Бюджет-2017 — медицина за бортом

Ольга Скрипник 29 жовтня, 00:00
медицина

Читайте також

Вже наступного року наша медицина житиме і працюватиме по-новому. 

Принаймні так стверджує керівництво Міністерства охорони здоров'я. Мало не щодня з'являються анонси нових реформ, проектів і схем, які зроблять медичну допомогу якісною і доступною. Зміниться все — статус медичних закладів, умови оплати праці медиків, маршрути хворих, схеми фінансування — гроші таки змусять ходити за пацієнтом. Обіцяють стартувати швидко — ще не встигнемо викинути новорічні ялинки, як розпочнеться велике реформування. 

Дуже хочеться вірити, що цій команді таки вдасться зрушити реформи з мертвої точки. Будь-які плани, якщо вони стосуються кардинального оновлення системи, повинні мати міцну фінансову основу. Чи стане такою опорою для медичної галузі державний бюджет у наступному році?

Що обіцяє уряд

Державний бюджет на 2017 р. у Кабінеті Міністрів вважають чесним і реалістичним. Загальний обсяг видатків для Міністерства охорони здоров'я становитиме 62 млрд грн. Це більше, ніж у попередні роки. Так, у 2015 р. сума становила 57 млрд грн, а в 2016-му — 56 млрд грн.

Із чим можна порівняти ці видатки, щоб оцінити турботу уряду про здоров'я народу? Приміром, з витратами на субсидії. Наступного року на них буде витрачено 51 млрд грн, що на 25% більше, ніж нинішнього. 

Як бачимо з проекту бюджету, держава намагається перекласти "комунальне ярмо" на місцеві громади. Наступного року вони повинні знайти майже 4 млрд грн, щоб оплатити закладам охорони здоров'я і освіти рахунки за комунальні послуги та енергоносії.

Урядовці вважають досягненням те, що в 2017 р. медична галузь отримає на 6 млрд грн більше порівняно з нинішнім роком. На які поліпшення можуть сподіватися пацієнти і медики після новорічної ялинки? 

В експертному середовищі радять не фантазувати, а зайнятися простою арифметикою: 6 млрд грн — це не дотягує навіть до 10%, а офіційні показники інфляції становлять 12% (2016 р.) і 8,1 (прогноз на 2017-й). Індексації, як відомо, не проводилося, комунальні та інші борги накопичуються. 

Як розподілятимуть "медичні" мільярди? 

Планується підвищити фінансування апарату МОЗ — обіцяно виділити понад 14 млрд грн, що майже на 35% більше, ніж цього року. На закупівлю ліків дадуть на 2 млрд грн більше. Однак розподіл за цільовими програмами очікується дуже нерівномірним: одні категорії хворих отримають майже 100% медикаментів, а інші муситимуть розраховувати лише на власний бюджет. Така перспектива викликала обурення членів профільного комітету парламенту, які провели обговорення проекту бюджету-2017 і підготували низку поправок. Але про це трохи згодом. Не влаштовує депутатів і позиція керівництва МОЗ: воно, на їхню думку, не обстоює інтересів галузі, не бере активної участі у бюджетному процесі. 

В.о. міністра охорони здоров'я У.Супрун, виступаючи на засіданні комітету, пояснила свою позицію тим, що "МОЗ не має зауважень щодо проекту бюджету. Головне питання, яке потрібно вирішити, стосується передачі 30 закладів охорони здоров'я на фінансування з місцевих бюджетів. Ми повернули їх на свій баланс, однак залишається невирішеним питання їх фінансування".

Це окрема, досить цікава історія. Колишнє керівництво МОЗ підписало документи про передачу понад 30 закладів на баланс місцевих громад. Відповідно, їх фінансування не було включено до кошторису МОЗ. У цьому списку — майже десяток спеціалізованих санаторіїв на морському узбережжі Одеси та області, кілька санаторіїв Прикарпаття, Запорізької та Київської областей, а також унікальна Українська алергологічна клініка у Солотвині на Закарпатті, спеціалізовані медичні центри матері і дитини і навіть Науково-практичний центр телемедицини МОЗ. У цих закладах оздоровлювалися діти й дорослі, які хворіють на туберкульоз, астму, ДЦП й інші недуги, проходили реабілітацію чорнобильці та ін. 

Державна власність, яка коштує десятки мільярдів гривень, напевно, дуже швидко перейде у приватні структури. Навряд чи місцеві бюджети зможуть їх фінансувати у належному обсязі. Та й чи захочуть, коли є можливість тихо приватизувати десятки гектарів землі на узбережжі моря або в Карпатах, — ці санаторії роками відбиваються від рейдерських атак. 

Попри листи МОЗ та звернення профільного комітету парламенту, Мінфін так і не знайшов 672 млн грн для їх фінансування. Перше читання проекту бюджету, на жаль, теж нічого не змінило. 

Чого домагається профільний комітет парламенту

На думку депутатів, скромні видатки на медичну галузь можуть призвести не лише до погіршення ситуації в медицині, а й до соціального вибуху. Після обговорення проекту бюджету комітет охорони здоров'я ВРУ вирішив, що не голосуватиме за нього. 

Рішучу позицію зайняла голова комітету О.Богомолець, яка заявила, що Кабмін повинен переглянути фінансування охорони здоров'я: "Якщо знайшли понад 150 млрд грн на війну, то повинні знайти кошти і на медицину, у тому числі на військову. Не можна так економити на системі охороні здоров'я, яка зберігає життя і здоров'я людей".

Проаналізувавши, скільки коштів буде спрямовано на цільові програми, закупівлю ліків та обладнання, на розвиток екстреної медицини, підвищення заробітної плати медиків, депутати назвали ситуацію катастрофічною. Навіть збільшення на 2 млрд грн видатків на придбання ліків покриває потребу всього лише на 30—35%. Виняток — програми лікування хворих на ВІЛ/СНІД і туберкульоз, які будуть забезпечені майже повністю. Інші категорії хворих опиняться в дуже складній ситуації.

Так, дитячий гемодіаліз буде профінансовано всього на 32% від реальної потреби; лікування хворих на вірусні гепатити В і С— на 23; дорослих онкохворих — на 15; медикаментозну підтримку пацієнтів до і після трансплантації — на 23%. Люди із серцево-судинними і судинно-мозковими патологіями, тобто з інфарктами й інсультами, будуть забезпечені ліками лише на 24% від реальної потреби. При тому, що саме ці захворювання є найголовнішою причиною високої смертності населення України. Мінфін не знайшов коштів на лікування дітей — кількох категорій орфанних хворих, ДЦП тощо, а також пацієнтів із гемофілією, нефрологічними патологіями, психоневрологічними розладами. 

На думку заступника голови комітету Олега Мусія, ситуація буде загострюватися ще й через те, що місцеві бюджети не мають достатньо коштів, аби оплачувати медичним закладам комунальні послуги. "Керівництво МОЗ, — вважає О.Мусій, — зовсім не відстоює інтереси охорони здоров'я. В.о.міністра У.Супрун переконана, що завдяки субвенції місцевим бюджетам регіони зможуть закупити більше ліків та збільшити фонд оплати праці. Яким чином, коли субвенція становить близько 2,5 млрд грн, а на комунальні та інші обов'язкові платежі потрібно додатково знайти понад 4 млрд грн? 

Уперше за останні роки уряд виділив на охорону здоров'я всього 2,7% ВВП. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та ЄС, фінансування медицини має становити не менше 5% ВПП. Особливо це важливо для тих країн, де проводяться реформи . Якщо показник буде меншим від 3% ВВП, це призведе до руйнування системи охорони здоров'я. Щоб галузь нормально діяла і мала перспективи для оновлення і розвитку, фінансування має бути в межах 140—150 млрд грн".

За підрахунками, для того щоб повністю закупити ліки в рамках цільових програм, необхідно майже 13 млрд грн. Якщо цих коштів не буде у держбюджеті, їх змушені будуть знайти у своїх кишенях пацієнти, які за сумісництвом є платниками податків у той-таки бюджет.

На бюджетному "Титаніку" і медики, і пацієнти

У медичних колах, після детального вивчення статей і таблиць, склали свою думку про "чесний бюджет-2017". Якщо раніше головний кошторис країни називали бюджетом виживання, то нині — бюджетом поховання. Можна й делікатніше — руйнування. Руйнування тих залишків системи охорони здоров'я, які ще якимось дивом збереглися.

Що найбільше тривожить медиків? Передусім — відсутність чіткої програми діяльності галузі як на наступний рік, так і на перспективу. 

Лікарям доводиться працювати у доволі непростих умовах. Ідеться не лише про мізерну зарплатню, а й можливість реалізувати свої знання і вміння в лікувальних закладах, база яких формувалася чверть століття тому. Ті, хто втомився чекати перемін на краще, стали в чергу за візами — цього року відтік медиків на роботу за кордон сягнув рекордних показників. Навіть у КДМА нарешті помітили, що кількість вакансій лікарів і медичних сестер у київських лікарнях збільшується майже щодня. Якщо "швидка" привозить хворого вночі, у більшості випадків йому доведеться чекати допомоги до ранку, адже на все відділення одна медсестра і ще менше лікаря — бо він змушений чергувати на два відділення. 

З ким реформуватимуть охорону здоров'я, коли в селах закриваються останні ФАПи, а в райлікарнях — більш як половина лікарів передпенсійного та пенсійного віку? 

За найскромнішими підрахунками дефіцит лікарів перевищує 42 тис., а медсестер — більше 100 тисяч. Хіба що вдасться заманити у провінцію випускників медуніверситетів. Однак мотивація у вигляді заробітної плати 2—2,5 тис. грн на місяць навряд чи буде привабливою для молодих спеціалістів. 

Під час формування держбюджету платня медиків уже вкотре потрапила в зону турбулентності, й обіцяне підвищення розтануло в повітрі. У проекті держбюджету йшлося про підвищення заробітної плати педагогам і медикам на 30%. Згодом уточнили, що медикам вистачить і 20%. А після першого читання залишилося всього 11%, що не перекриє навіть показників інфляції.

У профільному комітеті обурювалися, коли урядовці стверджували, що лікарі отримують понад 6 тис. грн на місяць. На думку депутатів, це явне перебільшення. Звичайно, є частина досвідчених фахівців , насамперед хірургів, які мають високу зарплату. Але переважна більшість лікарів і медичних сестер, щоб хоч якось прожити, змушена працювати і на півтори ставки, і після виходу на пенсію. Власне, про це свідчить і рівень пенсій рядових медиків. 

Схоже, на цю проблему звернули увагу в МОЗ. У рамках реформування, яке має розпочатися вже в січні, заробітна плата сімейного лікаря повинна зрости до… 19—50 тис. грн на місяць. Принаймні такі цифри медики почули під час презентації реформ. Інформацію про те, як і коли зможуть отримувати такі гроші, очевидно, слід шукати у проекті бюджету на наступний рік. 

За словами заступника міністра фінансів С.Марченка, коштів, які запланували для охорони здоров'я, цілком достатньо. Адже хоч як збільшуй бюджет медицини, гроші однаково підуть на утримання мережі лікувальних закладів і зарплату лікарям. Схоже, обіцяні реформи поки що не матимуть фінансової підтримки. Урядовець радить спочатку зробити кілька кроків у цьому напрямку, а вже потім просити грошей. 

З ним цілком солідарний і заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, котрий відповідає за нововведення в системі МОЗ. Чиновник переконаний, що нині майже 60% бюджету на охорону здоров'я йде на зарплати, які становлять 1,5—2 тис. грн. І навіть якщо збільшити бюджетне фінансування вдвічі, то майже все піде на зарплати, які піднімуться до 3—4 тис. грн. На його думку, без структурних змін бюджет і далі виконуватиме тільки функцію підтримки системи охорони здоров'я. А насправді суть реформи полягає в тому, щоб бюджет використовувався інакше — гроші мають спрямовуватися на конкретні послуги для конкретного пацієнта.

Не виключено, що такий підхід тягне на ноу-хау. Гроші, певно, ходитимуть за пацієнтом, а вже той платитиме лікарям за медичну допомогу. Питання лише в тому, на що вистачить цих грошей, якщо у бюджеті на охорону здоров'я громадянина передбачено якихось 1800 грн на рік. А хто виконуватиме "функцію підтримки" для лабораторної мережі, діагностичних відділень, екстреної допомоги, тублікарень тощо? 

Багато років поспіль до бюджету не включають фінансування таких статей, як технічне обслуговування, повірка і ремонт медичного обладнання та апаратури. Не виняток і бюджет-2017. За таких умов хворі не можуть отримати якісної діагностики та лікування, а це призводить до хибних діагнозів і лікарських помилок, а іноді закінчується й летальними випадками. Навіть у столиці більшість діагностичного та операційного обладнання працює по 18—20 років і більше. Нові рентген-апарати, УЗД, мамографи, МРТ — ще потрібно пошукати. Дихальна апаратура, без якої не можуть функціонувати оперблоки та реанімаційні, за словами лікарів, рве легені, але замінити її нема чим. У багатьох клініках по 6—18 місяців простоюють МРТ, КТ, ангіографи та інше дороге обладнання — бракує коштів на ремонт та заміну блоків. Про яке впровадження міжнародних стандартів і протоколів лікування йдеться, коли немає елементарних умов для лікування і методів діагностики, якими вже давно користується весь світ?.. 

Проект бюджету викликав неабияку тривогу у медичних колах. 

Вікторія Коваль, голова профспілки працівників охорони здоров'я України, навіть звернулася до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом провести зустріч за участі керівництва МОЗ, НАМНУ та представників галузевої профспілки для обговорення нагальних проблем, які дестабілізують роботу медичної галузі і створюють соціальну напругу. У листі, зокрема, зазначено, що "норми та положення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" щодо забезпечення соціальних стандартів, рівня фінансування охорони здоров'я, підвищення заробітної плати її працівникам і проведення реформи галузі профспілка вважає такими, що не відповідають Конституції України, законодавству і реальним потребам галузі. 

Неузгоджені підходи до реформування системи охорони здоров'я ми сприймаємо як національну загрозу".

Профспілка, яка об'єднує майже мільйон медиків, вірить, що прем'єр-міністр, котрий неодноразовонаголошував, що реформа охорони здоров'я є одним із пріоритетів роботи уряду, їх почує, і така зустріч відбудеться. Добре було б устигнути до затвердження проекту бюджету — медики все ще сподіваються, що уряд знайде додаткові кошти на розвиток галузі, яка стосується кожної родини. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Анна Кодочигова 10 ноября, 22:16 СНІД уражає кожного, він не бачить чи багатий ти чи бідний. Маю надію що нам допоможуть її подолати, адже разом ми сила. Читала нещодавно про организацію ЮНЕЙДС, котра допомагає людям та цілим країнам, кому цікаво ось тут: https://unaids.org.ua/ua/about-unaids/partnerstvo-ukrajina-oon Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56