Медицина в донбаській глибинці

мед

Читайте також

Рівно рік тому через вибухи на складі боєприпасів у м. Сватове Луганської області було пошкоджено низку об'єктів соціальної інфраструктури. 

Серед перших, на яких проведено відбудовні роботи, — лікарня районного територіального медичного об'єднання. На початку жовтня департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Луганській області прийняв її в експлуатацію після капітального ремонту.

І ветерани — за сучасність

Певна річ, завдяки реконструкції головної лікарні стан медицини в районі поліпшується. Але це лише частина великого капремонту, який належить зробити для її такого необхідного оздоровлення. У тому числі за програмою "Реформування системи охорони здоров'я у Сватівському районі", що тут діє. Нею поставлено такі завдання: активізувати медичне обслуговування населення району, ефективніше використовувати лікарняний фонд, матеріальні й фінансові ресурси, підвищити якість медуполуг. За основу взяли, не більше не менше, Цілі сталого розвитку, визначені ООН. 

Система охорони здоров'я на Сватівщині нині охоплює, крім центральної райлікарні (ЦРЛ) з терапевтичними філіями в місті та на селі, комунальну стоматологічну поліклініку, кілька сільських лікарських амбулаторій, фельдшерських пунктів, шкірвендиспансер. У рамках реформи вітчизняної охорони здоров'я створено Центр первинної медико-санітарної допомоги. Він переїхав у приміщення лінійної поліклініки залізничників. На жаль, уже колишньої. Слава Богу, в райцентрі, як і раніше, діє обласна психіатрична лікарня зі столітньою історією. Як тепер повсюди, розвивається аптечна мережа.

Загалом, потенціал чималий. І все ж недавнє опитування громадської думки, проведене неурядовими організаціями за проектом USAID "Разом ми — сила", засвідчило, що однією з найболючіших проблем половина опитаних вважає низький рівень медичного обслуговування. Найбільше претензій виявилося у ветеранів. І це притому що в терапевтичному та хірургічному відділеннях ЦРЛ створено палати для ветеранів війни. Таких пацієнтів безплатно забезпечують ліками, виробами медпризначення, харчуванням, зубопротезуванням. Нинішнього року на їх лікування та харчування виділено додаткові кошти.

Але ветеранська організація від імені територіальної громади нині публічно заявила районній раді, райдержадміністрації, що хотіла б побачити не тільки ці, а й інші реальні заходи для подолання кризових явищ у медицині. Передусім ідеться про забезпечення лікувальних установ сучасним медичним обладнанням. Наші ветерани не хочуть відставати від часу.

Від підгузка до квартир

До думки і побажань народу у Сватовому ставляться з увагою та розумінням. Керівник райдержадміністрації Дмитро Мухтаров докладно роз'яснив: у місцевому бюджеті на поточний рік на фінансування медоб'єднання передбачено виділити понад 20 млн грн. Плюс понад 5 млн — зі спеціального фонду. Не так уже й багато, але й не зовсім мало.

Удасться придбати цифровий рентгенографічний апарат за 2,5 млн грн, обладнання для офтальмологічного кабінету, комп'ютерну техніку. Арсенал медиків уже поповнився двома кардіографами, центрифугою, аквадистилятором, різними спеціалізованими наборами. Подбали й про комплектуючі для пересувного флюорографа, а також дизель-генераторів, оскільки на Луганщині трапляються перебої з електропостачанням.

Зрозуміло, що власний бюджет потягне далеко не все, — потреби перевищують можливості. І у вересні керівництво району звернулося до Луганської обласної державної адміністрації з проханням допомогти купити дорогі імпортні датчики для обстеження судин нижніх кінцівок, молочних залоз, щитовидної залози, серця, судин голови та шиї, фіброгастроскопії. А також лапароскопічну стійку за 1,5 млн для операційної. Як нині без усього цього? Слід гадати, в чомусь допоможуть.

Допомагають же медикам спонсори-підприємці — переважно із забезпеченням будівельно-ремонтних робіт, оснащенням пологового відділення, придбанням багатофункціональних ліжок для пацієнтів… Утім, медики й самі добувають з миру по нитці. 

— Завдяки участі в різних міжнародних проектах, ми отримуємо комплекти нового медичного одягу для персоналу, постільну білизну, теплі ковдри, підгузки, — повідомляють у медоб'єднанні. — А ще — медикаменти, миючі, гігієнічні й травматологічні засоби, продуктові набори, матраци та інший м'який інвентар, до зими — обігрівачі.

Не стоять вони осторонь і українських програм. Особливо великі надії покладають на конкурс Державного фонду регіонального розвитку, куди подано проект будівництва житлового будинку для сватівських медичних працівників. Своє, хоча б відомче, житло допоможе вирішити кадрову проблему, залучити і колег — вимушених переселенців.

Немає окуліста у своїй вітчизні

Спеціалісти, що переїхали з Луганська, достойно оцінили професійну майстерність сватівських колег. І, зі свого боку, показали їм високий клас. Разом, скажімо, робили надзвичайно складні операції потерпілим від обстрілів у зоні АТО.

Було чого повчитися в багатьох обласних асів, але поки що обмежимося прикладом уродженого сватівчанина кандидата медичних наук Руслана Верескуна, який очолив відділення ортопедії і травматології обласної клінічної лікарні. У районній лікарні разом із хірургами він чудово провів операції з ендопротезування (тобто заміни) тазостегнових суглобів. 

На жаль, штатний розпис районної лікарні не передбачає деяких вузьких фахівців, наприклад алерголога. Але залишитися без окуліста!.. А так і вийшло. Той пішов на пенсію, той виїхав. Ось і приймає сватівчан раз на тиждень лікар-офтальмолог, що наїжджає аж із нинішнього адміністративного центру області Сєвєродонецька. 

Взяли було на роботу онколога, травматолога, акушера-гінеколога із вимушених переселенців. Але з відкриттям в інших містах Луганщини медичних установ більш високого рівня вони перевелися туди. 

— Безумовно, є й такі, хто хотів би працювати на Сватівщині, — сказав генеральний директор районного територіального медичного об'єднання Ігор Плотніков. — Але в нас немає відомчого житла, а платити за наймане районним медикам не по кишені. 

До реформи — по мосту, по місточку 

Серед скарг, що виникли у сватівчан, основні стосуються комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги Сватівського району". Причому самі по собі його працівники тут ніби й ні причому. 

Вони, центрові, працюють у дусі реформи охорони здоров'я, але земляки незадоволені тим, як тепер організовується лікувально-діагностичний процес. Спочатку, як відомо, треба прийти на прийом до сімейного терапевта і тільки потім, за його направленням або рекомендацією, — до фахівця вузького профілю. У нашому випадку — в центральну райлікарню. А звикли ж так: відразу йду до лікаря — до якого хочу. Все — житимемо й лікуватимемося по-новому. З переорієнтацією нині зіштовхуються, практично, у всіх містах і селах; але в сільській глибинці, через заплутаність маршрутів, чехарди більше.

Роз'яснювальну роботу про те, що не годиться самим собі ставити діагноз, місцеві медреформатори у своєму районі, місті провели. Тільки від того необхідності стояти-сидіти в різних чергах у людей не поменшало. Часу на це витрачається немало. Тим більше тепер, коли центр переїхав із міського центру на Привокзальну площу. 

Ось прийшла літня людина, як веліло Міністерство охорони здоров'я, до свого "сімейного". Той посилає, скажімо, пройти рентген. Отож іди в центральну лікарню. Потім із результатами — назад. Потім — знову до потрібного лікаря. І скрізь ти далеко не один. А якщо щось треба перевірити, перевірити ще раз, іще раз, здати аналізи, дообстежитися?.. 

Дистанції чималі, — у пацієнта здоров'я може забракнути. У сватівської влади, правда, є виправдання: в інших містах всередині районів утворювалися й довші, ніж у їхньому райцентрі, "туди-сюдишні" маршрути з перешкодами. До того ж самі медики на нарікання простого люду реагують дбайливо, по-діловому.

— Ми, чим можемо, життя людям полегшуємо, — каже досвідчений заступник головного лікаря центру Раїса Левенець. — Уже й аналізи самі беремо, їх результати забираємо, і кардіограми на місці робимо. Розраховуємо взяти кілька вузьких фахівців, до яких можна буде тут і зразу потрапити від сімейних лікарів, педіатрів наших амбулаторій. Площ у приміщенні колишньої лінійної поліклініки достатньо. Готуємо свою рентгенівську установку. 

У центральній лікарні також запевняють: за необхідності приймуть хворих і без "сімейного" направлення, в разі чого — і без такого паперу госпіталізують. Інакше бути не може у зв'язку з гуманністю професії. Одне запитання: а чи не можна спочатку організаційно-технічно забезпечувати "найгуманніші" реформи, а вже потім їх проводити? Тоді й мости-місточки до взаємного розуміння прокладати значно легше.

Справжні, стратегічні, реформи назріли і в акушерсько-гінекологічному відділенні ЦРЛ, яким керує кандидат медичних наук Олег Сумін. За останні кілька років тут добилися багато чого. Приємно дивитися на індивідуальні пологові зали, післяпологові палати. Вабить сюди й породілей із сусідніх районів. А раніше ж навіть чимало сватівчанок воліли народжувати в інших містах. 

Сватівчани впевнені: у них не було б випадків перинатальної летальності немовлят, якби в регіоні забезпечувався третій рівень перинатальної допомоги. Такого немає не тільки у провінції Донбасу, це загальнодержавна проблема, але від того не легше ні мамам, ні немовлятам із групи ризику. Зважаючи на загальний стан здоров'я пересічних громадян, можна говорити про зростання цієї групи.

Показники дитячої й материнської смертності в Україні помітно гірші, ніж у країнах Євросоюзу. А поліпшення цих показників визначене серед найважливіших у Цілях сталого розвитку, сформульованих ООН. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74