Вибір чи перебір? Чи повинні елітні школи відбирати учнів, і як

Оксана Онищенко 14 квітня, 17:39
123
licey.at.ua

Читайте також

 Вступ до школи потрапив до переліку слабких місць нашої освіти, укладеного експертами ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, що об'єднує 34 країни світу). 

Усього таких проблем визначено 8, і всі вони відкривають можливості для корупції, нечесності та несправедливості. 

Фахівці назвали їх ризиками і "проблемами з доброчесністю". Це — доступ до шкільної та дошкільної освіти за неофіційними домовленостями; неналежне використання батьківських внесків до шкіл; неналежне визнання навчальних досягнень у початковій і середній освіті; приватні додаткові заняття від учителів у класі; шахрайство в закупівлі підручників; корумпований доступ до вищої освіти; навчальна недоброчесність у вищій освіті; неналежне визнання навчальних досягнень у вищій освіті. 

Не можна сказати, що в оглядах міститься щось дуже неочікуване. Але це погляд на наші проблеми ззовні, і не просто констатація фактів, а рекомендації і приклади з практики інших країн. 

Свої висновки експерти презентували в "Оглядах ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017" (далі — Огляд). Дослідження проводилося з жовтня 2015 р. Воно охоплювало не лише вивчення законодавства і статистики, а й відвідування освітніх закладів та спілкування у фокус-групах. 

Кожна з восьми проблем заслуговує окремої уваги. І ми спробуємо це зробити. А почнемо з доступу до шкільної освіти. Саме цими днями школи завершують відбір до першого класу і починають оприлюднювати списки щасливців. А за місяць-два розпочнуться вступні іспити для старшокласників, які йдуть у ліцеї та гімназії.

Про процедуру вступу до престижних шкіл сказано вже досить багато — що і як має відбуватися, які документи подавати. Але насправді і батьки, і діти досі абсолютно беззахисні перед відшліфованою роками системою відбору. Бо всі питання вступу зосереджені в руках того, хто його проводить, —школи. 

Які ж чорні корупціогенні ходи до елітних шкіл (бо у звичайні школи відбір проводити не можна) побачили міжнародні експерти? 

Перш за все це процедури проведення іспитів чи співбесід. Їх дозволено проводити не всім, а лише ліцеям, гімназіям та спеціалізованим школам. Однак міжнародні експерти зазначають, що "під час розмов із київськими батьками команда дізналася про надмірну складність вступних іспитів до звичайних, але "хороших" шкіл, а також про регулярні маніпуляції результатами на користь сімей заможних або з необхідними зв'язками (чи заможних і з необхідними зв'язками)".

У звичайних, неспеціалізованих, школах вступні іспити можуть маскуватися під психологічне тестування. "Правила і процедури (вступу — О.О.), незалежно від того, ґрунтуються вони на перевірці знань чи на психологічних тестах, є уразливими до маніпуляцій, які забезпечують преференційний доступ шляхом неофіційних домовленостей. Ці домовленості можуть бути різними — від безпосередніх хабарів до більш прихованих форм, таких як зобов'язання довготермінової підтримки школи у формі батьківських внесків".

Батьки готові на все, аби потрапити до престижної школи. Дедалі більшої популярності набирають так звані "навчально-виховні комплекси" (НВК) —коли при престижній гімназії чи ліцеї (а вони, за законом, можуть функціонувати лише в середній та старшій школі) відкривається не лише початкова школа, а й дитсадок. Експерти називають такі комплекси тіньовими точками вступу, оскільки діти, які пройшли дитсадки чи початкові школи при популярних ліцеї чи гімназії, мають преференції під час прийому, порівняно з дітьми з інших шкіл. "Відповідно до інформації Державної інспекції навчальних закладів, на час написання цього звіту приблизно 90% елітних шкіл мали на балансі дитсадок або початкові класи", — йдеться в Огляді.

Другий чорний хід до популярної школи — неадекватне регулювання вступних іспитів чиновниками. "Правила, розроблені Міністерством освіти і науки щодо використання вступних іспитів, надають обмежені й неадекватні рекомендації місцевим управлінням освіти та школам. Вони не містять настанов щодо валідності, надійності та справедливості вступних іспитів. Більше того, правила затверджують усні співбесіди як основний елемент вступних іспитів на всіх рівнях, хоча саме усні співбесіди є дуже ненадійними, особливо у разі їх довільного або непрофесійного проведення", — зазначено в Огляді. 

Третій фактор — неефективний моніторинг процедур вступу з боку районних управлінь освіти, які зобов'язані наглядати за ними, але іноді толерують порушенням. Та навіть якщо управлінці і виявлять порушення під час проведення вступних іспитів, вони не мають повноважень вживати відповідних заходів чи санкцій, адже нормативними документами Міносвіти цього не передбачено.

Які рекомендації дають міжнародні експерти для зниження ризиків для доброчесності при вступі до школи?

У звіті зазначено, що боротьба з преференціями під час вступу до шкіл має стати частиною ширшої дискусії щодо того, яку систему середньої освіти ми хочемо створити: загальної (тобто однакової для всіх), дуже вибіркової (що розподіляє дітей у ранньому віці залежно від їхніх здібностей, і далі вони навчаються за різними програмами) чи збалансованої між цими двома принципами (тоді до якого класу має тривати загальна для всіх освіта, без розподілу на ліцеї, гімназії і звичайні школи мікрорайону, еліту чи "нееліту")? 

Фактично, така дискусія вже починається, але дуже тихо й несміливо. Поки що вона стосується лише розподілу на елітні (ліцеї-гімназії) та спеціалізовані і так звані звичайні школи. Дедалі гучніше звучать радикальні пропозиції: приймаймо першокласників до всіх без винятку шкіл без конкурсу і без будь-якого розподілу. А потім, у старших класах, після ЗНО та профорієнтаційних тестів, визначаймося з напрямами і вибором елітного (чи навпаки) навчального закладу. 

Є й радикальніші пропозиції — припинити розподіл на еліту і "нееліту" й піднімати середню температуру якості освіти по країні. Невелика група наших талановитих дітей, наприклад математиків, демонструє разючі успіхи на міжнародних олімпіадах, але це не скасовує кризи математичної освіти по всій країні. А результати ЗНО свідчать про істотну відмінність між досягненнями учнів елітних шкіл і звичайних районних чи сільських.

"В Україні слід обмежити відбір учнів для навчання в "елітних" державних закладах, — зазначено в аналітичному звіті центру CEDOS "Нерівність навчальних досягнень в українських школах за результатами ЗНО-2016". — Успіхи гімназій і ліцеїв у ЗНО лише частково є результатом вищої якості викладання у цих школах. Основною причиною успіхів є те, що найкращі учні у більш ранньому віці відбираються для навчання в "елітних" закладах. У гімназіях такий відбір часто відбувається після четвертого класу, а в спеціалізовані школи дозволений відбір навіть у перший клас. Такий відбір додає престижу "елітним" школам і мотивує дедалі більшу кількість талановитих школярів подаватись на навчання туди, лишаючи позаду ровесників зі слабшими оцінками. Це автоматично призводить до поляризації на "кращі" та "гірші" школи, незалежно від того, чи справді якість освіти у них кардинально різниться. Звичайні школи, з яких пішли відмінники, втрачають "лідерів", на яких могли орієнтуватись і чию підтримку могли б отримувати інші учні, що тільки погіршує результати в таких школах". 

Прихильники ідеї існування елітних шкіл заперечують: ці школи відбирають тих, хто хоче і може навчатися, чиї батьки хочуть інвестувати в освіту. Навчання в елітній школі якісне і потребує хорошої підготовки, тому й відбір має бути жорстким. 

А як знаходять баланс між вибірковою і загальною для всіх освітою інші країни? По-різному, єдиного рецепту немає, зазначено в Огляді: "Наприклад, вибіркова система для середньої освіти існує в німецькомовних країнах, фламандській частині Бельгії та в Нідерландах (Hanushek and WЪssmann, 2006). Учні перебувають разом в одній школі протягом довшого періоду, зазвичай до досягнення 15-річного віку чи ще довше. Школи і вчителі підтримують широкий діапазон здібностей учнів, а групування за здібностями відбувається в тій самій школі або навіть в одному класі, що дає дітям змогу переміщуватися між рівнями складності. 

Загальна доступність шкільної освіти поширена в державах-членах ОЕСР, включно з Канадою, Фінляндією, Японією, Норвегією та Швецією. Деякі з найбільш успішних освітніх систем у країнах ОЕСР розробили програми загальної середньої освіти, які дають високоякісні можливості переважній більшості учнів, компенсуючи рівень заможності в родинах та особисті обставини (OECD, 2010).

Інші країни, які запровадили ранній розподіл дітей, переглянули свою політику, щоб дозволити тривалу загальну середню освіту замість раннього розподілу. Це дає змогу легше переходити між освітніми напрямами або запроваджувати процедури відбору, що є послідовними, прозорими та зводять упередженість до мінімуму (OECD, 2013a)".

Але навіть якщо ми відмовимося від будь-якого відбору і змусимо школи брати всіх, хто належить до їхнього мікрорайону, ризикуємо наштовхнутися на банальну нестачу місць. Заяв до першого класу більше, ніж може взяти школа. Як бути у такому разі? В Огляді міститься кілька рекомендацій. 

Насамперед варто переглянути зони обслуговування шкіл (закріплені за ними мікрорайони). Ця інформація має бути публічною і доступною для батьків. Якщо ж попит на місця у певній школі перевищує кількість наявних місць, потрібно затвердити справедливі й неупереджені процедури розподілу. Наприклад, пріоритет за датою народження або автоматизований процес випадкової вибірки.

"У своєму нещодавньому досліджені корпорація RAND Europe розповідає, як деякі країни вдаються до лотереї й випадкової вибірки для подолання "вузьких місць" та інших порушень під час зарахування до шкіл і вишів. У Нідерландах, Новій Зеландії, Швеції, Великій Британії та США, наприклад, такі схеми було запроваджено для послаблення ажіотажу під час прийому до шкіл та вишів, а також для подолання проблеми соціальної вибірковості в рішеннях щодо прийняття, яка стає дедалі більш актуальною. 

У Новій Зеландії та США схеми лотерей використовуються для вибору загальноосвітніх шкіл, чартерних шкіл (незалежних закладів із власним статутом) чи програм поручительства (фінансування державою навчання в обраній учнем або його батьками школі). У Новій Зеландії та Швеції використання лотерей — це частина реформи для посилення конкуренції між школами і підвищення загальних стандартів середньої освіти. Інколи лотерея виконує додаткову функцію, крім подолання ажіотажу. У Чикаго запровадження лотереї пов'язане з боротьбою проти сегрегації. У Мілвокі лотереї використовують для надання кращих можливостей навчання учням із незаможних родин. 

Дослідження RAND доходить висновку, що докази позитивного впливу таких заходів на пом'якшення соціальної нерівності та заохочення учнівських досягнень поки що нечисленні, а там, де вони є, ще не дають можливості зробити остаточне судження. Однак це дослідження також відзначає, що системи вибірки та лотерей стають дедалі вагомішими для розв'язання проблем зі вступом до шкіл у різних країнах і пропонують чіткі технічні переваги". 

Та якщо все-таки залишити відбір до шкіл, то як зменшити можливості недоброчесності при цьому? Експерти рекомендують проводити вступні іспити у вигляді стандартизованих тестів. Можна створити репозитарій тестових запитань, укладених, наприклад, Українським центром оцінювання якості освіти, і школи братимуть звідти завдання для своїх вступних іспитів. А для співбесіди при вступі потрібно розробити чіткі критерії. Крім того, записи вступних іспитів та їх результатів мають міститися в публічному доступі, щоб можна було їх проаналізувати й порівняти.

Є рекомендації і для міністерства освіти. Потрібно переглянути наказ, який встановлює правила доступу до шкіл, зазначено в Огляді. Слід зміцнити виконання всіх правил проведення вступного іспиту із залученням Державної інспекції навчальних закладів та її наглядом за працівниками районного управління освіти, які контролюють процес на місцевому рівні. 

Для батьків має бути проста і зрозуміла процедура оскарження на місцевому й на державному рівні, якщо мали місце порушення при вступі їхньої дитини (наприклад, в уповноваженого з прав людини чи в державній інспекції навчальних закладів). 

"Врешті, слід запровадити фінансові санкції за неспроможність місцевих управлінь освіти дотримуватися вищезгаданих правил (наприклад, зменшення державного фінансування)", — зазначено в Огляді.

Для того, щоб зняти навантаження на популярні школи, а отже й ажіотаж навколо вступу до них (з усіма ризиками для доброчесності), експерти пропонують не лише покращити зв'язок між процесами містобудування і місткістю навчальних закладів, а й надавати батькам більше надійної та об'єктивної інформації про якість шкіл. І це, звісно, не рейтинги за результатами ЗНО. 

"Треба звернути окрему увагу на розвиток інспекційної діяльності щодо шкіл, яка надаватиме родинам повнішу та надійнішу картину якості шкіл, ніж та, яка доступна зараз, — зазначено в Огляді. — Наприклад, це можуть бути звіти на рівні школи з надійною інформацією про правила і практику відбору учнів, практику та якість викладання, рівень задоволення учнів, батьків і працівників, стандартизоване оцінювання результатів навчання. Стандартизовані оцінювання мають стати частиною звіту на рівні школи лише тоді, коли органи із забезпечення якості, що співпрацюють з експертами з оцінювання, розроблять способи вимірювання успішності школи, котрі також враховуватимуть фактори, не пов'язані з самою школою, — наприклад, статус сімей та риси учнів, які вступають до школи (тобто індикатори успішності школи з додатковою цінністю). Розробка таких спроможностей може ґрунтуватися на широкому міжнародному досвіді створення шкільних інспекторатів, звітування на рівні шкіл та забезпечення якості загалом. Це, своєю чергою, базується на роботі Постійної міжнародної конференції інспекторатів (SICI), ОЕСР і багатьох європейських країн, що мають досвід шкільних інспекторатів, — і тих, де ці інститути працюють уже давно (наприклад, Англія, Нідерланди), і тих, де їх було запроваджено недавно (наприклад, Чехія і Словаччина) (OECD, 2013b)". 

Сподіватимемося, що звіт не ляже під сукно і рекомендації, висловлені у ньому, стануть предметом роздумів, дискусій та конкретних кроків. Щоб врешті-решт щось змінилося у цій пронизаній чорними ходами системі вступу до шкіл.

Примітка: це дослідження фінансувалося Програмою підтримки освіти Фондів Відкритого Суспільства та резервним фондом Євразійської програми у партнерстві з Міжнародним фондом "Відродження" (Україна) та Інститутом розвитку освіти (Україна).

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75