Усікновення бюджету АМН

Ольга Скрипник 24 вересня, 00:00
мед
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

На бюджет-2017 у медичних колах чекали з певною осторогою — ніхто вже не сподівається на реальне поліпшення, головне — не допустити колапсу. Кажуть, фінансову систему охорони здоров'я формували, як пластичний хірург — модну нинішнього сезону фігуру: щоб додати об'єму в одному місці, він урізає в іншому. 

Проект держбюджету підтвердив чутки про оперативне втручання фінансистів у медичну сферу, внаслідок чого потоки грошей змінили свої русла — в одних випадках значно розширилися, а в інших зовсім обміліли.

На думку чиновників, бюджет охорони здоров'я на наступний рік значно щедріший, ніж той, що маємо нині, — видатки збільшено на 6 млрд грн. Чи стане від цього медична допомога доступнішою, а обстеження і лікування — якіснішими?

Першими похвалилися своєю радістю пацієнтські організації, що опікуються хворими на ВІЛ/СНІД та ін., — бюджет на лікування цих категорій хворих збільшився майже на 2 млрд грн. Значну частину коштів буде спрямовано на замісну терапію для наркозалежних. Радіють і в Міністерстві охорони здоров'я — наступного року видатки на апарат збільшаться на 2,6 млрд грн. 

Новостворений Центр громадського здоров'я отримає 1 млрд грн, хоча для багатьох людей, зокрема й медиків, досі залишається загадкою — чим конкретно займатиметься ця структура, на що витрачатиме кошти платників податків?

За рахунок кого і чого перерозподіляли бюджетний пиріг?

Майже мільярд гривень зекономили на державній СЕС, яку остаточно ліквідували нинішнього літа. А ще, користуючись фінансовими інструментами, зробили резекцію бюджету Національної академії медичних наук — різко і без наркозу. 

Як відомо, попередній уряд урізав фінансування науки майже на 20%. Для АМН, яка поєднує у своїй діяльності і наукову, і медичну складову, це було важким ударом. Згодом чиновники запевняли, що після перегляду бюджету фінансування буде збільшено. Чекаємо досі. В інститутах спочатку перейшли на чотириденний робочий тиждень, потім склали графіки на три дні. Проте й після скорочення штатів, звільнень і відпусток за власний рахунок грошей на заробітну плату однаково не вистачає. У деяких інститутах співробітникам пропонують або ще раз піти у відпустку без збереження заробітної плати на 30 днів, або перейти на одноденний графік роботи.

Науковець, звісно, може вимкнути комп'ютер, зачинити двері лабораторії і податися шукати заробіток, щоб якось утримувати себе і родину. А як бути з такими графіками в академічних клініках? У понеділок — тяжких хворих оперують, у вівторок — переводять з реанімації у палату, в середу — виписують додому? І до наступного понеділка — всім спасибі, всі вільні? Залишилося тільки спланувати, як відбуватиметься лікувальний процес, коли, зрештою, доведеться перейти на одноденний графік роботи.

Бюджет-2017 зробить те, чого не вдалося його попередникові, — остаточно перекреслить усі можливості для лікування і порятунку тих пацієнтів, яким не можуть допомогти на районному чи обласному рівні. 

Академія медичних наук наполегливо шукала шляхи для діалогу з урядовцями, депутатами, керівництвом МОЗ. Президія АМН писала листи і звернення, проводила засідання, запрошуючи представників Мінфіну, МОЗ і профільного комітету парламенту. 

Фінансисти не зробили не те що кроку, а навіть півкроку назустріч медичній науці. Хоча цілком очевидно, що діалог потрібен — сторони зобов'язані вислухати аргументи, аби не припуститися помилок у сфері, яка стосується життя і здоров'я хворих, а також роботи десятків тисяч науковців та медперсоналу АМН. 

Найбільшу підтримку академія мала від профільного комітету парламенту, сподівається на неї і в майбутньому.

"Уряд і Мінфін нікуди не дінуться — фінансування НАМН в 2017 році буде, — заявила під час зустрічі з академічною спільнотою заступник голови комітету охорони здоров'я ВРУ Ірина Сисоєнко. — На моє переконання, не може бути розвитку системи охорони здоров'я без розвитку науки — бо це є основою.

Проблема в тому, що в МОЗ постійно змінюються команди. Кожна приходить — і дає своє бачення реформ, а конкретних дій не відбувається. 

Коли заступник міністра Павло Ковтонюк заявив, що вже 2017 року буде запроваджено страхову медицину, всі дуже здивувалися. Ініціатива просто чудова. І подія давноочікувана. Але ж це нереально! Потрібен перелік медичної допомоги і послуг, які гарантує держава. Необхідно закласти відповідне фінансування у держбюджет. Це й будуть перші реальні кроки до запровадження страхової медицини.

Уряд, МОЗ і профільний комітет повинні працювати над тим, щоб змінити принципи фінансування охорони здоров'я. Законопроект про автономізацію лікувальних закладів має бути ухвалений до кінця року. Він стосуватиметься усіх — і муніципальних, і державних лікарень. Медичні заклади повинні будуть заробляти кошти, але це не означає, що на пацієнтах. Гроші міського і районного бюджетів мають іти в той медичний заклад, який надає медичну допомогу пацієнтові, що до нього звернувся. 

Саме академія медичних наук повинна бути флагманом — дати науковий супровід реформ і працювати за новими механізмами".

Охорона здоров'я давно вже стала заручницею у політичних іграх. Дорожні карти, пілотні проекти і реформи розробляють за принципом "щоб сподобалося керівництву". Запускаючи чергову реформу, ніхто не може сказати, якими будуть наслідки, чим вона обернеться для населення, медиків, для держави загалом. Про науковий супровід чиновники і чути не хочуть — учених дуже рідко включають до робочих груп, їх не запрошують на засідання, за першої ж нагоди намагаються замінити в комісіях — щоб не тиснули авторитетом. 

"Науковий підхід — це насамперед прогноз, прогностичні моделі, системний аналіз, — вважає віце-президент НАМНУ академік Юрій Кундієв. — Потрібно знайти відповідь — чим закінчиться реформа або пілотний проект? Для здоров'я населення в цілому. Для окремих регіонів. 

У цьому разі потрібно також залучати НАН, інститути кібернетики й системного аналізу. Без системного підходу, без системного аналізу і прогнозу не може бути створено ні моделі академії, ні системи охорони здоров'я. Давайте дивитися: те, що пропонується, — це узагальнення практики (інколи порочної), яка склалася. Чи це справді новий підхід? Наші реформатори бояться залучати науковців, бо хочуть обійтися без прогнозів. Чи не тому, що ті прогнози не завжди оптимістичні?"

Інститути Академії меднаук відомі далеко за межами України. Те, що медики вміють робити в академічних клініках, часто називають дивом. Днями вся країна дізналася про молодого бійця АТО, який носив осколок у серці. Хірурги, які оперували його відразу після поранення, не вірили, що хтось ризикне дістати те "залізо" — будь-який рух міг стати фатальним. В Інституті Амосова блискуче провели операцію на серці, пацієнт одужує, хоче повернутися в АТО. 

За останні півтора року в клініках АМН було проліковано понад 223 тис. хворих, виконано понад 120 тис. оперативних втручань, переважна більшість яких мала найвищий рівень складності.

Однак черга тих, кому внаслідок поранення, травми або захворювання потрібне високоспеціалізоване лікування, не зменшується. Чи прийматимуть хворих наступного року в інститутських клініках — запитання скоріше до авторів бюджету, ніж до медиків.

"У нас створені і працюють консультативно-експертні центри діагностичного лікування і високотехнологічної допомоги, — розповідає директор інституту ім. М.Стражеска, віце-президент АМН Микола Коваленко. — Вони охоплюють різні напрями — ускладнена гіпертонія, ішемічна хвороба серця, рідкісні порушення ритму серця та інші. Немає сенсу та й можливостей створювати подібні центри в усіх областях і містечках. У нашому інституті зібрано все необхідне для надання медичної високотехнологічної допомоги таким пацієнтам — кадри, обладнання, великий досвід. 

Інститути НАМНУ готуються до реформування в рамках пілотного проекту — буде затверджено протоколи високоспеціалізованої медичної допомоги, розраховано їх вартість. Ми підготували всю необхідну інформацію — перелік хвороб, у яких випадках які ліки й витратні матеріали потрібні і т. д. Пацієнт, якого направлятимуть на лікування важкого захворювання, знатиме, скільки коштує його обстеження і лікування. Виходячи з цього вжеможна думати про наступні кроки щодо запровадження страхової медицини".

Принцип "гроші йдуть за пацієнтом", про який усі говорять, лише на перший погляд такий універсальний, що відразу змінить ситуацію на краще. А насправді він працює там і тоді, де і коли є відповідне фінансування. 

За міжнародними протоколами, операція з приводу, наприклад, раку простати, коштує 11 тис. дол. США. В Інституті урології АМН — черга на таке лікування. А в бюджеті інституту на одного хворого закладено суму, якої вистачає… на кілька флаконів фізрозчину. Загалом же бюджетних грошей, що їх протягом року клініка отримує на лікування, якраз і вистачить на одну таку операцію. Згідно зі статистикою щороку в Інституті урології виконують понад 120 таких оперативних втручань. 

Аналогічна проблема — в кардіології і кардіохірургії, ортопедії, судинній хірургії тощо. 

"Після тривалих пошуків мені вдалося знайти на сайті МОЗ документ, який пояснює, що таке безоплатна медична допомога, — коментує ситуацію директор Інституту урології професор Сергій Возіанов. — Виявляється, найновіший документ, який стосується цього питання, — це постанова Кабінету Міністрів України, підписана прем'єр-міністром Кінахом іще 2002 року.

До безоплатної допомоги належать: швидка, невідкладна допомога на догоспітальному етапі; амбулаторно-поліклінічна; стаціонарна — у випадках гострого захворювання, коли хворий потребує інтенсивного лікування і цілодобового спостереження. До переліку також входить допомога вагітним і породіллям; невідкладна стоматологічна допомога; лікування у період епідемій; санаторно-курортне лікування інвалідів; утримання дітей у будинках дитини. 

У цьому документі до списку безоплатних не включено високоспеціалізовану допомогу в клініках АМН (за винятком госпіталізації хворих у гострому стані). Відтоді минуло більше десяти років, але досі на законодавчому рівні ще не вирішили — хто і як повинен оплачувати таке лікування".

Коштів, які виділяє держава на охорону здоров'я, не вистачає навіть на ті статті видатків, які називають захищеними. Може, фінансування охорони здоров'я тому й називають подушним, що воно не передбачає витрат на тіло, тобто лікування соматичних недугів? 

Заробітна плата медиків давно вже не забезпечує ні достатку в родинах, ні стабільної роботи інститутських підрозділів. Зарплата завідувача відділення, який є доктором наук і має 30 років наукового стажу, становить 3620 грн. Скільки він отримає на руки, сплативши податки і соціальні внески? Є ще бонус — 1% за наукове звання. Але через недофінансування академії і перехід на неповний робочий тиждень зарплата зменшується відповідно до графіка. 

За даними Київської міської профспілки медичних працівників, "кадрова ситуація в столиці — катастрофічна. Це стосується всіх рівнів медицини — від первинного до високоспеціалізованого. Недостатнє фінансування АМН в нинішньому році вже призвело до того, що під скорочення потрапив кожен п'ятий науковий співробітник, решта змушена була перейти на роботу на 0,5 або 0,25 ставки, що суттєво погіршило матеріальний стан їхніх родин. 

Медперсонал теж звільняється — в першу чергу медичні сестри, без яких дуже важко організувати роботу в операційних, у реанімації, де виходжують важких хворих. На жаль, обіцяне підвищення заробітної плати медичним працівникам, не поліпшить ситуації — інфляція його знівелює. 

Закладене у бюджет-2017 різке зменшення фінансування АМН призведе до звільнення майже 15 тис. її співробітників. Це означає знищення медичної академії".

Знайти вихід зі скрутної ситуації медики і науковці самотужки не можуть — потрібні законодавчі рішення. Мінфін радить — вчіться заробляти гроші. Однак чинне законодавство, у тому числі й Конституція України, має зовсім інші вимоги до комунальних і державних медичних закладів. 

"Міністерство фінансів, як свідчить проект держбюджету, вирішило скоротити фінансування Національної академії наук України на 80%, — зазначив президент НАМНУ академік Віталій Цимбалюк. — Бюджет академічних установ урізають більше ніж на 1 млрд грн. А це означає припинення фінансування клінічних підрозділів НАМН, які є невід'ємною частиною наукових установ. Саме там проводяться наукові дослідження, спрямовані на розробку нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань людини. 

За низкою показників якість лікування в установах НАМН України перевищує показники європейських країн саме завдяки впровадженню результатів їхньої наукової діяльності. Так, смертність після операцій на серці в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова нижча, ніж у клініках провідних країн світу. Інститут отоларингології ім. Коломійченка успішно вирішив питання лікування глухих дітей і дорослих шляхом слухопротезування і т.д.

Уже другий рік як у НАМН України на базі клінічних інститутів створено госпітальну академічну базу, яка є IV рівнем надання допомоги пораненим у зоні АТО. За останні два роки тут отримали консультації та лікування 4,6 тис. учасників АТО, з них майже 2 тис. було госпіталізовано.

Академія наполегливо шукає шляхи розв'язання кризової ситуації — триває підготовка пілотного проекту. На першому етапі до нього включили чотири інститути: ім. Амосова, ім. Стражеска, ім. Шалімова та ім. Ромоданова. Вони готуються перейти на модель госпрозрахунку, що дозволить змінити принципи фінансування. Однак, ураховуючи ст. 49 Конституції України, потрібне рішення Кабінету Міністрів, яке дозволить НАМН запровадити цей пілотний проект.

Якщо результат буде позитивним, до проекту буде залучено більшість наукових установ. Виняток — три інститути: фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Яновського; епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського; педіатрії, акушерства та гінекології. У цих закладах лікують соціально захищені верстви населення України, що потребує державної підтримки і фінансування".

В НАМН підрахували, що за останні три рокидержава зменшила фінансування медичної науки в 6,7 разу.

Проект бюджету-2017 має ще кілька сюрпризів для медичної сфери. Так, тягар платежів за комунальні послуги закладам охорони здоров'я та освіти буде перекладено на місцеві бюджети. 

Крім того, Міністерство охорони здоров'я має намір передати їм іще й 30 своїх інститутів. Широкого обговорення цього рішення не було, тому відповіді на запитання "з якою метою і якими будуть наслідки?" кожен шукатиме самостійно.

Експерти наголошують, що передача державних об'єктів у комунальну власність має великі ризики — вони дуже швидко переходять у приватні руки. Не виключено, що такі схеми "приміряють" і до інститутів АМН, які у проекті держбюджету залишено без фінансування.

Свого часу академік В.Фролькіс, оцінюючи чергову реформу, яку затіяли держчиновники, зауважив, що "кастрація ще ніколи не була ефективним методом лікування імпотенції". Схоже,інших методів у нас не визнають. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • AngelaMartynyuk 26 сентября, 10:50 Страшно и за науку и за медицину и за всех нас! Остается всей нации - не болеть, потому что болеть в нашей стране смертельно опасно! Как может медицинская наука выжить без денег, без развития? Ведь во всем мире наука-двигатель прогресса. Научные работники создают новые лекарства, новые методики операций, новые протоколы лечения и прочее. А что будет без науки? Будут продолжать лечить по-старинке: таблеточка пенициллина, операция аппендицита. А если кому-то надо вылечить серьезное заболевание-надо ехать за границу или обращаться в частные клиники? Может чиновники хотят загубить здравоохранение для всех слоев населения, чтобы расцвели частные клиники только для избранных? А что же наука? Молодые ученые - уедут из страны, опытные и заслуженные - будут сидеть дома нянчить внуков. Надо уже было давно созвать СНБУ по вопросам здравоохранения в стране. Это стратегический вопрос, тем более что в стране идет война. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92