Як Україна перемогла туберкульоз

№10_9

Читайте також

Міжнародний день боротьби з туберкульозом, який припадає на 24 березня, — це передусім привід для того, щоб проаналізувати, які пункти державної програми виконано, а до чого не доходять руки. Нинішнього року Міністерство охорони здоров'я може звітувати про значне покращення ситуації, про що невтомно повідомляють прихильні до МОЗ агенції новин та інтернет-сайти. Статистика справді варта уваги — покращення видно неозброєним оком.

Як повідомляє прес-служба МОЗ, "захворюваність на туберкульоз у 2012 р. і склала 68,1 випадки на 100 тис. населення. Це на 20% менше, порівняно з 2005 р, коли відзначався максимальний рівень цього показника. За результатами 2012 р. спостерігається лише незначне збільшення рівня захворюваності — на 1,3%.

Кількісне зростання захворюваності частково відбулося внаслідок покращення діагностики туберкульозу в Україні, ширшому запровадженню експрес-діагностики. Протягом останніх п'яти років рівень смертності від туберкульозу зменшився на 31% і складає, за підсумками 2012 р., 15,2 на 100 тис. населення. 

Підсумки виконання заходів Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 рр.. свідчать про певні досягнення, які стосуються епідемічної картини та організації низки ключових процесів для налагодження виявлення та лікування туберкульозу."

Проблема туберкульозу давно вийшла за межі диспансерів і лікарень, а паличка Коха перебралася з хат-розвалюх і міських підвалів, де тусуються бомжі та інші асоціальні верстви населення, до контор бюджетних організацій і навіть офісів комерційних структур. Можливо, це помста з її боку за зневажливе ставлення до її можливостей? Вже стільки років складаються рапорти про успіхи в боротьбі, а хворих не меншає. І що найстрашніше — заражаються діти. Все це зобов'язує зіставити цифри, проаналізувати дані, аби зрозуміти, що ж відбувається насправді, у житті, а не на папері. 

Профільний комітет Верховної Ради, який постійно критикує політику МОЗ, цього разу виступає в унісон — теж хвалиться успіхами на протитуберкульозному фронті. Як заявила голова комітету Тетяна Бахтєєва, "в Україні за останні 2 роки рівень захворюваності та смертності від туберкульозу вдалося знизити практично на 20%." Про новину дізналися не лише учасники зборів Благодійного фонду Р.Ахметова "Розвиток України", присвячених підбиттю підсумків 5-річної реалізації програми "Подолання епідемії туберкульозу в Донецькій області", де вона виступала. Ця заява посіла чільне місце і на сайті правлячої партії, напевно як незаперечний доказ того, що покращення вже настало. 

Трохи інші, але не менш оптимістичні цифри називала і голова Державної служби України з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Тетяна Александріна. За її словами, "в Україні за 5 років вдалося зменшити рівень захворюваності на туберкульоз на 17%, а серед дітей — на 22% (якщо у 2005 р. рівень захворюваності на 100 тис населення становив 83,2, то за результатами 2010 р. цей показник склав 68,4 на 100 тис. населення). 

Показник смертності за ці ж 5 років вдалося зменшити на 29%. Це і є нашим досягненням."

Здавалося б, ось він — привід для оптимізму. Чому ж нікого не втішають ці дані — ні фтизіатрів, ні хворих, ні пацієнтські організації, які першими звернули увагу на різнобій у цифрах, неначе держчиновники беруть їх не з одного джерела — медстатистики, а зі стелі тих кабінетів, у яких проводять свій робочий час. 

Так склалися обставини, що значне покращення почалося саме у 2010 р. і, як запевняють посадовці, набирає темпів. Особливо на папері. У житті картинка набагато сумніша, якщо по правді — трагічніша, про що свідчать дані експрес-моніторингу з різних областей України. 

За даними санепідемслужби Херсонської області, там теж вдалося за 5 років зменшити кількість хворих на сухоти у півтора рази. Показник "успіху" — майже 100 хворих на
100 тис. населення. (Притому що епідпоріг — 50 на 100 тис.). 

Відзвітувавши про покращення ситуації, помітили, що у 2012 р. кількість хворих на туберкульоз збільшилася на 7,2%. (Як підкреслюють, це без контингенту державного департаменту виконання покарання.) До того ж в області виявлено 33 дитини з активною формою туберкульозу. У 2011 р. таких було 17. 

Сумські лікарі стверджують, що епідеміологічна ситуація у місті після нетривалого затишшя знову погіршується. У 2011 р. було виявлено 149 хворих на туберкульоз (на 12% більше, ніж у 2010-му), серед яких — 3 дитини. (У групах ризику під диспансерним наглядом фтизіатрів перебувають 2400 дітей, що на 420 осіб більше, ніж у 2010 р.).

Обстеження з допомогою пересувних флюорографів, які стояли у людних місцях, пройшли понад 2200 сумчан. У 19 із них виявили туберкульоз, у тому числі й активну форму. 

Серед хворих, яким уперше було поставлено цей діагноз, 70 (48%) — особи працездатного віку, які ніде не працюють, 27 (18%) — робітники, 22 (15%) — службовці і 13 (9%) пенсіонерів. До цього ж списку потрапили 5 медиків, 3 студенти університетів, 2 приватні підприємці, 2 школярі і маленька дитина.

48% хворих на сухоти — не обов'язково безхатченки. У цю графу також потрапляють ті, хто працює, не укладаючи контрактів, а зарплату отримує у конвертах. Пацієнтські організації давно намагаються привернути увагу держави до того, як змінився контингент, хто дедалі частіше стає жертвою палички Коха. На їхню думку, давно час змінити стратегію й тактику профілактичної та лікувальної роботи, яку передусім спрямовують на групи ризику, асоціальні групи, тоді як допомоги потребують працівники бюджетної сфери, у тому числі медики, підприємці, працівники агрофірм, пенсіонери та студенти. 

Аналогічна ситуація склалася у багатьох областях. Так, у м. Дніпродзержинську 45% хворих на туберкульоз — непрацюючі особи працездатного віку, 28% — робітники, 10% — службовці і 7,3% — пенсіонери. 

За даними Дніпродзержинської міськради, протягом останніх 15 років показник захворюваності на туберкульоз зріс у 2,4 разу. 2011 р. цей показник був 70,5 на 100 тис. населення. Значно погіршує становище епідемія ВІЛ/СНІД: третина ВІЛ-інфікованих хворіють на туберкульоз. Смертність у цій групі сягає майже 40%. 

Відносно спокійна у цьому плані Івано-Франківська область теж констатує зростання захворюваності на туберкульоз. Показник 58 хворих на 100 тис. населення аж ніяк не можна назвати благополучним для цього краю. 

Зросла захворюваність серед дітей та підлітків, — лише в Івано-Франківську зареєстровано три випадки. У курортному Коломийському районі направили на лікування п'ятьох дітей та двох підлітків. Загалом же, торік кількість хворих зросла на 12%. 

Чиновники МОЗ пояснюють зростання показників тим, що новітня техніка і методи діагностики дозволяють краще виявляти хворобу. До того ж звинувачують батьків, які відмовляються робити щеплення проти туберкульозу своїм дітям. 

А лікарі нарікають, що виявляти хворих стає дедалі складніше, — флюоротехніка стара, часто ламається. Показники вакцинації — в нормі. Понад 96%новонароджених отримують вакцину БЦЖ, а ревакцинацію проходить ще більше дітей — у деяких регіонах нею охоплюють 99%.

Непроста ситуація і в пілотних регіонах, де третій рік триває реформування медицини і виділяються додаткові кошти. У Києві, очевидно, не відчули послаблення туберкульозних пут, тому й не потрапили в мажорнутональність звіту міністерства. За офіційними даними, у столиці, починаючи з 2010 р., простежується тенденція до зростання показника захворюваності на туберкульоз. Протягом 2012 р. він зріс на 6% (становить 40,6 на 100 тис. населення), а кількість деструктивних форм туберкульозу легень збільшилася на 12,6%. Починаючи з 2007 р., у Києві зростає показник захворюваності на активний туберкульоз у поєднанні з ВІЛ/СНІД.

Лише Донецьку є чим похвалитися. Голова комітету Верховної Ради Тетяна Бахтєєва стверджує, що рівень захворюваності на туберкульоз серед населення Донецької області знизився на 27%, а рівень смертності — на 43%. Захворюваність на туберкульоз серед дітей знизилася майже на 42%.

На її думку, це "приголомшливий успіх", адже, запускаючи програму, планували досягти щорічного зниження рівня захворюваності та смертності від туберкульозу всього на 5%. Основним донором проекту виступив фонд "Розвиток України", який виділив на його реалізацію 50 млн грн. 

Благодійну діяльність фонду високо оцінили не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. Відомо, що Україна тричі, починаючи з 2006 р., подавала заявку на отримання гранта Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. І отримувала відмову. Що свідчило про недовіру до державних інституцій, які не забезпечують прозорості процедур, не виконують узятих зобов'язань, створюють корупційні схеми тощо. Коли було оголошено про 9-й раунд видачі грантів ГФ, Україна подала заявку на виділення 103 млн. дол., яку підготували Міністерство охорони здоров'я та фонд "Розвиток України". 

Нарешті ГФ погодився виділити Україні кошти на боротьбу з туберкульозом, а фонд "Розвиток України" виступив основним реципієнтом гранта.

У грудні 2010 р. було підписано угоду, за якою Україна має отримати понад 95 млн. дол.: майже 30 млн. на першій фазі (2011–2012 рр..) і понад 65 млн. дол. — на другій (2013–2014 рр..).

Однак життя внесло свої корективи у ці грандіозні плани. 

Влітку минулого року (у розпал відпусток) Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ/СНІД зібралася на засідання, аби погодити пропозицію Фонду "Розвиток України" щодо зняття з нього статусу основного реципієнта (у 2-й фазі гранта 9-го раунду ГФ). Тут, так би мовити, без коментарів. За словами міністра охорони здоров'я Р.Богатирьової, рішення фонду було неочікуваним, ситуація вимагала від МОЗ терміново сконцентрувати зусилля для формування державного лідерства у сфері протидії епідемії туберкульозу.

Після нетривалих пошуків знайшли нового основного реципієнта — на період 2-ї фази гранта 9-го раунду ГФ цей статус отримала Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

А потім МОЗ узялося формувати державне лідерство. Основним реципієнтом гранта 10-го раунду стала державна установа "Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України". Упродовж 2012—2016 рр.. на боротьбу з туберкульозом ГФ виділяє Україні 305 млн дол. (Раніше основними реципієнтами ГФ виступали неурядові організації — Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ, та Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, а ДУ "Український центр…" виступав у ролі субреципієнта).

Як вплинуть такі кардинальні зміни на перебіг епідемії туберкульозу?

Судячи з переможних рапортів МОЗ, до повної перемоги над паличкою Коха вже недалеко. Хоча неурядові організації беруть під сумнів достовірність міністерських даних — не вірять вони, що рівень захворюваності знижувався на 3,15% щороку. При цьому посилаються на оціночні дані ВООЗ, згідно з якими захворюваність на туберкульоз в Україні ще три роки тому сягала 100 випадків на 100 тис. населення. Якщо медична статистика занизила цей показник майже на 30%, це може означати, що майже третина хворих або не здогадується про свій стан, або з певних причин залишається поза увагою лікарів. Звідси — збільшення випадків деструктивних та мультирезистентних форм туберкульозу. 

Цікаво, як ВООЗ оцінить останні дані, оприлюднені міністерством? Повірить? Чи перевірить? Зовсім недавно експерти ВООЗ відзначали, що в Україні один із найнижчих показників лікування туберкульозу в світі: лише 60% хворих успішно завершують курс лікування. До того ж ситуація ускладнюється поширенням мультирезистентного туберкульозу, — від цього страждають як ті пацієнти, у кого недугу було виявлено вперше, так і ті, хто має рецидив захворювання. 

За висновками експертів, епідемія туберкульозу в Україні має дві особливості. Перша — надзвичайно швидке поширення туберкульозу в поєднанні з ВІЛ/СНІД. Друга — збільшення в рази частки мультирезистентних форм (як первинної, так і вторинної). Одужують такі хворі рідко — у кращому разі, виліковують 30%, хоча держпрограма передбачала добитися порятунку 75%. 

Одначе всі ці дані так і не дають відповіді на запитання: як за таких обставин вдалося зменшити смертність від туберкульозу аж на 31%? 

У Міністерстві охорони здоров'я, безперечно, знають, у чому секрет. Питання туберкульозу обговорювалися на колегії МОЗ, яка відбулася наприкінці минулого року. Правда, її матеріали чомусь не стали оприлюднювати. Чи не тому, що в багатьох ситуаціях МОЗ не виглядало як носій державного лідерства у боротьбі за здоров'я нації? 

Майже 80% будівель протитуберкульозних закладів не відповідають вимогам ні будівельних, ні санітарних правил. На харчування у більшості лікарень виділяється від 5 до 10 грн на добу, тож більшість госпіталізованих просто голодують, при тому що повноцінна дієта хворим на сухоти життєво необхідна. З лікуванням ситуація не ліпша. За даними дослідження, яке торік проводили українські науковці спільно з колегами Іллінойського університету, неправильний режим лікування був призначений понад 70% хворих на туберкульоз, самостійно перервали лікування майже 30%.

На колегії теж зацікавилися статистикою і сформулювали запитання: за рахунок чого показник смертності з 2005 по 2011 рік зменшився на 40%? 

Окрім суб'єктивних, є ще й об'єктивні причини, які дозволили написати такі цифри. Річ у тому, що змінилася структура хворих, у яких уперше був діагностований туберкульоз. Так, 2011 р. серед таких пацієнтів було майже 14% хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ. Рівень летальності серед цього контингенту набагато вищий, ніж у тих, хто не має ВІЛ-статусу.

А згідно із законодавством, усі летальні випадки від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ реєструються як випадки смерті від СНІДу. Як це впливає на статистику? Порівняйте: у 2005 р., коли був зареєстрований пік смертності від туберкульозу, питома вага хворих із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ серед пацієнтів з новими випадками становила 8%, а через п'ять років — уже 48%. Зважте при цьому, що рівень смертності від СНІДу тільки за останній рік зріс на 17%.

До чого призведе така ситуація? Протитуберкульозна служба не несе відповідальності за рівень смертності цієї групи пацієнтів, яка стає дедалі чисельнішою. Фтизіатри визнають, що показники рівня захворюваності і смерті від туберкульозу занижуються штучно, — тяжкохворих на ко-інфекцію, які помирають упродовж місяця у стаціонарі, навіть не реєструють і не вносять до тубстатистики. 

Фахівці наголошують, що сьогодні епідемію СНІДу неможливо відділити від епідемії туберкульозу, отож терміново потрібні нові підходи у боротьбі з цим лихом. І справді державницький підхід. Якщо ми не хочемо, щоб Україну ідентифікували у світі за чорнобильською катастрофою та епідемією туберкульозу, яку не можуть чи не хочуть зупиняти.

Зазвичай люди бояться лише носіїв активного туберкульозу, котрі кашляють, і заспокоюють себе, що таких небагато. Це примітивний підхід. За даними медичної літератури, майже 70% хворих, які не виділяють і ніколи не виділяли мікобактерії, можуть стати джерелом зараження туберкульозом здорових людей. Факт, доведений наукою. На відміну від тих даних, які нав'язують чиновники, намагаючись переконати країну, що епідемію туберкульозу вже подолали. Ну майже подолали.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
11 коментарів
  • врач 19 марта, 17:04 Знаете почему нет твс препаратов и др? Сын Богатыревой еще не построил фарм-фабрику,а произодство вакцин и проб Манту=быстро продал!(так,как его вакцины убивали детей) Поэтому в твс затишье! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • pinguin 18 марта, 23:36 Очень мягкий фактаж проблемы. На самм деле ситуация удручающая во многом из-за так называемого реформирования. Поколение медиков выпуска середины семидесятых ошарашено происходящим спланированным геноцидом украинского народа. Итогом "реформирования" станет стабилизация демографического показателя переписи населения в ближайшие 13-15 лет на уровне 30 млн. жителей . Вот ттогда и заживем по "покращеному" варианту. Беспредел!!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Игнат 17 марта, 02:25 Уже забыли как еще при кучме один великий министр здравоохренения урезал и без того мизерные бюджетные расходы на противотуберкулезные стационары сразу в два раза без всяких реформ. Как теперь возможно лечение туберкулеза при отсутствии финансирования и отсуцтвии противотеберкулезных стационаров по всей стране? Сараев с табличками противотуберкулезных диспансеров и сидящих там двух санитарок не достаточно для лечения огромной армии потенциальных пациентов. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Гоголь 16 марта, 19:19 Это статья описывает статистику, которой оперирует минздрав. Известно, что "есть наука и есть статистика", которую можно легко развернуть в любом направлении, было бы желание. Туберкулез - это болезнь и лечение ее имеет ряд особенностей. Во первых, это болезнь инфекционная, т.е. вызывает ее конкретная бактерия (пресловутая "палочка Коха"). Поэтому заявления подобные "...почти 70% больных, которые не выделяют и никогда не выделяли микобактерии, могут стать источником заражения туберкулезом здоровых людей" не соответствуют действительности. Во-вторых, это болезнь социальная. В-третьих, лечение туберкулеза - это сложная комплексная проблема, включающая в себя медикаментозное, хирургическое и рекреационное лечение, а также санитарно-гигиеническое образование больных и членов их семей. Как ни странно покажется, но два последних фактора зачастую важнее первых двух. На решение всех этих проблем нужны десятилетия, наличие энтузиастов-подвижников и очень большие деньги. Поэтому заявления типа: "... уровень заболеваемости туберкулезом среди населения Донецкой области снизился на 27%, а уровень смертности — на 43%. Заболеваемость туберкулезом среди детей уменьшилась почти на 42%"- это бред, по определению. Как, впрочем, и все остальное, чем потчует своих граждан наши дорогие власти. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Врач 16 марта, 14:41 В этой службе такой же бардак, как и в остальной "системе здравоохранения" Украины. При кажущейся бедности возглавить тубдиспансер очень даже непросто и довольно дорого. Слишком большие финансовые вливания различных зарубежных фондов растворяются в нашей уникальной системе их "осваивания".
    Док 16 марта, 15:10
    Не смешивайте мухи с котлетами. Не лейте воду на мельницу тех, кто говорит: "Нет смысла финансировать медицину- все равно украдут". Таких как Вы цитирует Акимова.На основании этих утверждений бюджетные деньги не приходят в медицину, а идут на строительство футбольных стадионов и аэропортов. Которые нынче пустуют, зато те кто их строил обеспечили безбедную жизнь своим внукам. При строительстве дорог воруют значительно больше. Но никому не приходит в голову сказать: "Не нужно строить дороги, мосты, дома..."
    Врач 16 марта, 17:16
    В цивилизованном мире медицина сама себя финансирует процентов на 70 и качество, организация медпомощи контролируется врачебным самоуправлением (у нас даже представить это нереально!). В Украине более 50% средств З/О разворовывается. Так кому выгодна так называемая централизованная ГОСУДАРСТВЕННАЯ модель З/О в Украине с массой чиновников-бездельников, которых при "реформе" стало еще больше?
    Dr Nord 16 марта, 22:48
    У нас система здрава действительно, как и во всем "цивилизованном мире" финансирует "сама себя финансирует процентов на 70". Бюджет обеспечивает 40 млрд., а еще 80- граждане из своего кармана. Только розничное приобретение медикаментов составляет до 60 млрд. грн. в год. А есть еще немного расходов на транспорт (доехать до врача или больницы тоже надо) и санаторное лечение, а также жалкие 15% - 12 млрд. гонораров (это лишь почти еще одна зарплата, а с учетом неравномерного распределения - совсем совсем ничто..). А ответ на Ваш вопрос лежит в плоскости выяснения того, какую функцию обеспечивает эта самая система? Как ответите - так и узнаете... Кроме того, 50% средств бюджета разворовать невозможно в принципе, так как это всего навсего заработная плата. Еще 20-25% - энергоносители. Осталось всего - 20% на приобретения - и это по всем 600 бюджетам: городов, областей, районов и Гос. бюджету. Из этого не более 10 жалких млрд. могут пойти на приобретения. При этом что-то всегда купят. Так, что %% "откатов" - при всех жутких изворотах не могут превысить более 20% от этой суммы. А вот если бы был фонд социального страхования, то только "% с оборота" могли бы составить 4 млрд. от дохода (заметьте - честного дохода в системе экономики народного хозяйства) в 40 млрд. Так, что все еще впереди...А Tbc - это так, виньетка или фон, не принимайте близко к сердцу.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • врач 16 марта, 14:05 ХА-ХА А еще в пилотных регионах по районам сокращают фтизиатров(их функцию выполняет семейный доктор),сокращают (простите)реорганизовывают туб диспансеры и в рентген службу кидают через---колено!!!(нет новой аппаратуры) Предоставили ее семейным специалистам,но они не могут отличить пневмонию от бронхита не говоря о твс!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • крист 16 марта, 06:17 Во-первых, эпидпорог не 50, а 30; во-вторых, не "планировали достичь ежегодного снижения уровня заболеваемости и смертности от туберкулеза всего на 5%", а на 1%, но особенно впечатляет "факт, доказанный наукой", что, как по мне, открытие века. И последнее, одна из существенных проблем туберкулеза не в статистике и не деньгах, а в отсутствии так называемого эпиднадзора - в Украине на центральном уровне нет ни одного специалиста по эпидемиологии (распространению заболевания в обществе) т.е. решение, куда и на что направить ресурсы, принимаются не в соответствии со стандартной практикой, основанной на доказательствах и других специальных методов. Кстати, и противоэпидемические мероприятия в очагах туберкулеза неизвестно кто организовывает в связи с дефункционированием в этом вопросе санэпидслужбы. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60