МЕДТЕХНІКА Є, ТА ХТО Ж ЇЇ КУПИТЬ?

Павлина Семиволос 28 липня 2000, 00:00

Читайте також

У наших лікарів світлі голови та вправні руки, вони цілком могли б працювати на світовому рівні. Єдина умова: наявність сучасної медичної апаратури. Приблизно таку фразу випадало чути не раз. В Україні останнім часом склалася досить абсурдна ситуація: всі чудово розуміють, що лікування хворого без відповідного медобладнання неефективне, і, попри це, на його закупівлю (чи хоча б модернізацію того, що є) катастрофічно бракує грошей. Чи вдасться в доступному для огляду майбутньому розірвати замкнене коло? Відповідь на це запитання недавно в Харкові намагалися знайти учасники виїзного засідання колегії Міністерства охорони здоров’я. Обговорити нинішній стан справ і плани на перспективу зібралися начальники регіональних управлінь охорони здоров’я, директори НДІ, головлікарі обллікарень, представники зацікавлених міністерств і відомств, керівники підприємств, що випускають медтехніку.

Головними темами харківського саміту стали: розвиток вітчизняного медичного приладобудування й забезпечення наших лікувальних закладів сучасною медапаратурою. Всі учасники засідання були одностайні — сьогодні Україна в змозі самостійно випускати сучасне медобладнання, є цілий ряд напрацювань, якими можемо за правом пишатися. Приміром, тепер ми маємо власну наркозно-дихальну апаратуру. Україна виходить на новий рубіж і в рентгенодіагностичному обладнанні. Наші фахівці зробили цифрові перетворювачі до рентгенапаратів, що дозволяє, по-перше, відійти від дорогої плівкової технології, а по-друге, значно (у 5—20 разів) знизити дозу опромінення. Вітчизняні підприємства освоїли випуск мамографа — цифрового низькодозового рентгенапарата, завдяки чому стануть можливими масові обстеження (скринінг) жіночого населення для виявлення ранніх стадій раку молочної залози. Є в нас і власні кардіографи, які нічим не поступаються наймодернішим зарубіжним зразкам. І цей перелік можна продовжити. У плані освоєння нових видів медтехніки Україна за останні кілька років зробила справжній прорив (досить нагадати, що 1992-го в нас випускалося лише 750 найменувань таких виробів, а сьогодні їх понад 1500). Тішить і те, що швидкими темпами набирає обертів виготовлення складної, наукоємної апаратури.

На жаль, усе аж ніяк не так райдужно з переоснащенням вітчизняних лікувальних закладів. З 1991 року через відсутність фінансування медтехніка наших лікарень і поліклінік практично не оновлювалася. Тимчасом як нормальний термін служби медобладнання — 5—10 років, у лікувальних закладах воно працює по 15—25. І найсумніше, що до таких «анахронізмів» належить 60—70% використовуваної нині в Україні медапаратури. Як розв’язати цю пекучу проблему? Генеральний директор державного об’єднання «ПолітехМед» Валерій Девко вважає, що дуже складно. Усе, знову- таки, впирається в гроші, точніше, в їх відсутність. Судіть самі: спочатку на виконання «Комплексної програми розвитку медичної промисловості на 1997—2003 рр.» планувалося виділяти по 5 млн. грн. на рік. Потім цифру зменшили до 1 млн. 900 тис. грн. Але й цих грошей ніхто в очі не бачив. Тільки перше півріччя 2000-го профінансовано в повному обсязі (правда, з тієї ж «урізаної» суми). «Якщо хоча б так буде й далі, — переконаний Валерій Федорович, — то робота зі створення нових видів вітчизняної медтехніки триватиме і до 2005 року 60—70% (за номенклатурою) устаткування випускатиметься в Україні».

Та постає інше питання: хто її купуватиме? Наша медтехніка, зазвичай, дешевша від імпортних аналогів. Але якщо нині в «гаманцях» місцевих органів влади, грубо кажучи, вітри гудуть, то де гарантія, що через два-три роки там щось з’явиться? Правда, цього року Міністерство охорони здоров’я централізовано виділило 6 млн. грн. на закупівлю медобладнання. Наступного року, можливо, ця цифра виросте до 50 мільйонів. Але це крапля в морі! Адже, скажімо, для переоснащення тільки парку рентгенотехніки потрібно 500 млн. грн. На засіданні колегії перед усіма головлікарями обллікарень поставлено завдання: скласти плани переоснащення своїх лікувальних закладів терміном до 2005 року. Чи будуть ці плани реалізовані? За останні два роки українські лікарні й поліклініки отримали аж... 200 одиниць наркозно-дихальної апаратури й 400 ультразвукової. Якщо й далі рухатимемося такими черепашачими темпами, то проблема модернізації медтехніки перетвориться на хронічну невиліковну хворобу. Далі. Практично, всі вітчизняні підприємства, які випускають сьогодні медапаратуру, — акціонерні товариства. Ніхто сьогодні не може гарантувати, що їхній товар хтось купить. Що ж їм накажете робити, як виживати в умовах ринку? Спробувати пробитися на Захід? Практично нереально: там дуже чітко відпрацьовано систему захисту власного виробника, та й реєстрація іноземного продукту — процедура складна й дорога. Тут же їхні вироби хоч і конче потрібні, але грошей на їх придбання в потенційних покупців немає. Тож постає питання: який тверезомислячий колектив працюватиме собі на шкоду, а не перелаштується на випуск нехай стократно менш потрібної, зате такої, що даватиме хоч якийсь прибуток, продукції? Таким чином, чи не ризикуємо ми в найближчому майбутньому залишитися біля вщент розбитого, абсолютно невідновного корита вітчизняної медпромисловості?

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74