Матінка Етуш і її "полювання"

Володимир Мартин 27 вересня 2013, 19:15
Матушка Этуш

Читайте також

Невисока худорлява літня жінка у барвистій хустці заходить в аптеку й упритул прилаштовується за кількома покупцями. Вона уважно розглядає виставлені на стелажах ліки, та, коли підходить її черга, ковзнувши по продавцю байдужим поглядом, виходить і прямує на автовокзал неподалік. Зал очікування майже порожній, на двосторонніх лавочках сидять лише кілька пасажирів. Після нетривалого вагання бабуся сідає спиною до молодої дівчини, що захоплено розмовляє по телефону, і розглядає розклад руху автобусів. Однак, щойно дівчина закінчує розмову й ховає телефон у сумочку на колінах, підводиться і, розчаровано оглянувши зал, іде геть. Тільки на виході з вокзалу літня жінка, побачивши наведений на неї телефон із камерою, зрозуміла, що сама була об'єктом уваги. Змірявши "фотографа" похмурим поглядом, вона швидким кроком переходить вулицю і зникає в підворіттях. Сьогоднішнє "полювання" виявилося невдалим (звідки такі висновки — трохи нижче), а отже, в Ужгородському міськвідділі міліції на кілька заяв від потерпілих буде менше…

Цю літню й на вигляд цілком безневинну жінку знають багато поколінь ужгородських оперативників. Адже Етелла Товт, якій незабаром виповниться вісімдесят, — знаменита далеко за межами Закарпаття кишенькова злодійка, справжня легенда кримінального світу на прізвисько Матінка Етуш. Міліції вона відома ще з часів Сталіна. Вперше Матінка Етуш загриміла за грати в 1958р., вдруге — в 1960-му, втретє — в 1961-му і так далі. Після четвертої поспіль судимості за однією статтею кримінального кодексу (крадіжка) Етеллу Товт визнали особливо небезпечною рецидивісткою. На сьогодні в її "послужному списку" понад двадцять судимостей, із яких тільки дві — за порушення правил адміністративного нагляду. Решта — за кишенькові крадіжки. Для Закарпаття це абсолютний рекорд, який навряд чи вдасться побити в найближчі десятиліття. Якщо додати всі отримані злодійкою вироки, вийде близько 40 років зони, однак деякі строки вона відбула не повністю (достроковим звільненням сприяла зразкова поведінка або амністія), тому загальний стаж її відсидки — менше тридцяти років. І це зовсім не свідчення непрофесіоналізму Матінки Етуш, адже міліції вдається розкрити хіба кожну соту кишенькову крадіжку, тому загальна статистика тут явно на користь досвідченої злодійки.

Ужгородські оперативники добре знають трудовий шлях цієї знаменитої "щипачки". Віртуозно витягувати гаманці її колись навчила родичка, що звернула увагу на природний артистизм та "музикальні" пальці Етелли. Наука пішла на користь — Матінка Етуш здатна невтомно трудитися "за будь-якої погоди": взимку вона просто витягує гаманець із кишені верхнього одягу чи сумки, а влітку, коли людина в легкому одязі й більш чутлива, часто користується лезом. Свої знання "щипачка" передала одній із доньок, котра ще в радянські часи теж була визнана особливо небезпечною рецидивісткою. 

Хоча "щипачі" й крадуть в основному по дрібницях, однак вважаються елітою злочинного світу. Більшість їх працює парами або невеликими групами з чітким розподілом ролей — один відвертає увагу жертви, другий витягує гроші, третій спостерігає, чи немає небезпеки. Через 10 секунд уміло вивуджений гаманець потрапляє у треті-четверті руки, і розкрити злочин стає практично неможливо. На відміну від групових "щипачів", Етелла — горда індивідуалка, що завжди "полює" сама. Її звичний маршрут — речові ринки, вокзал, маршрутки та невеликі торгові точки, не обладнані відеокамерами (одного разу "щипачку" викрили з допомогою камери відеоспостереження, відтоді в супермаркетах вона не "полює"). Вкрадені гаманці з документами й кредитками хитра злодійка просто викидає (адже це докази), мобілки збуває за кількасот гривень перекупникам, а готівку "реквізує" на свою користь. В обласному центрі рівня Ужгорода місячний заробіток "щипача" середньої руки — 8—10 тис. грн, а ось у великому місті таку суму можна "відбити" за день-два.

У тяжкій праці Матінці Етуш допомагає вроджений артистизм. Упіймана на гарячому, вона клястиметься й затято доводитиме, що нічого не брала, затиснувши вкрадений гаманець під пахвою. Може навіть симулювати серцевий напад (як — її, чесну жінку, запідозрили в крадіжці?!), який моментально проходить, щойно минає небезпека. Однак якщо речдоказ знаходять, одразу просить вибачення (ну, вкрала — робота така!) й намагається хутко розчинитися в натовпі.

Матінка Етуш дуже не любить журналістів і ніколи добровільно не йде з ними на контакт, адже її зовнішність — один із важливих елементів "полювання". І навіть зроблене автором матеріалу фото — це наочний посібник для криміналістів. Барвиста хустка на голові, що одразу впадає в око й відвертає увагу від обличчя, а також яскравий халат, під яким видніється ще один, сірий і непримітний, — не випадковість чи несмак, а хитрий спосіб маскування. Щойно "щипачка" витягує гаманець і відходить від жертви на безпечну відстань, одразу знімає хустку та верхній халат, після чого впізнати її в натовпі майже неможливо. Ось чому "прикид", у якому "щипачка" йшла з вокзалу, — це показник невдалого "полювання"…

Утім, із часом Матінка Етуш почала втрачати кваліфікацію, видно роки беруть своє. Свідчення цього — останнє затримання злодійки минулого місяця після крадіжки на ужгородському ринку "Білочка". "Щипачка" звернула увагу на жінку, котра "засвітила" гаманець у боковій кишені дитячої коляски, й стала невідчепно ходити за нею, очікуючи на свій щасливий шанс. Причому робила це так нав'язливо, що жінка навіть двічі перепитала її: "Чого ви за мною весь час ходите?" Після цього злодійка, за всіма правилами свого ремесла, мала переключити свою увагу на когось іншого. Однак вона не втрималася від спокуси й таки вкрала "засвічений" гаманець із тисячею гривень та кредиткою. Затримати Матінку Етуш наступного дня не становило особливих труднощів, оскільки потерпіла, як з'ясувалося, не тільки живе в одному з нею мікрорайоні, а й знає про її "хобі". Спочатку "щипачка" категорично заперечувала крадіжку, тим більше що речдоків при ній не знайшли. Але на очній ставці все-таки зізналася: "Ну, вкрала, було таке…" За цим фактом триває розслідування з традиційною кваліфікацією — "крадіжка, вчинена повторно" (ч.2 ст.185 Кримінального кодексу).

— Останнім часом Матінка Етуш придумала нове виправдання свого "полювання", — розповідає оперуповноважений відділу карного розшуку Ужгородського міськвідділу міліції Іван Чурей, що затримував Етеллу Товт. — Скаржиться, що в неї, мовляв, клептоманія. Тобто вона б і рада не красти, але не може: хвороба така. Ми періодично зустрічаємо Етеллу під час відпрацювань у людних місцях і зразу телефонуємо її родичам із проханням забрати бабусю від гріха подалі. Або самій кажемо: "Йдіть додому, сьогодні у вас нічого не вийде". Вона слухняно йде, правда — ненадовго…

Якщо остання справа про крадіжку й дійде до суду, "щипачка" навряд чи отримає реальний строк. Надто поважний у неї вік, та й сам злочин — невеликої тяжкості. Тому "тихе полювання" з Матінкою Етуш у головній ролі триватиме в Ужгороді й далі. 

Якщо в натовпі хтось і зверне увагу на невисоку згорблену бабусю зі смиренним поглядом, її постать викличе хіба співчуття. Але насправді співчуття заслуговує той, на кого зверне увагу вона…

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Михасик 3 октября, 15:19 Стильная бабуля. Еще бы такие статьи почитать о простых людях с интересными увлечениями и занятиями. Не только криминальными. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Гость 28 сентября, 20:18 Бабулю пора уже к званию "Почетный гражданин Ужгорода" представлять!
    Ужгородец 29 сентября, 06:28
    Не, почетный начинается от 10 лимонов баксов , Вот Рате (Ратушняку) недавно уже дали ...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Денис 28 сентября, 01:05 Тварь эта бабуля. А народ быдло, так как такие мрази у него вызывают исключительно жалость. А милиция как хороша, а? Вместо того, чтобы ловить эту гниду, предупреждает, мол, уходи добрая бабушка, сегодня у нас отработка. И закон гуманный. И судьи. Жалко ведь, жалко... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.83
EUR 27.56