Студентські стипендії — підтримка найкращих чи непродумані зміни?

Андрій Черних 10 лютого, 23:02
стипендия

Читайте також

Наприкінці минулого року було ухвалено низку урядових рішень щодо системи стипендіального забезпечення і як результат — повністю змінено підхід до виплати академічних та соціальних стипендій.

Ідеться про такі рішення уряду: постанова Кабінету міністрів України №1050 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення", постанова Кабінету міністрів України №1047 від 28 грудня 2016 р. "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах", постанова Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" і постанова Кабінету міністрів України №1043 від 28 грудня 2016 р. "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству освіти і науки для виплати академічних стипендій".

Очевидно, що зміни ухвалювалися поспіхом, бо вже в січні 2017-го до цих урядових рішень вносили зміни — постановою Кабінету міністрів України №32 від 25 січня 2017 р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань стипендіального забезпечення". (За інформацією автора цієї публікації, відповідні зміни розглядалися на засіданні уряду вже 16 січня, а були оприлюднені лише
2 лютого 2017 р.) І готуються також зміни щодо соціальних стипендій. Далі — про це детальніше.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1050 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення", Міністерство освіти і науки України повинно було розробити і затвердити примірний Порядок формування рейтингу студентів. Станом на 4 лютого ц. р. є лише проект зазначеного порядку і порада вишам використовувати його при розробці власних порядків. Також зазначимо, що, на жаль, вищі навчальні заклади не отримали рекомендації-роз'яснення щодо реалізації урядових рішень про нову систему нарахування академічних та соціальних стипендій, і лише 3 лютого 2017 р. на сайті Міністерства освіти і науки з'явилися відповіді на найпоширеніші запитання про нарахування стипендій. 

Які ж наслідки ухвалення відповідних урядових рішень і що необхідно зробити для усунення можливих проблем?

За словами урядовців, студентську стипендію мають отримувати найкращі. Але на різних спеціальностях умови для отримання стипендії відрізняються. На одній можна залишитися без стипендії, маючи 80—90 балів з екзаменаційних предметів (це оцінки "4" і "5" за умовною п'ятибальною системою), а на іншій спеціальності шанс отримувати стипендію матимуть навіть ті, хто набрав на іспитах 65—75 балів.

Отже, частина студентів має всі підстави вважати це несправедливим. Більше того, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1047 від 28 грудня
2016 р. "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах", для деяких спеціальностей, таких як фізика, математика, металургія, гірництво тощо, встановлюється підвищений розмір академічної стипендії на рівні 1400 грн. (звичайна — 1100 грн.). І коли студенти, маючи посередні результати під час екзаменаційної сесії на "окремих спеціальностях", отримуватимуть іще й підвищену стипендію, на відміну від своїх колег на інших спеціальностях, котрі, маючи кращі успіхи в навчанні, взагалі залишаться без стипендії, то це сприйматиметься як подвійна несправедливість. 

Разом із тим є приклади, коли з 18 студентів-бюджетників на отримання стипендії претендують 16 осіб (оцінки "4" і "5" за п'ятибальною системою; в тому числі
10 студентів склали все на "5"), а отримуватимуть академічну стипендію лише восьмеро з них. Така зміна системи стипендіального забезпечення не орієнтована на підтримку найкращих. Але тут ми маємо справу із супутньою проблемою — об'єктивного оцінювання.

Вищі навчальні заклади, особливо ті, де на окремих спеціальностях майже всі студенти-бюджетники є відмінниками, повинні попрацювати над культурою оцінювання. Стипендія однозначно має залежати від оцінок студента, але наскільки вони об'єктивні? Хто вимірює з цієї точки зору якість роботи викладача? Так, від нього вимагають наукових публікацій, та чи вимагають знання методик і критеріїв оцінювання?

Це потрібно виправляти, щоб не було перекосів при оцінюванні знань здобувачів вищої освіти. У цьому мають бути зацікавлені й самі студенти, бо вони краще знають, хто з їхніх одногрупників чи однокурсників краще володіє тим чи іншим предметом, оскільки в умовах рейтингу це дуже важливий чинник для визначення стипендіатів.

Інша проблема. Студентів-бюджетників, які не можуть скласти сесію і опанувати навчальні предмети, університети відраховують. Це закономірно, і це один з кроків для підвищення якості вищої освіти. Але що більше двієчників-бюджетників відрахує університет, то менше його студентів отримуватимуть стипендію. Бо розмір стипендіального фонду розраховується залежно від загальної кількості студентів-бюджетників, що навчаються в університеті на тій чи іншій спеціальності. 

Слід також звернути увагу на питання "округлення" кількості стипендіатів у менший бік. Згідно з урядовим рішенням, академічну стипендію повинні отримувати не більше ніж 45% студентів (постанова Кабінету міністрів України №1050 від
28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення"). Крім того, вищим навчальним закладам рекомендовано визначати конкретну кількість стипендіатів округленням до цілого числа у бік зменшення добутку ліміту стипендіатів на фактичну кількість студентів денної форми навчання, які навчаються за державним (регіональним) замовленням на певному факультеті (відділенні), курсі за певною спеціальністю (напрямом підготовки) станом на перше число місяця, наступного за датою закінчення семестрового контролю, або приступили до навчання через десять днів після його початку (для першокурсників) — проект примірного Порядку формування рейтингу успішності студентів (курсантів) невійськових вищих навчальних закладів для призначення академічних стипендій. 

Безумовно, це лише рекомендація Міністерства освіти і науки України, і вищі навчальні заклади мають право відступити від положень цього порядку і врегулювати відповідні питання на власний розсуд за умови дотримання положень Закону України "Про вищу освіту" та відповідних актів Кабінету міністрів України. Вони можуть округлювати й у бік збільшення ліміту стипендіатів. Але навіть ця рекомендація не набрала чинності через відсутність відповідного наказу.

Який вихід із ситуації? 

Необхідно переглянути норму постанови Кабінету міністрів України №1050 від
28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення" у частині надання права ВНЗ формувати виключно загальноуніверситетський рейтинг студентів у діапазоні 40—45% фактичної кількості студентів денної форми навчання, які навчаються за державним (регіональним) замовленням без прив'язки до факультетів, спеціальностей та курсів з метою підтримати справді найкращих студентів. Це відповідатиме вимогам чинного законодавства щодо автономного статусу університетів. Переконаний, що вищі навчальні заклади зможуть об'єктивно і прозоро сформувати відповідні рейтинги, врахувавши орієнтовно рівний розподіл стипендіатів між факультетами, спеціальностями та курсами. Запорукою прозорого та об'єктивного визначення рейтингу стипендіатів у кожному ВНЗ буде присутність 50% студентів у відповідних стипендіальних комісіях. Звісно, це не ідеальний варіант, але принаймні на рівні університету стипендію отримуватимуть саме найкращі студенти. 

Окремої уваги потребує питання соціальних стипендій. Очевидно, що воно було недостатньо детально опрацьоване, і як наслідок соціальну стипендію за січень—лютий студенти зможуть отримати лише в останні дні лютого або перших числах березня. Причина затримки — у значній організаційній складності процесу подання документів та отримання соціальних стипендій. Усе через те, що в цьому процесі беруть участь безпосередньо сам студент, адміністрація університету, орган соціального захисту населення за місцем розташування вищого навчального закладу, Міністерство соціальної політики України разом зі своїми структурними підрозділами, Державне казначейство України.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсанткам) вищих навчальних закладів", вищі навчальні заклади щомісяця до 5 числа повинні подавати до органів соціального захисту списки студентів, яким призначено соціальну стипендію. З об'єктивних причин виші не встигли цього зробити до 5 січня. Отже, мали подати пакет документів для призначення соціальної стипендії до 5 лютого. Тоді студенти зможуть отримати соціальну стипендію за січень—лютий. Але шлях від моменту подачі документів до перерахування коштів студентові досить-таки тривалий. І це може стати проблемою для студентів, особливо для дітей-сиріт.

Після отримання таких відомостей від університетів органи соціального захисту населення до 10 лютого повинні будуть подати заявки на потребу в коштах на виплату соціальної стипендії відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту, а ці структурні підрозділи до
15 лютого — до Міністерства соціальної політики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України. Наступним кроком має бути перерахування коштів від Мінсоцполітики своїм структурним підрозділам протягом трьох днів (тобто максимум до 20 лютого). А ці підрозділи протягом двох робочих днів перераховують кошти на рахунки органів соціального захисту населення (орієнтовно 22 лютого). Органи соціального захисту населення протягом двох робочих днів перераховують кошти на рахунки відповідних ВНЗ (24 лютого). І наприкінці цього механізму виші навчальні заклади протягом двох робочих днів після надходження коштів на зазначені рахунки виплачують соціальну стипендію студентам (курсантам). А це буде або 28 лютого, або 1 березня 2017 року.

Очевидно, що на січень—лютий слід було передбачити перехідний етап, на час якого забезпечити виплату соціальної стипендії безпосередньо в січні й лютому. 

Вкажемо на ще одну новацію. Згідно з урядовим рішенням, для того щоб студенти могли претендувати на отримання соціальної стипендії, вони також мають бути включені до рейтингу. Але студенти, які станом на перше число місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом, мають академічну заборгованість або під час семестрового контролю складали щось повторно, аби поліпшити отримані раніше оцінки, не будуть включені до рейтингу і як наслідок — не зможуть отримувати соціальну стипендію. В такому випадку можемо говорити, що така стипендія вже не буде виключно соціальною.

Слід зазначити, що Міністерство соціальної політики України готує зміни до постанови Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р., з гідно з якими право на отримання соціальних стипендій матимуть інваліди з дитинства, інваліди І—ІІІ груп, студенти, курсанти невійськових вищих навчальних закладів, з сімей, які отримують державну соціальну допомогу як малозабезпечені. Також готуються зміни щодо надання права на отримання соціальної стипендії студентам з числа дітей-сиріт до завершення навчання у вищому навчальному закладі (зараз — тільки до досягнення 23 років).

Якщо стипендія повинна бути стимулом до навчання, то її мають отримувати справді найкращі. Інакше студенти матимуть підстави вважати такі зміни несправедливими. І їх можна зрозуміти — коли одні навчаються на "4" і "5" і не отримують стипендії, а інші на "3" і "4" і мають підвищену стипендію в 1400 грн, то де ж тут справедливість?

Які можуть бути глобальні наслідки таких змін? Студенти в найгіршому випадку не складуть сесії, і якщо таких студентів буде понад 20%, то вишу зменшать ставки для викладачів або ж студенти заберуть документи і поїдуть на навчання, наприклад, у Польщу. І що матимемо? Виші без студентів? Отже, слід дуже зважено й відповідально підходити до зміни стипендіального забезпечення, як і вносити відповідні уточнення до ухвалених урядових рішень.

Висновок: зазначені зміни мало корелюють з наміром підвищити мотивацію до якнайкращого навчання. І це треба виправляти.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • Алекс Агафонов 11 февраля, 18:26 Почнемо з Європи, в якій 5-10 % студентів одержують стипендію. Наших 45 % - в 4,5 рази більше, Очевидно, фінансові можливості в нас кращі(( На стипендію для "прожити" розраховують близько 20%, від тих, хто її отримує. Для інших стипендія - це кишенькові гроші, раза 2 в нічний клуб зайти, пивком потішитись. Як виживати студенту, в якого мама не в Італії, або тато не чиновник (будь-яка посада з корупційними можливостями) ? Кредити. Відсоткові ставки треба узгодити, від 0 і до розумної межі. Стипендія: 1) академічна - розміром в 3-4 тисячі для справді успішних, з публікаціями, з перпективою входження в науку; 2) ніяк не в загальному списку, бо вчитися на матфаці чи хімфаці це не геофак, а тому стипендії - за спеціальностями. Правильний, вважаю, підхід підвищені для "малопопулярних", але необхідних в державі напрямів Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Григорий Сергиенко 11 февраля, 18:14 В каком университете до сих пор ставят по пятибальной системе? Автору статьи, вероятно, пора на пенсию. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Nedolya 11 февраля, 13:05 Гадаю, що відповідь на запитання у заголовку - непродумані зміни. Лише один приклад з врахуванням балів заліків. Раніше працювала система залік-незалік. Врахування балу (оцінки) заліку нивілює поняття залік та екзамен (іспит). На залік не дають час для підготовки, але на іспит дають. Нова система не відрізняє ці два типи контролю. Такий підхід вимагає або перегляд системи оцінювання, або взагалі відміняє поняття залік-іспит. Потрібно переписувати програми та стандарти, або відмовитися від непродуманої системи рейтингу студентів для одержання стипендії. Все робиться без продуманих рішень. Або думати нічим або немає коли. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oleg Smirnov 11 февраля, 12:17 Добавлю, что в вузах разрабатывают Положения про стипендии, где кроме оценок учитываются: научная, общественная и пр. деятельность. Это значит, что вверх полезут "активисты-карьеристы", хорошо знакомые нам с комсомольских времён. А по поводу "науки" - уже сейчас к преподавателям обращаются некоторые студенты с предложениями оплатить их научную публикацию в журнале (если этот журнал берёт за публикацию деньги) при условии включения студента в соавторы статьи. Таким образом, имеем новый чудесный аспект воспитательной работы в вузе: учим врать на новом продвинутом уровне (это как в компьютерной игре - выполнил все задания - перешёл на новый уровень). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • VViktor 11 февраля, 05:48 1962 год. На 7-ом году после окончании школы (1956), работы на заводе и срочной службе в Советской Армии (1958-1962гг) я стал студентом радиофизического факультета Киевского государственного университета им.Т.Г.Шевченко. Дома нищета (отец инженер), носил солдатскую форму без погон и единственным источником существования была стипендия - 45 р (на физфаке и мехмате стипендия - 30 р) бесплатный хлеб с солью и чай без сахара в университетском буфете в подвале красного корпуса на перерыве. Окончил учебу с отличием на повышенной стипендии. Большущее спасибо советской стипендии. Стипендия не роскошь, а средство к существованию студента! Но об этом наша деформированная власть забыла и даже здесь все пронизано "СХЕМАМИ". Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ko3er 11 февраля, 01:10 Это приведет к вымиранию технического направления, ибо абитуриенты будут идти путем меньшего сопротивления на гуманитарные направления, так как там заработать достаточные балы будет проще. А те кто сейчас обучаются, будут более халатно относится к учебе, потому что потеряли даже тот малый стимул что имели... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ko3er 11 февраля, 01:04 *пересмотреть норму постановления Кабинета министров Украины "Некоторые вопросы стипендиального обеспечения" (№1050 от 28.12.2016 г.) в части предоставления права вузам формировать исключительно общеуниверситетский рейтинг студентов в диапазоне 40–45% фактического количества студентов дневной формы обучения, которые учатся по государственному (региональному) заказу без привязки к факультетам, специальностям и курсам — с целью поддержать действительно лучших студентов.* Это не даст результата, а только приведет к уничтожению технических специальностей. Уравнивать факультеты и специальности нельзя, так как нагрузки и требования совершенно разные. Гуманитариям (исключение медицинские специальности) куда легче чем технарям. Чтобы получить оценки хотя бы такие как у гуманитарных специальностей технарям придется приложить куда больше усилий, так как их знания оценивают более критично ибо им предстоит управлять порой опасными и затратны Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89