Учителів багато, а вчити нікому

Ігор Лікарчук 26 вересня 2014, 00:00
фото

Читайте також

Цікавий і повчальний експеримент провів один із регіональних центрів оцінювання якості освіти спільно з департаментом освіти облдержадміністрації. Учителям було запропоновано скласти тести, укомплектовані завданнями, що використовувалися у 2008–2012 рр. для проведення зовнішнього незалежного оцінювання їхніх випускників. 

Результати шокували не лише працівників регіонального центру оцінювання якості освіти, а й чиновників від освіти. Правильно виконали всі завдання, які були включені до тестів, лише 37 педагогів із 973, що взяли участь в експерименті. Жоден із представників педагогічної спільноти 14 сільських районів та міст цієї області не зміг правильно виконати всі завдання тесту. Менше ніж 25% завдань виконали 11 вчителів математики із 752 учасників експерименту, 33 викладачі англійської мови з 577, 26 із 410 вчителів фізики... Основна кількість педагогів змогла виконати лише 50–75% завдань. 

Серед тих, хто складав тести, були і молоді, і досвідчені наставники. Усі вони (і не раз) пройшли державну атестацію, відзначені різними нагородами і званнями... Усі мають вищу педагогічну освіту (а то й дві) і не одне посвідчення про підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. І, що найприкріше, — вони щодня "навчають" дітей... 

Ми свідомо не називаємо області, де проводився експеримент. Бо, відверто кажучи, боїмося, що ця інформація спричинить соціальний вибух серед батьків і спровокує чергову хвилю зневаги до конкретних учителів. Тим більше що учасниками експерименту стали не окремі представники педагогічних колективів, а переважна більшість працюючих педагогів — у деяких районах від 70 до 100% учителів. А назва області особливого значення не має. Адже біда в тому, що гіпотетично подібні результати можемо отримати і в інших регіонах країни. Підстави для
такого висновку дають результати зовнішнього незалежного оцінювання їхніх вихованців, про що йшлося в нашій статті "Час кричати SOS", опублікованій у DT.UA 22 серпня
2014 р. 

Наведені факти дають підстави щонайменше для чотирьох висновків. 

Перший. В Україні неабиякими темпами відбуваються процеси професійної деформації вчителя. Її причини — соціальне, морально-етичне, професійне старіння педагогів. У результаті в педагогічних колективах уже сформувався чималий прошарок тих, хто не може і не хоче працювати інакше. Тобто процеси професійної деформації переростають у процеси професійної деградації. Погано, якщо таких, із дозволу сказати педагогів, у колективах 5–15%. 

А коли їх 80% і більше?! І байдуже, в сільському чи міському регіоні працюють такі педагоги. Важливим є інше: їм немає адекватної заміни. 

Другий. В Україні зруйновано систему підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів. Після того як наші педінститути стали педуніверситетами і почали готувати за контрактом фахівців з економіки, права, менеджменту, торгівлі, політології, культури тощо, кафедри педагогіки, психології, фізіології, методик поступово виявилися другорядними в неписаних рейтингах важливості. А хто приходить до педуніверситетів здобувати вчительський фах? За даними бази vstyp.info, 2014 року в Уманському державному педагогічному університеті 26% абітурієнтів зараховано на спеціалізацію "Англійська мова" із середнім балом ЗНО із цього предмета в діапазоні від 140 до 149,5 бала; до Полтавського національного педуніверситету за спеціалізацією "Українська мова та література" — 15% абітурієнтів із результатами ЗНО з цього предмета в діапазоні від 140 до 150,5 бала; до Дрогобицького державного педагогічного університету — 11% і до Ніжинського державного університету — 21,4 із балом ЗНО з математики нижчим за 150. Звернімо увагу, що у всіх цих випадках ідеться про денну форму навчання. На заочній ситуація ще гірша. Туди випускники практично перестали вступати або ж приходять ті, в кого результат ЗНО ще гірший, ніж у їхніх колег з денних відділень. Тож виникає запитання — а де ж візьмуться грамотні вчителі української мови, вчителі математики з високим рівнем математичного мислення, вчителі англійської мови, які розуміють живу мову носія? Уже не кажемо про професійно-психологічну готовність до педагогічної діяльності, без чого майбутнього педагога не сформуєш. 

На жаль, в Україні й досі збереглася радянська система, коли єдиною перепусткою до роботи в школі, дитячому садку чи ПТНЗ є диплом про вищу освіту. Цей шматочок пластику видається за рішенням Державної екзаменаційної комісії (ДЕК), що складається з тих самих професорів і доцентів, які цього "педагога" навчали. Тому й байдуже таким ДЕКам, чи просто "прослухав" студент курс лекцій з педагогіки, чи таки здобув необхідні знання; чи працював під час педагогічної практики, чи відбув її, купивши відповідну довідку; чи знає вищу математику, чи давно забув і таблицю множення... Для будь-якого педуніверситету, його ректора, вченої ради набагато важливіше інше — випустити зі своїх стін якомога швидше одних і набрати інших. І знову ж таки — набрати будь-кого, з будь-яким рівнем знань, аби виконати план державного замовлення, щоб отримати бюджетне фінансування. Жодної відповідальності за якість підготовки майбутнього вчителя, як, до речі, й інших фахівців, український університет не несе. Не передбачено такої відповідальності і новим Законом "Про вищу освіту". А тим часом у Росії (ст. 28 федерального закону "Об образовании в Российской Федерации") таку відповідальність передбачено. На етапі роботи над Законом України "Про вищу освіту" ми вносили відповідну пропозицію, зокрема й про матеріальну відповідальність університетів за неякісні освітні послуги, однак робоча група її не прийняла... 

От і випускаємо з педуніверситетів бакалаврів, яких готуємо всього чотири роки (у колишньому СРСР учителя готували не менше ніж п'ять років), нікому не потрібних магістрів, яким додаємо ще один рік — начебто для написання наукової роботи, а на виході найчастіше — начебто наукова робота. А що від такої системи підготовки має школа чи дитячий дошкільний заклад? І яка їм різниця, якщо на роботу приходить молодий магістр-географ, котрий плутає Всесвіт із сонячною системою, або бакалавр-математик, котрий не може знайти спільний знаменник, розв'язуючи приклад із дробами... Тоді й виручають старші колеги. Добре, якщо вони знайшли в собі сили й мужність не потрапити до групи "професійно деформованих".

Третій. У загальноосвітніх навчальних закладах відсутня адекватна система атестації та оцінки педагогічних кадрів. Існуюча — не що інше, як безплідна бюрократична заорганізована процедура з відвертим корупційним присмаком. Підтвердженням цього є той факт, що атестацію УСПІШНО проходять практично ВСІ педагоги. Статистики тих, хто атестації не пройшов, в Україні НЕМАЄ. Як і оприлюднених списків таких горе-педагогів. Попри те, що дуже багато вчителів апріорі її пройти не повинні, бо давно забули і зміст предмета, який викладають, і елементарні засади психології та педагогіки. Натомість знають, як гарно оформити течки з документами, провести "відкриті" уроки, накрити стіл... 

Можна бути улюбленцем дітей, блискуче знати й любити історію чи математику, мати серед випускників переможців олімпіад і гарні результати ЗНО... Головне інше — папірці. А таких під час атестації має бути ДУЖЕ БАГАТО. І обов'язково надрукованих на кольоровому принтері, в гарній течці, з фотографіями й відео. І неодмінно — "відкриті уроки" для начальства і колег. Дарма що більшість таких "відкритих уроків" це показуха, спектакль одного актора... 

Через відсутність об'єктивної системи атестації та оцінювання роботи педагогів, успішність їхньої діяльності визначається за іншим — умінням учителя сподобатися шкільному й вищому начальству, псевдоавторитетом, здатністю "залізною" рукою навести порядок і т.д. і т.п. Чи не тому багато вчителів фактично не проводять уроки, а лише присутні на них. Але зарплату, нехай і мізерну, всі отримують однакову. 

Четвертий. Уже не перший рік освітянська спільнота і вчителі волають про необхідність істотно переглянути навчальні плани в загальноосвітніх навчальних закладах. І це не просто слова. У навчальному плані на 2014/2015 навчальний рік однієї із загальноосвітніх шкіл невеличкого районного центру в 10—11 класах інваріативною частиною передбачено вивчення 23 (!) і варіативною —
5 предметів. Крім того, що такий навчальний план серйозно загрожує фізичному й психічному здоров'ю учнів, він зумовлює необхідність додатково залучати до педагогічної діяльності велику кількість працівників. Як наслідок — співвідношення учнів і педагогічного персоналу в загальноосвітніх навчальних закладах в Україні істотно відрізняється від аналогічного показника в інших країнах світу. Приміром, у 2009 році в Англії налічувалося 13,7 учня на одного педагогічного працівника, в Польщі — 12,4, у США — 14,7. В Україні у 2009 році було 8,6 учня на одного шкільного вчителя. На початок 2013/2014 навчального року цей показник скоротився до 8 осіб (від 1990/1991 до початку 2013/2014 навчального року кількість учнів із
7 млн 132 тис. зменшилася до 4 млн 150 тис.), Але чи завжди поява нових предметів у навчальних планах супроводжується появою у школах педагогів із належним рівнем підготовки? На жаль, ні. Тож і маємо ситуацію, коли постійне збільшення кількості предметів, які вивчають у школі, веде до збільшення кількості вчителів із низьким рівнем фахової підготовки. Внаслідок таких, з дозволу сказати, "реформ" перенавантаження зазнають і учні, і без того нещедрий бюджет. Учителів багато, а вчити нікому. 

На нашу думку, ситуація з кадровим забезпеченням загальноосвітньої школи настільки загрозлива, що, вдаючись до медичної термінології, лише терапевтичних засобів для її виправлення буде замало. Потрібна радикальна хірургія. Зарадити могло б запровадження ліцензування педагогічної діяльності. Тобто кожен, хто має вищу педагогічну освіту і бажає працювати в будь-якому навчальному закладі, повинен отримати ліцензію. Ліцензію мають видавати незалежні атестаційні комісії, без будь-якої участі в них чиновництва чи керівників навчальних закладів. Отримання ліцензії має супроводжуватися складанням фахових іспитів і випробувальними тренінгами, які б дали підстави для об'єктивного оцінювання придатності тієї чи іншої особи до педагогічної діяльності, наявності в неї необхідних знань, умінь і навичок. Отримання ліцензії має бути обов'язковою умовою як для випускників вищих навчальних закладів, котрі не мають стажу педагогічної роботи, так і для тих, хто працює вже не перший рік. Для останніх необхідно запровадити практику підтвердження ліцензії кожні чотири-п'ять років, скасувавши нинішню атестацію. Якщо ліцензію не підтвердив, про продовження педагогічної діяльності не може бути й мови, незважаючи на будь-які заслуги, звання, нагороди тощо. 

Чи можна вибудувати таку систему в Україні? Звісно, можна. Подібні системи успішно працюють в багатьох країнах світу. Було б лише бажання і політична воля. 

P.S. До питання про політичну волю і бажання. Експеримент із складання тестів ЗНО педагогами-практиками був проведений у жовтні 2013 року. За час, що минув, у регіоні не відбулося ні суттєвих кадрових змін, не прийнято відповідних управлінських рішень. Педагоги продовжують... сіяти розумне, добре і вічне.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
22 коментаря
  • Oksana Savchuk 14 декабря, 14:07 Усі наведені вище висновки розглядаються у призмі вчителів та викладання. Не буручи і не підтримуючи жодну з сторін, можу сказати, що в самих тестах треба багато допрацьовувати: від неоднозначних і неправельних відповідей до їх відповідності навчальним планам. Не можете змінити навчальні плани, змінюйте тести! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Tamara Shevchenko 1 октября, 23:28 А можно, я выскажу свое мнение? !.В советские времена в школе учили: пропустил, заболел, не понял - с учеником занимались после уроков. Сейчас методика обучения похожа на начитку лекций, нет дополнительных занятий.Может они не нужны? В чем я сомневаюсь.Очень большой темп изучения программы по математике, Такое впечатление, что только знакомят и не заинтересованы, чтобы ее знали.И вот ЗНО - разве можно узнать: знает хорошо математику ученик или нет, тут выигрывает тот, у кого хорошая интуиция. А на насчет системы образования при Союзе, то надо сказать, что она у нас была все-таки на высшем уровне, особенно на Украине т.к. были экзамены в каждом классе, в России только в выпускных классах. И что самое интересное, даже заграничные коллеги это признавали.
    Анатолій Півненко 2 октября, 09:30
    То, что констатирует Tamara S., называется "прохождение программы" без какой-либо обратной связи.
    Антонина Геворкян 25 июня, 13:22
    Не, сейчас действительно зарплаты и социальные выплаты не позволяют учителям надрываться. У меня такое ощущение, что написано про Харьков, вот уж где грамотеи... У нас учительница английского такая была: не понял – звони, договоримся о репетиторстве.))) А зачем она мне в роли репетитора, если и так понятно, что учитель она никакой? Благо сейчас учить английский язык с носителем в Харькове можно без проблем, например, мы здесь нашли своего репетитора-носителя  , а ведь таких сайтов навалом.. И с ценой можно договориться, и НОСИТЕЛЬ... Местным "учителям" стоит задуматься...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Spaceman 1 октября, 16:06
    Анатолій Півненко 29 вересня, 09:33 Анатолій Півненко Сегодня, 09:16 Основнi МАКРО-проблеми в системi средньоi освiти ми бачимо сьогоднi двi: 1) iмiтацiя навчання замiсть навчання; 2) вiдсутнiсть формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ. Саме на цю тему треба проводити лiкбез педагогiчноi громадськостi. Щодо причин i наслiдкiв цих проблем можна викласти нашу позицiю на сотнях сторiнок тексту. Також слiд обговорити способи розв'язання цих макро-проблем. Дещо ми вже викладали на сайтi http://SamoLit.com/authors/2030/books/.Щодо розв'язання проблеми № 1 "iмiтацiя навчання замiсть навчання" першим заходом мае бути правило таке: якщо випускники ЗОШ показали результати ЗНО на 10% нижчi, анiж вiдповiднi оцiнки в класних журналах, то директор ЗОШ мае бути звiльнений автоматично. Саме директори шкiл в першу чергу несуть вiдповiдальнiсть за iмiтацiю навчання замiсть навчання.
    Так, шановний Iгор Лiкарчук, пропонуе дещо iнше для припинення подальшоi деградацii ЗОШ. I той правий, i той правий... Питання лише в ефективностi, маемо на увазi вiдношення результатiв до витрат фiнансових та iнших. Найдешевшим, тобто найефективнiшим заходом, ми згоднi вважати той, що пропонуе Анатолiй Пiвненко: якщо випускники ЗОШ показали результати ЗНО на 10% нижчi, анiж мають оцiнки в класних журналах, то директор ЗОШ мае бути звiльнений автоматично. Iнстинкти страху потрiбно також включати, окрiм свiдомих переконань, адже (ми згоднi з цим) поведiнка сучасноi людини все ще переважно формуеться ii тваринними iнстинктами, а не sapiens. Розум сучасноi Homo sapiens в основному обслуговуе ii iнстинкти. Поведiнка В. Путiна, В. Януковича, Iдi Амiна, Жана-Беделя Бокассо та багатьох iнших публiчних Homo переконливо пiдтверджують це стверджування.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Spaceman 1 октября, 15:47
    Анатолій Півненко 29 вересня, 09:16 Основнi МАКРО-проблеми в системi средньоi освiти ми бачимо сьогоднi двi: 1) iмiтацiя навчання замiсть навчання; 2) вiдсутнiсть формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ. Саме на цю тему треба проводити лiкбез педагогiчноi громадськостi. Щодо причин i наслiдкiв цих проблем можна викласти нашу позицiю на сотнях сторiнок тексту. Також слiд обговорити способи розв'язання цих макро-проблем. Дещо ми вже викладали на сайтi http://SamoLit.com/authors/2030/books/.
    В статтi вiд 15.08.2014 "Час кричати SOS!" Iгор Лiкарчук висловив здивування тим, що учнiв, що закiнчили спецiалiзованi школи та лiцеi, значно бiльше тих, хто здав вiдповiднi предмети ЗНО успiшно. Чому так? Справа в тому, що окрiм проблеми № 1 "iмiтацii навчання замiсть навчання" у спецшколах мае мiсце i така проблема як "паразитування". Маеться на увазi той факт, коли цi спецшколи збирають у своiх стiнах обдарованих, вже пiдготовлених дiтей, а самi фактично нiчого iм не додаючи, рекламують iх успiхи як своi досягнення. А iстина полягае в тому, що успiхи дiтей - це, головним чином, заслуги батькiв, а не лише шкiл, як декому це уявляеться.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • oleggavr 1 октября, 11:44 "Второй. В Украине разрушена система подготовки квалифицированных педагогических кадров." По-моему, её и не было никогда... Вернее, она не была эффективной. На своём примере - за весь срок обучения на историческом факультете непосредственно на "учительский компонент" выделено (вспоминаю по памяти, может, чего и забыл): психология - 1 семестр, педагогика - 1 семестр, методика преподавания - 1 семестр, школьная практика - 1 месяц, летняя практика в пионерлагере - 1 смена, на госэкзамене из трёх вопросов - один был "методически-учительским" И всё. Историка из меня сделали хорошего, а вот до учителя пришлось доучиваться самому на личном опыте "проб и ошибок"... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Анатолій Півненко 29 сентября, 18:08
    Анатолій Півненко Сегодня, 09:16 Основнi МАКРО-проблеми в системi средньоi освiти ми бачимо сьогоднi двi: 1) iмiтацiя навчання замiсть навчання; 2) вiдсутнiсть формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ. Саме на цю тему треба проводити лiкбез педагогiчноi громадськостi. Щодо причин i наслiдкiв цих проблем можна викласти нашу позицiю на сотнях сторiнок тексту. Також слiд обговорити способи розв'язання цих макро-проблем. Дещо ми вже викладали на сайтi http://SamoLit.com/authors/2030/books/.
    Щодо розв'язання проблеми № 2 "формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ", то проблема мае три складовi - 1) свiтогляд на навколишне природне середовище, 2) свiтогляд на соцiальне середовище, 3) свiтогляд на свое ество (самосвiдомiсть), знання людини про саму себе. З першою складовою - справи бiльш-менш задовiльнi. Найгiрше - з третьою складовою свiтогляду - випускник ЗОШ навiть не усвiдомлюе того, що поведiнка сучасноi людини все ще, в основному формуеться, рефлексами, iнстинктами та iншим несвiдомим, а не понятiйним розумом i свiдомою вольовою регуляцiею. На жаль, ця складова свiтогляду не формуеться i в унiверситетах. Отже, маемо вельми актуальну й складну проблему. А що знае випускник ЗОШ про структуру суспiльства? Так, вiн щось знае про класову структуру попереднiх епох. А що знае про пiрамiду потреб i мотивацiй А. Маслоу, психолога??? Який вiдсоток в цiй пiрамiдi займае бидломаса, а який вiдсоток - елiта (5-й прошарок самоактуалiзованих особистостей)? Чи знае випускник ЗОШ афоризм У. Черчiлля про демократiю i як його розумiти? I чи знае випускник ЗОШ про 10 заповiдей християнства i сiм смертних грiхiв людини? ...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Анатолій Півненко 29 сентября, 09:33
    Анатолій Півненко Сегодня, 09:16 Основнi МАКРО-проблеми в системi средньоi освiти ми бачимо сьогоднi двi: 1) iмiтацiя навчання замiсть навчання; 2) вiдсутнiсть формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ. Саме на цю тему треба проводити лiкбез педагогiчноi громадськостi. Щодо причин i наслiдкiв цих проблем можна викласти нашу позицiю на сотнях сторiнок тексту. Також слiд обговорити способи розв'язання цих макро-проблем. Дещо ми вже викладали на сайтi http://SamoLit.com/authors/2030/books/.
    Щодо розв'язання проблеми № 1 "iмiтацiя навчання замiсть навчання" першим заходом мае бути правило таке: якщо випускники ЗОШ показали результати ЗНО на 10% нижчi, анiж вiдповiднi оцiнки в класних журналах, то директор ЗОШ мае бути звiльнений автоматично. Саме директори шкiл в першу чергу несуть вiдповiдальнiсть за iмiтацiю навчання замiсть навчання.
    Відповісти Цитувати
  • Анатолій Півненко 29 сентября, 09:16 Основнi МАКРО-проблеми в системi средньоi освiти ми бачимо сьогоднi двi: 1) iмiтацiя навчання замiсть навчання; 2) вiдсутнiсть формування свiтогляду молодого поколiння в процесi його соцiалiзацii в стiнах ЗОШ. Саме на цю тему треба проводити лiкбез педагогiчноi громадськостi. Щодо причин i наслiдкiв цих проблем можна викласти нашу позицiю на сотнях сторiнок тексту. Також слiд обговорити способи розв'язання цих макро-проблем. Дещо ми вже викладали на сайтi http://SamoLit.com/authors/2030/books/. Відповісти Цитувати
  • v1946 27 сентября, 22:54 Люди добрые! Прежде, чем критиковать, познакомьтесь с предметом! Ликарчук 1000 раз прав. Один факт: в сельских школах в некоторых районах до 40% учителей "не фахові спеціалісти". Комментировать или нет? По поводу ВНО. 1 Я ещё не слыхал, чтобы кто-то обещал изучить ещё одну книжку для подготовки. Всем - упрощайте. Вот и получим упрощённых инженеров, врачей, учителей. Поймите - именно это есть основа безопасности и самого существования нашей страны. 2 Когда в школу пойдут молодые амбициозные учителя и " задышат в спину" старикам, тогда старый учитель либо покажет класс, либо "даст лыжню" 3. Мне 68 лет, я 45 лет в педагогике из них 40 в классе (физика) . Так вот, задания ВНО без бумаги, в уме,-30 (тридцать) минут. А я знаю учителей физики ещё лучше, чем я. Над собой работать нужно.
    Sergey Bochkarev 27 сентября, 23:26
    Человек добрый! В школу пойдут грамотные учителя, когда там будут достойно платить! Данный пан предлагает платить столько же, но устроить всем лицензирование. Которое, я так понимаю, он лично (его структура) претендует проводить! Скажите, вы действительно как педагог со стажем этого не понимаете? Ну тогда я не понимаю, какой сложности тесты на логику вам еще нужны. Данный пан предлагает оставить все как прежде: централизованное распределение средств и руководства из центра, и при этом устроить лицензирование своих холопов. А как по мне по схеме "деньги ходят за учеником" родители сами разберутся кто какой учитель.
    Tamara Shevchenko 1 октября, 23:36
    Не правда, если не нравится зарплата - не иди работать в школу. При Союзе зарплаты учителей были маленькими, но однако же люди работали и хорошо работали! Дело в отношении к работе.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Viktor Bukhtiyarov 27 сентября, 22:50 Не можу погодитися: "...перенавантаження зазнають і учні, і без того нещедрий бюджет. ". Подивитися на число годин з УСІХ предметів за 11 років (стаття у цьому ж номері ДТ). Навантаження зменшилося, а не збільшилося. Відставання від провідних країн нашої освіти, особливо середньої спеціалізованої (рівня гімназії й ліцеїв), з кожним роком поглиблюється. Результати порівняльних досліджень у роки, коли ми в них приймали участь, відомі. Треба давно вже вводити 12 річку. Та й фінансування школи явно недостатньо - сучасне обладнання давно вже майже не потрапляє в школу, ремонти - за рахунок батьків. Зарплатню нашего вчителя й його європейського колеги (з країн, з якими Ви порівнюєте навантаження) й порівнювати страшно. Й тут проблему збільшенням навантаження на вчителя (або скороченням числа освітян) не вирішити. Реформи треба було починати саме з середньої школи. Бо саме з середньої до Вищів приходять діти. І саме неосвідчені (без реальної середньої освіти) учні роблять у подальшому країну неконкурентноспроможньою. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.92
EUR 29.13