Як позбутися "поганих" вишів?

Сергій Захарін 18 квітня 2014, 19:25
фото

Читайте також

Міністр освіти і науки Сергій Квіт на прес-конференції в Харкові заявив, що очолюване ним міністерство "має намір" регулювати кількість вищих навчальних закладів із  допомогою державного замовлення. За словами міністра, під час  розподілу державного замовлення на підготовку спеціалістів пріоритет віддаватиметься кращим університетам України. Ця заява здалася нам досить дивною. Отже, "гірші" ВНЗ можуть продовжувати "штампувати" погано підготовлених спеціалістів (чи псевдоспеціалістів)? Крім того, чимало вишів (наприклад, приватні) і так працюють без держзамовлення... 

Державне замовлення — це кількість осіб, які навчаються на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях (у т.ч. докторантів, аспірантів, магістрів, спеціалістів, бакалаврів, молодших фахівців), підготовку яких держава ніби "замовляє" і готова профінансувати з бюджету. Державне замовлення формується за різними показниками: кількістю зарахованих  на перший курс, кількістю випускників, обсягом фінансування.  ВНЗ можуть навчати студентів та інших слухачів як за державним замовленням (за кошти  бюджету), так і на основі контрактів (за   кошти юридичних і фізичних осіб). Державне замовлення вважається одним із інструментів державної політики підготовки кадрів. Однак воно  ніколи не було інструментом ліквідації ВНЗ.  Зокрема, п. 8 ст. 64 Закону України "Про вищу освіту" говорить, що показники державного замовлення на підготовку спеціалістів  із вищою освітою формуються за освітньо-кваліфікаційними рівнями центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері економічного та соціального розвитку,  на основі узгодженого подання центрального органу державної влади, який створює всі необхідні умови для формування державної політики у сфері освіти (іншого центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого — вищі навчальні заклади) та центрального органу виконавчої влади, який гарантує надійність формування державної політики у сфері трудових відносин.

У перекладі звичайною мовою це означає: Міністерство освіти і науки має узгодити з Міністерством праці та соціальної політики обсяг держзамовлення і послати  свої розрахунки в Мінекономіки. А потім Мінекономіки, спираючись на  поточну економічну ситуацію, готує проект постанови Кабінету міністрів. 

Таким чином,  міністр освіти і науки заявив про застосування інструмента, якого в нього  немає. Може, він просто обмовився?

Крім того, пропозиції з приводу держзамовлення готує не тільки Міністерство освіти і науки, а й інші відомства, у підпорядкуванні яких є вищі навчальні заклади. У нашій країні таких відомств — 26. В Україні функціонують 803 вищих навчальних заклади І–ІV рівнів акредитації, з них у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки — лише 307. Зі 198 українських університетів у відомстві Сергія Квіта значаться трохи більше половини — 104. 

Отже,  ВНЗ, які входять у систему МОН, відчуватимуть на собі "ножиці" у вигляді зменшення  держзамовлення, а ВНЗ  інших відомств — ні? 

Державне замовлення не повинно  бути інструментом регулювання кількості ВНЗ, оскільки обсяг держзамовлення формується (теоретично), виходячи з можливостей бюджету та прогнозних тенденцій ринку праці. Якщо країні знадобиться 1000 вчителів через п'ять років — отже, формується держзамовлення на 1000 учителів (звісно, якщо на це є кошти). Знадобиться  500 — держава замовляє підготовку 500. Бюджет не повинен оплачувати підготовку спеціалістів, яких ринок праці не потребуватиме. 

Мабуть, Сергій Квіт мав на увазі норму п. 4 ст. 23 Закону України "Про вищу освіту":
"У вищих навчальних закладах державної і  комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс навчання за державним замовленням, має становити не менше ніж   51% від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс". 

Ідеться про те, що в державних і комунальних ВНЗ більшість студентів мають навчатися  за кошти держбюджету. Якщо ВНЗ виділять 51 бюджетне місце (за рахунок держзамовлення) — це означає, що ВНЗ, за наявності в нього ліцензії, має право прийняти ще 49 контрактників. Якщо зменшується держзамовлення — зменшиться  й кількість контрактних місць, які можна заповнити.

Зверніть увагу: ця норма поширюється не на всі ВНЗ, а тільки на державні та комунальні. Крім того, Міністерство освіти і науки керує, як ми з'ясували, далеко не всіма вишами. 

При формуванні держзамовлення — теоретично — мають враховуватися насамперед конкретні тенденції ринку праці. Якщо в країні "надвиробництво" економістів, юристів, менеджерів, психологів — держзамовлення на їх  підготовку зменшується. Якщо бракує  інженерів, технологів, учителів — отже, на їх  підготовку держзамовлення збільшується, а бюджет виділяє додаткові кошти... Причому тут кількість вишів?

Державне замовлення не може бути інструментом регулювання кількості ВНЗ ще  з однієї  причини. Держзамовлення формується з урахуванням регіональної структури національної економіки. Наприклад, держава знає, що найкращі педагогічні виші  — у Києві. Однак держава не може все держзамовлення на підготовку педагогів "віддати" лише київським університетам. Бо випускники педагогічних вишів  мають   працювати не тільки в столиці, а й в обласних центрах, і навіть у глибинці. Тому замовлення на підготовку вчителів закономірно "видається" і регіональним ВНЗ (якщо вони відповідають хоча б мінімальним вимогам). 

Необхідно також враховувати, що держзамовлення утверджується зовсім не зі "стелі", а в розрізі програмної класифікації бюджетних витрат. Якщо якесь відомство відповідає за програму підготовки спеціалістів  для себе та своїх підрозділів — то саме цьому відомству, відповідно до Бюджетного кодексу, й виділятимуться кошти зі скарбниці. 

Яким же інструментом потрібно користуватися, щоб забрати з ринку "погані" виші? Відповідь очевидна — це ліцензування та акредитація.

Якщо ВНЗ  чи його кафедри не відповідають ліцензійним вимогам, встановленим Міністерством освіти і науки,  — такий виш  має позбавлятися ліцензії, а студенти — переводитися в інші виші.

На мій погляд, не всі ліцензійні вимоги логічні, однак це окрема тема. Перевірка виконання ліцензійних умов, у тому числі позапланова, має стати одним із інструментів підвищення якості роботи всієї   системи вищої школи. 

Мені можуть заперечити –  мовляв, будуть образи, немає механізму тощо. Отож  це і є найперше завдання міністерства: скористатися  закордонним досвідом, створити механізм, популярно пояснити, на всіх рівнях обговорити, зробити просто й справедливо!

У коментарі Сергія Квіта прозвучала фраза: держзамовлення віддаватиметься найкращим університетам. А які вони — ці найкращі? 

Очевидно,   відповідь на це запитання має формулюватися на основі якихось запропонованих державою критеріїв (коли вже йдеться саме про державне замовлення, яке передбачає  виділення державних   коштів). Сергій Квіт відповів: "У нас є, щонайменше, 4–5 незалежних рейтингів, причому досить хороших, які можуть нам показати, які університети   найкращі..."

Про те, чому рейтинги ВНЗ апріорі не можуть використовуватися як індикатор визначення обсягу держзамовлення, можна написати окрему статтю. Тільки одне зауваження: непоодинокі ситуації, коли в різних рейтингах одні й  ті самі ВНЗ посідають, скажемо так, різні позиції. І це природно, адже адміністратори рейтингів — по суті, приватні структури — беруть до уваги абсолютно  різні показники, може  й важливі, однак  ґрунтуючись на своїй "методологічній базі", а також доступності інформації. Приватні структури не мають доступу до всієї інформації, котра свідчить про якість роботи ВНЗ. 

Чому ж платники податків мусять   оплачувати підготовку спеціалістів на основі приватних рейтингів?.. 

Цим  дивні заяви нового міністра не закінчуються. Сергій Квіт зазначив: "Відповідно, тим університетам, які є слабкими, гіршими, або, просто сказати, неякісними, ми даємо можливість набирати своїх студентів із числа контрактників. У них не забирається ліцензія".

Дивна річ: за словами міністра, навіть слабкі, гірші й неякісні університети можуть працювати!

Мені здавалося, що на ринку освітніх послуг повинні  працювати тільки ВНЗ, які готують класних спеціалістів. Є цілі сфери, де ключовий чинник  — людський  і де якість підготовки спеціалістів  має бути гарантовано високою: атомна енергетика, медицина, продовольча безпека, авіація тощо. Уявіть: приходите ви до хірурга, який закінчив "неякісний" виш...  Сергій Квіт відзначив, що в умовах ринкової конкуренції ВНЗ  отримають  право на злиття. Дивно, мені здавалося, що такі рішення мають приймати власники. Якщо власником державного ВНЗ  є держава, то  саме вона (в особі міністерства) й мусить вирішувати, як чинити з тим чи іншим ВНЗ. 

Міністр заявив, що зменшення кількості вишів має відбуватися пропорційно з поліпшенням їхньої якості. Гасло гарне, однак слід мати на увазі, що ключовими чинниками  якісної роботи ВНЗ  є реальна наукова праця, впровадження освітніх інновацій, високий кадровий потенціал, повноцінне бюджетне фінансування, а не механічне об'єднання, що створює зазвичай  плутанину в документах і чвари серед  керівників. 

"Нинішнього  року розподіл державного замовлення буде відкритим — його буде опубліковано на сайті міністерства" — сказав С.Квіт. Насправді розподіл держзамовлення — це одне, а публікація вже ухваленого рішення — щось зовсім інше. До речі, постанови Кабінету міністрів про розподіл держзамовлення щорічно "вивішуються" на спеціалізованих сайтах (наприклад, постанова КМ від 20 травня 2013 р., №362). А перший заступник міністра освіти і  науки Інна Совсун додала, що для розподілу державного замовлення буде створено конкурсні комісії — вони  й порекомендують міністерству, у яких саме вишах  необхідно збільшити або зменшити держзамовлення.

У нашій країні існує непристойна, але цілком пояснима  практика: якщо потрібно в когось "забрати" і комусь "додати" — то досить часто додають "наближеним" організаціям. Скажімо, якщо одну з комісій очолюватиме проректор Києво-Могилянської академії, то дуже ймовірно, що комісія порекомендує збільшити держзамовлення саме цій академії. І потім: якщо Сергій Квіт уже пообіцяв приймати рішення на основі результатів рейтингів, навіщо ж тоді створювати якісь комісії? Беріть рейтинг — і сміливо в бій! 

У речах  і міністра, і його першого заступника часто  подибується   слово "розподіляти". Невже новопризначені чиновники сприймають міністерство тільки як "розподільний орган", а не як лобіста інтересів освітньої сфери? Дуже не хочеться в це вірити...

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
28 коментарів
  • SIM1 25 апреля, 20:22 В той же статье я написал: пока будет спрос на липовые корочки, будет и предложение. Спрос на пустышки - доказательство того, что знания вузовского уровня большинству выпускников реально не нужны для тех работ, которые они выполняют. Инфляция корочек. Создание много рабочих мест, где необходима высокая квалификация - дело не вузов и процесс длительный. Значит, надо меньше выпускать. Именно за счет уменьшения госзаказа. ========================================Единственная проблема - как избежать коррупции, чтобы на бюджете учились действительно лучшие, и при приеме на работу они же имели реальное предпочтение? Особенно в бюджетных учреждениях, где кишат бестолковые сынки и дочки (начиная с самого МОН и администрации вузов!). Да и в частных компаниях, особенно крупных, то же самое. Эти компании получают прибыль не из своей эффективности, значит, спецы им не обязательны. Да и хозяин за всеми не уследит, ему еще в ВР надо разобраться. ==========================Что контрактники - это в основном отстой, знают все. Ну пусть заплатят, пусть получат пустышки. Что это им даст в нормальной экономике? Ничего. Но только в нормальной конкурентной экономике. Европа, кстати, тоже идет чиновничьим путем, отсюда и кризис. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • SIM1 25 апреля, 20:13 Каким же инструментом нужно пользоваться, чтобы убрать с рынка "плохие" вузы? Ответ очевиден — это лицензирование и аккредитация.======================================= Как (в общем) добиваются нужных результатов - я написал в ЗН №40 за прошлый год. Конкретно оказалось даже смешнее, чем я думал. Зато на подготовку пакета документов затратили несколько человеко-месяцев специалистов уровня не ниже доцента. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Iryna Sadovska 20 апреля, 15:03 А ларчик просто открывался: самое время отменить советский анахронизм "диплом государственного образца". И отпалет необходимость в проверках как таковых. Ибо ценность диплома определяется только на рынке труда. А государство дожно размещать гос заказ исключительно ориентируясь на государственную потребность в том или ином специалисте. И пусть количество ВУЗов регулирует рынок. Или продолжим строить социализм в сфере образования?
    Brasid 21 апреля, 10:08
    Кто будет платить стипендию? Что делать с призывом в армию тех кто учится в негосударственных ВУЗах?
    Alex Budov 24 апреля, 10:56
    З призовом зробити треба його скасування. Початкова військова підготовка - усім ще у школі, у вузі - трошки глибше. У мирний час служба добровільна. Призов сам по собі є анахронізмом. Скасування призову знищить цілу галузь корупції. Скасування призову дозволить молодим людям вільніше обирати шлях після школи, зникне необхідність будь-що піти у вуз, навіть якщо здібності та інтереси ближчі до ПТУ (Жодних образ! Робітник-випускник ПТУ навіть заробляти може більше за якогось магістра, і роботу знайти легше!). Стипендію можуть платити: держава (як зараз), підприємство-замовник (державне чи приватне) або меценати (гранти, проекти...).
    SIM1 25 апреля, 20:53
    Рынок труда дебильный, он не стимулирует специалистов и не отсекает дятлов. Во всяком случае, его влияние недостаточное для приведения системы ВО к разумному состоянию.
    SIM1 25 апреля, 21:03
    Brasid 21 апреля, 10:07 Как же легко вы скатываетесь до вранья :)) Впрочем, что еще можно ожидать от человека, который считает что научные степени развалили образование?
    Корочки кандидатов и докторов тоже раздаются с возрастающей скоростью. Инфляция во всем, от школы до Академии Наук. Стремление нормировать количество ХОТЯ БЫ корочек у преподавателей проблемы не решает. Тем более, профессор может поручить чтение лекций своему аспиранту. Проконтролируете? Попробуйте.================= А как Вам норма по количеству учебников в библиотеке на одного студента по каждой дисциплине? ЛЮБЫХ учебников, указанных в рабочей программе? Я могу включить туда что угодно, лишь бы было в библиотеке. Тоже проконтролируете? Кто же этим будет заниматься ЧЕСТНО?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • mykola_borysiv 20 апреля, 14:14 вопрос не к автору, а к редакции: насколько я понимаю, ЗН позиционирует себя как орган, ориентированный прежде всего на интеллектуалов. В таком случае и авторов нужно приглашать соответствующих. А то идут чисто чиновничьи рассуждения на уровне детского сада, что, дескать, больше нужно спецов - будет больше госзаказ и спецы враз испекутя в ВУЗовской духовке. Не нужно много - бац, выключили. Автор мыслит категориями сантехника: крутим краник и регулируем, сколько нужно спецов. И строго следим, чтобы ни капли лишней никуда не делось. Оттого ведь и положение такое печальное, что управляют наукой сантехники по уровню мышления, но с дипломом...
    Миколай Паращак 22 апреля, 20:50
    Багато в чому з mukola_borusiv можна погодитись.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олег Шаров 19 апреля, 23:48 Первое впечатление от статьи С.Захарина – дежа вю. Где-то мы уже слышали призывы к использованию плановых и внеплановых проверок ВУЗов как инструмента повышения качества их работы. Примерно тогда же говорили о Государственной инспекции учебных заведений почти как о «королевской инспекции», создали ее и начали проверять… Вдруг выяснилось, что лицензионные требования слишком часто маразматичны (автор соглашается, что они «не все …логичны», однако зря относит это к отдельной теме), средства диагностики знаний сомнительны, а проверяющие пристрастны. Удостоенные такой проверки ВУЗы разделились на правдами-неправдами отбившиеся и наказанные путем аннулирования лицензий-аккредитаций. Во второй группе собрались, в основном, маленькие частные ВУЗы, но даже многие из них добились отмены репрессивных решений в судебном порядке. В общем, не работает такая система, и правильно сделал Министр Квит С.М., когда перенаправил работу инспекции на оказание ВУЗам методической помощи в повышении качества образования. Автор статьи декларирует недоверие ко всем независимым рейтингам, которые позволяют оценивать работу ВУЗов. Это обосновывается тем, что «частные структуры не имеют доступа ко всей информации, свидетельствующей о качестве работы вуза». Это похоже на правду, но и ценности большая часть «всей информации» никакой не имеет. Для иллюстрации можно обратиться к министерскому (государственному!) рейтингу ВУЗов 2013 года. Нерелевантная и неправдивая информация, переваренная через формально-бюрократическое представление о качестве работы ВУЗов, позволила получить (по меткому выражению тогдашнего Президента Национального университета «Киево-Могилянская академия» С.Квита) «странный рейтинг ВУЗов». Спасибо, что Министр С.Квит отменил его. У ВУЗов стало на один трудоемкий отчет меньше. А с задачей обобщения результатов разных независимых рейтингов Министерство вполне справится, да и с увеличением их числа ошибки будут уходить. Теперь о механизме государственного заказа. Он распределяется в соответствии с Законом Украины «О формировании и размещении государственного заказа на подготовку специалистов, научных, научно-педагогических и рабочих кадров, повышение квалификации и переподготовку кадров». Закон сложный и неоднозначный, но в нем прямо определено (языком оригинала): «державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (далі - державне замовлення) - засіб державного регулювання задоволення потреб економіки та суспільства у кваліфікованих кадрах, підвищення освітнього та наукового потенціалу нації, забезпечення конституційного права громадян на здобуття освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей». Поэтому регулировать сферу высшего образования он должен, в том числе и количество ВУЗов. А вот может ли? Боюсь, что очень ограничено, потому что сам концепт «государственного заказа» безнадежно устарел и является одним из памятников «совка» в высшем образовании. Если бы госзаказ исходил из расчётной потребности в подготовке специалистов с высшим образованием, то набор в ВУЗы можно было бы вообще отменить. Формализованной потребности в подготовке кадров почти не наблюдается, потому что ее подсчет не учитывает самостоятельной экономической активности населения и личных потребностей людей. И пока страна не перейдет к иным формам бюджетного финансирования высшего образования, которые гармонизируют потребности экономики, граждан и необходимость наращивания интеллектуального потенциала, разрешить дилеммы госзаказа не сможет никто. Обещанные Министром С.Квитом открытость и прозрачность распределения госзаказа смогут лишь уменьшить боль от этого неуклюжего инструмента. Распределение госзаказа между государственными и коммунальными ВУЗами (частным ВУЗам он не достается) раньше осуществлялось по принципу «всем сестрам по серьгам, независимо от наличия и формы ушей». Отсюда, маниакальное распределение по 2-5-10-15 мест всем подведомственным ВУЗам и по всем направлениям подготовки или специальностям. Вот эта раздача бюджетных мест совсем не рейтинговым, вообще непрофильным и попросту никаким учебным заведениям способна дискредитировать любые реформы в высшем образовании. Хочется верить, что понимание именно этой проблемы продемонстрировал Министр С.Квит в своем выступлении в Харькове. И вот тогда отказ в госзаказе целому ряду «плохих» ВУЗов приведет их к самостоятельной мысли о необходимости присоединения к более жизнеспособным и перспективным структурам. А вот активное использование полномочий Правительства и Министерства по принудительному объединению ВУЗов возможно лишь при материальном стимулировании таких решений, а иначе … Провалам в объединении Вузов можно посвятить отдельный текст и даже не один. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Stefix 19 апреля, 22:34 1. Сокращать вузы не надо - у нас среднеевропейский показатель числа студентов на душу населения. 2. Надо снять штатный коэффициент - определять число преподавателей только числом набранных студентов (как по бюджету, так и по контракту). 3. Отчислять, отчислять и отчислять. Пусть из 30 набранных выпустятся 3-6 человек, но наученных. Позволить отчисленным восстанавливаться на пустующие места бюджета или по контракту. 4. Если выполнить п.3, то это окажет влияние как на студентов - число окончивших постепенно станет расти, так и на учеников школ - они прознают о ситуации в вузах и постепенно станут более заинтересованными в профильных предметах. 5. Штрафовать вузы, у которых процент выпущенных студентов по отношению к набору будет, в пределах погрешности, превышать среднеукраинский показатель (возможно, по областям, профилям). Быстрых результатов ждать не приходится - только медленная терапия... Квит, ИМХО, снова назначенец по случаю. Разве перед назначением у него была внятная программа? Мы ее знаем? Она обсуждена? Ладно, не было времени. Но уже прошло более месяца - где программа? Неужели сейчас надо дряхлый закон Згуровского проталкивать? Он решает проблемы? Снова сверху нас осчасливливают очередными гениальными решениями...
    Brasid 19 апреля, 23:41
    Надо чтоб в государстве знания были востребованы и служили гарантией высокой зарплаты и жизненного успеха. А пока торговец на рынке или милиционер будут зарабатывать больше чем инженер - никакого толка не будет.
    Stefix 20 апреля, 12:00
    Надо. Вами указано безусловное общесистемное требование. Но надо пытаться выпускать специалистов и в условиях, имеющихся сейчас. ИМХО этого можно добиться, если применить минимум мер, указанных в моем посте. А уж если к этому добавить указанное Вами, то будет вообще замечательно. Но, если указанное мной реализуемо без затрат и в силах МОН, то Ваши условия потребуют, наверное, еще не одной революции.
    Brasid 20 апреля, 12:47
    В том то и дело, что нереализуемо то, что предлагаете Вы. Никто не станет отказываться от привязки числа ставок к числу преподавателей. А значит, отчислять двоечников никто не будет.
    Luda1958 20 апреля, 22:27
    Любезнейший Брасид! Вроде как есть еще такая дикая страна, в которой водитель-дальнобойщик зарабатывает до 180 000 зеленых, да еще и завидует представителям более денежных профессий - монтировщикам колес автомобилей (подробности в блоге у этого перца: http://robenzon.livejournal.com). И страна эта какбЭ Америка :) В чем дело? Беретесь объяснить? :) А вот мне как-то противно было слышать в недалеком советском прошлом жалобу толкового специалиста-агрария, получавшего 160 руб. за состояние плодовых насаждений (и урожая, соответственно) по всей и немалой области, в то время как чванливый дурак с кандидатской степенью+доцент за свое "руководство" в той же области "вишнями" имел 360 руб. Вот тут и корень проблемы - долго еще придется изживать засилье в науке и образовании лентяев и хитрецов, не желающих пачкать ручки и сидеть в "чистом" и ни за что НЕ ОТВЕЧАТЬ!!!
    Brasid 21 апреля, 10:03
    На счет аграриев не знаю, но при создании авиационной и космической техники инженеры отвечают за свою работу.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Leox 19 апреля, 13:39 "Перевірка виконання ліцензійних умов, у тому числі позапланова, має стати одним із інструментів підвищення якості роботи всієї системи вищої школи." Це якась маячня ідіота і мрія чиновника корупціонера. Ліцензійні умови є набором абсурдних вимог і одним із факторів які знищили нашу вищу школу.
    Brasid 19 апреля, 17:22
    Какие условия абсурдны?
    Leox 19 апреля, 23:21
    берете ліцензійні умови - всі вони абсурдні, неінформативні.. норми забезпечення літературою, кількість кандидатів і докторів наук, професорів, доцентів і т.д.
    Brasid 19 апреля, 23:42
    Т.е. иметь необходимое число кандидатов, докторов, профессоров - это абсурд? И это уничтожает высшую школу?
    Leox 20 апреля, 12:41
    Саме так. Відбулася гонитва за формальними вченими степенями, що призвело до їхнього знецінення. Зараз вони нічого не означають тому включення їх до ліцензійних вимог позбавлене смислу. А гонитва за цими ступенями розвалила вищу школу тим до ставила неправильні цілі
    Brasid 20 апреля, 12:48
    Абсолютно бездоказательные заявления. С тем же успехом можно сказать что введение воинских званий развалило украинскую армию и милицию.
    Leox 20 апреля, 14:42
    ця ваша домашня заготовка про відміну військових звань стосується іншої теми - відміну ступеня доктора наук :)) я не закликаю відмінити кандидатів і докторів, я за те щоб їх викинули із ліцензійних вимог...включити після того як пройдуть переатестацію
    Brasid 21 апреля, 10:07
    Как же легко вы скатываетесь до вранья :)) Впрочем, что еще можно ожидать от человека, который считает что научные степени развалили образование?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Victoria Nansen 19 апреля, 10:51 Переконана, що слід ввести незалежне оцінювання знань випускників бакалаврату, на його основі видавати чи ні дипломи, вступати до магістратури, вирішувати долю ВНЗ і держзамовлення. Корупція не дасть зробити дієвим жодний інший механізм. Це правда. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Владимир Белый 19 апреля, 09:41 Маємо надзвичайно влучний своєю сутнісною точністю коментар від Petrovich. Основою для усіх проявів псевдодіяльності є масив псевдоосвіти у школі та ВНЗ. Лише залишилося, щоб якомога більше громадян відчули бажання та сили впливати на суспільне усвідомлення проблем якості організації життя країни у такій формі, щоб не ховатися за ніки. Суттєве зменшення КІЛЬКОСТІ університетів автоматично у рази підвищить мотивацію школярів до навчання по-справжньому. А далі є справою техніки, щоб зробити по-справжньому дійовими як систему вищої освіти, так і професійно-сервісної та техніко-технологічної освіти. І вже як наслідок усі інші діючі особи будуть дійсно професіоналами. Ось приклад: хорвати, коли зустрілися з тактикою сербських бойовиків прикриватися жінками та дітьми (як наш Крим та Донбас) швидко знайшли по-людськи зрозумілу протидію. Випускали вгору світлову сигнальну ракету, що означало: через 30 сек. усі, хто вирішив залишитися довкола цієї кучки бойовиків визнаються учасниками бойових дій. Відтак "цирк" з жінками, що "захищають" людей з автоматами швидко втратив свою актуальність. Тільки ж для цього треба мати ГОЛОВУ, а без освіти по-справжньому, тобто без списування, без тіньових договорняків і т.п., цього не буває. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petrovich 19 апреля, 08:27 Простые вопросы. На каком уровне могут учить студентов преподаватели, которые не принимают активного участия в развитии современной науки? Как можно научить студентов, подавляющее большинство которых НЕ УСВОИЛИ ШКОЛЬНУЮ ПРОГРАММУ, НЕ МОГУТ и НЕ ХОТЯТ учиться? Пора раскрыть глаза и признать, что точно также, как у нас нет армии, а есть МО, ГШ и генералы и даже адмиралы, так и у нас нет образования и науки, а есть МОН, АН, директора, деканы, ректоры и академики. Редкие исключения только подтверждают эту закономерность.
    SIM1 25 апреля, 20:47
    Критика правильная. Но критиковать проще всего, особенно наш маразм. Вопрос - ЧТО ДЕЛАТЬ? Причем более-менее конкретно, а не "повышать требования".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.49
EUR 28.47