Спеціаліста замовляли?

Оксана Онищенко 19 липня 2013, 15:05
Студенты

Читайте також

До завершення вступної кампанії залишається тиждень. Першого серпня буде оголошено списки щасливців, які здобуватимуть вищу освіту за державний кошт. "Пройшли на бюджет", кажуть про таких у народі. "Зайняли місця державного замовлення", правильно формулюють фахівці. 

Цього року на виконання держзамовлення уряд виділив на 5,6% коштів більше, ніж минулого. Це, безперечно, приємна новина. Але наскільки ефективно вони використовуються? Та й узагалі, чи виконує держзамовлення в нашій країні ще якусь функцію, окрім розподілу коштів?

Отримати якомога більше місць державного замовлення — про це мріють не лише абітурієнти, а й навчальні заклади, до яких вони вступають. Директор Центру дослідження суспільства (ЦДС) Інна Совсун пояснює: "Існують нормативи щодо кількості викладацьких ставок, які мають припадати на певну кількість студентів. Отже, чим більше студентів "замовляє" держава — тим більше ставок вона гарантує університетові. Оскільки в українських вишах не ведуться наукові дослідження, значну частину їхнього бюджету становлять зарплати на викладання. Тому щороку університети докладають усіх можливих зусиль для отримання місць держзамовлення".

Досі питання розподілу держзамовлення вирішувалося міністерствами і відомствами в ручному режимі: зібрали заявки у підпорядкованих їм вишів про те, чого вони хочуть (можуть), — вирішили, кого й наскільки задовольнити — узгодили з Мінекономіки — спустили рішення на місця. "Проблема цієї системи в тому, що в остаточному підсумку одна людина приймає рішення, скільки вишу видати місць", — відверто пояснив в одному з інтерв'ю екс-керівник департаменту вищої освіти МОНМС, а нині голова Громадської ради при Міносвіти Ярослав Болюбаш. 

Тому й не дивно, що кожної вступної кампанії експерти, представники громадських організацій і керівники деяких навчальних закладів з обуренням заявляли про непрозорість і суб'єктивність розподілу держзамовлення. 

Цього року ситуація нібито мала змінитися. Адже із січня набрав чинності закон "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів". Однак сподівання виявилися марними. Ніяких революційних змін не відбулося. 

За новим законом рішення про розподіл державного замовлення між вишами ухвалює конкурсна комісія при міністерстві. І призначає її знову ж таки міністерство. Більше того — згідно з відповідним наказом міністра Табачника голова комісії може самостійно "у разі необхідності вносити зміни до складу конкурсної комісії". Отже, на плюралізм думок тут розраховувати не доводиться. 

Комісія збирається за зачиненими дверима, розглядає заявки і вирішує: цьому дам, тому не дам… Потім інформує виші про результати "роздачі слонів", і вступна кампанія стартує. 

І чим же ця система відрізняється від попередньої? Питання чесності й прозорості конкурсу з розподілу місць держзамовлення між вишами (а отже, й коштів) залишаються надзвичайно актуальними. Як і раніше, нівелюється сама суть державного замовлення. Чому? Експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний називає кілька причин. 

Перша — громадськість, як і раніше, не може контролювати процес розподілу місць держзамовлення. 

"Кабмін оголошує лише загальну кількість. А от про те, скільки отримав той чи інший університет, державні замовники (міністерства й відомства, у чиєму підпорядкуванні перебувають виші) офіційно не інформують. Попри купу запитів від громадських організацій, народних депутатів така інформація залишається закритою. Це суперечить закону "Про доступ до публічної інформації". Але не є порушенням нового закону про формування держзамовлення", — наголошує експерт. 

Теоретично про обсяги держзамовлення громадськість може дізнатися з даних інформаційної системи "Конкурс", куди вони потрапляють з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Але не всі виші вносять до електронної бази потрібну інформацію. Парадоксально, але це також не є грубим порушенням. Бо новий закон не встановлює термінів подачі інформації про кількість бюджетних місць, а отже, дозволяє безкінечно затягувати процес.

За спостереженнями експертів ЦДС, найстаранніше вносять дані до системи "Конкурс" навчальні заклади, які підпорядковуються Міносвіти. Найбільш неорганізованими є підопічні Мінагрополітики, МВС, а також Харківська і Одеська юридичні академії.

Та навіть на оприлюднену в системі "Конкурс" інформацію слід покладатися дуже обережно. Експерти ЦДС знайшли деякі невідповідності між загальною кількістю місць, визначених постановою Кабміну, і загальною кількістю всіх місць, оприлюднених університетами в інформаційній системі. Наприклад, за напрямом PR для навчання на бакалавраті офіційно виділено 55 місць, а за даними "Конкурсу" — 106. На журналістику виділено 295 місць, а за даними "Конкурсу" — 312. Де істина і як це вплине на зарахування абітурієнтів — невідомо.

Сумний досвід попередніх вступних кампаній показує, що ігри з обсягами держзамовлення можуть обернутися для абітурієнтів великими несподіванками. Наприклад, коригуванням обсягів держзамовлення в ручному режимі (тобто самими вишами) безпосередньо під час подачі документів. Або оголошенням додаткових хвиль зарахування. 

Ще одна причина недовіри до нововведень у системі розподілу державного замовлення — сама процедура проведення конкурсу

"У законі передбачено лише три критерії конкурсного відбору. Решта віддається на розсуд державного замовника. Два з них є не критеріями змагальності, а, швидше, критеріями допуску до конкурсу: наявність ліцензії і відповідний висновок комісії з акредитації спеціальності. Яким чином за цими обов'язковими критеріями можна ранжувати виші — невідомо", — акцентує Єгор Стадний. 

Але, очевидно, якийсь секретний спосіб усе-таки існує. Причому абсолютно незбагненний для пересічних громадян. Експерти ЦДС спостерігали, як його застосовує на практиці основний держзамовник — Міносвіти. 

Візьмімо напрям підготовки "право". Як і суспільні науки, цього року він не є пріоритетним для держави. Тому не дивно, що навіть у лідерів рейтингу Міносвіти — КНУ ім. Т.Шевченка (перше місце) і ХНУ ім. В.Каразіна (друге місце) урізали держзамовлення на підготовку юристів відповідно на 8 і 29%. У подібній ситуації опинилися й виші, що посіли третє—шосте місця рейтингу МОН. Але о диво! — Дніпропетровському національному університету імені О.Гончара (ДНУ), що на сьомій сходинці рейтингу Міносвіти, додали аж 43% місць держзамовлення за згаданим напрямом. 

Експерти підозрюють, що причина такого нечуваного везіння ДНУ — особливі зв'язки цього вишу з першим заступником міністра освіти Євгеном Сулімою. Наказом міністра саме цей чиновник призначений головою конкурсної комісії МОН з відбору виконавців державного замовлення. 

Цікавими виявилися для фахівців ЦДС і спостереження за напрямом "журналістика". Цього року потреби держави у спеціалістах названого профілю скоротилися на 21%. Такі імениті виші, як ЛНУ ім. І.Франка та КНУ ім. Т.Шевченка, втратили відповідно 25 і 13% місць держзамовлення. А у С.Ківалова в НУ "Одеська юридична академія" вперше з'явилося держзамовлення за цією спеціальністю. Не забули в конкурсній комісії й про ДНУ, додавши йому аж 25% порівняно з минулим роком. 

Аналіз розподілу держзамовлення за напрямом підготовки "міжнародна економіка" також здивував. Цього року держава замовила спеціалістів такого профілю на 7,8% менше. У кращому навіть за рейтингом МОН економічному виші країни — КНЕУ ім. В.Гетьмана кількість місць за цим напрямом скорочено на 14%. У кращому класичному виші — КНУ ім. Шевченка кількість бюджетників із цієї спеціальності урізали на 10%. А ДНУ знову додали. 

Напрям "міжнародна економіка" з'явився цього року у Львівському інституті економіки і туризму, який отримав на нього п'ять місць державного замовлення. Рівно стільки ж забрали в іншого львівського ВНЗ, який перебуває на вищій позиції в рейтингу МОН.

Порівняння цьогорічних обсягів держзамовлення в популярних університетах країни з минулорічними видається досить промовистим: 

Експерти ЦДС склали рейтинговий список вишів, які отримали найбільші сумарні обсяги замовлення від держави. Він має такий вигляд (у порядку зменшення кількості місць): НТУУ "КПІ", КНУ ім. Т.Шевченка, НУ "Львівська політехніка", ДНУ ім. О.Гончара, Львівський національний університет ім. І.Франка, НТУ "Харківський політехнічний інститут", Національний університет біоресурсів та природокористування, Національний авіаційний університет, Донецький національний технічний університет, ХНУ ім. В.Каразіна. 

Цікаво було порівняти цей рейтинг з не залежними від Міносвіти рейтингами ВНЗ, де враховується думка роботодавців. Ми зосередилися на найпопулярніших. Це ТОП-10, складений журналом "Кореспондент", "Компас" та ТОП-200. Зрозуміло, що ці ранжування в чомусь відрізняються. Але між ними є багато спільного. Досить високі рейтингові позиції всюди посідають Києво-Могилянська академія та КНЕУ ім. В.Гетьмана. І саме вони чомусь відсутні у списку тих, кому МОН збільшило держзамовлення. Навіть навпаки — держзамовлення для цих навчальних закладів скорочено.

Зрозуміло, що НАУКМА — порівняно невеликий виш. І за кількістю місць держзамовлення не може змагатися з іншими університетами. Але відчутно зменшувати замовлення рейтинговому навчальному закладу, який має чудову репутацію в роботодавців — щонайменше нелогічно.

Обласкані ж конкурсною комісією ДНУ ім. О.Гончара і Національний університет біоресурсів та природокористування з'являються в десятці лідерів лише в одному з трьох рейтингів — ТОП-200. 

Ще одна причина для сумнівів у ефективності держзамовлення — його відірваність від ринку праці. Необхідно, щоб замовлення держави не лише враховувало потреби ринку, а й впливало на нього.

Цього року країні потрібні були ІТ спеціалісти (замовлення на них зросло майже на 4%) та фахівці з напрямів, пов'язаних із сільським господарством (1,09%). Натомість, за підрахунками експертів ЦДС, популярні серед абітурієнтів галузі суспільних наук, бізнесу і права зазнали найбільшого скорочення (на 5,54%). Скоротилося також замовлення на інженерів (на 4,46%), гуманітаріїв (на 3,27%), педагогів (на 4,24%), фахівців із природничих наук (на 1,16%). 

Можливо, такі кроки мають сенс і враховують тенденції ринку. Та хай як держава збільшувала б чи зменшувала замовлення за певними напрямами, це істотно не змінить деформованого ринку праці. Оскільки у нас існує контрактна форма навчання.

"У країнах Європи (крім Великої Британії) вища освіта є безкоштовною і фінансується державою. Завдяки цьому держава має більше механізмів впливу на ринок праці. У нашій країні ситуація інша. Наприклад, до 2007 року на місця держзамовлення за напрямом "суспільні науки, право і бізнес" вступило близько чверті абітурієнтів. А сьогодні серед випускників вишів таких спеціалістів аж 45%. Настільки істотний розрив став можливим саме завдяки контрактникам. Допоки існує два шляхи здобування вищої освіти, немає сенсу говорити про ефективні механізми формування ринку праці, стратегічне планування розвитку країни", — вважає експерт.

Державне замовлення на підготовку фахівців — надзвичайно потужний інструмент розвитку економіки країни. Воно має не лише реагувати на виклики ринку праці, а й активно втручатися у формування останнього. Без цього інноваційний розвиток країни неможливий. 

На жаль, сьогодні у нас держзамовлення так-сяк виконує лише одну функцію — розподіл коштів між вишами. Усі інші просто не працюють. Це так само ефективно, як, наприклад, колоти горіхи мобільним телефоном. Змінити цю ситуацію можна лише наважившись на кардинальні реформи.

 

P.S. Коли верстався номер, стало відомо про новий приклад маніпуляцій з держзамовленням. У розпал вступної кампанії ДНУ оновив свої дані у електронній базі, зменшивши кількість бюджетних місць. Такі зміни університет пояснює тим, що раніше оприлюднив свої пропозиції до МОН, а не затверджені дані. Однак, як відомо, інформація про затверджені обсяги держзамовлення була повідомлена вишам міністерством ще до 1 липня. Залишається лише поспівчувати введеним у оману абітурієнтам ДНУ.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
59 коментарів
  • Кравченко 3 августа, 17:38 Знищуються школа, вузи, а ми в демагогіі тонемо. Табачник із своім сонмом добивають серце краіни. Перший крок- витурити вихреста із Міністерства, розігнати весь його сходняк !
    Брасид 4 августа, 23:03
    Кем заменить? Вакарчуком? Нет, спасибо, не надо
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юрий Скачко 30 июля, 07:38 Брасиду. Доскажу мысль. Вы о самолетах, ракетах, а я как-то ближе к земле. БСЭ. Украина. Площадь 603,7 км2, население 49,1 млн чел (на 1 января 1976г). Миллионов десять уже потеряли, если не больше. Если считать 40 млн, - по 1,5 га на каждого. Жить можно! Не трудоустроят самолеты и ракеты миллионы безработных. И на рынок нас с ними НЕ ПУСТЯТ, хоть золотые будут. Пример знаю, с детскими игрушками. Поднять страну и людей может только земля. Засеем рапсом - хана нам. Думайте, думайте, я все о мозгах...
    Брасид 30 июля, 08:59
    Во всем цивилизованном мире сельское хозяйство - труд одиночек. В США 3% населения заняты в этом деле, всю страну кормят еще и продают на экспорт. И лишь в отсталых странах половина и более населения на полях пашут. На рынок самолетов пустили же Эмбраер. И Аирбас. Было бы желание у страны и чтоб покупали на внутреннем рынке. А что у нас покупают олигархи для своих авиакомпаний? "Иномарки", причем регистрируют их в Панаме, там и налоги платят и регламентные работы проводят. Страна, в которой куча миллиардеров и нищий народ, где миллиардеры платят налоги в офшорах, выкачивая деньги из страны и вкладывают их в недвижимость и производства за рубежом - будущего не имеет.
    Юрий Скачко 30 июля, 12:48
    Брасиду. В последней Вашей фразе не хватает слова "пока". Я говорю о "потом". Сейчас самое время о нем думать, Потом будет поздно.
    Брасид 30 июля, 14:27
    Сначала надо подумать как разорвать этот порочный круг, как заставить политиков и олигархов работать на Украину. А то потом будет как в Либерии, Буркина-Фасо, Кот-д-Ивуар и т.п. Ну или как в Никарагуа при клане Сомоса. Будет наш местный клан Сомоса жить во дворцах, владеть всеми заводами и землями, а народ будет нищий. Десятки лет так может продолжаться. За это время мир может коренным образом измениться. Новые технологии, новая продукция, передел рынков, смещение мировых центров науки и производства и т.п. Мы можем думать одно, а на деле будет все иначе. Думал ли кто-то тут лет 25 назад о мобильниках, планшетниках, ноутбуках, компах, о виндовс, об "андроиде" и т.п.? Думается, что надо сначала решить вопрос с политикой - построить правовое государство, где будет верховенство права и наказание будет неотвратимо и для мера, и для мента, и для прокурора, и для СБУшника. Где каждый мент, политик, и т.п. будет раз в году отчитываться о доходах и расходах. И где такие приколы, как у Кернеса (сумма его покупок на благотворительном аукционе превысила его годовой доход) будут расследовать. И когда ситуация станет здоровой, тогда надо и о развитии думать. Иначе толка не будет никакого.
    Юрий Скачко 30 июля, 14:49
    Брасиду. Кто? Наша "власть" - не унтер-офицерская вдова. Оппозиция? Даже если она "хочет", что сомнительно, то где у нее мозги? И у кого они есть, мозги - об том и речь.
    Брасид 31 июля, 23:59
    У власти мозги есть, и у оппозиции тоже. У Гитлера мозги были, и у Сомосы, и у Саддама, и т.п. А что толку? Если цели политиков преступные.
    Юрий Скачко 1 августа, 07:49
    Брасиду. Вы их перевоспитаете? Нет. Все преступники? Пока, слава Богу, нет. Нет Пророка в своем Отечестве? Думаю, и Пророка можно найти, Нужно только "бороться и искать, найти и не сдаваться!" (В. Катаев). Ну, а не найдем - "воспитаем в своем коллективе". Далее в наших успешных беседах будет небольшой, дней на десять, антракт. Домашнее задание: думайте над позитивом, предлагайте позитив!
    Юрий Скачко 1 августа, 07:55
    Брасиду. О Сталине. Методы - преступные, а цели? Трудный вопрос.
    Брасид 4 августа, 23:02
    согласен, Сталин - сложнейшая фигура
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Асистент 22 июля, 19:58 Ніяк не візьму в толк- як можна говорити про збереження майна в складі, коли сторожа- ворюга! Про які реформи можна говорити при Табачнику?
    Брасид 24 июля, 15:15
    Вакарчук был не лучше
    удав 24 июля, 16:11
    Брасид, вы живы! Думал "подстрелили.
    Юрий Скачко 29 июля, 09:46
    Брасиду. Видите, возможен нормальный разговор и спор. Я - не последняя инстанция истины, я не Герцен. Но свое мнение имею и, естественно, считаю его правильным. Отвечу Вам подробно вечером, сейчас придет "заказчик" с просьбой "к вечеру достать Луну, чтобы выиграть тендер". Буду объяснять, что я не Бог, но и другие - тоже. В принципе поработать можно (Луна - конечно, условность).
    Юрий Скачко 25 июля, 05:06
    Брасиду. Где Вы подевались? Я ждал Вас с критикой моей статьи "Таланты Украины...". Готов ответить на любые вопросы, даже лично. С уважением.
    Брасид 28 июля, 01:09
    Был на отдыхе :)
    Брасид 28 июля, 10:50
    Спасибо что не забыли. Почитал Вашу статью - много идеализма и фантастики. Платить зарплату учителям и воспитателям? И кто на такое пойдет? Если и будут у кого-то зарплаты высокие - то в первую очередь у работников отделов образования районных и городских администраций. Ну а про "тетю Машу" - все верно. В учителя идут вечные троечники. Не поступил в престижный ВУЗ, тогда в институт. И потом эти троечники учат детей в школах. Кого они выучат? Но тут проблема и в том, что родителям наплевать на образование детей, и дело не в Споке, о котором Вы упоминаете, а в том, что что образование не является у нас в стране гарантом карьерного роста и успеха. Чтоб быть успешным - надо иметь связи и покупать должности. У нас менты, прокуроры, чиновники живут куда лучше, чем бизнесмены и производственники. Именно это является, на мой взгляд, проблемой. И ставит крест на все потуги научить молодежь. У них возникает резонный вопрос - а зачем? Чтоб стоять потом продавцом в супермаркете? Или проектировать оснастку за 3,5 тыс. грн. в месяц? Или инженером на мертвом заводе?
    Юрий Скачко 28 июля, 22:45
    Брасиду. Насчет идеализма и фантастики - Вы правы. (Я и написал - К.Ф.Н.) Но любое движение вперед начинается именно с идеализма и фантастики. Правда, при этом надо и в науках разбираться, чтоб вечный двигатель не изобретать. Вы все время исходите из того, как сейчас плохо. Да, плохо. А как должно быть, чтоб хорошо? "Идеальная модель"? Тоталитаризм не вечен, придут лучшие времена, и во весь рост встанет извечный вопрос: а как хорошо? Нынешняя оппозиция здесь совершенно беспомощна, потому и рейтинг ее ниже плинтуса. Свое выступление я рассматриваю лишь как "затравку" дискуссии, которую предложила Юлия Мостовая. И главный мой тезис прост: побеждает только тот, кто в победу верит. Правда, одной веры маловато. А в газетной статье что скажешь? Даже с кучей собственных комментариев? Надеюсь, дискуссия продолжится, здесь еще много чего "есть поговорить". Главное - сломать устоявшиеся стереотипы. Предлагайте Ваш позитив! С уважением.
    Брасид 29 июля, 09:20
    Верить должны миллионы, чтоб был результат. Когда в России миллионы поверили, что самодержавие - это плохо, власть оказалась беспомощна. Нынче у нас оппозиция беспомощна, власть - вредоносна. Лично я жду появления здоровой политической силы, которая наконец то будет решать вопросы вымирания украинцев, роста СПИДа, наркомании, алкоголизма, тупикового развития Украины, технического отставания и т.п., а не решать свои конъюнктурные проблемы. Я считаю что именно власть должна работать над этим, ну а если не работает - надо создавать новую, искать политиков, которые будут стратегически мыслить, а не набивать карман или пиариться в бессмысленных спорах с богохульскими или бондаренко. Может быть на это уйдут десятилетия. И конечно нужна работа в этом направлении. Как деятельность народников, Герцена, Нечаева, Бакунина и т.п. подготовили почву для Ленина и революции. Чтоб было "хорошо", власть должна быть заинтересованна в развитии Украины, в развитии авиации, машиностроения, двигателестроения, судостроения, ракетной техники, космонавтики и т.п. Чтоб они измеряли успехи страны этими мерками, чтоб народ радовался этим успехам и требовал новых. Новых самолетов, аэродромов, дорог, мостов, спутников, а не новых стадионов, казино, ликеро-водочных заводов. Между политиками и народом диалектическая связь. Они - причина и следствие друг друга. Как ее разорвать? Черт его знает.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • МОН тормозит подготовку специалистов 22 июля, 16:17 МОН тормозит подготовку специалистов в соответствии с общепринятыми международными требованиями и стандартами. Вместо устаревшей двухступенчатой системы послевузовского образования (кандидат наук и доктор наук) в Узбекистане с 1 января 2013 г. введена одноступенчатая система с присуждением степени доктора наук. «Действующая двухступенчатая система аттестации научных кадров (кандидат наук и доктор наук) не соответствует современным международно признанным требованиям подготовки научных кадров высшей квалификации, принятым в экономически развитых демократических странах», — подчеркивается в указе Президента. «Защита кандидатской диссертации и получение диплома о присуждении ученой степени кандидата наук зачастую превращается в самоцель, далекую от интересов науки и научно-технического прогресса, порождает злоупотребления на различных этапах подготовки и защиты диссертаций». «Переход образовательного процесса к стандартам бакалавриата и магистратуры делает по сути излишним защиту кандидатских диссертаций и диктует необходимость введения одноступенчатой системы послевузовского образования, предусматривающую защиту диссертации непосредственно по присуждению ученой степени доктора наук», — отмечается в указе. Документом одобрено решение о введении с 1 января 2013 года одноступенчатой системы послевузовского образования с защитой и присуждением ученой степени доктора наук в соответствии с общепринятыми международными требованиями и стандартами.
    удав 22 июля, 17:13
    "Сильный пассаж". Сопостовлять Украину с Узбекистаном по уровню образовательных стандартов !!!?? Тогда и Гульнара Каримова в сопоставлении с Александром Януковичем выглядит продвинутым европейским дипломатом .
    Читатель 22 июля, 19:33
    Уже и в Узбекистане поняли, что нужно переходить на общепринятые международные требования и стандарты подготовки специалистов. Чего ждет Табачник?
    Ташкент 22 июля, 19:57
    Хоть бы в Узбекистане наконец поняли, что молодая самка осла не является подходящим половым партнёром для человека. Какие там "степени".
    Брасид 24 июля, 15:17
    Узбекистан - пример для подражания? А может лучше Туркменистан взять? Туркмен-баши, Рухнама и все такое... Кто учил туркменов, тот понимает :)
    Читатель 24 июля, 20:31
    Брасид, какая тебе разница, кто несет взятки и накрывает поляну.
    Брасид 28 июля, 10:30
    Сразу видно что окромя как оскорблять, ты ничегошеньки не умеешь и не знаешь. И с туркмен не учил - дроби складывать в институте, к примеру, или таблице умножения. Весьма показательный пример - Туркменистан. Может нам его взять в качестве образца?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Реалист 22 июля, 14:56 Ну, об уровне этой статьи сразу все ясно из первого абзаца: "Поскольку в украинских вузах научные исследования не проводятся, значительную часть их бюджета составляют зарплаты на преподавание". Конгениально, Киса:)!!! Не говоря ухе о странных подсчетах и еще более странных обидах на то, что кому-то дали больше мест, кому-то меньше. Типа раньше, при Вакарчуке Львовскому университету не выделяли заоблачные цифры лицензионных объемов и госзаказов? При Кремне "фаворитами" были несколько киевских вузов. А вы что, хотите, чтобы автоматы все решали? "Баллотировка по-европейски"? Всегда кто-то будет доволен, а кто-то считать себя обделенным. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • GryN 22 июля, 09:34 Госзаказ - это рудимент от совка. Какой госзаказ может быть в стране, где практически нет госпредприятий, где на госслужбу принимают не по специальности, а по принципу "свой - чужой". Если в стране рыночная экономика, то и подготовка специалистов должна соответствовать законам рынка: деньги, которые в бюджете идут под госзаказ, нужно отдавать будущим студентам в виде целевых льготных кредитов или грантов для особо одарённых. Тогда государство получит реальный инструмент влияния на структуру подготовки специалистов и сможет решить проблему дефицита квалифицированных учителей и врачей, особенно в "глубинке". А контрактную форму надо оставить для тех, кто желает получить "диплом свободного художника". Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ТАС 22 июля, 07:37 Статья явно заказная, происходит очевидная манипуляция цифрами и тенденционная их интерпретация, За всем этим явно проглядываются "уши" идеологических противником руководства МОН, прежде всего могилянки и их сателитов.
    fastriver_donetsk 22 июля, 12:08
    мы все идеологические противники МОН - противники непрофессионализма и коррупции
    Ноосфера 23 июля, 15:55
    Статья как раз очень объективная. И примеры очень убедительные. А то, что Сулима Е. отрабатывает "помощь" ДНУ им. Гончара в защите своих канд. и докторской диссертаций ( которые, кстати, защищались отнюдь не публично, а в особых секретных условиях), так это и есть то, что имеет все признаки коррупционных действий. Он же теперь является членом спец. совета в ДНУ и поставляет туда своих людей для "приватных" защит.
    Мила Макс 23 июля, 16:18
    Если бы автор статьи, работая в системе образования сама, знала, до какой степени уничтожается образование, в том числе и в упомянутом ДНУ, она бы фундаментальнее осветила поставленную в заголовок проблему. МОН, возглавляемый Табачником и его подручным Сулимой, все делает для того, чтобы образованных людей в Украине становилось меньше. На фоне общего интеллектуального убожества Янукович и К0 могут творить все, что угодно. Им нужны не граждане, а тупое быдло.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • удав 21 июля, 15:47 =Государственный заказ на подготовку специалистов — чрезвычайно мощный инструмент развития экономики страны. Он должен не только реагировать на вызовы рынка труда, но и активно вмешиваться в формирование последнего. Без этого инновационное развитие страны невозможно.= В целом согласен, но в реалиях страны - абсолютно популистский, да и наивный тезис. Обратимся к "цифире" Госкомстата. Сопоставим данные по 90/91 и 12/13 гг. для вузов 3-4 ур.ак.:1) кол-во студентов (здесь и далее в тыс. чел). 881/1825 (рост в 2, 07 раз); 2) кол-во выпущенных специалистов 137/521 (рост в 3,8 раза) ; 3) кол-во поступивших 175/341 (рост в 1,95 раза). А теперь ЭТИ РАЗЫ УВЕЛИЧЕНИЯ КОНТИНГЕНТА СТУДЕНТОВ соотнесем к соотношению уровня ВВП страны 91/13 - ок.70%. Комментарии излишни. Система МОН продуцирует невостребованный рынком "баласт спецов". Госсаказ ок. 42%(12 г) предложений для поступающих, т.е. где то 143 тыс. чел. - 82% от зачисленных в 90/91. Корреляция с уровнем падения ВВП отслеживается. А остальное - от лукавого. Пара сотен вакансий "юр.жур.прав." с запада на восток не стоит поднятой суеты. У нас вся экономика функционирует в "ручном режиме", пока.
    Метко подмечено! 21 июля, 17:02
    Очень меткое замечание про корреляцию. "Официально" считается, что у нас народ слабоват в предпринимательской инициативе и нужна развивать мелкий и средний бизнес. По логике, чего это должно требовать от МОН? Правильно - поддержки и развития профтехобразования. Ну и где у нас кадры слесарей, механиков, рабочих разных специальностей для пресловутого малого и среднего бизнеса? Получается, что МОН госзаказом создал только кузницу мелких базарных барыг с каким-нибудь мусорным вузовским дипломом.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Кук 21 июля, 15:18 Все првавильно в анекдоте- не цепляйтесь к еврею Табачнику, он уничтожает пту, где хотят научить детей порядку. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юрий Скачко 21 июля, 09:16 Притча. Молодые ПТУ-шники пришли сдавать экзамен. Нужно сделать табуретку. Все схватились за досочки, начали пилить, строгать... А один навел порядок на верстаке, осмотрел инструмент, заточил стамески, сверла, подбил молотки... Старый мастер сказал; отлично, можете идти. Сначала - порядок. Старый анекдот. Парикмахерская. Молодой человек возмущен; полотенца грязные, ножницы тупые, мастер неумелый... Где заведующий? Выходит старый еврей. "- Вы правы, молодой человек, порядок навести нужно! Но почему Вы решили начать именно с нашей парикмахерской?" Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34