Палац графа Бадені у Коропці: між життям і смертю

Тут життя завмерло на довгі роки. Колись розкішний палац стоїть пусткою – як символ занедбаності і непотрібності. У власній архітектурній величі і привабливості він є німою згадкою, що понад століття тому в цій будівлі вирували пристрасті та розваги, задовольнялися інтелектуальні зацікавлення та духовні потреби багатьох поколінь господарів і їхніх гостей.

У мальовничому селищі Коропці, що розкинулося на березі Дністра (Тернопільщина) гордо височить палац маршала Галицького сейму, графа Станіслава Бадені. Він придбав маєток у родини Мисловських і у 1906 році перебудував його, виконавши будівлю в стилі віденського ренесансу. Ця літня графська резиденція є зменшеною копією цісарського палацу у Відні. Палац постав двоповерховим, із трьома виступами за основну лінію фасаду (ризалітами) та фігурним дахом. У будівлі серед інших залів містилася бібліотека та маленька капличка.

Бічні фасади були пишно оздоблені. Карнизи на ризалітах декоровані фресками з рослинним орнаментом та масками левів. Палац й досі вражає також розкішною бароковою ліпною геральдикою, барельєфом із зображенням перехрещеної коси та ціпа, який примостився серед рушниць і мисливських ріжків. Будівлю оточував великий ландшафтний парк. Рукотворна колекція дерев, наприклад такими екзотичними як гінкго білоба, платан східний виникла на основі лісового масиву ще у другій половині ХІХ століття. Але граф Станіслав Бадені значно розширив її площу.

В часи Першої світової війни палац було частково знищено, але в міжвоєнний період, за влади Другої Речі Посполитої його відновили. У цій непересічній архітектурній пам'ятці вже за радянських часів на довгі роки оселилася обласна школа-інтернат для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. У 2009 році палац передали ліцею-інтернату з посиленою військово-спортивною підготовкою. Але через аварійний стан він не використовувався й пустував. Не вселили сюди і адміністрацію Національного природного парку "Дністровський каньйон", створеного у 2010 році. Її розмістили майже в центрі заповідних територій, поблизу міжнародної автотраси Доманове–Ковель–Чернівці-Тереблече, а саме у місті Заліщиках. А Коропець так і залишися на узбіччі магістральних шляхів, поза туристичних маршрутів.

Палац на сьогодні перебуває в комунальній власності територіальних громад області. У 2011 році Тернопільська обласна рада взяла участь в конкурсі Посольського фонду США з відновлення культурної спадщини. Але проект реставрації палацу не став переможцем і тому не отримав гранту.

Тим часом аварійний стан палацу поглиблювався. Дійшло до того, що наприкінці 2013 року сталося руйнування пам'ятки: впала частина конструкції центрального купола, обвалилися міжповерхові перекриття. Обласна влада не проявляла належної активності і плекала можна сказати напівфантастичні ідеї. Місцеві чиновники розмірковували: чи створити в палаці центр молодіжної дипломатії, чи включити палац до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

І тільки торік у грудні було розпочато ліквідацію аварійного стану центрального купола палацу. Усунуто лише найнебезпечніші ділянки цього купола та центральної частини даху. На цьому й зупинилися, бо... вичерпалися кошти для протиаварійних та консерваційних робіт. Було освоєно лише 659 тисяч гривень, а весь комплекс робіт з реставрації даху оцінено у понад 10 млн гривень.

На початку березня цього року депутати обласної ради заклали у програму збереження культурної спадщини на 2016-2020 рр. один мільйон гривень на цей рік – саме на виготовлення проекту комплексної реставрації та пристосування палацу під культурно-освітній комплекс. Має бути оголошений і проведений конкурс на кращий проект, але все це ще у перспективі. Голова Коропецької селищної об'єднаної громади Володимир Мельник слушно вважає, що життя у відновленому палаці графа Бадені дало б поштовх розвитку цієї території, її інфраструктури.

Невідреставрований і мертвий палац доїдає суміжна проблема – як доїхати до Коропця по розбитій дорозі? Її не ремонтували вже багато років.

Тому туристи приїжджають в Коропець не завдяки, а насправді всупереч обставинам. Бо у селищі є чимало пам'яток, які варто оглянути: дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1795 р.), церкву Святого Миколая (1776 р.), яка була знищена в часи войовничого атеїзму в 1960–х, а відбудована у 2002 році; костел Святого Миколая (1863–1899). Не забуваймо, що одна з окрас Коропця – красень Дністер, де можна вволю відпочивати – купатися і рибалити. Садиби сільського туризму вже можуть прийняти і розмістити на нічліг організовану туристичну групу.

Народні депутати Михайло Довбенко, Анатолій Матвієнко і науковець з Київського національного економічного університету імені В.Гетьмана Олена Шуплат пішли далі. Вони розробили для Кабінету міністрів комплексну програму "Сприяння розвитку туристично-рекреаційної зони "Дністровський каньйон". Яка включає: ремонт 250 км автомобільних доріг державного та місцевого значення і 40 км під'їзних шляхів до об'єктів туристичної інфраструктури; берегоукріплення і очищення русла Дністра, будівництво чотирьох пристаней для плавзасобів і чотирьох стоянок для відпочинку туристів, будівництво музею-скансену і етно-селища, археологічні розкопки і т.п.

Грандіозна ініціатива мала б забезпечити створення додатково п'яти тисяч робочих місць і щорічно вливати до місцевих бюджетів 80 млн грн. Орієнтовний обсяг фінансування заходів програми величезний – 534 млн грн, із яких 480,5 млн грн мають надійти з державного бюджету. На ремонт і реставрацію пам'яток історії, архітектури і культури державного значення автори документу "закладають" 10 млн грн. Але на жаль палац Бадені – пам'ятка архітектури місцевого значення. І кошти для її відновлення треба шукати або в обласному бюджеті, або на умовах співфінансування з обласної та інших місцевих скарбниць, або віддавати інвестору в оренду за невелику плату, однак під серйозні інвестиційні зобов'язання – провести капітальний ремонт із збереженням автентичних елементів палацу. Орендар мав би забезпечити доступ у приміщення для проведення екскурсій, що стало практикою в розвинутих країнах.

Згадані народні депутати заручилися підтримкою ще деяких колег – Олега Барни і Миколи Люшняка і недавно направили прем'єр-міністру Володимиру Гройсману проект програми. Авжеж, активізувати розвиток унікальної туристично-рекреаційної зони "Дністерський каньйон" потрібно. Адже недаремно він є одним з найдовших і найкрасивіших каньйонів в Європі та включений до семи природних чудес України.

За умови комплексного розвитку цієї території, можливо, знайдеться інвестор і для палацу. Та ось "маленька" проблема - програму ще має розглянути і схвалити (чи не схвалити) Кабінет міністрів, а відтак затвердити Верховна Рада України. Міністерству фінансів належить щорічно знаходити кошти для її фінансування.

З усього видно, це – шлях довжиною не в один рік. А унікальний палац графа Бадені в Коропці мав би бути відреставрований якнайшвидше. За позитивним досвідом далеко ходити не треба – Національний заповідник "Замки Тернопілля" виконав великий обсяг робіт із відновлення палаців у Збаражі та Вишнівці.