Рафаель Бірман: "Українським університетам потрібна автономія"

Оксана Онищенко 21 червня 2013, 19:40
Рафаель Бірман

Читайте також

Сперечаючись про те, які реформи потрібні українській вищій освіті, ми часто посилаємося на досвід Європи. А як насправді розвивається європейська вища освіта? Як ми зі своїми проблемами і реформами виглядаємо на її тлі? 

Своїм поглядом на ці питання поділився в інтерв'ю DT.UA професор Рафаель Бірман, керівник проекту "Німецькі європейські студії", що здійснюється університетом ім. Ф. Шиллера (м. Єна, Німеччина) спільно з Національним університетом "Києво-Могилянська академія". 

— В Україні досить багат о молодих людей отримує вищу освіту. Це вважається ледь не обов'язковим. А як у Німеччині?

— У Німеччині набагато менше молодих людей навчається в університетах. І я не впевнений, що поширеність вищої освіти свідчить про її якість. Тут багато залежить і від якості шкільної освіти. Остання у нас дуже розвинена. Ті, хто хоче вступити до університету, навчаються 12–13 років. Є диференціація між різними типами шкіл. Забезпечується профільність навчання. Якість випускних іспитів у школах (а отже, і знань випускників) дуже висока.

— Як відбувається відбір абітурієнтів до університету?

— Цим наші країни дуже різняться. Вищі навчальні заклади Німеччини мають автономію, тому вони повністю контролюють ситуацію з відбором студентів: самі вирішують, скільки місць виділити на навчання за певними програмами і яких студентів узяти. У нас немає єдиних правил вступу.

Один виняток — освіта для майбутніх учителів школи. У кожній землі Німеччини є свої правила вступу за цим напрямом. Оскільки педагоги — державні службовці у спеціальній сфері, то до відбору студентів і організації навчання за цим напрямом пред'являються додаткові вимоги.

Як відбувається відбір? Кожен університет вирішує сам. Є програми, на які низький попит. Тому на них беруть усіх, хто бажає навчатися. Там, де попит вищий, дивляться на оцінки випуску зі школи і беруть тільки найкращих випускників. Деякі виші відбирають студентів за вступними іспитами. Таких програм дуже мало — це переважно творчі спеціальності. Але іноді , хоча й дуже рідко, таке практикується й на інших програмах.

— Ви не боїтеся, що така свобода у відборі студентів відкриває можливості для корупції в університетах?

— Проблема корупції під час вступу пов'язана із загальною проблемою корупції в усій країні. Не можна сказати, що в Німеччині такої проблеми взагалі немає, але вона набагато менша, ніж в Україні. Кожен університет створює прозору процедуру вступу за чіткими, усім відомими правилами. У разі їх порушення абітурієнт може звернутися до керівництва університету або до цивільного суду. І матиме дуже великі шанси бути зарахованим на навчання за судовим рішенням. Незалежність юридичної системи і судів — ефективний спосіб вирішення проблеми корупції під час вступу.

Інша важлива умова боротьби з корупцією — фінансова незалежність університетів. Їм має бути до снаги створити такі умови, щоб їхні викладачі налаштували по-справжньому чесний процес відбору студентів. 

Якщо викладачі мають низьку зарплатню і працюють, окрім університету, ще у трьох-чотирьох місцях — вони не концентруються на навчальному процесі (а отже, й на якості відбору студентів ). І потреба взяти щось від абітурієнтів на вступних іспитах у них набагато більша. Наші викладачі отримують значно вищу зарплатню, ніж українські колеги. 

— Для того, щоб запобігти корупції під час вступу, в Україні запроваджено єдиний незалежний вступний іспит — зовнішнє тестування. Задумувався він спочатку як випускне і водночас вступне випробування. Тепер це лише процедура вступу. Чи є в Німеччині така практика? 

— Питання освіти — справа кожної землі. У школах деяких земель запровадили єдиний центральний випускний іспит. Тепер ми можемо отримати інформацію про якість роботи шкіл. 

Але використовувати для вступу лише результати центрального іспиту—не дуже хороша ідея. Немає сенсу все уніфікувати. Треба дати можливість університетам самим визначитися в цьому питанні і зробити свій наголос у процедурі вступу. Це плюралізм і база для демократії.

Однак, якщо в країні все корумповано, немає незалежної судової системи, немає автономії вишів, тоді такі реформи не мають сенсу. І впровадження єдиного вступного іспиту виправдане.

— Хто зазвичай у Німеччині оплачує навчання студентів?

— Навчання в університетах майже повністю оплачує держава. Ми усвідомлюємо: Німеччина не багата на природні ресурси. Наш єдиний ресурс — освічені люди. І тому інвестуємо в освіту.

— Чи існують у вашій країні стандарти вищої освіти, спільні для всіх університетів? Хто їх розробляє? 

— У Німеччині взагалі дуже висока довіра до університетів. Тому і держава, і суспільство делегують функції контролю над вишами їм самим. У Європі і США популярна думка, що університети самі краще знають, якими мають бути стандарти. Чиновники, котрі сидять у міністерстві, часто не мають достатньо знань для того, аби зробити якісні стандарти: не знають реалій життя вишів, особливостей розвитку освіти і науки. Краще у цьому обізнані самі університети. Саме вони спільно вирішують, як розробляти стандарти вищої освіти. З цією метою у Німеччині створено міжуніверситетську організацію — Конференцію президентів університетів. Вона розробляє рекомендації щодо стандартів вищої освіти і присудження наукових ступенів. Але виші не зобов'язані виконувати її рішення. Кожен сам вирішує, що викладати і як.

Більше того, коли вищий навчальний заклад бере на роботу науковця-викладача, тільки з ним він узгоджує і фіксує в контракті, на чому цей викладач концентруватиме свою роботу і за якими напрямами працюватиме. Такий підхід — вияв принципу свободи в науці та освіті. 

Але, звісно, щоб впровадити якусь нову навчальну програму, треба її акредитувати. Цим займаються приватні акредитаційні агенції, які працюють від імені держави. Вони мають високий авторитет. Хоча, звісно, завжди знаходяться критики, які вважають, що рішення, прийняте агенцією, неправильне. 

— А чим займається міністерство освіти Німеччини? Чи контролює воно діяльність університетів?

— Для мене ваше запитання незвичне. Складається враження, ніби в Україні є якась недовіра до університетів. Чому міністерство має щось контролювати?

У нас є міністерство культури, яке курирує і освіту. Оскільки Німеччина — країна федеративна, окрім загальнодержавного міністерства, є міністерства у кожній землі. Але наше міністерство не контролює. Воно координує роботу навчальних закладів. Виступає з певними ініціативами (необов'язковими для виконання), фінансує програми, дає гранти. 

Міністерства культури кожної землі створили Конференцію міністерств. На цих постійних зустрічах вони вирішують між собою питання розвитку галузі.

Проблеми недовіри до якості діяльності університету вирішуються через незалежну судову систему. У нас бувають випадки, коли студенти подають позов до суду на свій університет і виграють справу. 

— Чи має право вищий навчальний заклад, окрім дипломів державного зразка, видавати власні дипломи про освіту? 

— У нас немає дипломів державного зразка. Кожен університет видає свій власний. За якість освіти, про яку свідчить цей диплом, університет відповідає своєю репутацією. Є рейтинги, складені засобами масової інформації і громадськими організаціями, з яких видно, який навчальний заклад дає якіснішу освіту. Роботодавці також знають, чого вартий той або інший диплом. Є велика конкуренція між університетами, і тому вони самі зацікавлені підвищувати свої стандарти. 

— Які статуси мають університети Німеччини? Чи є серед них "національні" і "дослідницькі"?

— Такого розподілу немає. Проте у нас є вищі навчальні заклади, які готують фахівців із технічних спеціальностей, та університети. І ті, й інші займаються наукою і дають вищу світу. Однак лише університети мають право присуджувати вчені ступені. І це єдина їхня преференція. 

Кілька років тому федеральне міністерство культури виступило з ініціативою створити німецький Гарвард. Держава зголосилася підтримати університети, які можуть вийти на світовий рівень. Було оголошено конкурс на отримання гранта. За його умовами, кожен університет представив свою концепцію розвитку і наукових досліджень. 

Але я неоднозначно ставлюся до цього. Тому що університети, котрі отримали гранти, більше концентруватимуться на наукових дослідженнях і менше коштів витрачатимуть на освіту. Тепер решта університетів мають випускати більше студентів і менше досліджувати самі. На мою думку, краще було б підтримувати окремі програми чи дослідження окремих науковців, аніж цілі університети. 

Взагалі, німецькі вищі навчальні заклади багато і серйозно займаються дослідженнями. Наші викладачі мають невелике навантаження — близько
9 годин на тиждень. Деякі навіть менше. І це створює умови для наукової діяльності. Колеги з України розповідали мені, що тут педагогічне навантаження утричі більше — інколи до
30 годин на тиждень. Із таким режимом роботи наукові дослідження неможливі.

— Чи використовуються на практиці результати університетських наукових досліджень?

— Так, використовуються. Особливо розробки з природничих та технічних наук. Є тісна кооперація між підприємствами й університетами, створюються спільні підприємства. На практиці це відбувається так: університет виконує дослідний проект, по його закінченні створюється підприємство, на якому впроваджується розроблена технологія. Це ж підприємство бере на роботу випускників університету.

Університет міста Єни, в якому я працюю, — хороший приклад для відповіді на ваше запитання. В усьому світі сьогодні відома єнська оптика. Її розробка — наше університетське дослідження. Для втілення ідеї на практиці навколо університету було створено підприємства, які успішно працюють і сьогодні. Для міста Єни це мало значний економічний ефект. Більше того, у ньому постійно зростає кількість населення. Тоді як у інших містах цієї землі чисельність населеність падає. 

— Чому важлива інтернаціоналізація (міжнародна співпраця) університетів? 

— Під інтернаціоналізацією ми розуміємо не лише академічну мобільність між університетами різних країн, а й співпрацю із закордонними підприємствами, організаціями. Якраз зараз Конференція президентів університетів проводить оцінку інтернаціоналізації німецьких університетів. Буде складено звіт, який допоможе вишам усвідомити, що вони вже зробили і що ще можуть зробити у цьому напрямі.

Важливий аспект інтернаціоналізації — запровадження культури привітності до іноземних студентів. Тому що для наших університетів важливо, щоб саме до них приїздили кращі студенти, кращі викладачі з інших країн. 

І ми звертаємо увагу на такі важливі питання:якщо людина з іншої країни хоче навчатися в Німеччині — чи допомагають їй у цьому університет і місцева влада? Чи навпаки — ускладнюють вступ бюрократичними процедурами? Як спрямовані навчальні програми, яка мова викладання? Чи викладання ведеться тільки німецькою, чи достатньо науковців, котрі володіють англійською? Які теми обговорюються — тільки якісь локальні німецькі проблеми чи те, чим цікавляться люди з інших країн? 

Поки що найсприятливіші умови для навчання іноземців створено у США. В американському університеті, де я викладав, на кожному курсі були представники приблизно восьми різних національностей. Ми хочемо, щоб і до Німеччини приїздили навчатися люди з усього світу.

— В Україні для іноземних студентів створено окремі програми, курси. А у ваших університетах іноземні студенти навчаються спільно з німецькими чи окремо? 

— У наших університетах усі студенти сидять в одній аудиторії. Завдяки цьому можуть спілкуватися, обмінюватися ідеями. Більшість предметів, які вони вивчають, читається англійською мовою. Хоча, звісно, є й такі, що викладаються німецькою. 

Ми обговорювали цю проблему з українськими колегами. І я порадив, щоб вони не створювали окремих курсів для іноземців. 

— Окрім організації навчання іноземців, що ще ускладнює інтернаціоналізацію українських університетів?

— Потрібно, щоб ваші професори самі інтернаціоналізувалися. Тобто брали участь у міжнародних дискусіях, конференціях у своїй галузі, публікувалися в міжнародних виданнях і самі читали міжнародну літературу. Й спонукали до цього своїх аспірантів. Я, наприклад, професор кафедри міжнародних відносин. Тому 80% фахових статей, які читаю щотижня, написані не в Німеччині. 

Необхідно, щоб університети запрошували викладачів із інших країн та відправляли за кордон своїх. Аби вони там мали змогу не лише викладати, а й обмінюватися досвідом, дискутувати з колегами. 

Крім того, в університеті має панувати клімат відкритості: всі документи, оголошення, веб-сайт вишу мають публікуватися і англійською, і місцевою мовами. Це дозволить іноземним викладачам та студентам краще орієнтуватися у житті університету.

— Україна вже давно приєдналася до Болонського процесу. Але ми не можемо похвалитися великими успіхами. Що стримує утвердження європейських принципів у нашій освіті? 

— В Україні розпочався процес інтернаціоналізації. Та, оскільки немає університетської автономії, він нерозвинений. Характерна особливість усіх пострадянських країн — патерналістське мислення. Всі чекають, аби їм хтось сказав, що вони мають робити. І дуже мало власної ініціативи розпочати процес реформування. 

Ще одна велика проблема — це, звичайно, корупція. Так само, як в економіці європейські компанії не хочуть співпрацювати з Україною через корупцію, і в освітній сфері українські виші не є привабливими.

Дуже гальмують входження України до єдиного освітнього простору і правила, які встановлює міністерство освіти для університетів. Вони не можуть самі налаштувати своє навчання. І це дуже заважає їм співпрацювати із закордонними партнерами. Наприклад, наш спільний проект із Києво-Могилянською академією "Німецькі європейські студії" дуже важко реалізовується саме з цієї причини. Ми робимо набагато менше, ніж могли б і хотіли.

Наприклад, наразі наша найбільша проблема — заборона перехресного вступу до магістратури. Поки що у цьому напрямі міністерство освіти України нічого не зробило. Тому наш проект обмежується лише студентами одного факультету. Тоді як ми прагнемо залучити якомога більше студентів із різних факультетів. Оскільки ми не можемо оголосити відкритий конкурс для всіх бажаючих, наш вибір дуже обмежений. А від цього потерпає викладання.

Через дуже велике навантаження українських викладачів ми не можемо знайти достатньо хороших спеціалістів для викладання у наших студіях. Вони просто не мають часу.

— Які шляхи розвитку української системи освіти здаються вам пріоритетними?

— Університетам потрібна фінансова й академічна автономія. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
237 коментарів
  • tty 27 июня, 19:59 Каким образом осуществлять реформы, если тут же подзуживаются студенты, вываливают на демонстрации против объединений, а если это происходит на западе Украины, то ещё и политическую подоплёку приплетут. Процесс объединения вузов должен происходить вне зависимости от того, в какой части Украины это происходит. Но препам это невыгодно, особенно тем, кто на пенсии, или без степеней, вот и подзуживают студентов на митинги. Хотя большая часть этих студентов не будет работать по специальности, им нужно лишь наличие диплома. Но сокращать вузы надо. Замкнутый круг. Остаются только жёсткие административные меры. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • tty 27 июня, 19:23 Вот пожалуйста, реформа, объединяют одесский пищевой с сельхозом, это, кстати, разумно и близко по профилю. Но недовольные уже взвыли про бедных студентов, бедных преподавателей и вообще, студентам, оказывается, по их же комментариям, всё равно какой диплом получать, они потом "пристраиваются" не по специальности. Но учиться-то они хотят за гос. счёт, хотя государству они в таком количестве не нужны. И сколько таким студентам и препам не говори, что "В Германии значительно меньше молодых людей учатся в университетах. И я не уверен, что распространенность высшего образования свидетельствует о его качестве.", их это не волнует. Им, с одной стороны, нужен диплом, желательно за гос.счёт и совершенно не важно по какой специальности. А, с другой стороны, изрядное количество препов низкой квалификации боится не найти другое тёпленькое местечко. А при этом автономию хотят все. Но так не бывает, выбирайте, или туча вузов без автономии, или небольшое количество вузов, как в Германии, с автономией. Потому что автономия, например, предполагает, что вуз без ВАКа будет выдавать PhD своего вуза. Естественно, что куча мелких отраслевых вузов не должна обладать такими полномочиями. Поэтому, прежде чем раздавать автономии, сокращайте (объединяйте) вузы, и одновременно сокращайте количество мест, 90% выпускников не должны получать дипломы о ВО. Надеюсь, что объединения и дальше будут продолжаться.
    tty 27 июня, 19:29
    "90% выпускников..." я имею ввиду, что это нонсенс, когда практически все выпускники становятся обладателями дипломов. Лет 25 назад половина после 8 класса уходила в техникумы и ПТУ, а из оставшейся половины не более 70% поступала в вузы, а, может, и менее.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Роман-Брасиду 26 июня, 19:22 +1000. Но, все-таки, "пациент скорее жив, чем мертв", несмотря на все усилия тролликов, проплаченных "журналюг" и шариковых
    Брасид 26 июня, 19:42
    Да конечно, никто не спорит. Но все же интересно, кто стоит за этими троликами?
    Роман 26 июня, 19:52
    Переадресуем этот вопрос журналистам "Зеркала Недели". Можно проявить свой профессионализм. Вот только за это никто не заплатит, а "по голове" получить можно легко...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Брасид 26 июня, 16:19
    Guestnew Сегодня, 13:45 Ментов-садистов готовят к "подвигам" преподаватели-взяточники университетов внутренних дел !!! Так что, ничем они не лучше, много хуже, раз выдают таким дипломы !!!
    Да, эти конторы нужно ликвидировать в первую очередь. Университеты МВД, школы милиции и т.п. как изжившие себя и полностью дискредитированные.
    И академию СБУ тоже 26 июня, 18:45
    http://politrada.com/dossier/persone/id/7098 http://ord-ua.com/2005/03/30/pismo-kursantov-sbu/
    Брасид 26 июня, 19:01
    А гражданских преподавателей хвалят за высокий профессионализм, что интересно. В отличие от своих, в погонах.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • очередной проффесор 26 июня, 12:37 http://oleg-peretyaka.livejournal.com/
    CS 26 июня, 15:00
    Мы эту стенограмму уже неоднократно видели. Ефремову не стоит удивляться, даже как-то искреннего негодования не получается - купил пацан диссер, как раньше покупал прочие цацки. А вот кто ему ЭТО продал, участвовал в публичной продаже, никого и ничего не стесняясь - это другой вопрос, заслуживающий внимания и оценки "целевой аудитории". Декоративный спецсовет с прикормленными профессорами, ярмарочный оппонент - академик НАНУ, с позитивным отзывом и полностью удовлетворённый тем бредом, который услышал в ответ от соискателя. Так что, друзья коллеги, следует признать, что безответственность и коррупция цветут в самой научно-образовательной среде, причём чем выше (ближе к НАНУ, МОНУ, НААНУ, АПНУ и пр.) тем она просто беззастенчивей и масштабней - всем по чину. Не стоит кивать на политиков, ментов и пр. Когда речь идёт о НАШЕЙ профессиональной среде, они (все эти пацаны и менты) - потребители продукта, если так можно выразиться, а производители - они свои, внутри. Пацан купил, а доктора с академиками продали(сь) с потрохами и безо всякого стыда и / или страха. И продадут(ся) ещё не раз. Что в этой гнилой системе организации и управления, подготовки и аттестации можно модернизировать?
    Брасид 26 июня, 15:13
    Так и воинские звания продают и покупают. В этой стране все поражено коррупцией. И купить тут можно любого, что нам и в демонстрируют в т.ч. тролики своей деятельностью. Заплатят им за другое - будут подвывать на другую тему. Впрочем, любая модернизация приведет только к ухудшению - даже секретарши таких проффесоров тоже станут докторами наук.
    CS 26 июня, 19:33
    Модернизация - безусловно, только к ухудшению. Изменить прочные связи, которые наладились между, условно говоря, между пацанами и академиками, а также ментальность не выйдет. Модернизация загонит болезнь в хроническую стадию (хотя оно уже так). Необходима реформа всей системы, которая, среди всего прочего, сделает нерентабельными подобные продажи - покупки. Уже писали, что не надо изобретать "украинский велосипед" и предлагали (не я, другие) в качестве организационной и структурной основы взять американскую или канадскую модель. И не надо поднимать крик: этот аспект напрямую связан и с автономией вузов, и с мобильностью студентов и специалистов, и с распределением финансирования и со многими др. важнейшими вещами.
    Брасид 26 июня, 19:41
    Может быть так и надо, но только после наведения порядка в органах, коренной их реформы и смены всего личного состава
    Роман 26 июня, 19:25
    Вы абсолютно правы, но все равно на ум приходят слова незабвенного Козьмы Пруткова: "Зри в корень!"
    VCh 26 июня, 21:42
    Так уж и быть, осмелюсь - на общественных началах – взять на себя адвокатские функции в отношении того аспекта, что пан Ефремов купил «дисер». Скорее всего, с радостью и угодливым подобострастием оказывали ему незначительные консультационные услуги некоторые ученые товарищи на совершенно бескорыстной основе. Стенограмма ошеломляет самые пристрастные умы глубинными познаниями автора в вопросах теории и практики многострадальной экономической науки. С чувством глубокого удовлетворения можно заявить, что в самое ближайшее время повсеместно будут взяты на вооружение идеи автора, и мы все увидим чуть задержавшееся покращення во всей его красе. Можно также смело надеяться и на подвижки в законотворчестве. В новой редакции «Закону про освіту» - при активном участии соискателя – вскоре будут представлены четкие и однозначные статьи, гарантирующие открытость и объективность в этом нелегком деле присвоения ученых степеней и званий.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • снс 26 июня, 10:38
    препод Сегодня, 08:11 Да никакие они не дураки. Они защищают свое сытое существование. Имея научную пенсию + зарплату они живут не хуже тех, кто уезжает на заработки за кордон. Этот ихний словесный треп - это они так пытаются себя защитить, какие они мол герои. Абсолютное большинство научных пенсионеров, работающих у университетах, никуда не выезжало, разве что в Крым и возможно в Турцию, а в основном они на дачах.
    Патон цілком правильно вимагає від директорів інститутів НАНУ, щоби в НАН України заробітна плата наукових пенсіонерів була не за рахунок базового бюджетного фінансування, а з коштів спецфонду http://www.nbuv.gov.ua/portal/All/herald/2008-06/a2-n6.pdf .
    да, правильно 26 июня, 10:47
    но из каких средств платить пенсии работающим политикам? не из бюджета же. может из партийных фондов, раз им эти пенсионеры так дороги. Пусть Азарову, к примеру, пенсию ПР платит из своей кассы
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Мудрый ворон 26 июня, 10:25 Полностью согласен с утверждением "Читателя" что 1) С точки зрения ПР, т.е. нынешней власти - самое ценное в ВУЗах - это земля и здания. 2) Преподаватели однозначно профессиональней чем менты и проблем в образовании куда меньше чем в милиции и других службах Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Читатель 26 июня, 10:22
    Брасидке Сегодня, 09:08 Вы уже неоднократно писали и все хорошо поняли вашу идею или основную мысль о том, что пенсионеры-преподаватели лучше воров, и т.д....
    Полностью согласен с утверждением Брасида, что : 1) преподаватели-взяточники лучше ментов-садистов, 2) самое ценное в ВУЗАх - здания и земля.
    Guestnew 26 июня, 13:39
    Ментов-садистов готовят к "подвигам" преподаватели университетов внутренних дел !!! Так что, ничем они не лучше, много хуже, раз выдают таким дипломы !!!
    да, правильно 26 июня, 18:12
    в школе милиции просто звери, разогнать их надо
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Роман 26 июня, 03:38
    Anonymous Вчора, 12:20 "У молодых преподавателей и аспирантов масса возможностей получить зарубежные стипендии и гранты. Надо не лениться, а работать с энергией соответственной юному возрасту!" -- Для аспиранта с такой жизненной энергией не должно составить труда сдать TOEFL, укатить в европейский вуз и посвещать себя непосредственно аспирантским занятиям. Впрочем, судя по количеству выходцев из Украины даже на небольших конференциях, они так и поступают.
    Ну так вперед и флаг вам в руки! Вы думаете, что умнее нас, 40-50-летних, которые все это уже прошли? Во-первых, засуньте ваш тоефл глубоко в ... Во-вторых, "попробуйте укатить в европейский вуз" если вас не знают. А знать вас могут только (делаем здесь каузальный ряд): если а + б+ с = Ж!!! В-третьих, если вы уникум (бывают в природе и уроды, конечно) то вы на запад попадете точно. В четвертых, если вы очень хотите туда уехать - то уедете безусловно, при этом будете бегать с проекта на проект каждых 2-3 года и давать интервью в Украинской Правде как хорошо жить ученым на Западе (а к 50 годам у вас силенок хватит? Аборигены и те не выдерживают - знаете, плачут в жилетку, нет постоянного профессорства, ездим каждый год из ун-та в ун-т). Нет, ну вы, конечно, "вчёный" мирового уровня, не чета этим бездарным прфессоришкам-аборигенам и такого с вами не произойдет никогда. Вперед за нобелевскими миллионами! В пятых, что-то припоминается мне в пору моих "стипендиальных" поездок во всех этих "буржуазных" фондах было золотое правило - "пошлялся" по заграницам, научили тебя уму-разуму и возвращайся домой, чтобы нести "умную" буржуазную науку в свои ун-ты и акад. ин-ты (были, правда, и "невозвращенцы", как при Петре І - хитрые гаденыши, теперь нас поучают). Вот мы и возвращались домой к женам, детям, студентам, профессорам-пердунам. Нет, но вы же нас, дураков уже старых, продвинутее, креативнее, айфонутее и айпаднетее и нахрена (сорри!) вам связывать себя с какими-то моральными (придумали же долбанные философы) обязательствами. Вперед, воспитанники диснеевских мультиков!
    Роману 26 июня, 07:59
    Нужно определяться: ты или "40-50-летний", или "дурак уже старый"? Коридорный Голофастов еще и мораль "разводит"!
    препод 26 июня, 08:11
    Да никакие они не дураки. Они защищают свое сытое существование. Имея научную пенсию + зарплату они живут не хуже тех, кто уезжает на заработки за кордон. Этот ихний словесный треп - это они так пытаются себя защитить, какие они мол герои. Абсолютное большинство научных пенсионеров, работающих у университетах, никуда не выезжало, разве что в Крым и возможно в Турцию, а в основном они на дачах.
    Доцент 26 июня, 08:37
    никакой ты не препод, ты нанятая промокашка, бандитский пособник
    Брасид 26 июня, 08:36
    да, тролики - продажные журналюги, холуи бандитов или не менее продажные менты (воры, садисты и убийцы) говорят о морали, просто омерзительно. Абсолютное большинство преподавателей рады бы были выехать на конференции, только МОН не оплачивает их. А за свой счет ездить - весьма накладно, хотя приходиться. Мы же не вы, менты, Нифинти не имеем, нажитые на крови и страданиях людей. Так что не вам тут указывать. Мне вот интересно другое - почему ЗН не удаляет явное вранье от троликов? Неужели в деле?
    Брасидке 26 июня, 09:08
    Вы уже неоднократно писали и все хорошо поняли вашу идею или основную мысль о том, что пенсионеры-преподаватели лучше воров, и т.д....
    Брасид-шарикову 26 июня, 09:24
    так и ты уже неоднократно писал что все беды страны от пенсионеров... мы все хорошо поняли вашу основную идею
    Роман 26 июня, 16:11
    А что новый ник себе так и не придумал. Ну да, мозги то ведь как у Шарикова вот и трудно разобраться гду "я" и "мы"
    CS 26 июня, 09:03
    От Вашего "напора" и богатой лексики кто угодно потеряет дар речи:)) Сидите и до первых петухов как два истеричных тинейджера строчите всякую ерунду друг другу. Вы об этике что-нибудь слышали, господа, договорившиеся причислять себя к интеллектуальной элите? Как же Вы со студентами общаетесь? Маменьки абитуриентов почитают всё это и не пустят своих чад в лучшие ВУЗы страны. Марку необходимо держать даже при анонимном общении, коллеги!
    Брасид 26 июня, 09:13
    Сидим и днями и ночами за компом так как работаем. Пока программа считает - заняться нечем. Ну а к стилю общения цепляться не надо, шлепперами или козлами мы оппонентов не называем. В отличие от куда более элитарных особ и национальных лидеров :))
    CS 26 июня, 09:26
    Брасид 26 июня, 09:32
    Нет, не хлеб, а научная работа - основная и единственная :))
    Брасидка 26 июня, 13:59
    А ты еще и фантазер. Раньше писал, что в математику в лицее преподаешь и еще теор. мех. в авиационном. Поэтому, как я полагаю, никакой ты не программист и на компе ничего не считаешь. А теперь выясняется, что ты еще и ученый.
    Брасид-шарикову 26 июня, 15:07
    такие смешные фантазии :)) ой убогие тролики, ой убогие... где ж вас нашли то таких дурачков?
    Роман 26 июня, 16:08
    Лексика как раз под стать общения с троллями, продажными журналюгами и ментами.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Брасид 26 июня, 01:08 Кто есть кто мы уже определились :)) С одной стороны - представители профессорско-преподавательского состава ВУЗов, а с другой - тролики, цель которых - обгадить высшее образование и науку. Ну а поскольку реально предъявить им нечего, им остается только лгать, оскорблять и писать глупости про пенсии, зарплаты, бутылки газировки и т.п. Цель их лично мне понятна - готовят почву под закрытие ВУЗов и разгон НАНУ (для последующего присвоения недвижимости сами знаем кем). Есть другие версии? Можно сказать что действия этих подонков провалились - бредовость их заявлений очевидна всем, кто в теме, а наглость и хамство вызывают только отвращение. С чем я их и поздравляю. Результат их действия прямо противоположный.
    Роман 26 июня, 01:19
    Щас, размечтался (извините, что на ты) - будут гадить, пока не добьют окончательно.
    Брасид 26 июня, 01:27
    Не добьют :)) пусть гадят, чтоб все видели что это за фрукты
    Прохожий 26 июня, 01:20
    С одной стороны - представители профессорско-преподавательского состава ВУЗов - взяточники, которые избирают и поддерживают ректоров-ворюг. Представители профессорско-преподавательского состава ВУЗов у которых, как у Романа, выпускники работают кассирами в супермаркетах. Вот она профессорско-преподавательская профессура советско-шариковского происхождения.
    Брасид 26 июня, 01:36
    А кто с другой стороны? Менты, которые крышуют наркобизнес, похищают и избивают людей, безнаказанно убивают, занимаются пытками, вымогательством, взятками (гаишники :)) ), которые катаются пьяными по городам, сбивая насмерть людей и т.п. Или же журналисты без совести и чести, холуи бандитов, которые за 30 серебренников готовы оболгать любого и свою страну? Кто с другой стороны, раскрой тайну.
    Роман 26 июня, 01:38
    Вот он, типичный троллик. Я НИКОГДА И НИГДЕ НЕ ПИСАЛ, что мои бывшие выпускники работают кассирами в супермаркетах!!! ЛОЖЬ, ЧТОБЫ ОБГАДИТЬ ЛУЧШИЙ ВУЗ СТРАНЫ!! Студенты - да, могут работать где угодно, но выпускники КНУ..? МУЖИИИКИ!!! ГАДЯТ НА НАШУ ALMA MATER! ЗАБАНЬТЕ ЕГО, НО ТОЛЬКО МОРДУ НЕ БЕЙТЕ!
    Брасид 26 июня, 01:44
    А что плохого в работе кассиром в супермаркете? Кто-то работает там, другие - в других местах работают. Все ж лучше чем интернет-троллем работать :))
    Роман 26 июня, 02:21
    Нет, ну обидно, все-таки! Так брехать и перекручивать мои слова. 37-й год и вправду! Люди ж не все читают, а только последнее. Глядишь, и впрямь подумают, что выпускники КНУ только и годны, чтобы кассирами работать. А откуда депутаты, судьи, чиновники, академики с профессорами, министры, милиционеры и СБУшники (которые, конечно, не ездят на "инфинитях" и прочей нечести), Итишники (которые работают на всякие там Самсунги, ибм, нр и другие непонятные человечеству в родной отчизне абревиатуре (во закрутил?)), физики, химики, математики, биологи, лирики и долбанные всеми лирики, философы и историки, нищие учителя школ и такие же нищие библиотекари (Поплавок нынче крутой стал - все студенточки на Первом национальном вместе с ректором попкой крутят, чтобы культуру в селах поднимать)..? Ну да, это не они, конечно, за 180 лет создали это общество с его "бездарным", по мнению троллей, бывших комсомольских номунклатурщиков и бандитов. Нет уж, дулю вам, фак вам, шайзе вам и все нехорошие слова. Пусть неакадемические, но правильные.
    Брасидке и Романчику 26 июня, 08:04
    Коридарным Голофастовым обижаться не пристало. Судя по вашим комментариям нам всем уже понятно с кем имеем дело.
    Брасид 26 июня, 08:31
    Нам тоже понятно с кем имеем дело - либо продажные журналисты, холуи бандитов, либо менты - взяточники, садисты и убийцы. Так что не вам тут оскорблять ученых, тем более что вы полностью некомпетентны в теме.
    Брасид-Роману 26 июня, 08:44
    Как мы видим, идет кампания по дискредитации ВУЗов и НАНУ, значит нужно принимать меры, иначе эти шариковы все разрушат что еще осталось в стране.
    Брасидке 26 июня, 09:04
    Караул! На пенсионеров-преподавателей "наезжают", ой не, университеты хотят развалить! Никак нельзя трогать пенсионеров-преподавателей - это же покушение на основы украинского высшего образования. От таких основ грустно становится.
    Брасид 26 июня, 09:16
    Ну если уж говорить о пенсионерах, так надо быть последовательным, и не делать исключений. Надо отправить на пенсию Азарова для начала. Или "все животные равны, но некоторые более равны чем другие"?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 25 °C
Курс валют
USD 25.10
EUR 28.03