У пошуках еліксиру привабливості

Роман Якель 10 лютого, 23:00
Zamok

Читайте також

Епоху козацьких воєн у XVII столітті проти поляків, що охопили старовинне місто Дубно на Рівненщині, колоритно змалював письменник Микола Гоголь у повісті "Тарас Бульба". 

Комплекс оборонних споруд тамтешнього замку вважають справжнім дивом, здобутком військового і фортифікаційного мистецтва. Адже цей замок жодного разу не змогли взяти штурмом ані турки, ані кримські татари, ані війська козацького полковника Максима Кривоноса під час Національно-визвольної війни 1648–1654 років.

У підземеллях замку син полковника Тараса Бульби Андрій таємно зустрічався зі шляхтянкою. А сам батько, якого обрали наказним гетьманом, разом із запорожцями вибив шляхту з Дубна і гнав її до самої Варшави. У Дубні кувалася козацька солідарність, вдосконалювалося бойове мистецтво запорожців, міцнів дух самого Тараса Бульби, якого не зламала мученицька смерть старшого сина Остапа і який сам героїчно загинув.

Про те, як вдалося цій архітектурній пам'ятці кінця XV століття, будівництво якої розпочав князь Костянтин Іванович Острозький, стати одним з найперспективніших замків України і привабити туристів, охоче розповідає директор Державного історико-культурного заповідника в Дубні Леонід Кічатий.

— Пане Леоніде, Дубенський замок як основний об'єкт заповідника визнано одним з семи найкрасивіших замків України. Який обсяг ремонтно-реставраційних робіт у замку ще потрібно виконати, щоб використати всі можливості для розвитку туризму?

—Фасадна частина замку залишиться незмінною, бо замок є пам'яткою архітектури національного значення. На фасадах достатньо провести поточні роботи. Масштабні протиаварійні роботи розпочали на контрескарповому мурі і будемо їх продовжувати. Потребують реставрації два великі палаци на території замку — князів Острозьких і Любомирських. У палаці Любомирських наразі почалися роботи з облаштування оглядового майданчика. А зовсім недавно в рамках проекту транскордонного співробітництва Україна—Польща—Білорусь підготували проект реконструкції палацу князів Острозьких під культурний центр з готельними номерами. Попередньо домовилися з польською стороною, що 1,5 млн з 2,5 млн євро будуть спрямовані саме на роботи у згаданому палаці.

— Основна "начинка" замку — музейні експозиції, серед яких — велика колекція археологічних знахідок. Чи означає це, що заповідник розвиває традиції антрополого-археологічного музею, який невтомний музейник і археолог Михайло Островський заснував у Дубні ще далекого 1936 року, а розкопки проводив навіть у період німецької окупації?

— Фондові колекції археології, а також інші збірки згаданого музею, зокрема з історії, палеонтології, нумізматики, геральдики, є основою експозиції заповідника. Ми відновлюємо приміщення замку, і вже відкрили 18 музейних залів. Основні колекції розміщено в палаці Любомирських (XVIII ст.). Сьогодні наш напрям "музей" заробляє на відтворення елементів власне замкового стилю, який помалу відроджується.

— У замку представлено велику колекцію зброї та амуніції — козацьких часів, періоду Першої і Другої світових воєн. Як вам вдалося зібрати під одним дахом так багато воєнних експонатів?

— Відкриваючи зали історії ми пішли таким шляхом: одна зала — це відрізок історії, що охоплює XVI–XIX століття, з портретами особистостей, які мали стосунок до міста Дубно, а друга частина — період двох світових воєн. Тобто розмістили експозицію так, щоб у тих залах можна було записати відповідні відеофільми. Проводимо тематичні екскурсії для студентів і учнів. Ми не просто показуємо вміст вітрин, а демонструємо фільми про визволення Дубна від німецьких окупантів та інші. Школярі бачать, скажімо, автомат, кулемет, як вони діють, і це дає можливість краще засвоїти матеріал. Розроблено також тематичні уроки з археології — діти приходять, сідають на шкури звірів, на власні очі бачать знаряддя праці, як добували вогонь... Це — цікаво, нестандартно і приваблює туристів.

— Колекція грошових знаків у замку теж вельми багата...

— Більшість експонатів колекцій нумізматики, боністики, геральдики раніше лежали у фондах, а тепер демонструємо їх у залі і постійно доповнюємо. Недавно велику колекцію нагород нам передав глава УПЦ КП патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Ми намагалися подати ці колекції естетично, щоб було видно своєрідний музейний менеджмент. Це дуже важливо: торік Дубенський замок відвідало 78 тисяч туристів з 29 країн світу. Окрім жителів з різних регіонів України і Києва, до нас навідуються туристи з Польщі, Чехії, Румунії, Естонії, США , Білорусі, Росії. Тому розуміємо, що представляємо не тільки замок, місто Дубно, а й державу.

Zamok_1
Дубенський замок узимку

— Давно немає мисливських ловів з участю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. А пишно і зі смаком оформлена мисливська зала в замку — це натяк, що традиція балів, полювань у Дубні не перервалася й донині?

— Полювання було основним "хобі" князів, королів, вельмож. І коли ми дослідили, наскільки воно було популярним у різні історичні періоди, коли знайшли документи про те, як саме полювали князі Любомирські й Острозькі, то підійшли до реконструкції мисливських костюмів і навіть соколиного полювання, яке дуже полюбляла найвища аристократія. Науково описали це і зрозуміли: треба в діях показати чотири пори року і чотири види полювання. Наші реставратори відтворили дуже багато елементів, наприклад, соколиного полювання. Колега з Дубна має живого сокола, тому в Дубенському замку можемо відтворити сцени ловів. Пропонуємо туристам тематичні екскурсії, зокрема на тему полювання, фуршети з мисливських страв, надаємо одяг учасників полювання...

— У замку розчищено й відкрито для туристів кілька підземель. Гармати, метальна зброя, наїдки, напої — це тільки початок реєстру скарбів чи вже певний підсумок?

— Каземати — це місце в замку, де зберігалася зброя і запаси харчів. Ми маємо реєстр — скільки й чого тут було. В цих казематах, наприклад у XVIII столітті, зберігалися вина з Кракова, олія з Любліна. Ми дали можливість туристові на власні очі побачити, як виглядають бочки з насінням, зерном, сажею, сіркою, які були ядра тощо. І згідно із цією концепцією проводимо театралізацію.

— У підземеллях палацу князів Острозьких відкрито зали тортур. Спогад про Середньовіччя — це підказка, що людина то найвища цінність?

— Так, ми хотіли підкреслити, що людина в усі часи найвища цінність. Період інквізиції в Європі тривав понад 500 років. Коли відомий археолог Ігор Свєшніков проводив розкопки на території Дубенського замку, він дійшов висновку, що тут, де розміщена наша експозиція, тримали в'язнів. Щоправда, з них не знущалися так жорстоко, як це було в середньовічній Іспанії чи Франції, але певний зв'язок з тією епохою є. Оцінивши, скільки дерева валяється на подвір'ї замку, ми вирішили зробити знаряддя інквізиції в натуральну величину. Для туристів демонструємо фільм з історії інквізиції, мультимедійними засобами показуємо, як їх застосовували, і в такий спосіб привертаємо увагу відвідувачів. Але ми не розхитуємо нерви глядачів до краю…

— Наскільки приваблює туристів театр, створений у замку?

— Театралізація — це завжди неординарна справа. Найцікавіший проект, який ми пропонуємо туристам, називається "Духи і легенди Дубенського замку". Крім денних, є нічні екскурсії, щоб люди побачили привидів, істот-легенд, які "живуть" у замку, стали учасниками театралізованого дійства в костюмах з використання різних спецефектів — димових завіс, смолоскипів, продегустували вина й страви, які тут готували в різні історичні епохи. Ми також постаралися, аби турист, який приходить до замку, міг замовити комплексний обід або страви на вибір (для цього в Надбрамному корпусі облаштували терасу "Гриль") і водночас подивитися фільм про історію і культурні скарби замку. А зовсім поруч — сучасний кінотеатр, де демонструються фільми у форматі 3D. У палаці князів Острозьких, повторюся, плануємо відкрити готельні номери.

— В яких напрямах розвиватиметься Дубенський замок у майбутньому?

— Перший напрям — науковий. Ми маємо галереї, картини, у нас відбуваються конференції, бесіди, семінари, круглі столи. Другий — дитячий, демонструємо ігри, фільми, влаштовуємо квести. Туристи можуть побачити, у що гралися діти в XVII–XVIII століттях, узяти участь в іграх. Третій напрям — театралізація. Він привабливий для всіх, а особливо для молоді. Розвиваємо паломницький напрям. У замку обладнано каплицю святого Іллі (покровителя Дубна), в якій відправляють молебні священики двох конфесій — УПЦ і УПЦ КП. Створено велику експозицію релігійної атрибутики, де є чимало ікон, релігійних книг, видрукуваних у відомих монастирських друкарнях... Одна з найновіших наших експозицій — постійно діюча виставка, присвячена Революції Гідності та війні в Донбасі, зокрема загиблим героям з Дубенського району.

У приміщеннях Надбрамного корпусу замку плануємо створити зали національних меншин, які в різний час жили на Дубенщині — чехів, поляків, євреїв, литовців. Але перш ніж розміщувати експозицію, треба встановити автономне опалення. Я дуже сподіваюся, що у більшості обласних обранців таки прокинеться здоровий глузд і до вересня 2017-го, коли будемо відзначати 525-ту річницю Дубенського замку, вони ухвалять важливе для нас рішення, і очікувані кошти ми таки отримаємо...

— Чим іще можете привабити туристів?

— За участі волонтера Корпусу миру США Джеффрі Гленна готуємо грантові пропозиції щодо додаткових джерел фінансування об'єктів заповідника. Працюємо також з японським проектом КУСАНОНЕ, бо хочемо залучити його кошти на придбання комп'ютерної техніки для бібліотеки Дубенського замку, щоб відвідувачі могли знайомитися з фондовими документами, сучасними каталогами, як це стало практикою в замках країн Європи.

Багато робіт ми провели спільно з Київським університетом архітектури і будівництва на чолі з професором архітектури Олегом Слєпцовим. Його студенти щорічно приїжджають у заповідник на літню практику. Під керівництвом викладачів вони підготували кілька важливих проектів. 2017 року стартує проект реконструкції фортифікаційних споруд "Форт Дубно" під розважально-туристичний центр. На черзі наступний проект — регенерація історичного середовища Дубенського замку (з реконструкцією палацу Острозьких) і відновлення Луцької брами (XVII ст.).

— А що все ж таки не вдалося зробити в останні роки в заповіднику?

— Не вдалося провести масштабні протиаварійні роботи на великих об'єктах, щоб зупинити їх руйнування. Це — згадана Луцька брама (XVII ст.) і Велика синагога (XVIII ст.), яка є однією з найбільших у Західній Україні. Масштаб фінансування оцінюється в кілька десятків мільйонів гривень. Тому ніяк не обійтися без коштів з державного бюджету. А як домогтися фінансування, коли в Україні не діє державна програма підтримки об'єктів, що не мають статусу національного заповідника? Наш заповідник — обласного підпорядкування. У найстарішому корпусі Дубенського замку — Надбрамному (XV ст.) — досі не встановлено системи автономного опалення, для чого, за нинішніми цінами, потрібно майже 2 млн грн. Залишається, повторююся, сподіватися на розуміння з боку депутатів облради.

Також у найближчій перспективі не будуть відновлені інтер'єри палацу князів Острозьких (XVII ст.), бо поки що не маємо можливості відтворити внутрішні приміщення на підставі історичних даних. Чекаємо відповіді на наші запити з архівних установ Польщі...

— Раніше було створено благодійний фонд з відбудови Дубенського замку, який наповнюють спонсори і меценати. Які, на ваш погляд, потрібно внести зміни до закону "Про благодійність і благодійну діяльність", до Податкового кодексу, щоб небайдужим підприємцям було вигідно жертвувати на відновлення пам'яток?

— Навіщо вигадувати віз, коли інші країни вже нагромадили чималий досвід. Сьогодні ані держава, ані власник заповідника — Рівненська обласна рада — не мають можливості виділити, наприклад, на відновлення бальної зали в замку Любомирських значну суму коштів (понад
38 млн грн). Що робили в таких випадках у Польщі? Їхній законодавець дозволив довготермінову оренду пам'яток із частково приватною власністю, що спонукало інвесторів вкладати кошти під державні гарантії. І тепер там замки, які на певний час не є державними (наприклад краківський Вавель та інші), але вони розвиваються, реконструюються. Адже буде логічно, якщо я, підприємець, зроблю благодійний внесок, і мені зменшать суму податків. 

Згадаю про необхідність внести зміни до ще одного закону — "Про охорону культурної спадщини". Об'єкти руйнуються, забудовуються, а в облдержадміністрації і заповіднику створено відділи охорони культурної спадщини, які лише констатують, але ні на що не впливають, а сам заповідник не може видати припис і контролювати процес. Тому ці питання слід вирішувати якнайшвидше.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.97
EUR 28.36