Великі маневри

Оксана Онищенко 30 серпня 2013, 17:50
учебники

Читайте також

Доки батьки, готуючись до нового навчального року, купують форму, портфелі та зошити, шкільні бібліотекарі і вчителі теж стурбовані "передноворічними" клопотами — отримують підручники. Першого вересня стоси цих книжок перекочують із запилених полиць шкільних бібліотек у портфелі учнів.

Але чи завжди до наших дітей потрапляють найкращі, якісні підручники? Чому рік у рік батькам доводиться докуповувати, на прохання вчителя, щось на додачу, а то й замість виданого в школі? Чи можна зразу отримати за державний кошт хорошу навчальну літературу, яка б задовольняла всіх — і вчителів, і учнів? Від кого залежить, чи потрапить у портфель кожного школяра якісна книжка? 

За логікою речей, усе має відбуватися приблизно так: автори пишуть підручники — школи аналізують пропозицію, вибирають найкращі і закуповують їх у видавництв. Але насправді все набагато складніше. Школа взагалі відсторонена від вибору. Вона не може нічого самостійно закупити. Керує процесом добору та закупівлі підручників Міносвіти. Безпосередньо цим питанням займається науково-методична установа МОН — Інститут інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО). 

Формально педагоги мають право вирішувати, підручник якого автора використати в роботі. Наприкінці кожного навчального року відправляють заявки на підручники до вищих інстанцій. А насправді отримують те, що приходить за рознарядкою. І часто — далеко не найкраще. "У нас буває, що один і той самий предмет щороку вивчаємо за підручниками різних авторів, — розповідають учителі. — Програма, звісно, одна, але в кожного підручника — свої особливості. І якщо все влаштовує в одного автора — навіщо міняти коней на переправі?".

Інколи нові підручники взагалі надходять у школу в липні-серпні, коли вчителі у відпустках (як цього літа підручники для п'ятикласників з нових програм). Тут уже не те що вибрати — якісно спланувати роботу з уперше побаченим підручником часу немає.

Та якби навіть учителі й могли вибирати — то з чого? По-перше, хто показує їм усі варіанти підручників із конкретного предмета? Купити новинки самостійно й порівняти — не вистачить учительської зарплати. Електронні версії книжок недоступні. Навіть на сайті ІІТЗО розділ "Електронні підручники" вражає своєю порожнечею. Міносвіти на власній інтернет-сторінці дало тільки посилання на сайти видавництв, де можна побачити електронні версії підручників для першокласників.

Отже, природний відбір кращих підручників безпосередньо споживачем не працює. Натомість на ринку навчальної літератури застосовується зовсім інша схема. Вся вона зав'язана на Міністерстві освіти. Це відомство володіє двома важливими інструментами регулювання ринку підручників — видачею грифів (дозволів на використання в школі) та розподілом коштів, які держава виділяє на закупівлю навчальної літератури. 

Ситуація з видачею грифів серйозно турбує спільноту. Недавно голова комітету ВР з питань науки та освіти Л.Гриневич змушена була звернутися до прем'єр-міністра з листом, де окреслила основні проблеми, з якими зіштовхуються автори підручників і видавництва при отриманні грифів. Найболючіша — невиправдане зволікання з розглядом питання. Є позитивні висновки предметних комісій та експертів, усіх формальностей дотримано — а підсумкового "папірця" від МОН немає. Замість належних за законом 115 днів деяким видавництвам і авторам доводиться чекати на гриф рік і більше. Тоді як інші видавництва отримують жаданий "папірець" дуже оперативно. І, доки менш удачливі конкуренти очікують, щасливчики монополізують ринок виробництва навчальної літератури й попутно отримують третину замовлень на її видання. Список жертв такої ситуації, доданий Лілією Гриневич до звернення до прем'єр-міністра, займає
15 сторінок. Це сотні авторів і десятки видавництв. 

На інформаційні запити потерпілих МОН або не відповідає взагалі (як у випадку зі зверненням Асоціації книговидавців України), або відбувається відписками. З журналістами з цього приводу міністр освіти більш балакучий — цитує Конфуція, запевняє у відданості інтересам дітей та освіти, говорить про професіоналізм видавництв, які проходять "горнило конкурсу". Загалом, уже традиційна в таких випадках словесна еквілібристика, розрахована на те, що співрозмовники не є професіоналами у сфері книговидання і не знають багатьох нюансів. Отже, не можуть поставити незручні запитання.

Інший, не менш важливий важіль регулювання ринку підручників — розподіл між видавництвами держзамовлення на їх купівлю. Яка саме навчальна книжка (отже, і видавництво, що її лобіює) варта підтримки держави, вирішує Всеукраїнський конкурс рукописів підручників. Книжки, які посядуть перше та друге місця, отримають жаданий гриф і замовлення на друк. 

Тому цілком зрозуміло, що такий конкурс має проходити "на засадах відкритості, прозорості й гласності" (Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 59 класів загальноосвітніх навчальних закладів", затверджене МОН, далі — Положення). Зовні все виглядає ніби демократично. До складу предметних експертних комісій входять учителі, вчені (імітація участі педагогічної громадськості у виборі). Експертні висновки до кожного рукопису складають не тільки члени комісії, а й НАН, НАПН України. 

Однак, попри все це, рік у рік ходять уперті чутки, що конкурс міг би бути, м'яко кажучи, прозорішим та об'єктивнішим. 

Зазвичай важко знайти людей, котрі б працювали в системі освіти (тобто залежали від МОН) і були б готові оприлюднити інформацію про те, що відбувається за лаштунками конкурсу рукописів підручників. Далі сумних історій з рефреном "тільки не для друку, ви ж розумієте..." розмова звичайно не заходить. Але цього року несподівано до редакції звернулася автор відомих усій країні підручників із хімії, заслужений учитель, професор, доктор педагогічних наук Ніна Буринська. На недавньому конкурсі серед восьми рукописів підручників із хімії для 7-го класу її підручник посів останнє, сьоме місце (оскільки друге поділили між собою два підручники). "Я не добиваюся перегляду рішення комісії. Я хочу справедливості", — пояснила мету свого звернення до редакції автор.

Справді, вивчення протоколів експертної комісії і висновків учених про якість поданих на конкурс рукописів примусило всерйоз засумніватися в його прозорості та об'єктивності. 

Спочатку порівняємо три висновки робочої групи Інституту фізичної хімії НАН України про три рукописи-конкурсанти: 

Висновок А. "Підручник відповідає сучасним науковим уявленням. Як зауваження слід зазначити не зовсім вдале формулювання поняття... та формулювання...". 

Висновок Б. "Підручник у цілому відповідає сучасним науковим уявленням. але не всі визначення є чіткими й сучасними…Пояснення хімічної формули не зовсім сучасне. Класифікація... не є сучасною".

Висновок В. "Підручник у цілому відповідає сучасним науковим уявленням, але містить велику кількість фактичних помилок, неточностей, некоректних висловлювань. Деякі місця підручника суперечать одне одному", "Пропозиція проведення домашнього експерименту... не відповідає вимогам техніки безпеки", "Підручник перевантажений загальнофілософськими роздумами, прикладами, а також відомостями, що не мають відношення до хімії"...

Вгадайте, де рецензії на підручники-переможці, а де — на аутсайдера, котрий посів останнє місце? Дивно, але рецензія А дана на рукопис Н.Буринської, який зайняв сьоме місце, Б — на рукопис, що зайняв перше, В — друге місце. Не обмежившись загальними зауваженнями, робоча група Інституту фізичної хімії НАН склала додаток до свого висновку, в якому деталізувала зауваження до багатьох рукописів. Підручник Н.Буринської у шестисторінковий "розбір польотів" не потрапив.

Не менше цікавих відкриттів містить і експертний висновок Академії педнаук. До "найслабшого" підручника конкурсу (Н.Буринської) у представників НАПН немає жодних претензій. За всіма пунктами — мотивація навчання, доступність, дидактика, методика, розвиток, виховна функція — плюси. Понад те, шановні експерти склали свій рейтинг підручників. І в ньому наш аутсайдер, як і реальний переможець, посів перше місце.

Крім НАН і НАПН, свої висновки про подані на конкурс рукописи дають і члени предметної експертної комісії. До неї входять учителі, працівник ІІТЗО та кілька викладачів підконтрольних МОН університетів. Чого тільки не знайшли старанні члени комісії в рукописі! Є досить оригінальні зауваження: "деякі малюнки мають написи іноземною мовою... і, навіть, рекламують іноземного виробника", "звертаємо увагу на використання надто яскравих кольорів, що подразнюють зір", "українознавчий компонент рукопису реалізований частково". 

Як з'ясувалося, не все гаразд у рукопису, що програв, із погляду науки й методики (куди ж дивилися представники двох академій?). Як видно з оцінного листа, підручник
Н.Буринської весь у "незадовільно" за п'ятибальною системою. Пильні члени комісії поставили по два бали (інколи з хвостиком) і за науковість змісту, і за виховний аспект, і за мотивацію навчальної діяльності, і за логіку, і за дидактику... 

Пригадуєте підручник з рецензією В, який посів друге місце в конкурсі? Так от він — "хорошист". Четвірочку з хвостиком, як не дивно, отримана ним навіть за "чіткість структурування навчального матеріалу". Науковість матеріалу трохи "підкачала" — 3,6 бала. Зате за "зв'язок із життям" майже "п'ятірка" — 4,7.

Розуміючи, що довести або спростувати зауваження до рукопису Н.Буринської, викладені вище, практично нереально через їх абстрактність, ми звернулися в Міносвіти з проханням роз'яснити інші, більш конкретні зауваження з експертного висновку. І проілюструвати їх прикладами з рукопису. Чиновники МОН переадресували наш запит в ІІТЗО. Після наполегливих дзвінків із редакції ми отримали відповідь за підписом О.Удода. В ній є дуже цікаві місця.

Зауваження "Автор допускає нешанобливе звернення до учнів", процитоване в нашому запиті, пояснили тим, що "в рукописі автор звертається до учнів на "ти". Навряд чи можна вважати це неповагою до семикласників. Як пояснила Н.Буринська, до учнів 1—9 класів саме так звертаються вчителі. Крім того, "ти" означає, що мається на увазі конкретний учень, а не весь клас. Але так чи інакше — цей недолік не є принциповим, його можна було б легко усунути. 

Зауваження "У тексті зустрічаються граматичні та стилістичні помилки" в ІІТЗО не змогли підкріпити прикладами з тексту рукопису. 

Решта роз'яснень, на наш погляд, непереконливі. Щоб не втомлювати читача тонкощами й нюансами хімії, зазначу в цілому: помилки в назвах елементів і хімічні помилки, знайдені комісією та проілюстровані у відповіді ІІТЗО, не вражають. 

У висновку НАН зазначено, що всі рукописи використовують однакову термінологію. Вона відповідає Держстандарту 2439-94, хоча практично й не використовується в наукових публікаціях та вищій школі. Робоча група академії порекомендувала звернутися до Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації з приводу скасування чинного Держстандарту.

Хімічні помилки, виявлені в рукописі, теж видаються притягнутими за вуха. Наприклад, у тексті рукопису є опечатка . Річ в одній маленькій цифрі — індексі біля символу хімічного елемента. Зрозуміло, що у формулах дрібниць не буває. Але тут-таки в макеті рукопису зроблено виправлення від руки — дописано загублений індекс. Його ніби "не побачили" уважні експерти. Або, наприклад, як хімічна помилка наводиться малюнок, на якому зображено перевернену догори дном банку, частково заповнену водою. Судячи з тексту до малюнка, вода має займати одну п'яту об'єму банки. На думку експертів, заштриховано більше. Незрозуміло, як вимірювали об'єм на малюнку члени комісії. Оскільки заштриховані і широка частина банки, і звужена шийка, лише лінійкою тут не обійтися. 

Стосовно інших прикладів (яких не так уже й багато) Н.Буринська з інструкціями, науковою та методичною літературою в руках переконливо продемонструвала автору статті свою правоту. 

"Із зауваженнями з приводу хімічних помилок я звернулася до директора департаменту загальної середньої і дошкільної освіти О.Єреська, — розповідає Н.Буринська. — Тим більше що він — голова конкурсної комісії і хімік за освітою. Олег Вікторович дуже скрупульозно вивчив кожну сторінку, зазначену в зауваженнях експертів, і жодної помилки не знайшов. Порадив мені написати свої роз'яснення до кожного зауваження. І зберігати в себе цей документ". 

Ось тут голова конкурсної комісії має рацію. Тому що, згідно з Положенням про конкурс рукописів підручників, його учасники мають право подати апеляцію тільки на процедуру конкурсу. А на висновки експертів — ні. Але як можна оскаржувати процедуру, якщо в засіданні експертної комісії автори не беруть участі, тому що всі рукописи зашифровані, а члени комісії не повинні знати, чий підручник розглядають? У такій ситуації можна оскаржити хіба що склад комісії. 

Є в Положенні й інші, не менш цінні, думки. Наприклад, рішення комісії має бути затверджене колегією МОН. А як же демократія, думка незалежних експертів?

Відомі випадки, коли підручники-переможці не отримували держзамовлення, а от аутсайдери друкувалися за державний кошт. Про це повідомила ще в грудні 2011 р. Рахункова палата, публікуючи результати свого аудиту за 2010—2011 рр. "Непрозорою є і процедура конкурсного відбору підручників та ухвалення рішень про їх видання. Так, на випуск 24 підручників, які не подавалися на конкурс або не стали в ньому переможцями, з порушенням чинного законодавства використано 30,9 млн грн. Водночас у 2010 р. не видано 20 найменувань підручників-переможців і 50 — у 2011-му. Однак, не забезпечивши своєчасного спрямування коштів для планомірного виготовлення підручників, МОНмолодьспорт уникло відповідальності, передавши всі повноваження в цій сфері Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Разом з тим ця установа, належним чином не організувавши вчасне виконання поставлених завдань, надавала дозвіл видавництвам на комерційний друк. Як наслідок, вартість підручника зростала два-три рази".

Як відзначила Рахункова палата, у 2010—2011 рр. впроваджений ІІТЗО недосконалий порядок визначення реальної потреби в підручниках призвів до надлишкового випуску 515,7 тис. примірників, які фактично не використовувалися і на видання яких було витрачено 8,6 млн грн із державного бюджету.

До речі, Указом президента до Дня незалежності фігуранти цієї історії "за вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм" отримали державні нагороди: міністр Табачник — орден князя Ярослава Мудрого ІV ступеня, а директор ІІТЗО О.Удод — почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України". 

Очевидно, що в ситуації жорсткої централізації управління у сфері освіти мріяти про справжній ринок підручників, отже — про здорову конкуренцію та підвищення якості, не доводиться. Очевидно також, що експертизою рукописів підручників мають займатися незалежні від МОН експертні ради. А вибирати схвалені експертами навчальні книжки — безпосередні їх споживачі, тобто школи. І саме їм, а не МОН, держава повинна спрямовувати кошти на закупівлю навчальної літератури. Підручники, яких ніхто не купує, можна було б сміливо позбавляти грифів.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
16 коментарів
  • Михаил 22 сентября, 23:47 Житомирская школа № 36 На сегодня, 22.09.2013 не выдали не одного учебника в 1 классе (даже Букваря не выдали). Відповісти Цитувати
  • VCh 2 сентября, 11:54 «Но всегда ли к нашим детям попадают лучшие, качественные учебники?»___Сложный вопрос, и не только для чиновников МОН. Он, почти, из разряда тех, что «на засыпку». Есть сонмище уполномоченных лиц, множество солидных структур, среди которых и такая, как ИИТСО. Одна из их задач – обеспечить учебный процесс учебниками надлежащего содержания, позволяющего извлечь в доступной форме полезную информацию. Увы, «извлекается» нечто другое. В результате, видим тысячи книг с пустопорожним содержанием, от которых ломятся книжные полки библиотек, и на издание которых по сей день тратятся огромные – даже по нынешним меркам – средства. В качестве наглядного примера можно назвать одно из многочисленных «творений» ректора ЧДТУ(Черкассы) Ю.Г.Леги, изданное (в данном случае) в соавторстве с А.Д.Кожуховським и О.А. Кожуховской, и которое называется: «Методи імітаційного моделювання систем та процесів. Практикум. Підручники & посібники», 2010. Гриф МОН рекомендует сей труд для направления «Комп’ютерні науки». Не буду излагать суть этого «художественного произведения». Вполне достаточно привести лишь содержание одной из лабораторных работ, скажем, л.р. №5; Розробка діаграми потоків даних. «Відповідно до варіанту завдання розробити ієрархічну DFD-модель (А-0, А0 і 3 діаграми третього рівня). Особливу увагу приділити потокам даних і сховищам даних. На кожному рівні декомпозиції виділити сховища даних». И это усе. Как говорится, краткость – сестра таланта. В подтверждение, содержание заданий – « Варіант 2. Створити діаграму потоків даних процесу «ПРОВЕСТИ ОБСТЕЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА» при роботі консалтингової групи. Створити словник даних, описавши всі сховища даних і зовнішні сутності». Аналогичны за содержанием и остальные 9 в-нтов. И все же подлинным шедевром «творчої думки» является описание л.р. №6, (см. С.108), которое поместилось аж на 5-ти с половиною строчках, и может послужить основой для обогащения репертуара 95-го квартала. Оно, конечно, можно и посмеяться, да вот уж слишком дорогой ценой для общества обходятся подобные «художества». Это всего лишь маленький штрих в огромной проблеме обеспечения качественного образования, которую нужно незамедлительно решать, если хотим для нашего народа лучшей доли. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вчитель хімії 2 сентября, 01:47 Чому на сайті МОН немає результатів конкурсу, про який Ви пишете? Можна посилання на прізвища експертів (посади тут не потрібні), які приймали участь у рецензуванні підручників хімії? За їх оприлюдненими працями (хімічними й педагогічними) та успіхами їх учнів (конкурси, олімпіади тощо) можна легко зробити висновок про рівень їх компетентності. І ще. А як за кордоном? Там підручники для школи "грифують" в освітніх міністерствах? Ось у мене є досить грамотний підручник Шаповалова й Шаховської "Хімія" для 8 кл. 2003 р. Вид. "Спалах", Київ. А грифа на ньому немає.... І нічого. Користуюся. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вчитель хімії 2 сентября, 01:28 Читаю в Вашій статті "Зовні все виглядає ніби демократично. До складу предметних експертних комісій входять учителі, вчені (імітація участі педагогічної громадськості у виборі). Експертні висновки до кожного рукопису складають не тільки члени комісії, а й НАН, НАПН України. " А далі: "Спочатку порівняємо три висновки робочої групи Інституту фізичної хімії НАН України про три рукописи-конкурсанти..." Так ми повинні вченим довіряти, чи ні (це теж імітація....чи ні)? Як віднестися до вчених, у яких "...До "найслабшого" підручника конкурсу (Н.Буринської) у представників НАПН немає жодних претензій. За всіма пунктами — мотивація навчання, доступність, дидактика, методика, розвиток, виховна функція — плюси. Понад те, шановні експерти склали свій рейтинг підручників. І в ньому наш аутсайдер, як і реальний переможець, посів перше місце...." Так вони - імітатори - вчені з НАПН, чи ні? Які тут експерті "шановні" (в лапках), я які - просто шановні? А може, просто видавати підручники одного автора, в одному, двох відомих видавництвах Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вчитель хімії 2 сентября, 00:56 Ви написали: Навіть на сайті ІІТЗО розділ "Електронні підручники" вражає своєю порожнечею. Зайшов http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita/elektronni-versiji-pershyh-rozdiliv-pidruchnykiv-dlya-10-h-klasiv-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakladiv/ Для 10 кл – є перші глави всіх підручників. Для деяких – є й повні версії – у тому числі й 3 підручника з хімії (Буринська, Попель, Ярошенко). Але в Інтернеті ви знайдете й піратські копії багатьох підручників. Може, дійсно після виплати мінимального гонорара авторам, треба викласти копії підручників в Інтернет – хай всі бачаючи за символічну платню (1 – 10 грн) їх скачують – оце й буде конкурс на кращий підручник. А з зароблених таким чином грошей – якійсь відсоток виплатити додатково авторам. До речі. А чи зобовязані видавництва та автори викладати ел. копії підручників? Як це погодзується з захистом авторських прав? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вчитель хімії 1 сентября, 03:36 Висновки статті - абсолютно правильні. І вони - саме про підручники Буринської. Перше, що я роблю - не рекомендую дітям користуватися її підручниками. І помилки не тільки у малюнках й формулах. Вини й у визначеннях, трактуванні теоретичного матеріалу. Вони просто відбивають бажання в учнів вивчати хімії.Спитайте своїх знайомих вчителів хімії про якість цих підручників. Але зараз її підручники зобов'язують закупати школу. Може, той що поданий на конкурс кращий? Рецензентам з НАН, чомусь не відомо (але ж Буринська про це знає), що домашній експеримент - рекомендація програми: http://www.mon.gov.ua/ua//pr-viddil/public-discussions/1358761665/ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням предметів …..Особливу увагу слід звернути на проведення домашнього хімічного експерименту, з обов’язковим дотримання правил безпеки життєдіяльності…." До речі. Один з керівників Ін-ту фізичної хімії - учень Буринської. Може саме тому там й провели "експертизу НАН".... Я б радив автору статті звернутися й до інших учасників конкурсу. А також поспілкуватися з вчителями хімії й членами конкурсної комісії. А не тільки з співавтором Буринської - чиновником (котрий й пробірку в руці давно не тримав): Про навчання хімії у 2007/2008 навчальному році / О. В. Єресько, Н. М. Буринська, Л. П. Величко // Біологія і хімія в школі. - 2007. - N 4. - С. 7-9. Забув. Поцікавтеся, хто саме писав відгук з Академії пед наук... Підіть у пед. бібліотеку й просто порівняйте підручник Буринської з сучасними іноземними підручниками (хоча б з прибалтийськими, чеськими, білоруськими чи російськими). Ще раз: обрано поганий приклад. Але стаття - правильно формулює проблему - підручник повинен обирати вчитель, а не чиновник.
    chemist 30 марта, 11:22
    Поцікавтеся, хто саме писав відгук з Академії пед наук... Його писав Василь Кизенко, завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН. Під диктовку Ніни Миколаївни Буринської пан Кизенко пише не лише експертні висновки на її підручники, а й свою докторську дисертацію.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • учитель 31 августа, 19:41 Тримаю в руках новій підручник "Світова література" 5 кл. за новою програмою. Ст. 6 "Вступ" розпочинається реченням: "Невеличке місто Веймар у Німеччині відоме тим, що наприкінці XVIII ст. воно стало визначним центром культури. Тут жили видатні митці. Сюди в 1780-х роках приїхали письменники Йоган Вольфган Гете і Фрідріх Шиллер, котрі переймались долею всього людства й думали про те, як зробити світ духовно досконалішим." У мене зразу виникло питання: Чи будуть в цьому реченні для дітей ще якісь знайомі слова, крім прийменників і сполучників? Відкриваю підручник на випадковій сторінці. Це -238 сторінка. Тема: Аліса в країні в чудес. Речення з коментарів: У розділі 6 з"являється Герцогиня, яка втілює у творі сувору мораль "вікторіанської" доби!!!!!! А як це пояснити дітям????? Це ж треба прочитати окремий параграф із Всесвітньої історії 9 кл. А потім ще додати відомості, щоб це було зрозуміло в контексті. От вам і "Організація навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі". Тим більше, у дитячому віці не любила цю казку. А от "Сніговою королевою" зачитувалась.... https://www.facebook.com/groups/514845278537800/630547260300934/?notif_t=group_activity Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ну 31 августа, 18:00 Табачник, тот что без баяна -- вред один, то без обмана. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Григорій 31 августа, 10:06 В останні роки радянської влади Президія Верховної ради СРСР одержувала щоденно 10 000 скарг і звернень ображенних громадян. Для прийому скарг існував спеціальний багатоповерховий будинок у центрі Москви. Шановна журналістка вирішила розглядати кожну скаргу в галузі освіти окремо і тим самими, очевидно, зробила перший крок до створення аналогічної установи. Описана нею ситуація носить системний характер, почалася не за Табачника (таки бідний Табачник!). Розмах корупції в галузі програмо- і підручникотворення давно уже носить такий широкий характер, що, якщо всі ображені автори напишуть в ДТ, то вся редакція буде розбиратися протягом не одного року. Але, правди ніди діти, поки Україна залишається корумпованою буржуазною державою, ситуація з підручниками і програмами залишатиметься саме такою, як їх описала шановна журналістка. Так що, панове, "вчімося дихати під водою"! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олександр Габович 30 августа, 22:45 Відбір підручників для розповсюдження за державний кошт давно був предметом корупційних дій МОНу. Я свого часу, коли міністром був ще Вакарчук, вийшов на знак протесту з експертної комісії (куди я входив як член групи з оцінки підручників з фізики) після того, як рішення експертної комісії було скасовано, а колегія МОНу САМА вибрала підручники-переможці з усіх предметів. Підручники - це великі кошти, а тому завжди знайдуться охочі на порушення процедури й справедливості. Єдиний шлях до правди -- щоб самі школи обирали підручники на власний смак, а батьки платили б за них повну вартість. Бідним батькам (тільки їм!) надавалася б АДРЕСНА допомога. Але цього не буде ніколи, навіть якщо перемогла б опозиція.
    Teacher 31 августа, 08:02
    Мабуть, переможцем став той підручник з фізики, де не надто привабливий вигляд глибоко водних риб пояснюється не мімікрію та тиском, а тим, що їх на глибині... Ніхто не бачить. Потім за ці "опуси" отримуються державні премії, а міністерство робить великі очі і каже, що підручник виграв конкурс. Пригадайте минулорічні статті на УП про недолугі букварі. До слова, найкращий підручник з української мови Глазової переможцем цього конкурсу не став, а підручник Єрмоленко, на який учителі скаржаться, зайняв перше місце.
    вчитель 31 августа, 13:17
    У математиків ситуація краща.Перше місце також зайняв,мяко кажучи не найкращий підручник невідомого автора Тарасенкова (чого варті хоча б жахливі математичні помилки на стор.185 ,коли вводиться "правило множення (у комбінаториці)" якого не існує в науці,є "правило добутку",але це зовсім інше,і терміном "комбінації" автор називає те,що насправді називається "перестановками", або "факторіалом"). Проте друге місце поділили підручники відомих авторів ,які вже близько 20 років друкуються : підручник авторів Мерзляк(на мій погляд підручник на 4+) та чудовий підручик - автор Істер (тверда 5)
    Старий вчитель 1 сентября, 03:39
    Тоді ж переміг підручник Буринської, на який теж ми скаржимося...
    Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50