ПРОЩАВАЙ, СКАЛЬПЕЛЮ

Уперше в Україні виконана пункційна вертебропластика хребця — без традиційного розкриття черевної порожнини, без скальпеля та наркозу, крові й навіть розтину шкіри.

65-річна пенсіонерка Лідія Єгорівна з Черкас дуже мучилася через ноги — вони постійно боліли, німіли. Згодом ступні й зовсім перестали «слухатися». Фізіотерапія, масажі приносили лише тимчасове полегшення. Лідія Єгорівна звернулася до лікарів-діагностів. Ті спантеличили хвору: виявилося, першопричина хвороби не в ногах, а в хребті. Діагноз — гемангіома хребця. Це, як популярно пояснили жінці, пухлина, щоправда, доброякісна, та вона руйнує структуру тіла хребця, порушує функцію нерва, який «керує» кінцівками. Через неї й проблеми. Потрібно оперувати, констатували фахівці. Операція складна, болюча, годин п’ять-шість під наркозом. Лікарі-діагности, люди поінформовані, підказали: у Києві при першій клінічній лікарні, що в Дарниці, працює нейроцентр, де цілком по-новому лікують остеохондроз. Можливо, там допоможуть і з гемангіомою хребта. Лідія Єгорівна попрямувала до столиці.

У нейроцентрі її ретельно обстежили, діагноз підтвердився. Так, потрібно негайно оперуватися, інакше з часом буде гірше. Налякана традиційними уявленнями про хірургічні втручання на хребті пацієнтка засумнівалася, мовляв, чи витримає вона п’ять-шість годин під наркозом? На що їй відповіли: «У нас це швидше процедура, ніж операція: елементарне місцеве знеболювання, 20 хвилин терпіння, і через день-другий можна вирушати додому».

Лідія Єгорівна вирішила, що керівник нейроцентру кандидат медичних наук Олег Гончарук жартує, щоб підбадьорити її. Та лікар не перебільшував. Не один рік він із своїми співробітниками прямував до пункційної вертебропластики хребця. Пройшов гарну школу в Українському НДІ нейрохірургії, захистив дисертацію, стажувався на Заході. Для початку засвоїв дискектомію — малотравматичну операцію, яка усуває грижу міжхребтового диска. Вперше замість того, щоб травмувати громіздким скальпелем, використав спеціальний інструментарій — нейрохірургічний мікроскоп. Виявилося, щоб добратися до ураженого хворобою хребця, досить сантиметрового розтину шкіри. І ось тепер наступний щабель — операція з приводу гемангіоми хребця. Вона не передбачає навіть найменшого розтину шкірного покриву.

У цьому кореспондент «ДТ» переконався наочно, побувши на перший в історії української нейрохірургії операції шляхом пункційної вертебропластики.

В операційній не було звичайного арсеналу скальпелів, затискачів, пристосувань, які відсмоктують кров, та інших традиційних аксесуарів. Функції бригади анестезіологів виконував один фахівець — Віталій Корчак. Проте і його роль виявилася надто скромною: як і обіцяли, Лідії Єгорівні зробили лише місцеве знеболювання.

Вся бригада нейрохірургів також нечисленна — Олег Гончарук, його права рука Василь Куликов, рентгенолог Микола Петровський і операційна медсестра Тетяна Максименко. Проте технічні помічники в них потужні: електронно-оптичний перетворювач, монітор комп’ютерного томографа.

Трапився невеликий (правда, цілком безневинний) конфуз із боку пацієнтки: спостерігаючи за маніпуляціями нейрохірургів, вона запитала, коли ж розпочнеться операція. На що їй відповіли: «Вже закінчуємо».

Такі особливості пункційної вертебропластики: традиційно складна операція, стає геніально простою, якщо виконати її за новітньою технологією. Роблять проколювання. До місця патологічного осередку вводять порожню голку. Нею нейрохірурги й маніпулюють під контролем електронно-оптичного перетворювача. Операційне поле на екрані монітора — немов на долоні. Видно, як через голку в уражений хребець, що вже втратив початкову форму, вводиться речовина, яка швидко твердішає. І ось на екрані просто на очах відбуваються воістину чудодійні перетворення: хребець розправляється, набуває правильної форми. Цим, пояснили потім нейрохірурги, попереджується небезпечний для хворого компресійний перелом хребця, який здавлює спинний мозок, нервові корінці, заподіює чимало лиха людині. Одночасно запобігають і появі гемангіоми хребця. Та якщо пухлина вже виникла, як у Лідії Єгорівни, пункційна вертебропластика видаляє її, попереджаючи подальший небезпечний розвиток хвороби.

— Гемангіома підступна, — каже Олег Гончарук. — Вона проходить майже безсистемно. Як правило, поболює спина, що для літньої людини явище звичайне. Головне ж лихо — в іншому: уражений хворобою нерв перестає виконувати свої функції, з‘являються болі в кінцівках, ступні «не слухаються». Ноги постійно німіють, через що пересуватися стає важко. А це вже інвалідність.

— Олегу Олександровичу, традиційно в нас установилася практика: якщо в людини виникають проблеми із хребтом, вона звертається до мануального терапевта, костоправа, знахаря. Та, як доводять спостереження, не отримавши зцілення, люди йдуть за допомогою до нейрохірургів, до останньої інстанції. Адже в нас є знамениті костоправи.

— Секрет їхніх частих невдач простий: навіть найталановитіші з них працюють, покладаючись виключно на інтуїцію. Не знаючи точно першопричини хвороби, вони можуть допомогти усунути її наслідок, але це — тимчасове полегшення. А першопричину патології розкриє лише досконале діагностичне устаткування. І новітні, світового рівня, технології.

— Де наші лікарі познайомилися з вертебропластією?

— На одному з міжнародних симпозіумів ми проінформували про наш скромний досвід хірургічного втручання з приводу грижі міжхребтового диска — дискектомії. Колеги зі Страсбурга і Мюнхена зацікавилися і запросили нас до себе на стажування. Там ми й переконалися, які величезні можливості для розвитку вітчизняної нейрохірургії відкривають новітні технології. У Страсбурзі наші фахівці засвоїли пункційну вертебропластику, отримавши відповідний міжнародний сертифікат на її впровадження. Переваги цього методу безсумнівні: по-перше, є можливість допомогти людям, які дотепер вважалися неоперабельними і мали протипоказання (як от наша перша пацієнтка Лідія Єгорівна). По-друге, вертебропластика доступна економічно — лікування обходиться хворому та державі вдесятеро дешевше за традиційні методики.

— На прикладі нейроцентру Київської міської клінічної лікарні №1 переконуємося у великих можливостях нашої медицини,— впевнений головний нейрохірург Міністерства охорони здоров’я України, член-кореспондент АМН України Євген Педаченко. — Не самоізоляція, а широке спілкування, міжнародні взаємозв’язки, освоєння технологій світового рівня принесуть нам успіх. Ось як із вертебропластикою. До сказаного додам: цю технологію можна застосовувати не тільки до гемангіоми, а й у разі перелому хребця і навіть якщо його уразили метастази. А ще при остеопорозі — патології в нас дуже поширеної. Завдяки вертебропластиці, переконаний, проблем, пов’язаних із захворюваннями хребта, в нас поменшає. Вважаю за доцільне створити на базі першої столичної клінічної лікарні спеціалізований центр вертебропластики. Щоб його послугами могло скористатися якнайбільше хворих. І на закінчення мені хотілося б висловити щиру подяку нашим зарубіжним колегам з університетської клініки міста Страсбурга й особисто професору Афширу Гангі за люб’язно надану нашим спеціалістам можливість безплатно простажуватися, засвоїти новітню технологію, поглибити знання.