Битий небитого везе, або Як слідчий — фальсифікатор справи плаче крокодилячими сльозами

Поділитися

І місцеві, і центральні ЗМІ неодноразово писали про справу Максима Чуба та Олександра Ор­ло­ва з кобеляцьких Біликів, які два роки (останній трохи менше) сидять у СІЗО (та ж тюрма), доки їхню кримінальну справу спочатку фабрикували в Кобеляцькому РВВС, а потім із такою ж якістю три судді розглядали в Кобеляцькому райсуді, перетворивши суд у пародію на правосуддя.

Парубкам слідчий М.Богун «пришив» розбійний напад на Олександра Бурлаку «за попередньою змовою з метою заволодіння мобільним телефоном», хоча той стверджує, що 25 червня 2010 року його побив інший чоловік, а хлопці, побачивши потерпілого вночі закривавленого, з його-таки мобілки викликали швидку допомогу. Заодно Богун «навісив» затриманим ще й підпали сінників у мешканців Біликів, підпал ЗІЛа та викрадення автомагнітоли.

Суддя Тетяна Тесленко 30 червня 2011 року «відміряла» 20-річному Олександру Орлову та 21-річному Максиму Чубу, відповідно, чотири та чотири з половиною роки тюрми. Моя стаття про глум над законом і здоровим глуздом, яке продемонструвала Т.Тесленко, називалася «…Ця справа є повною та остаточною дискредитацією судової влади і правосуддя в Україні…» Апеляційний суд Полтавської області скасував зазначене неправосудне рішення й направив справу на новий розгляд у новому складі суду.

Рідні хлопців, котрі є їхніми захисниками, звернулися зі скаргою на дії Т.Тесленко до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Там відкрили провадження стосовно цієї судді, але через 11 місяців, дослівно переписавши пояснення пані Тетяни, надіслали скаржникам відповідь, що «не встановили упередженості або порушень кримінального процесу під час розгляду справи суддею Тес­ленко Т.В.». І тим самим плюнули в обличчя членам колегії Апеляційного суду Полтавської області, які саме на підставі кричущих порушень з боку судді Тесленко скасували її вирок! Навіщо тоді платники податків України утримують такий недешевий орган, як Вища кваліфікаційна комісія суддів, якщо він працює за принципом «ворон ворону ока не виклює…»

Надалі кримінальна справа потрапила до судді Кобеляць­кого райсуду Ірини Омельченко. Помічник прокурора Кобеляць­кого району С.Титаренко під час судового розгляду зняв з обвинувачених сім із восьми (!) епізодів, залишивши тільки абсурдний «розбійний напад» на Олек­сандра Бурлаку, тим самим визнавши, що кримінальну справу щодо тих епізодів слідчий М.Бо­гун сфальсифікував. Втім, ос­таннього епізоду - з Бурлакою - прокурор не зняв із Чуба та Орлова, адже тоді одразу треба садити на лаву підсудних слідчого. Суддя І.Омельченко, мабуть, вважає, що знайшла соломонове рішення: 7 травня ц.р. засудила Максима і Сашка до трьох років позбавлення волі, два з яких уже й так вирвані з їхніх молодих життів (а ще рік у тюрмі - не так і багато?), бо волею випадку вони опинилися не в той час не в тому місці і були призначені міліцією на роль цапів-відбувайл.

Однак помічнику прокурора С.Титаренку три роки буцегарні видалися м’яким покаранням за злочин, якого хлопці не скоювали (це очевидно і адвокатам, і правозахисникам, бо жодних доказів ні слідство, ні суд так і не знайшли), і він подав апеляцію, в якій просить О.Орлову дати чотири роки за колючим дротом, а М.Чубу - п’ять років «у місцях, не надто віддалених».

Далі - більше. Коли засуджені перед поданням своєї апеляційної скарги знайомилися з матеріалами кримінальної справи, вони з подивом виявили в ній один прецікавий документ, про долучення якого не пригадують ні вони, ні їхні адвокати, ні їхні батьки-захисники. Це заява-клопотання старшого слідчого Кобеляцького РВВС М.Бо­гуна, датована ще 29 січня ц.р. У ній Богун просить суддю «не викликати мене в судове за­сідання, так як я не можу бачити гр.Чуба та Орлова та їхніх батьків і захисників у зв’язку з тим, що вони викликають у мене негативне відчуття, відразу та порушення мого емоційного стану (а Чуба та Орлова не питали, що вони відчувають, коли бачать слідчого-фальсифікатора, який зламав їм життя? - Авт.) , що в подальшому впливає на мій звичайний режим життя та роботи, тому що їхні постійні безпідставні скарги щодо мене у вище стоячі інстанції, а також те, що було викладено в ЗМІ, є не що інше, як психологічний тиск, що в подальшому впливає на мій стан здоров’я (а два роки в СІЗО ні за що не впливає на емоції й стан здоров’я Максима та Олек­сандра? - Авт.), є образою, наклепом в мою адресу, порочить моє ім’я (а обвинувачення невинних у злочинах, санкція за якими - від семи до десяти років, не порочить їх та їхніх рідних? - Авт.) та є намаганням втрутитися та порушити моє особисте життя (а запроторення за грати молодих парубків, через що вони не можуть одружитися і в коханні народити дітей, хіба не є втручанням у їхнє особисте життя? - Авт.) і призвело до того, що не тільки мої друзі, а й мої рідні почали відноситися до мене по-іншому (невже сказали, що негідник їх усіх до сьомого коліна ганьбить навішуванням злочинів на невинних? - Авт.) Дії сторони захисту впливають на мене негативно та й самі ці люди є подразником мого емоційно-психологічного стану (а він хотів, щоб адвокати не захищали своїх клієнтів, а допомагали йому відправити хлопців у тюрму? - Авт.), впливають на мій авторитет, підривають мою репутацію (і після всього, що він зробив, начхавши на офіцерську честь, він просторікує про авторитет і репутацію? - Авт.), заважають працювати, викликають дискомфорт, емоційно-нестабільний стан. Я навіть декілька разів звертався до психолога та психіатра (до психіатра - це, мабуть, якраз те, що треба, бо хіба психічно здорова людина фабрикуватиме проти невинного ровесника кримінальну справу? - Авт.) Тому прохаю увійти в мою ситуацію (а хто ж увійде в божевільно несправедливу ситуацію Чуба та Орлова? - Авт.) та розглянути дану заяву…»

Оце так крокодилячі сльози! Більший цинізм із боку слідчого-фальсифікатора годі й придумати! Це як у тій народній казці: битий небитого везе…

23 серпня Апеляційний суд Полтавської області розглядатиме апеляційні скарги на вирок судді І.Омельченко. Сподіваюся, він і поставить остаточну крапку в цьому кобеляцькому міліцейсько-прокурорсько-суддівському шабаші й звільнить Максима та Сашка з-під варти в залі суду.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі