У тенетах тарифної сітки, або Чому викладач вишу судиться з Кабінетом міністрів

Оксана Онищенко 7 лютого 2014, 19:35
преподаватель

Читайте також

Вже багато років ситуація із зарплатнею викликає обурення і стурбованість освітян. "Завдяки маніпуляціям з тарифною сіткою кожен освітянин щомісяця недоотримує від 700 до 2000 грн", — заявила під час круглого столу з громадськістю голова парламентського комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. 

Викладач львівського вишу Святослав Літинський вирішив боротися з несправедливістю. Молодий педагог подав до суду на Кабінет міністрів України. 

"Я з сім'ї педагогів. І дід, і бабуся, і батько, і я — усі обрали цю професію. Напередодні Нового року ми з батьком обговорювали політичну ситуацію в країні. І, зокрема, становище бюджетників — уряд не доплачує освітянам зарплатню. Вирішив розібратися, у чому річ. Я програміст. І з погляду програміста-математика побачив, наскільки тут усе просто, наскільки чітко і ясно видно, що нас обманюють. За моїми підрахунками, щомісяця держава не доплачує мені 1098 грн. У рік виходить майже 13 тис. грн. Це особисто мені. А я є всього-на-всього старший викладач. Скільки ж недоотримують професори! Але насправді йдеться не лише про викладачів, а взагалі про всіх бюджетників, яким зарплатня нараховується за єдиною тарифною сіткою."

Єдина тарифна сітка так само важлива для нарахування заробітної плати бюджетникам, як таблиця множення — для підрахунків у математиці. Кожна посада належить до певного розряду. І для кожного розряду існує чітко визначений розмір окладу. Саме це і є підставою для нарахування заробітної плати кожному працівникові бюджетної сфери.

Як же визначають, скільки має отримувати працівник того чи іншого розряду? Усе залежить від найнижчої сходинки сітки — окладу першого тарифного розряду. Усі розрахунки вищих розрядів робляться шляхом множення його на визначений тарифний коефіцієнт. Отже, корінь усіх проблем криється саме у першому тарифному розряді.

Згідно із законодавством (ст.6 Закону "Про оплату праці" та ст. 96 Кодексу законів про працю), величина окладу першого тарифного розряду має "перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати". 

"Я старший викладач, мій тарифний розряд — 17, а коефіцієнт — 3 (тобто величина окладу першого розряду, помножена на 3) — розповідає Святослав Літинський. — Мінімальна зарплатня на грудень 2013 р. становила 1218 грн. Отже, мій оклад мав розраховуватися так: 1218х3=3654 грн. Це я вже мовчу про те, що розмір окладу першого розряду має не дорівнювати, а перевищувати мінімальну зарплатню. 

А як мені нараховують гроші насправді? Кабмін своєю постановою встановив, що мій оклад прив'язаний не до мінімальної зарплатні, а до суми 852 грн.: 852х3 = 2556 грн. 

Я не просив суд повернути гроші за минулий рік. Я — за справедливість. У своїй позовній заяві прошу зобов'язати відповідача (Кабінет міністрів) зробити дві речі. По-перше — внести зміни до постанови, яка регламентує нарахування зарплат на 2013 р. Оскільки нова постанова на 2014 р. не прийнята й досі (хоча мала б бути прийнята), торішня продовжує діяти. По-друге, у постанові на 2014 р. виконувати вимоги Закону "Про оплату праці", тобто розраховувати всю тарифну сітку, виходячи з суми, вищої за мінімальну заробітну плату."

Мінфін та Мінсоцполітики у відповідь на звернення голови парламентського комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич зазначили, що така норма стосується лише підприємств виробничої сфери. А виконання норм закону для всіх державі не по кишені: "Встановлення у 2014 р. розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати… потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 51 млрд грн…, неінфляційні джерела покриття яких відсутні", — йдеться у листі Мінфіну.

"Статтею 1 Кодексу законів про працю України встановлено, що Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників. Як у ст. 6 закону "Про оплату праці", так і в ст. 96 Кодексу не передбачено норм про поширення їх лише на працівників виробничої сфери, — йдеться у відповіді Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки на запит профільного комітету Верховної Ради. —Тому твердження Міністерства фінансів про те, що зазначена норма застосовується на підприємствах виробничої сфери, є безпідставним і таким, що не відповідає законодавству." 

Антоніна Клименко, начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки, розповідає: "Наша профспілка вже протягом багатьох років бореться за те, щоб розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки відповідав розміру мінімальної заробітної плати. Як це й належить, до речі, згідно із законом. Відповідну постанову Кабінет міністрів прийняв 2005 р. І по грудень 2008 р. так завжди і було. А відтоді ми спостерігали розрив між розмірами першого тарифного розряду і мінімальної зарплатні. ЦК Профспілки спрямовував низку відповідних звернень до Президента, парламенту, уряду, профільного міністерства. Проводились переговори, зустрічі різних робочих груп, комісій з урядовою стороною. 

Однак в Законі "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено норм про відповідність окладу першого тарифного розряду мінімальній зарплатні. 

Ми погоджуємося з позицією Мінфіну та Мінсоцполітики, що згідно з Законом про КМУ уряд приймає рішення про умови оплати праці працівників бюджетної сфери. Але у цьому законі є також ст. 20, відповідно до якої до повноважень Кабміну віднесено визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ відповідно до закону. Згідно зі ст.113 Конституції КМУ у своїй діяльності керується законами України."

Кілька днів тому відбулося перше засідання Окружного адміністративного суду м.Києва за позовом викладача. Окрім Святослава Літинського та його захисника Максима Ярмистого, у засіданні мали взяти участь також два представники ЦК Профспілки працівників науки і освіти. Вони отримали відповідне письмове доручення від організації. Та суд дозволив зайти у зал засідань лише одному з представників. За словами Антоніни Клименко — без будь-яких на те пояснень. 

"Вважаю, що ми виграємо справу, — каже Святослав. —Але яким буде рішення суду, наразі невідомо. Поки що відбулося лише перше засідання. На сьогодні відомо, що суд відмовив у задоволенні першого пункту позову — зобов'язати КМУ внести зміни до й нині чинної постанови за 2013 р. Офіційна причина — минуло більше шести місяців відтоді, як документ було прийнято. А тепер, виходить, немає сенсу захищати свої права. Будемо подавати апеляцію."

Захисник Святослава Літинського Максим Ярмистий підкреслив: "Вважаю, що порушення прав на оплату праці є очевидним. Перша з вимог не була розглянута по суті. За формальними ознаками суд залишив її без розгляду, не з'ясувавши, у чому саме полягало порушення закону Кабінетом міністрів. Щодо другої вимоги — зобов'язати КМУ у постанові на 2014 р. врахувати вимоги закону і розраховувати посадові оклади всіх бюджетників, відштовхуючись від мінімальної заробітної плати, рішення суду поки що не прийняте. Ми маємо надіслати ще деякі документи. І після того вже буквально наступного тижня очікуватимемо рішення суду. Його буде повідомлено нам за результатами письмового провадження.
Я все-таки сподіваюся на перемогу. Прецеденти вже були. Так, було перераховано виплату допомоги дітям війни. Працівники суду й прокуратури добилися перерахунку пенсій."

С.Літинський наголошує: "У будь-якому разі, хочу привернути увагу суспільства до проблеми. І підкреслити — кожен із нас може й повинен захищати свої законні права. В Європі це нормальна практика: порушили твоє право — йдеш до суду і відстоюєш його. Мовчати не можна." 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Ellen 28 февраля, 15:40 Полностью согласна с автором! Более того, это может быть смешно, но за научную степень доктора наук я в государственном вузе получаю 145 грн в месяц :), а за звание доцента - целых 203 грн. По-моему, это более, чем смешно... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.90
EUR 29.17