевне, українські вчителі могли б також навести багато подібних прикладів.

"В оправдание секвестирования обязательных предметов до штук шести чиновники лепечут нечто невразумительное про разные уровни — глубокий и неглубокий (профільний  і базовий  у нашій Концепції – О.О.). При том что, по сути, ни о каком не то что глубоком, а просто сопоставимом хотя бы со среднесоветским уровнем знаний ни по одному из предметов для нынешних выпускников школ и говорить даже не приходится", —  зауважує  автор названої статті.

Що принесе Україні нова профільна школа, запропонована у проекті Концепції профільної освіти у старшій школі? Профілізацію чи дебілізацію? Як оптиміст  хочу сподіватися на перше. Але як реаліст розумію — дуже багато шансів на друге. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
48 коментарів
  • Валерий 9 января, 20:38 Сейчас в школах пропогандируется культ силы , а не получения в будущем знаний и професии. Школы всеми силами тормозят и запрещают своим ученикам получать первые рабочии професии в учебно производственных комбинатах и центрах трудовой подготовки учащейся полодежи, дескать мы готовим учеников только для вузов ( Днепропетровская область Марганец 10 лицей НВК). При этом забывают, что тольно аттестат зрелости не дает право на первое рабочее место, так как нужна профессия и ученики школ не идут в вузы. И кому нужны орды вупускников школ и вузов ,которые ничего не знают, с липовыми медалями медалистов которые давно надо отменить. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • comador54 8 июля, 19:40 Сталин под атомную бомбу создал МГУ. Ахметов создал футбольный клуб. В обществе нарушен базовый инстинкт самосохранения.Древние говорили- чем крепче забор, тем дружнее соседи.
    Андрій Дяченко 8 июля, 22:35
    Згоден із підтекстом Вашого коменту,але проблема глибша:ми знаходимося на спаді цивілізацій,яка в основі мала парадигму "Натуральної філософії",хоч це вже і було перероблено поколінням Ейнштейна,...Прохорова,,,тощо. Фізікалізація,що захопила покоління Анохіна і Доброхотової,-загальмувала між полюсами дихотомії-струнна парадигма,чи стандартна модель. Прикладні частини фізики розібрали біологи,хіміки...фізіологи,генетики. Вже тут видко елементи паразитизму,але ще більше вражає паразитизм так званого людства на останніх(і вже помітна тенденція насичення) досягненнях фундаментальних наук і їх технологій. А це ознаки КІНЦЯ Історії,про які у свій час(якихось 25 років назад)писав Фукуяма. "Цивилизация-на излете:население в массе своей-кнопкодавы,сути процессов не знающие,этим хвастающие и не понимают,что израсходовав возможности данных технологий-цивилизация измельчает людьми,вымрет от голода".Немає об'єднавчої ідеї не тільки у науці,але і в співжитті народів. Ні у фізиці,ні у хімії,....даного концепту не викладають: а нащо? де воно пригодиться? Варто для "історикіф" прочитати доклад члена-корреспондента РАН и РАМН Константина Владимировича Анохина на Пятой Международной конференции по когнитивной науке. Цитата "«Я бы воспользовался словами Эдварда Уилсона: «Существующая фрагментация знания и вызванный ею хаос в философии — не отражение реального мира, а артефакты нашего образования».Сравнивая науку о мозге с другими областями знания — это как если бы физика не имела развитой теории материи и энергии. Благодаря теории физика делает предсказания, которые подтверждаются через 50 лет после того, как они были выдвинуты. "
    Брасид 9 июля, 12:28
    А не Ломоносов случайно МГУ создал?
    Андрій Дяченко 9 июля, 21:22
    Іронію зрозумів,але краще замість "технічної" суперечки із "істориком",що нічого не додає до осмислення заявленої теми,зайдіть на ресурс http://elementy.ru/lib/431667?context=286336 Дослідження наших північно-східних сусідів.Нас стосується.
    Брасид 10 июля, 19:42
    Спасибо, интересная статья
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Архангельский Ю. 7 июля, 21:25 DoCent-у. Прочёл на одном дыхании по Вашему совету «Иероглифы». Вывод – меняй не меняй толку не будет. «Все мы учились понемногу, чему– нибудь и как-нибудь! Думаю, что это верно и 200 лет назад и теперь. Например, мне недавно задали вопрос: почему Луна бывает полная, а бывает - четверть. Я был в тупике и только через пару дней сообразил. Интересно, кто из читателей ЗН сразу ответит на этот несложный? вопрос?
    Брасид 8 июля, 16:42
    Академик Виталий Гинзбург в свое время придумал простой тест. "Спросите у знакомых о причинах смены времен года. Я неоднократно применял этот тест и убедился, что многие люди даже с высшим образованием вообще не имеют ответа .... .... Как же можно назвать культурным человека, не знающего ответа на подобные вопросы, не знакомого с окружающим миром, с полным отсутствием представления о строении атома и Вселенной, о механизме наследственности и т.п.? Абсолютная безграмотность в области естествознания не смущает: «Ах, у меня нет способностей к математике!» При чем здесь математика? Это же научные азы! Когда наука ослабла, на ее место пришли шарлатаны всех мастей. Как говорится, свято место пусто не бывает. Лженаука перешла в наступление."
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Александр 7 июля, 16:49 Мнение родителя. Смотрите, в школе процентов 60. т.н. середняков, не отличников или ярко выраженных лентяев, которые и к выпуску не могут определиться со своими способностями. А тут к 9-му классу от них дяди требуют определиться с выбором гуманитария или физика. Для тех, кто определился со своими способностями имеються физ-мат. школы, учебные заведения других профилей. Оставьте 60% учеников обычную политехническую школу с полным набором предметов. Такая специализация поможет только небольшому числу способных ребят,которые могут заниматься любимыми предметами дополнительно или поступить в спеицализированные школы. Ранняя специализация помогает только когда имеется квалифицированная профориентация, помощь со стороны родителей, когда они могут рассмотреть способности в ребенке, да и наличие таких способностей в детях. А если этого нет, тогда - обычное среднее образование в общеобразовательной школе, конечно, желательно, качественное. В застой дети из обычних школ поступали и в МГУ на истфак, и в МФТИ, и в школу-студию МХАТ и т.п.
    За наукові досягення 7 июля, 18:15
    Академик Колмогоров в университете не мог определиться, чем ему хочется заниматься - математикой или историей. Только после первого научного доклада понял. Эти разговоры о "профориентациях" и "ранних специализациях" - дурно пахнущее шарлатанство. Здесь в основе присутствует порочная мысль о том, что классическая школа даёт некие профессиональные знания. Отсюда начинается дурная дискуссия: мало ли знаний у предмета "биология" сравнительно с биологическим факультетом или нужно ли преподавать интегралы Римана с 10-го класса школьнику, который не будет поступать на мехмат. Начинается цепь дурных вопросов: А если будет, то нужно? а может поделить тех, кто будет и не будет и преподавать тем, кто будет?.. И не преподавать, тем кто будет лишние предметы? А сколько этих лишних предметов? И так до полного развала школы.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Занятно 7 июля, 00:11 Здесь может представлять интерес только одни вопрос: откуда этот "реформаторский" зуд? Предыдущие "реформы" можно было объяснить личностями министров. Кремень и Николаенко - село в анамнезе, техникумное образование, комплекс ущербности и "еврореформирование" как его психологическая компенсация. Но почему это продолжается? Я думаю, украинским интеллектуалам нужно заниматься не дискуссиями о "путях реформирования (рехвормирования)", а прежде всего задаться вопросом - откуда появляются эти "реформаторские усилия"? Где источник этого иррационального чиновничьего зуда?
    Андрій Дяченко 7 июля, 18:36
    Мені здається,що ви знаєте відповідь на своє питання-про закон про референдум чули?Як може неосвічене населення,із профільно-фізкультгуманітарного ліцею вірно оцініти питання,винесене владою на РЕФерендум? Владі не потрібно гармонійно освічене населення. ЇЙ потрібні "спеціалісти" яким на вуха можна не тільки локшину розвішувати,а Ще й по них їздити. Маючи освіту люди,не дай Боже,ще прочитають "дисертацію із т.з. економіки,ще й осміють.
    (ник) 10 июля, 01:14
    Ай да посмешил: "Як може неосвічене населення,із профільно-фізкультгуманітарного ліцею вірно оцініти питання,винесене владою на РЕФерендум". Спасибо, братишка!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Алексей 6 июля, 21:05 Я уже писал, что, по-моему, специализация неверно понята. Я считаю, что в 18 лет человек должен иметь не только абстрактные знания, но и профессию. То есть в школе надо бы учить 8 лет, а потом по выбору 3-4 года (один-полтора года - усеченно школьные предметы) - техникум, училище (медицинское, культуры и т.д.), пту, физические, биологические, математические гуманитарные лицеи и т.д. Поступление по конкурсу, вступительные экзамены. С получением профессии (техник, рабочий, фельдшер, учитель младших классов, лаборант и т.д.) . А после этого, кто хочет, вуз. Более осознанно, чем сейчас. Снова по конкурсу. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • лукоморец 6 июля, 21:02 вы без параллелей с Россией и шагу не ступите! У ублюдочное государство! Жлобский пипл, думающий только тогда, когда нужно урвать у ближнего. Жлобы депутаты, жлобские чиновники, менты-первые бандюки, чиновники - первые воры, учителя-марионетки. И над всем этим гарант - Жлоб из замашками зека. Врадиевскую пилюлю проглотили , не подавились. Какие реформы ? После ваших реформ все станет во много раз хуже! Ну хотя бы одну назвите порядочную ? А некоторые уже с жаром обсуждают ... Да кому нужны ваши обсуждения !!! Разве что бехунам из газет. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • -*- 6 июля, 18:13 Вздор. Нет никаких объективных препятствий тому, чтобы усиленно изучать и литературу, и историю, и математику, и физику, и биологию, и химию, и географию. Школа затем и нужна, чтобы дать знания, без которых на тебя в приличном обществе будут смотреть как на дебила. Хватит уже стараться уместить в школьных программах теории вероятностей, релятивистские механики и все на свете на скорую руку, которые вуз все равно будет преподавать будущим студентам обстоятельно.
    Брасид 7 июля, 11:15
    А что сложного в теории вероятностей? И не всем это будут преподавать. Но дать основы научного мировоззрения и критического мышления школа обязана. Чтоб дети не пополняли ряды сектантов и больным ПГМ хотя бы.
    За наукові досягення 7 июля, 11:53
    Я думаю, всё это идёт от дурной концепции. Что такое была гимназия при царе? Древние языки, т.ч. церковно-славянский, логика, геометрия, классическая литература. (И в университет пожалуйте). Реальное училище - математика, немецкий язык, точные науки. И в технологический институт. Ясно просматривается цель - привитие особой культуры и культуры мышления. Отсюда интеллигентные люди, отсюда старый инженерный корпус. А какая концепция сейчас? "Общество знаний". Что это? В голове у сумщинского парубка Кременя, замороченного марксистско-ленинской философией в КГУ, входят в резонанс хрущёвские "вытеснения физического труда умственным" с бэлловскими "постиндустриализмами" и рекламой тампксов. Под получившуюся постмодерновую дурню и "реформируется" школа. Примерно так.
    Брасид 7 июля, 14:49
    Сравните уровень промышленности при царе и ныне. Сравните уровень техники. И сравните число людей, которые должны с этой техникой работать тогда и сейчас.
    Историк 7 июля, 15:05
    Да, при царе техническое отставание было ужасающим. На все 100-миллионное крестьянство не было даже одного телевизора. В 1913 году в России не было ни одного смартфона. Даже в столице, Петербурге, не было ни одного персонального компьютера. Но уже через год после начала 1-й пятилетки смартфоны стали массово поступать на село. К 1935 году практически вся страна была покрыта мачтами мобильной связи.
    Брасид 7 июля, 15:35
    Про смартфоны зачем придумали? Видать для историка вся техника - это смартфоны. А вот сравнить размеры городов, коммуникаций, число мостов, дорог, тоннелей, плотин, самолетов, станков, доменных печей, электростанций и т.п. - не хватает образования.
    Историк 7 июля, 15:54
    Да, не хватает мне образования, чтобы вывести зависимость продолжительности образования в учебных годах от числа туннелей в штуках. Это только у продукта советской технической школы получится. "Если "туннелей и домен" стало больше, то число предметов в старшей школе должно стать меньше". Похоже, мы готовы к постмодерну больше, чем можно было бы подумать. :)
    Брасид 8 июля, 16:29
    Если тоннелей и домен стало больше, если стали больше и сложнее города и техника - то нужно и технических специалистов куда больше чем при царе. И сравнивать с царскими временами просто нелепо. Похоже гуманитарии оторвались от реальности и ушли в фантазии
    Историк 8 июля, 20:03
    Забавно то, что один "царский" инженер стоил от 10 советских ускоренной подготовки до бесконечности (это когда любое их количество не могло решить поставленную задачу). Это неоднократно доказывалось на практике. Слабой стороной советского образования было то, что граница между средним и высшим техническим (и не только техническим) образованием размыли, а подготовку специалистов высшей квалификации (исследовательский университет) прекратили. А здесь как в морских сражениях - бой ведут корабли высшего класса; 10 лёгких крейсеров линкора не заменят. Так что царские времена или советские или независимские, а готовить специалистов надо качественно.
    Брасид 8 июля, 23:15
    Не знаю о какой практике вы говорите что там кто доказывал. Но могу вам сказать что можно с легкостью доказать обратное. Привести пример Анторова О.К. Янгеля М.К., Келдыша М.В. Ландау Л.Д. и многих других. Специалистов готовили качественно тогда, когда они были нужны. И будут готовить, если понадобится. В СССР и при НИИ готовили студентов физтеха, еще во времена П.Л. Капицы.
    Историк 9 июля, 00:29
    Все названные были продуктами старой школы, что несложно заметить по их биографиями. Но главное, что "тогда" обеспечивался высокий уровень подготовки инженера - выпускника вуза. Не в порядке исключения, а как общее правило. А при СССР, чем дальше, тем больше, стали гнать "дипломированных специалистов"... да вы и сами знаете, чего стоил вузовский синий диплом. Не на много дороже, чем сейчас. Не просто инженер стал техническим клерком. Подготовка инженеров была замещена подготовкой технических клерков.
    Брасид 9 июля, 10:33
    Все перечисленные родились после 1900 года и учились уже при советах. В СССР уважения к инженеру не было, в последние десятилетия, так как Партия решила опереться на пролетариат. И дело тут не в подготовке кадров, а в идеологии и ошибках управления.
    Историк 9 июля, 11:54
    Все перечисленные учились до вузовской реформы 1930-го года. (Вы, наверное, представляете так: после выстрела "Авроры" вузы волшебным образом поменяли свою природу. Нет, они её меняли постепенно, рубежным там был 1930-й год). "Опора на пролетариат" - идеологический фантом. А действовавшие учебные планы и разделение сферы науки и образования на две отдельные структуры (НИИ и вузы) - реальность.
    Брасид 9 июля, 12:27
    Вы наверное представляет что в 30-м году поменялись все преподаватели? НИИ объективно стали нужны во время индустриализации. Какой ВУЗ способен заменить ЦАГИ, ВИАМ, УФТИ и т.п. ? У них просто нет ни площадей, ни оборудования. Падения уровня подготовки инженеров тоже не было - СССР производил высокотехнологичную продукцию мирового уровня. Были перекосы в оборонку, личные предпочтения политиков и т.п. Но - самолеты производили, двигатели, подводные лодки, ракеты и спутники.
    Историк 9 июля, 17:51
    Я вам скажу какой вуз - это общеизвестно. Московское высшее техническое училище. Именно его лаборатории были преобразованы в ЦАГИ и ВИАМ. Путём расчленения МВТУ были созданы все ведущие потом НИИ и технические вузы Москвы. Точно так же в Киеве и Харькове в 1930 г. этот манёвр провели с Технологическими институтами и т.д. Получившиеся вузы-карлики, лишённые научных подразделений и фундаментальных лабораторий, и стали инкубаторами для инженеров нового профиля - технически подкованных клерков. К 1980-м гг. уже не было того плинтуса, выше которого был бы авторитет инженера в обществе позднего СССР.
    -*- 7 июля, 14:02
    Нет, ничего сложного в теории вероятностей я не вижу, но у меня есть сомнение, что из огрызка курса, существенно полагающегося на хорошее понимание других, дети получат понимание и интуицию. Хорошо, вы без проблем вырежете из стандартного курса по теории вероятностей борелевы множества и интеграл Лебега, но среди зависимостей курса останутся комбинаторика и теория множеств, которые и сейчас читаются из рук вон плохо в школах. Без понимания пределов и действительных чисел (уверен на 100%, что эти темы читают понятно только в физ-мат лицеях или в школах с университетскими преподавателями) закон больших чисел и центральная предельная теорема из курса тоже выпадают. Без сомнения, внедрение огрызка этого курса в школьную программу было бы очень актуальным, если бы школьники переваривали существующую программу без проблем. Попросите у первого встречного первокурскника в вашем вузе сформулировать аксиомы эвклидовой планиметрии или объяснить суть доказательств по индукции -- неужели ответом будет внятная речь?
    Брасид 7 июля, 14:54
    Согласен, но проблема низкого уровня школьников не только в организации курса образования. Тут и низкая мотивация и низкий уровень учителей.
    Историк 7 июля, 15:11
    Хороший пример тех людей, которые задачей школы видят "напихивание" голов школьников механической суммой информации. Сейчас от себя добавлю, что ни один старшеклассник не воспроизведёт периодизацию истории Древней Месопотамии и не сможет пояснить принципы внешней и внутренней критики источников. Что конечно же совершенно возмутительно.
    -*- 7 июля, 16:05
    Историк Сегодня, 15:11 Хороший пример тех людей, которые задачей школы видят "напихивание" голов школьников механической суммой информации. Сейчас от себя добавлю, что ни один старшеклассник не воспроизведёт периодизацию истории Древней Месопотамии и не сможет пояснить принципы внешней и внутренней критики источников. Что конечно же совершенно возмутительно.
    Хороший пример тех людей, которые называют себя историками, а на деле даже читать не умеют. Осильте оба моих комментария и убедитесь, что я несколько раз явно высказался против раздувания программмы, например, по математике и физике.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Irin 6 июля, 15:47 Самое интересное, я бы с удовольствием поддержала эту реформу - когда я училась в лицее (в нач.90-х), у меня были профильные языки, литературы и истории. И я жалею только, что запустила там химию с биологией и геометрию, к-е любила и прекрасно знала после 8 классов. А незнание мое алгебры и физики (ФИ мальчиков, у к-х списывала их все годы до лицея как сейчас помню) мне абсолютно никак не аукнулось ни в Шевченко, ни на какой-то из работ. Так что я - за специализацию. И я тоже не знаю скорости света. И даже просто что такое интеграл, не говоря про то, что с ним делать. Кстати, мне не стыдно, и у меня не возникает желания ни у кого спрашивать "как вы можете жить, если вы не читали Канта, не видели полотен Бэкона и считаете Пруста занудством?" - знаю, что нормально живут. Вот и я нормально и очень наполнено живу без знания скорости света и интеграла. Но меня больше смущает другой вопрос: а кто будет читать моему сыну углубленно те предметы, к-е выберет он? Кто из блестяще знающих биологию пойдет в школу? За их з/п? А ко времени его ученичества моих учителей просто не будет. Дай бог им здоровья, конечно, но я реалист. И, думаю, важнее было бы не отмывать бабло на новые специализированные учебники, методички и контурные карты, а заняться реформированием размеров оплаты труда учителей и повышением престижа их труда.Без этого - это очередная ерунда. Боюсь, что выйдет так же, как у той грязной дряни, к-я уже гробит медицину реформой.
    Андрій Дяченко 7 июля, 18:09
    Навіщо сліпому окуляри? Я би на вашому місці недоліками на хвалився. Стосовно " незнание мое алгебры и физики (ФИ мальчиков, у к-х списывала их все годы до лицея как сейчас помню) мне абсолютно никак не аукнулось" ще не означає,що дійсно не аукнулось: якби не аукнулось, Україна не мала б таких Бондаренків, Германів і Проффесорів-не мала б такого неосвіченого суспільства,кожна частина якого не розуміє іншу(і не тільки в чуттєвому розумінні). Таке суспільство-це пласти(чи материки ментальності),які якщо й дотикаються одне до одного,то з катастрофічними наслідками,як для родин,так і для спільноти в цілому. ДО речі,а де знайти для "спеціалізованих" робоче місце в Україні,якщо всі виберуть фізкультуру,чи історію? Чи ви уявляєте країну із одних юристів,чи спортсменів? Де їм роботу знайти? На мітінгах Тітушками продаватися? Нездатність працювати над математикою,чи фізикою-це не тільки нездатність до даних наук(за рейтингом складности-найінтелектуальних наук,як вважають Японці,які за данним рейтингом мають шкалу оплати),але - ще й здатність до вольових зусиль,це характеристкика,перепрошую за тавтологію,-характеру. І,наостанок: у нас вже школи працюють за профілями. На цьому я заробляю,але радості від того не маю. Є знайомі дітки,які для здачі ЗНО,повинні наймати репетирів з математики і фізики,бо їх школа"історична" за профілем. Таким дітям приходиться їхати у сусідній населений пункт,де є нормальний курс точних дисциплін,або платити за додаткові заняття. А якщо у батьків грошей катма? Видатні філософи світу обовязково вивчали точні науки,в тому,чи іншому обсязі,тому вони видатні-від Аристотеля до Канта.Тільки не згадуйте тут мені недоучку Леніна. p.s. не приводьте приклад США: американці скуповують кращих технарів, хіміків,фізиків... Погляньте на чому живе країна-на продажу не сировини,а на продажі і скупці патентів,технологій тощо... А ми китайців будемо запрошувати будувати мости...Тьфу,тьфу... До речі,а хто буде читати інтегральні курси фізики,хімії,біології? Це різні за принципами побудови моделей і мислення дисціпліни-Пушкін?Чи хтось із філол(ухів)огів?
    irin 20 июля, 15:35
    1. Навіть, якщо моя дитина не захоче вибрати фізкультуру - я будь-що умовлю її це зробити - бо це - перший і ГОЛОВНИЙ ПРЕДМЕТ. До речі, а чому не запросити китайців, якщо вони краще на чомусь знаються? Звичайно, добре б виховати своїх. Але хто виховуватиме? Немає кому. та йтих, кого виховали за відсутності ліфта вгору за обраним шляхом в цій країні полишать її - і правильно зробліть - треба робити те, що можешь там, де це можна робити. 2. Я не є видатним філософом світу. У мене ніколи не було бажання стати видатним ХХ. і повторю: не варто вимагати від усіх однакового рівня знання всіх дисциплін. Не буду вишукувати ПІБ людей-аналогів Шерлока Хомса (який знав скільки там- 3-4 предмети, про решту не мав ніяких знань - це, звісно, шаржовано))) - але такий тип людей є. Їх багато й серед великих. Та й проблема ж не в тому, що політик пише з помилками.... він так само й мислить, і будує те, що будує, виходячи з парадигм навіть не минулого століття - це біда. 3. Але, перепрошую, навіщо діткам здавати ЗНО з фізики, якщо вони йшли до школи з історичним профілем? Вони в останньому класі вирішили стати не істориками, а математиками? Буває, помилися -але тоді - нехай платять репетитору. І це не означає, що пагана система спеціалізації. Це Вони помилилися. Знаю людей, які після 1-2 курсу змінювали і спеціалізацію, і ВНЗ - обрали спочатку не те. А хіба це - пагано визнати помилку і виправити її?
    Вася 7 июля, 22:22
    "Кстати, мне не стыдно, и у меня не возникает желания ни у кого спрашивать "как вы можете жить, если вы не читали Канта, не видели полотен Бэкона и считаете Пруста занудством?" - знаю, что нормально живут". И правильно, надо читать украинского поэта А.Чехова и поэзию Анны Ахметовой, станешь проффесором, и будешь жить не просто нормально, а очень хорошо, будешь окружен золотыми унитазами. Да, таких в Украине много, которые ничего не читали, ничего не учили, а живут запредельно нормально. Доколе так будет, никакие "рехвормы" не помогут.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Архангельский Ю. 6 июля, 15:34 Присоединяюсь к Censor-у. Нужны количественные доказательства, а не только общие рассуждения, ссылки на идеальный Запад, который познал «истину в последней инстанции». Можно найти много великих, которые, как Горький, проходили сами «свои университеты», или как Гоголь в Нежинском лицее вместо того, чтобы слушать преподавателя, читал незаметно Шиллера и др. (Вересаев «Гоголь в жизни») Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 23 °C
Курс валют
USD 25.11
EUR 27.99