ВОДА НАША НАСУЩНА

1997 РОКУ НА КИЇВСЬКОМУ ЗАВОДІ «РЕЛЕ Й АВТОМАТИКА» ВПЕРШЕ У СВІТІ БУЛО ПОБУДОВАНО УСТАНОВКУ ВІН-7 «НАДІЯ» ДЛЯ ОТРИМАННЯ РЕЛІКТОВОЇ ВОДИ, ЩО МАЄ УНІКАЛЬНІ ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ. Почалося все з того, що
один із авторів відкриття, учасник Великої Вітчизняної війни, фронтовик, що втратив надію на життя, став пити отриману власноручно кришталево чисту живу талу воду (ЖТВ) із зниженим вмістом дейтерію. Через три місяці його стан помітно по-ліпшився, а через шість — сталося справжнє диво. Людина стала здоровою. Більш того, виявивши за 10 наступних років велику творчу енергію, вона у 77-річному віці захистила докторську дисертацію й зробила основний внесок у створення цілющої реліктової води (ЦРВ). Підкреслимо, що її попередницею стала отримана за нашою технологією жива тала вода зі зниженим вмістом дейтерію.

Дослідження ЖТВ, активованої за ВІНом, що велися протягом трьох років у Інституті експериментальної патології, онкології й радіобіології імені Р.Кавецького АН України, дозволили зробити такі висновки: жива тала вода має протиракову дію — затримує ріст і розвиток карциноми легень Льюїса в мишей, підвищує захисні сили їхнього організму. Крім того, ЖТВ покращує склад крові й всі інші показники здоров’я експериментальних тварин, підвищує інтенсивність подиху мітохондрій печінки.

Живою талою водою за-цікавилися й вчені-аграрники. Інститутом кукурудзи ААН України в 1994 році було встановлено, що вона чинить стимулюючу дію на прорості пшениці, льону й кукурудзи, що по дії можна порівняти з дією відомих дорогих стимуляторів росту рослин фумару і фумарану. Ще більший стимулюючий вплив було зареєстровано на прорості соняшнику. Дослідники дійшли висновку про її надзвичайну перспективність із погляду підвищення врожайності зернових та інших сільськогосподарських рослин.

Більш ранній спосіб отримання ЖТВ по ВІНу був
орієнтований на холодильник, а таким чином великої кількості її, зрозуміло, не зробиш. Тому для одержання з водопровідної води біологічно активної, цілющої вологи ми розробили нову технологію доочищення й структуризації.

Про те, що наша питна вода залишає бажати кращого, написано останнім часом чимало. Провідною науковою установою по її якості в Україні є Інститут колоїдної хімії і хімії води НАН. Його фахівці стверджують: те, що тече сьогодні з водопровідного крана, питною водою назвати не можна. На їхню думку, технології, що існують у нас, отримувати її не дозволяють. Річ у тому, що вони розраховані на вихідну воду, що за міжнародною та нашою класифікацією повинна належати до першої категорії і потребує лише необхідного знезаражування. Проте весь Дніпровський водоносний басейн відповідає в основному рівням третьої й четвертої категорій. А це вже — стічна вода. І саме з неї на водопровідних станціях роблять для нас так звану питну. Основним знезаражуючим засобом в Україні є хлор. Витрата цього отрутного окислювача залежить від вмісту у вихідній воді орга-ніки, мікробів, пестицидів, радіонуклідів і т.п. У результаті взаємодії з ним органіки та інших речовин утворюються сотні небезпечних хлорорганічних і хлорнеорганічних з’єднань, у тому числі діоксини, біфеніли, чотирихлористий вуглець та інші мутагени й канцерогени. При технології очищення, яка діє нині, повністю позбутися їх неможливо. Отже, необхідне додаткове очищення водопровідної води.

Ми досліджували вологу, отриману з використанням різноманітних фільтрувальних пристроїв вітчизняної та зарубіжної конструкцій. Так, органолептичні показники її в ряді випадків справді по-ліпшувалися. Проте, по-перше, застосовувані у фільтрах різноманітні матеріали при проходженні через них води залишали в ній слід, не завжди корисний для здоров’я. По-друге, що більш важливо, виявилося, що очистити воду від шкідливих і отрутних сполук — необхідна, але далеко не достатня умова. Як відомо, вона має гомеопатичний ефект пам’яті. Це означає, що якщо видалити навіть усі розчинені в ній шкідливі й отруйні речовини, слід їхньої негативної дії все одно залишається. Вода немов «пам’ятає» властивості домішок, які там уже були, залишаючись, по суті, «хворою». Проблема полягала в тому, щоб змінити або зруйнувати негативну структурну пам’ять, що залишилася. Це завдання було вирішене нами в конструкціях установок типу «Криничка»: ВІН-5, ВІН-10, ВІН-21 та інших. На цих установках у нас і за кордоном отримують очищену, біологічно активну цілющу воду.

Зараз торговельні організації переповнені так званою бутильованою водою, зде-більшого розлитою в целофанові ємності. Це й альпійська, і тала вода, і кремнієва, і з набором різноманітних мікроелементів тощо. Так, переважно — це чисті води, але про їхню користь для здоров’я (про що свідчать рекламні етикетки) варто говорити обережно. Насамперед, відповідно до наших досліджень, контакт (особливо тривалий) із поверхнею поліетиленового посуду викликає погіршення органолептичних і біологічних властивостей. Через якийсь час вода змінюється. Тала вже буде не талою, а альпійська не аль-пійською, особливо при підвищенні температури збереження.

Зупинимося хоч коротко й на грунтовій артезіанській воді. Насамперед треба па-м’ятати, що майже вся наша земля заражена різноманітними шкідливими і небезпечними речовинами. До фекальних і промислових стоків, отрутних добрив, токсичних відходів хімічної, металургійної та нафтопереробної промисловості останніми роками додалися отрутохі-мікати ракетного палива. Особливо неблагополучний стан надр у крупних містах і промислових центрах. А якщо ще взяти до уваги отруєння повітря, води і землі вихлопними газами, то стане зрозуміло, що навіть 500-метрова товща грунту далеко не скрізь і не завжди спроможна захистити підземні води. Тим паче, що наша планета, як живий організм, дихає, відчуває вібрацію, піддається сонячному й космічному опроміненню, землетрусам, виверженням вулканів, ураганам, що руйнують усе, тощо. Тому на грунтову воду в більшому або меншому ступені негативно впливає навколишнє середовище. Звідси cтрокатість її властивостей у різних свердловинах. Задля справедливості треба зазначити, що в окремих районах України грунтові води заслуговують високої оцінки за всіма показниками — чистоті, смаку, мінеральному складу, структурі. І головне — вони корисні для здоров’я людини. На жаль, про артезіанську воду з переважної більшості свердловин цього сказати не можна.

Втім, у нас немає навіть стандарту на ступінь корисності питної води для здоров’я. Вона оцінюється рівнем ризику — тим, наскільки вона небезпечна або безпечна. Якщо питна вода слабко мутагенна або взагалі не мутагенна, тоді все гаразд. А ось що може очікувати людину, яка систематично використовує знезаражену хлором питну воду, в майбутньому, — це питання. Проте відповідають на нього не Держстандарти, а наш організм — хворобами, передчасним старінням і втратою працездатності, особливо творчої.

Зараз найкраща в Києві вода — бюветна. До честі міського голови О.Омельченка, в українській столиці вже понад 100 артезіанських свердловин, якими користується близько 20 відсотків населення міста. Тут доречно зауважити, що й артезіанська вода від свердловини до свердловини відрізняється різноманітним складом і властивостями. Проте ризик від її використання мінімальний. А як бути зі ступенем користі питної води для здоров’я? На це запитання ні Міністерство охорони здоров’я, ні НАН України, ні «Водоканал» міста Києва не відповідають. Тим часом оці-нити якість питних вод, використовуваних в Україні й за рубежем, із погляду їхньої корисності необхідно.

Зробити цей сміливий і досить ризикований крок нас змусило, по-перше, відкриття цілющої реліктової води, по-друге, відкриття академіком Г.Шиповим фізичного вакууму й торсійних полів, а професором В.Олійником — раніше невідомої фундаментальної закономірності — принципу самоорганізації. Дані закономірності мають пряме і безпосереднє відношення до цілющої реліктової води, оскільки пояснюють достовірність її унікальних цілющих властивостей.

Внаслідок багаторічних досліджень, експериментів і конструкторських розробок групою вчених України отримано три види цілющої питної води: жива тала, вода з «Кринички» і цілюща реліктова з установки ВІН-7 «Надія». Нам невідомо, щоб якась інша вода — природна або отримана людиною в минулому або нині — мала б таку омолоджувальну й оздоровчу дію, як отримана з установки ВІН-7 «Надія». Вона спроможна запобігати раку і протидіяти його розвитку, покращувати склад крові, підвищувати функціональну активність статевих клітин і найголовніше — виявляти потужний стимулюючий вплив на імунну систему. Іншої такої води на нашій планеті немає!

Нині ми підійшли до того, щоб спробувати відповісти на запитання, яке місце займає кожна з вод, яку використовує людина для пиття, приготування їжі й інших життєво важливих потреб. З цією метою складений свого роду табель про ранги. На представленій нами піраміді якості (мал.1) зроблено спробу класифікації питних вод за рівнем їхньої корисності.

№10. Води водозабірних рік таких, як Дніпро, Дунай, Волга, Рейн, Сена, Темза, Міссісіпі та інших, непридатні для приготування їжі без знезараження й очищення. Їхньою характерною рисою є насамперед сезонність складу і мінливість ступеня ризику, великий вміст орга-ніки та інші патогенні домішки. Як зазначалося вище, відповідно до класифікації ці води мають дуже низьку —
3-ю і 4-у — групу якості й тому належать до стічних.

№9. Питна водопровідна вода, знезаражена хлором. Вище ми вже зупинялися на її якості. Тут необхідно зазначити, що, попри великі зусилля київського «Водоканалу» й санітарно-технічних служб столиці, області та інших міст, зробити цю воду корисною для здоров’я надзвичайно важко.

№8. Бутильовані води в торговельній мережі. Якщо коротко, то вони ненадійні, попри рекламні запевнення про їхню корисність.

№7. Характерна риса підземних вод широкого поширення — їх строкатий хімічний склад і різні органоліптичні властивості. Якість цієї групи залежить від місця залягання і глибини родовища водоносного горизонту. Величезне значення має контакт води з мінералами й породами, їхній хімічний склад і кристалічна структура, наявність або відсутність у таких породах шкідливих і отрутних елементів — свинцю, ртуті, талію, берилію, кадмію, а також радіоактивних речовин, у тому числі, підкреслимо, радіоактивного тритію. Статичний або динамічний контакт води з цим оточенням створює матеріальне середовище для утворення енергоінформаційного поля, що виявляє величезний вплив на біологічні властивості води.

№6. Біологічно активна цілюща вода, отримана з установок «Вега», «Криничка», «Срібна роса» та інших. Відрізняється високим рівнем очищення водопровідної питної води від хлорорганіки, важких металів, радіо-нуклідів, бруду з внутрішньої поверхні трубопроводів. Крім цього, у них здійснюється заміна патогенної структурної пам’яті води на здорову, а контакт у завершальній стадії руху води з мінералами надає їй відмінного смаку й цілющих властивостей. Недолік по-дібного варіанта отримання питної води — додаткові витрати часу й коштів на створення установок та їхнє обслуговування.

№5. Підземні води глибинного залягання виняткового родовища. В Україні їх, очевидно, небагато. Точних даних про всі розвідані родовища в нас немає. Такі води можна назвати «Природними» із великої букви. Чистота, смак, мінеральний склад, внутрішня енергія поля, структура води — необхідна умова, щоб людина жила довго й була здоровою. Відомі нам питні води виняткового родовища — «Горянка» із села Болахів Івано-Фран-ківської області, «Ордана» у Феофанії, (Київ), «Свалявська питна» (не мінеральна), «Ніжинська» (Ніжин) та інші.

№4. Жива тала вода, отримана за способом ВІНу. Це особливий клас вод, що відрізняється тим, що має знижений вміст дейтерію та інших важких радіоактивних ізотопів і отриманий, крім води №3, безпосередньо з льоду. Тобто вода, що народилася знову й несе у собі талий чинник — велику внут-рішню біологічну енергію й льодоподібну структуру.

Запропонований нами спосіб отримання живої талої води дозволяє порівняно просто і дуже ефективно вирішити завдання корінного поліпшення якості питної води в широкому спектрі її властивостей, а саме: очистити водопровідну хлоровану воду від шкідливих і отрутних домішок; знизити на 3—5 відсотків вміст дейтерію і на 7—10 — тритію; отримати талу питну цілющу воду з упорядкованою льодоподібною структурою. Підкреслимо, що ЖТВ особливо корисна дітям, вагітним жінкам і людям похилого віку.

№3. Вода, отримана за електролізною технологією, із зниженим на 50—90 відсотків вмістом дейтерію. Її мінуси — підвищений вміст газів, повна відсутність мінералізації та недостатньо організована структура. По суті, це дистильована вода зі зниженим вмістом дейтерію та інших важких ізотопів. Проте експерименти, проведені під керівництвом професора Ю.Синяка на японських перепелах, показали, що електролізна вода зі зниженим вмістом дейтерію порівняно зі звичайною дистильованою виявляла виключно сприятливу біологічну дію.

Проте в експерименті на імунній системі морських свинок електролізна, порівняно з цілющою реліктовою водою з «Надії», показала більш низькі результати. Хоча вміст дейтерію в ній був всемеро нижчий, ніж у цілющій реліктовій воді, отриманій з установки ВІН-7 «Надія». Виявилося, секрет цілющих властивостей реліктової води полягає в особливому технологічному, ра-ніше невідомому процесі її отримання. Що ж до недоліків самої електролізної технології, то до них варто віднести високу ціну отриманої води, а також велику енергоємність.

№2. Тала вода з давнього антарктичного льоду глибинного залягання. Вона перетворилася на лід багато мільйонів років тому, коли на планеті вміст дейтерію, тритію та інших важких ізотопів був зниженим. До того ж тоді існували інші умови для тонких польових взаємодій води з фізичним вакуумом. Тому тала вода з давнього льоду несе в собі слід далеких часів.

Що нам відомо про ці води? Вчені встановили, що вміст дейтерію порівняно з базовим океанічним у них нижчий на 8—25 відсотків. Мінералізація становить 20—80 мг на літр. Ця вода показала підвищену біологічну активність при випробуванні на рослинах і тваринах, а також при використанні людиною. І все було б гаразд, проте добувати талу воду з айсбергів — справа складна й дорога.

№1. Цілюща реліктова вода. Право зайняти перше місце серед усіх питних вод світу вона завоювала з таких причин. Насамперед ЦРВ має найвищий рівень благотворної, оздоровчої дії на все живе. Про це свідчать дослідження, проведені інститутами України. Проте останнє цілюще слово ЦРВ ще не сказала. Безперечно, нові, більш досконалі установки типу ВІН-7 «Надія» дозволять отримати більш високі цілющі властивості і більшу кількість цієї диво-води. За допомогою установки ВІН-7 «Надія» внаслідок особливих технологічних операцій, із зрозумілих причин, тут не викладених, можна виробляти цілющу реліктову воду з будь-яким зниженим вмістом дейтерію та інших важких ізотопів, із будь-якою заданою мінералізацією, льодоподібною талою структурою й обновленим біоенергоінформаційним міжмолекулярним полем. Розробляючи нову технологію, нам удалося гармонійно сполучити відомі фундаментальні закони природи й раніше невідомі технологічні закономірності при фазових і агрегатних переходах води з цілеспрямованою дією (у пароподібному стані) спеціально підібраних природних мінералів, що благотворно впливають на все живе.

На базі діючої в даний час дослідно-промислової установки нами розроблений новий технологічний процес і конструктивні параметри для проектування і будівництва установки ВІН-7 «Надія» другого покоління, більш високого класу. На ній можна буде отримувати цілющу реліктову воду льодоподібної структури зі зниженим вмістом дейтерію до 90 відсотків, здатну лікувати рак, СНІД, склероз, діабет та інші важкі хвороби, продовжувати молодість, зміцнювати здоров’я, розвивати асоціативне мислення і творчу працездатність, творити дива в спорті (мал.2). Звичайно, важко повірити, щоб вода, нехай навіть так звана реліктова, мала такі чудесні цілющі властивості. Проте це справді так. Зазначимо, до речі, що при систематичному, не менше шести місяців, вживанні реліктової води зі зниженим вмістом дейтерію лише на 3—5 відсотків до людей похилого віку, крім загального поліпшення самопочуття, у ряді випадків повертаються такі раніше втрачені або ослаблені функції організму, як здоровий сон, пам’ять, потенція, творча працездатність, тощо, що можна пояснити ефектом омолодження.

Наші технологічні рішення й конструкції установок захищені 14 патентами України і Росії. Тут потрібно назвати першовід-кривачів цілющої реліктової води: В.Пономарів — Герой Соціалістичної Праці, академік Інженерної академії України, В.Науменко — кандидат економічних наук, М.Курик — доктор фізико-математичних наук, Р.Сова — доктор медичних наук, В.Мосієнко — доктор медичних наук, В.Чернілевський — президент фонду «Безпека ліків», В.Шестаков — лікар вищої категорії, Ю.Химерик — колишній головний інженер заводу ім. С.Корольова. У важкий період становлення нам надавали підтримку і сприяли президент НАН України, академік Б.Патон, директор Інституту колоїдної хімії й хімії води, академік В.Гончарук, президент асоціації «Наука», доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР В.Прокоф’єв, академік В.Плітін, голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль» В.Волга та інші.

Високоорганізоване виробництво й широке використання цілющої реліктової води дозволять суттєво підвищити потенціал здоров’я й творчого довголіття, підняти рівень усіх галузей сільськогосподарського виробництва, досягти видатних результатів у спорті.