Таємниці п'ятого кута

Оксана Онищенко 15 березня 2013, 19:50
Рука с ручкой
mygazeta.com

Читайте також

У відповідь на статтю "КоСяК" у вищій освіті?" (DT.UA, № 8, 2013 р.) на сайті МОНМС з'явився коментар директора департаменту вищої освіти зазначеного відомства Юрія Коровайченка "КоСяК" не у вищій освіті, а в бажанні шукати "5 кут у кімнаті". 

Добре, що чиновники такого рівня хоча б у вигляді "нашої відповіді Чемберлену" виходять на такий-сякий діалог із громадою (бо стандартні відписки прес-служби відомства не можна вважати діалогом). 

Жаль, що у своєму коментарі Ю.Коровайченко жодним чином не прокоментував основних тез статті "КоСяК у вищій освіті?" (проблеми і перспективи розвитку вищої освіти, лобіювання міністерством одного із законопроектів, оцінка позицій учасників комітетських слухань, окреслення перспектив прийняття закону про вищу освіту, долю незалежного оцінювання). Натомість надзвичайно багато уваги приділив любимому мозолеві Міносвіти — непокірній Києво-Могилянській академії

Аргументи чиновника не стосуються концептуальних речей. Та й не спростовують наведених у нашій статті фактів. Вони є спробою, швидше, зберегти честь мундиру, ніж відстояти істину. 

І це — взагалі характерна ознака дискусій, у яких так чи інакше беруть участь представники влади. Аргументи опонентів про деградацію освіти, необхідність докорінних змін вони зводять до "світських левиць" та емоцій.

На перший погляд, на такі аргументи відповідь не потрібна. Однак вони цікаві з двох причин. По-перше, тому, що ще і ще раз демонструють: влада не розуміє, хто повинен замовляти музику в освіті (не їх благородіє чиновник, а ми, споживачі освітніх послуг). І хто перед ким повинен звітуватися. По-друге, тому, що аналіз аргументів Ю.Коровайченка є прикладом того, як із допомогою "напівфактів", недомовок і пересмикувань робляться гучні заяви та навішуються ярлики. 

Отже, проаналізуємо факти і висновки, представлені шановним посадовцем (далі цитати з коментарю Ю.Коровайченка ""КоСяК" не у вищій освіті, а в бажанні шукати "5 кут у кімнаті" виділено курсивом. — О.О.) І не просто проаналізуємо, а покажемо, які гострі кути в освіті вони насправді прикривають. 

"Ручне" формування держзамовлення 

У 2012 році, як і в 2011, Умовами прийому до вищих навчальних закладів була передбачена можливість подачі документів на вступ до п'яти вищих навчальних закладів та на три напрями підготовки у кожному. Тому відносно високі конкурси в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", на які посилається автор статті, — це конкурси заяв, а не вступників. Інакше як можна пояснити той факт, що і в 2011, і в 2012 роках доведені обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою академією не виконані. 

Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій, зауважує: "Це елементарне словоблудство, яке пояснюється тим, що один абітурієнт може подати заяви до кількох університетів. За нинішньої системи конкурсного відбору і наявності непрозорих корупційних механізмів на завершальному етапі зарахування (третя хвиля), про що неодноразово писали ЗМІ та громадські спостерігачі, рахувати конкурс за кількістю "вступників" — абсурдно. Набагато цікавішими для Міністерства, для університетів, для усього суспільства були б дані про те, з яким середнім балом ЗНО зараховуються абітурієнти на кожну спеціальність. Тоді б виявилося, що дуже велика кількість навіть іменитих університетів масово приймають абітурієнтів, які отримали 124 бали, тобто тих, які знань не мають взагалі. То яка необхідність у подібній ситуації рахувати "заяви" чи "вступників"?" 

Єгор Стадний, експерт Центру дослідження суспільства: "Директор департаменту вищої освіти мусить знати, що за умови, коли абітурієнти можуть подавати документи до кількох вишів і на кілька спеціальностей, виокремити, яка, перепрошую, частка абітурієнта належить тому чи іншому ВНЗ, неможливо. Саме тому й міряється конкурс за заявами. Просто коли говоримо про заяви, то мусимо пам'ятати, що одна людина могла подати максимально аж 15 таких — 5 ВНЗ по 3 спеціальності в кожному."

Аргумент про недовиконання Києво-Могилянською академією держзамовлення також дуже показовий. 

Справді, у 2011 році Міносвіти оголосило догану ректору НаУКМА С.Квіту за невиконання держзамовлення й урізало обсяги останнього. З приводу цього Могилянка подала до суду одразу два позови. 

Не заглиблюючись у деталі тієї історії, зазначимо, що в недовиконанні Києво-Могилянською академією держзамовлення велику роль зіграли як суб'єктивні чинники (певні дії МОНМС), так і об'єктивні (загальна непопулярність природничих спеціальностей, з яких і було недовиконано замовлення). Докази цього С.Квіт і навів у своїй позовній заяві. Вони були переконливими, й МОНмолодьспорту довелося давати задній хід.

Як розповідає адвокат А.Гук, що захищав інтереси академії в суді, МОНМС виправило свої "косяки" в обох питаннях, навіть не дочекавшись рішення Феміди: прямо на одному з судових засідань його представник продемонстрував наказ про скасування догани С.Квіту. Крім того, було відновлено урізані обсяги держзамовлення. У зв'язку з чим судове провадження в обох справах закрили. 

У 2012 році ситуація з держзамовленням у Могилянці повторилася (але цього разу без оголошення догани). Як, до речі, і в багатьох інших ВНЗ країни, що мають природничі або технічні напрями підготовки. Причиною цього стало невиправдане збільшення міністерством квот на обсяг місць за цими напрямами (при тому що проблеми з набором на них були відчутні ще попереднього року) з одночасним збільшенням балу ЗНО для профільних предметів.

Аби якось вийти із ситуації, МОНмолодьспорту навіть довелося піти на порушення затверджених ним самим Умов прийому (п.5.9) і продовжити термін зарахування на держбюджет до 15 серпня (лист №1/9-506 від 10 серпня 2012 р.) Які труднощі після цього виникли у приймальних комісій та абітурієнтів — тема окремої розмови.

Прозора система вступу до ВНЗ (щодо достовірності даних ІС "Конкурс" про високі рейтинги НТУУ"КПІ" та НаУКМА, порівняно з ВНЗ, очолюваними С.Ківаловим, М.Сорокою та Г.Калетніком).

— ... Робити висновки з неофіційних джерел просто некоректно.

Підтвердженням цього є те, що Міністерство не розміщувало і не розміщує жодної офіційної інформації на веб-сайті інформаційно-пошукової системи "Конкурс". Вона створена виключно для інформування вступників про вищі навчальні заклади, напрями (спеціальності), на які оголошується прийом, ліцензійні обсяги підготовки, вартість навчання тощо. Адміністрування зазначеної системи забезпечувалося і забезпечується благодійною громадською організацією "Центр освітньої політики", а фінансування здійснювалося і здійснюється за кошти донорів (Міжнародного фонду "Відродження", Альянсу USETI).

Згідно з Умовами прийому до вищих навчальних закладів України (п.23.5), затвердженими наказом Д.Табачника, "Інформування громадськості про подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації здійснюється за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформаційною системою "Конкурс". Отже, ЄДБО Ю. Коровайченко вважає неофіційним джерелом?

Система "Конкурс" функціонує відповідно до наказу МОН України № 514 від
11 червня 2008 р. У листі МОНмолодьспорту № 1/9-5 від 06.01.2011 р. "Щодо створення і запровадження системи електронної подачі заяв вступниками та функціонування у 2011 році інформаційно-пошукової системи "Конкурс" зазначено: "Адміністрування інформаційно-пошукової системи "Конкурс" буде здійснюватися благодійною громадською організацією "Центр освітньої політики" за договором із Міністерством, а фінансування (крім додаткових послуг для вищих навчальних закладів) буде здійснюватися за кошти донорів (Альянс USETI)..."

Система "Конкурс" має велике значення для громадськості. Адже вона формує загальну картину вступної кампанії, дозволяє порівнювати й аналізувати дані по різних вишах, а також, хоча б у певних межах, контролювати прозорість системи вступу. Зрозуміло, не завжди і не всім це зручно.

До речі, дані системи "Конкурс", використані у статті "КоСяК" у вищій освіті?" було оприлюднено під час круглого столу з участю експертів та громадськості "Кому і чому заважає ЗНО: роль незалежного оцінювання в українській освіті". 

...стаття Оксани Онищенко, в частині зазначених питань, має явно тенденційний характер і не відповідає дійсності, оскільки автор з офіційним запитом до Міністерства щодо надання відповідної інформації не зверталася. У статті використані статистичні дані, які є "доступною інформацією"... 

Це означає, що монопольне право на істину має лише МОНмолодьспорту? А все, що подається в інших офіційних джерелах, про що говориться на круглих столах представниками громадських організацій та експертами, є недостовірною "доступною інформацією"? 

Прозоре, об'єктивне рейтингування ВНЗ, а отже — чесна інформація для споживачів освітніх послуг (щодо даних національного рейтингу "Компас-2012", згідно з якими НТУУ "КПІ" та Києво-Могилянська академія, ректори яких виступають за докорінне реформування системи вищої освіти, є лідерами вищої освіти України. На відміну від вишів, очолюваних їхніми опонентами із законотворчості: Одеської юридичної академії (ОЮА) С.Ківалова, Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП ) М.Сороки, Вінницького національного аграрного університету (ВНАУ) Г.Калетніка)

посилатися і робити висновки лише за даними одного рейтингу щонайменше некоректно. 

Аналіз усіх рейтингів, які є в Україні, не був головною метою статті "КоСяК" у вищій освіті?". Тому наводилися дані лише за інформацією системи "Конкурс" та найвідомішого в Україні рейтингу "Компас-2012". Навіть на сайті МОНмолодьспорту зазначено, що останній — "важливий для представників ринку праці та органів управління освітою".

Дані "Компас-2012" не мають принципових відмінностей від даних іншого всеукраїнського рейтингу — "Топ-200" . Для порівняння. "Компас-2012" (усього 10 позицій): НТУУ "КПІ" — 1 позиція, НаУКМА — 3-тя, ОЮА та НУВГП — 9-та, ВАУ -10-та. Академічний рейтинг "ТОП-200": НТУУ "КПІ" — 1-ша, НаУКМА- 4-та, ОЮА — 44-та, НУВГП — 71-ша, ВАУ- 135-та.

У національному ж рейтингу, який складався Міністерством... НаУКМА серед класичних університетів посідає 6 місце, тоді як, наприклад, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" — 3 місце. Водночас, Національний університет "Одеська юридична академія" у групі вищих навчальних закладів, що готують фахівців з права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності, посідає 2 місце, а, скажімо, Вінницький національний аграрний університет серед 23 вищих державних аграрних закладів посідає 9 місце.

А чи існує взагалі рейтинг МОНмолодьспорту за 2012 р.? Він не опублікований навіть на mon.gov.ua. Дані, наведені Ю. Коровайченком, відповідають інформації міністерського рейтингу "за 2010-2011 та 2011 календарний рік" (оригінальні часові рамки!), опублікованого на тому ж сайті.

Це означає, що у 2012 р. МОНМС просто скопіювало рейтинг за попередній рік? А, може, чиновник порівнював "Компас"-2012 з міністерським рейтингом майже дворічної давності? У такому разі, чи можна вважати таке порівняння коректним?

Хотілося б також знати, чому дані міністерського рейтингу так істотно відрізняються від даних інших рейтингів. У "Компасі"-2011 за показником "сприйняття експертами якості освіти" Одеська юридична академія отримала 5 балів зі 100, Вінницький аграрний університет — 2 бали, Одеський екологічний університет —0. 

У ранжуванні МОНМС за 2010—2011 рр. навчальні заклади кожного напряму поділено на чотири підгрупи: успішна, достатньо успішна, частково успішна, проблемна. У це важко повірити, але ті, хто пас задніх у "Компасі", тут вийшли у "відмінники". За показниками "якість студентів" і "якість науково-педагогічного персоналу" всі названі вище ВНЗ увійшли до найкращої, успішної групи закладів.

А ось багаторічному фаворитові різних рейтингів, університету, очолюваному автором альтернативного законопроекту М.Згуровським, не так пофортунило в міністерському рейтингу. Експерти "Компасу"-2011 оцінили якість освіти у НТУУ "КПІ" на 59 балів зі 100, роботодавці — на 100 балів зі 100. А у ранжуванні міністерства НТУУ "КПІ" на показниках якості студентів та науково-педагогічного персоналу втратив бали: зарахований не до успішної, а до достатньо успішної групи. 

Об'єктивність і прозорість? No comments…

у престижному Рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus у 2012 році Національний університет "Києво-Могилянська академія" посів лише 22 місце, а Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" — 5-те. 

Порівнюючи вищі навчальні заклади різних напрямів за показниками Scopus, ми наступаємо на ті ж самі граблі, як і тоді, коли враховуємо публікації в цій базі для захисту дисертацій. Оскільки гуманітарії і "технарі" опиняються в нерівних умовах.

Максим Стріха, віце-президент АН вищої школи, пояснює: "Цитованість у Могилянки справді невисока — бо вона переважно гуманітарна. А з тих 8,298 українських статей, які торік зафіксував Scopus, і 5500 — Web of Kmowledge (де вимоги трохи жорсткіші) соціогуманітаристика посідає менше п'яти відсотків. Це давня й відома проблема. Тож за цими показниками Могилянка апріорно не може змагатися з університетами з розвиненими природничо-науковими школами (КНУ, ЛНУ, ХНУ, НТУУ "КПІ" тощо). Але те, що серед гуманітаріїв Могилянка — лідер, сумніву не підлягає (свідчення — рівень залучення в міжнародний науковий обмін). А ось місце університету Ківалова у
своїй дуже специфічній групі ніяк коментувати не можу. Але, знов-таки, можу стверджувати: його показники в міжнародних науковометричних базах близькі до нуля. Так само можу стверджувати, що Наталя Яковенко з Могилянки у сприйнятті європейців є сьогодні українським істориком №1. А ось юрист №1 — безперечно, не Ківалов."

Науковометричним показником цитованості є індекс Гірша. Єгор Стадний акцентує: "Сам автор індексу американський фізик Хорхе Гірш застерігає: його індекс придатний для порівняння ваги дослідників у межах однієї галузі. Це пов'язано з тим, що саме цитування відбувається у різних науках по-різному. Тому не зовсім коректно порівнювати медичні, технічні, класичні та інші ВНЗ. 

Крім того, в індексі Гірша має значення і кількість самих дослідників ВНЗ. Могилянка — це маленький виш. Наведу приклад із галузі "історія". У КНУ ім. Шевченка є кільканадцять "вузьких" кафедр історичного факультету — наприклад, кафедра історії Росії, кафедра новітньої історії, кафедра етнології тощо. У Могилянки — одна-єдина. Готуючи публікацію, ви часто посилаєтесь на роботи своїх колег із кафедри, бо вони працюють над тематикою, схожою на вашу, і ви, швидше за все, ознайомлені з їхніми працями й не оминете їх у своїй роботі. Таким чином, колеги по кафедрі природно (без якоїсь там змови) збільшуватимуть кількість посилань одне одному. І таких посилань буде тим більше, чим більше викладачів на кафедрі і чим вужча її спеціалізація.

Але в Могилянці не так. Бо там усього 20 викладачів історії, кожен із яких має свої наукові зацікавлення, відмінні від зацікавлень інших."

Андрій Гук підкреслює, що якби полічити не кількість публікацій взагалі, а кількість публікацій на одного викладача, то НаУКМА мала б досить високі показники: 152 публікації у базі даних Scopus на 382 штатних викладачі. Таким результатом можна пишатися.

P.S. Можливо, комусь видасться, що своїм коментарем Ю.Коровайченко опонує тезам, викладеним у статті "КоСяК у вищій освіті?". Насправді ж його стаття — підтвердження того, що нам катастрофічно бракує прозорості, свободи, відкритості в освіті. А ще — напевно, почуття відповідальності перед суспільством. 

Прийняття одного з альтернативних законопроектів про вищу освіту — від групи Згуровського чи від опозиції — може дати нам шанс щось змінити. І якщо ми хочемо жити у розвинений країні, не повинні втратити його.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
13 коментарів
  • Критик 3 19 марта, 09:49 Доценту. А для чего мы все это пишем? Чтобы дураки продолжали дурью маяться? Так они этого не читают. Они вообще только пишут, и то не они. "Закладывальщиков", как Вы их называете, много не нужно. Идею вообще рождает один человек. Важно, чтобы идея была услышана, понята, одобрена и подхвачена. Для этого и существуют (по крайней мере, должны существовать) СМИ. Все - в руках журналистов, но где они? Хотя - бы один... Увы, пока горизонт пуст. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик № 18 марта, 17:06 Еще доценту. Вспомнилось старое Райкинское: "- Родители учили и воспитывали сына, а он вырос идиотом". Главное - учили и воспитывали, а результат не важен. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 18 марта, 16:41 Доценту. Это моя ошибка? Боюсь, вся рота шагает не в ногу. СЕГОДНЯ, ЗАЛОЖИВ ГРАМОТНУЮ СИСТЕМУ ОБРАЗОВАНИЯ, МОЖНО НАДЕЯТЬСЯ, ЛЕТ ЧЕРЕЗ ДВАДЦАТЬ, НАЧАТЬ СТРОИТЬ СТРАНУ. ИНОГО ПУТИ НЕТ.
    DoCent 18 марта, 23:13
    Надо только закладывальщиков найти, что не только бы хотели, но и могли. Кто они? Пока не вижу... Некоторые может и хотят - но не могут. А в основном не могут, не хотят и даже не понимают, зачем оно нужно. Нынешним оно не нужно, тут вот Кипр вклады обложил, то проблема №1, а всякие перспективы...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Препод 17 марта, 20:31 Аргументи в статті показують, що 1. Київо-Могилянська Академія не є класичним університетом (автор статті говорить, що він переважно гуманітарний, а класичний університет не повинен одного спрямування. 2. Якщо автор не мала за мету розглядати всі рейтинги, тоді не є коректним аргументувати лише одним з них. 3. Не є коректним приводити рейтинги ВНЗ, щоб вказати на вади законопроекту, краще аргументувати системними похибками та підходоми у самому законопроекті. 4. Індекс цитування і індекс Хірша не зважаючи на деякі вади, є науковометричною оцінкою діяльності, і поки нічого кращого не знайшли, потрібно притримуватися цієї оцінки - і це є вірним підходом. 5. Догани за невиконання держзамовлення в той час одержало багато ректорів, і всі стосувалися природничих напрямків - тут КМА не виключення. 6. Я добре ставлюся до КМА, та й завдяки привілійованому становищу, успіхи вони мають, але стаття більше стосується захисту одного ВНЗ, ніж Закону про вищу освіту в цілому. Я вже висловлював своє відношення до версій цього документу і вважаю цей процес надто заполітизованим. І поки міністерство і ректори будуть перетягувати один до одного ковдру, ВНЗ продовжують працювати в умовах недофінансування та перекосів у розвитку в гуманітарний бік, все далі віддаляючись від науки. Можливо потрібно звернутися до спеціалістів. Але для цього потрібно приймати не популярні дії, що призведуть до суттєвого скорочення гуманітарної складової в університетах. Бо для підготовки фізика не потрібна історія, психологія, політологія чи фізична культура - ці напрямки суттєво постраждають, якщо ми почнемо готувати саме спеціаліста з конкретної спеціальності. І якщо автор переживає за якість вищої освіти і її європейськість, то повинна знати, що у порівняння з подібним спеціальностіми у Німеччині є тільки 17 предметів з великими кредитами, тоді як у нас 41 предмет з кількістю кредитиів у триччі менше. Тому потрібно бути послідовним до кінця. І коли навести порядок з науковими напрямками та галузями освіти та розділити їх систему функціювання та фінансування - все одразу стане на місця. Галузі освіти в рамках фінансування університету та напрямки освіти на рівні держави та університету. Тоді й побачимо результат
    Препод 17 марта, 20:35
    Вибачте за помилку, напрямки науки - на державному рівні!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 17 марта, 19:38 Ремонтируя свой любимый кар, Вы искали грамотного мастера, ремонтируя квартиру - толковую бригаду. Но, отдавая свое чадо в "систему образования и воспитания", Вы сквозь пальцы смотрели на детофобскую тетю Машу, а зря. Лет через десять, столкнушись с проблемами, о которых Вы и не гадали, Вы едва ли ее вспомните, но именно она, еще тогда, морально изуродовала Ваше дитя. Я уже не первый раз пытаюсь доказать, что педагогов всех уровней надо оценивать по умению учить и воспитывать, реакция - ноль. Я могу понять педагогов, которым только не хватало, чтобы о их профессионализме судили по НЕЗАВИСИМОЙ оценке уровня их оболтусов, а в зачетках ничего не лежало. Могу понять министерских работников, которым тоже деньги нужны. Но журналисты... "Недолугість"? Неистребимая совковость? Непрофессионализм? Заангажированность? Боюсь, сие тайна великая есть.
    DoCent 18 марта, 14:17
    Ваша ошибка в том, что вы предполагаете, что главная задача этой системы - давать знания. Почему Вы так думаете? Кроме того, у нас образование (и, например, здравоохранение) - это насильно предоплаченная услуга. Почувствуйте разницу с автосервисом и ремонтом квартир, где клиент платит за РЕЗУЛЬТАТ, а не за процесс...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • CS 16 марта, 18:31 Глубокоуважаемая Оксана! КоСяК - он и в Африке КоСяК. Последнюю статью можно (и нужно) было не писать. Из нападающего вы превратились в обороняющегося, зачем то приняв навязанную Вам тему (МОН - НаУКМА). Надо идти дальше. Пусть МОН доказывает и оправдывается. Если сможет.
    Студент 16 марта, 23:01
    Снова напрашивается философский вопрос: "Зачем жить? - Зачем нужна система высшего образования для экономики страны?" Если она нужна прежде всего как повод для бюджетного финансирования ВУЗов и НИИ - то МОН - конечно же правильно поступает. Если найдете другие причины - то можно рассмотреть их тоже.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Крот 16 марта, 13:05 а вот если подавляющее большинство преподов "Могилянки" работает одновременно и Нархозе, и в Шевченка, и в КПИ, и Карпенка Карого, и в МАУПе, и в "Кроке", и во Львове, и ещё много где, то как их оценивать? В целом статья - наивняк, автору не стоило выносить свои обиды, да ещё в таких объёмах. Оксана, вы ангажированы и даже видеть не хочете доводы второй стороны. Оправдать можно что угодно при желании. Главное как. У вас - слабо вышло.
    Гость 16 марта, 21:21
    " видеть не хочете доводы второй стороны." Да, среди троллей наметилась кадровая проблема... И как они с такой грамотностью вообще понимают, о чем речь идет в статье?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 16 марта, 08:25 Если мы действительно хотим, чтобы не мы, а наши внуки, или даже правнуки жили в развитой стране (нам и нашим детям это, увы, не светит ни при каких законах), начинать реформы надо с детских садиков. Ключ к успеху - объективная оценка обучающих по качеству обучения. И - высокая и независимая от чиновников (ВНО!) оплата профессионалов на всех ступенях образовательного процесса. А эти драки у корыта выглядят убого. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74